В основу номенклатури покладений лист топографічної карти масштабу
- 1:10 000.
- 1:100 000.
- 1:500 000.
+ 1:1 000 000.
78. Лист топографічної карти масштабу 1:1 000 000 має розміри:
- по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.
- по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.
+ по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів
- по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.
79. Лист топографічної карти масштабу 1:100 000 має розміри:
+ по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.
- по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.
- по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів
- по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.
80. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їхні кількісні і якісні характеристики, – це:
- горизонталі.
+ умовні знаки.
- закладання.
- номенклатура.
81. Масштабні умовні знаки служать:
- для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти.
+ для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти.
- для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна.
- для зображення додаткової характеристики об’єктів місцевості.
82. На топографічних планах поза масштабними умовними знаками відображаються:
- сади.
- пасовища.
+ (50 %) лінії зв’язку та електропередач.
+ (50 %) пункти геодезичної мережі.
- виноградники.
83. На топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:
- залізниці.
+ (50 %) підписи населених пунктів.
+ (50 %) підписи адміністративно-територіальних утворень.
- лінії зв’язку та електропередач.
- вітряні млини.
- сади.
84. Якщо на топографічній карті є підпис біля зображення моста – «20-5/10», то характеристика цього мосту наступна:
+ 20 - довжина моста, 5 - ширина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - ширина моста, 5 - висота моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - довжина моста, 5 - висота моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - ширина моста, 5 - довжина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - висота моста, 5 - ширина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
85. Якщо на топографічній карті є підпис на зображенні автомобільної дороги - «8(12) Б», то характеристика цієї дороги наступна:
- 8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12 – ширина покритої частини дороги, Б – бетонне покриття.
+ 8 – ширина проїзної частини дороги, 12 – ширина дороги від кювету до кювету, Б – бетонне покриття.
- 8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-довжина проїзної частини дороги, Б – бетонне покриття.
- 8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-ширина полоси відведення дороги, Б – бетонне покриття.
86. Характеристика лісу « » або «15/0,25*5» показує наступне:
- 15 - середня відстань між деревами, 0,25 - середня товщина дерева, 5- середня висота дерев.
- 15 - середня висота дерев, 0,25 - середня відстань між деревами, 5 - середня товщина дерева (м).
+ 15 - середня висота дерев (м), 0,25 - середня товщина дерева (м), 5 - середня відстань між деревами (м).
- 15 - середня висота дерев (м), 0,25 - середня товщина дерева (м), 5 - середня відстань між рядами деревами (м).
87. Коричневим кольором на картах показують:
- гідрографію.
- рослинність.
+ рельєф.
- дорожню мережу.
- населені пункти.
88. Зеленим кольором на картах показують:
- гідрографію.
+ рослинність.
- рельєф.
- дорожню мережу.
- населені пункти.
89. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:
- ізоколами.
- ізогіпсами.
- відмивкою коричневого кольору.
+ горизонталями.
90. Підвищення куполоподібної форми, що здіймається над навколишньою місцевістю, – це:
+ гора.
- котловина (улоговина).
- хребет.
- лощина.
- сідловина.
91. Заглиблення чашоподібної форми, яка не має стоку води, – це:
- гора.
+ котловина (улоговина).
- хребет.
- лощина.
- сідловина.
92. Підвищення видовженої форми у вигляді складки земної поверхні, що зображується на карті випуклими горизонталями, – це:
- гора.
- котловина (улоговина).
+ хребет.
- лощина.
- сідловина.
93. Лінія, що проходить по найнижчих точках місцевості (лощини) – це:
- горизонталь.
- водорозділ.
+ тальвег (водотік).
- вискова лінія.
94. Лінія, що проходить по найвищих точках місцевості, – це:
- горизонталь.
+ водорозділ.
- тальвег (водотік).
- вискова лінія.
95. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:
+ закладення.
- ухил місцевості.
- стрімкість схилу.
- висота перерізу рельєфу.
- перевищення.
96. Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це:
- закладення.
+ ухил місцевості.
- стрімкість схилу.
- висота перерізу рельєфу.
- перевищення.
97. Кут, утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладенням), – це:
- закладення.
- ухил місцевості.
+ стрімкість схилу.
- висота перерізу рельєфу.
- перевищення.
98. Зменшене зображення вертикального перетину земної поверхні в якому-небудь напрямку, побудоване за певними правилами, – це:
- графік масштабу закладень.
+ профіль місцевості.
- стрімкість схилу.
- ухил місцевості.
- перевищення.
99. Умовна крива лінія, яка з’єднує точки з однаковими висотами, - це:
+ горизонталь.
- водорозділ.
- тальвег (водотік).
- вискова лінія.
100. Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки - це:
- зближення меридіанів.
- магнітний азимут.
- географічний азимут.
+ схилення магнітної стрілки.
101. Кут у заданій точці між її меридіаном і лінією, паралельною меридіану іншої точки, - це:
+ зближення меридіанів.
- магнітний азимут.
- географічний азимут.
- схилення магнітної стрілки.
102. Горизонтальний кут між північним напрямком істинного меридіана і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки - це:
- зближення меридіанів.
+ істинний азимут.
- дирекційний кут.
- схилення магнітної стрілки.
- румб.
103. Горизонтальний кут між північним напрямком осьового меридіана зони і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки - це:
- зближення меридіанів.
- азимут.
+ дирекційний кут.
- схилення магнітної стрілки.
- румб.
104. Горизонтальний кут між найближчим напрямком осьового меридіана зони або лінією йому рівнобіжною (паралельною) і напрямком даної лінії - це:
- зближення меридіанів.
- азимут.
- дирекційний кут.
- схилення магнітної стрілки.
+ румб.
105. Прямі та обернені дирекційні кути відрізняються між собою на:
- 90 градусів.
- 360 градусів.
+ 180 градусів.
- рівні між собою.