Виділення. 1. Функціональна організація системи виділення

1. Функціональна організація системи виділення. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний тракт), їх участь у підтриманні гомеостазу організму.

2. Нирки як основні органи видільної системи, невидільні функції нирок. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки.

3. Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації. Представити схематично.

4. Реабсорбція в канальцях нефрона, її механізми. Представити схематично. Яка кількість первинної сечі реабсорбується в канальцях нирок за 1 хв., якщо кліренс інуліну дорівнює 130 мл / хв, а хвилинний діурез – 2мл?

5. Секреторні процеси у проксимальних та дистальних канальцях нефрона і збиральних трубочках. Представити схематично.

6. Поворотно-протиплинно-помножувальна система, її роль. Описати і представити на схемі.

7. Схематично зобразити і пояснити механізми регуляції сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину. Механізми спраги.

8. Регуляція сталості концентрації іонів натрію, калію, об'ємів води та циркулюючої крові в організмі за участю нирок: роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, передсердного натрійуретичного гормону.

9. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу і кровообігу.

10. Пояснити і представити на схемі механізми клубочкової фільтрації. Що таке фільтраційна фракція? Розрахувати об'єм клубочкової фільтрації, якщо відомо, що концентрація інуліну в сечі – 0,2 мг/л, у плазмі – 0,002мг/л, діурез – 1,0 мл/хв.

11. Чому дорівнює нирковий плазмоплин та нирковий кровоплин, якщо кліренс парааміногіпурової кислоти становить 650 мл / хв, а гематокрит становить 50%?

12. Охарактеризувати ефективний фільтраційний тиск плазми крові в капілярах клубочка нирки людини. Вказати, як відобразиться на фільтраційному тиску підвищення і зниження загального артеріального тиску, онкотичного тиску плазми крові, тиску в капсулі.

13. При нецукровому діабеті людина за добу виділяє 15 і більше літрів гіпотонічної сечі і випиває таку ж кількість води. Чому виникають ці зміни сечовиділення? Пояснити і представити на схемі.

14. Вказати, які з перерахованих речовин (глюкоза, білок, амінокислоти, Na+, К+, Са2+, вода, креатинін, сульфати, сечовина, сечова кислота, аміак, парааміногіпурова кислота, інулін, Н+) фільтруються, реабсорбуються, секретуються, в яких відділах нефрона? Які з цих речовин синтезуються в нирках, які з них є порогових, низькопороговими, безпороговим?

15. Пояснити і представити на схемі механізми осмотичного концентрування сечі в різних відділах нефрона. Регуляція факультативної реабсорбції води.

16. Роль нирок у регуляції кислотно-основного стану внутрішнього середовища. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу.

17. Пояснити механізм збільшення діурезу при гіперглікемії. Як зміняться дані процеси за умов гіпоергозу?

18. Роль альдостерону у механізмах сечоутворення. Як зміниться утворення сечі при гіпо- та гіперальдостеронізмі?

Перелік практичних навичок до Модуля 3 на 2012-2013 н.р.

Перелік практичних навичок з фізіології сенсорних систем.

  1. Представити схему тракту для поверхневих видів чутливості.
  2. Схематично зобразити провідний шлях зорового аналізатора.
  3. Схематично зобразити провідний шлях слухового аналізатора.
  4. Схематично представити тракт від рецепторів вестибулярного аналізатора до кори головного мозку.
  5. Представити схему тракту смакового аналізатора.
  6. Зобразити схему тракту пропріорецептивного аналізатора.
  7. Методика визначення поля зору.
  8. Методика визначення гостроти зору.
  9. Проби Рінне, Вебера, їх клініко-фізіологічне значення.
  10. Представити схематично формування зображення на сітківці у випадку еметропії, міопії та гіперметропії.
  11. Пояснити суть латерального гальмування. Навести приклади ефектів гальмування у трьох сенсорних системах.
  12. Представити схему акомодаційного апарату ока, пояснити суть акомодації та механізм регулювання цього процесу.
  13. Пояснити взаємозв’язок між нюховою та смаковою сенсорними системами, представити їхню відмінність та схожість.
  14. Пояснити, як вестибулярний апарат забезпечує інформацію про положення тіла у просторі.
  15. Порівняти сенсорну рецепторну адаптацію в нюхових (фазичних) та больових (тонічних) рецепторах.
  16. Схематично зобразити смакові зони язика. Пояснити, як ушкодження лицевого нерва змінюватиме смакову чутливість.
  17. Навести схематичне представлення механізму регулювання зміни просвіту зіниці за умов нормального, яскравого та тьмяного освітлення.

18.Обстежуваний з відстані 5м бачить перший рядок таблиці Сівцева. Яка у нього гострота зору? Принципи визначення гостроти зору у людини.

19 На схемі зорового аналізатора проведіть перерізку зорових нервів у місці їх перехресту. Як зміниться передача інформації від сітківки в кіркові центри? Як змінюватиметься поле зору?

20.На схемі зорового аналізатора проводять руйнування лівого зорового тракту. Які зміни функції зорового аналізатора спостерігатимуться? Які функції зберігаються.

Наши рекомендации