Під лінгвістичним мікроскопом

Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Під лінгвістичним мікроскопом

Вправа Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова. Що треба зробити для того, щоб визначити, до якої частини мови належать ці слова?

Рахувати предмети просто. Виміряти невелику відстань теж нескладно. Важче знайти міру для часу.

Найдавнішим „годинником”, який до того ж ніколи не зупиняється й не ламається, виявилося Сонце. Ранок, день, вечір, ніч. Згодом люди навчилися визначати час більш точно: вдень – за Сонцем, а вночі– за зірками (За І.Андріановою).

Випишіть словосполучення, до яких належать виділені слова.

Доберіть до виділених слів спільнокореневі прикметники. Покажіть, чим відрізняються прикметники від аналізованих слів.

Спробуйте самостійно дати визначення нової частини мови. Порівняйте власне визначення з наведеним нижче.

& Прислівник – самостійна частина мови, що називає ознаку дії, відповідає на питання як? коли? де? куди? навіщо? з якою метою? якою мірою? тощо.

Прислівники не змінюються, тому не мають закінчень.

У реченнях прислівники найчастіше бувають обставинами.

Сформулюйте запитання до кожного абзацу тексту.

Зразок міркування: рахувати просто –просто означає ознаку дії; слово не змінюється (рахував, рахувала, рахували) просто; отже слово простоприслівник.

Вправа. Прочитайте текст. Знайдіть прислівники, користуючися зразком міркування.

За Сонцем та зірками зручно визначати час доби. Але людям були потрібні й великі міри часу.

У природи знайшлися й такі. Люди давно помітили, що дні стають то коротшими – взимку, то довшими – влітку. Проміжок часу від одного літа до іншого – рік. Такою мірою й нині користуємося ми з вами (З журналу).

Вправа Випишіть словосполучення (дієслово + прислівник, дієприкметник + прислівник, дієприслівник + прислівник). Що означають прислівники. На які питання відповідають?

Спостереження за рослинами показали, що їх життєдіяльність чітко підкорена певним ритмам. Не випадково їх називають біоритмами. Це звичне, відоме всім поняття водночас має багато загадкового.

У рослин з яскравими й крупними пелюстками добові біоритми виявляються більш яскраво. Квіти таких рослин розкриваються й закриваються періодично протягом доби. Люди, давно помітивши цю здатність рослин, почали використовувати їх для визначення часу. Звичайно, точність роботи квіткового годинника залежить від багатьох чинників. Показуючи точно час в ясний сонячний день, у дощ квіти не розкриваються взагалі або відкриваються пізніше.

Відомий шведський натураліст вісімнадцятого століття Карл Ліней помітив періодичність у цвітінні рослин і розробив так званий квітковий годинник. Яскраво оздоблений годинник і нині служить уважним до природи (З календаря).

Вправа Знайдіть серед спільнокореневих слів прислівники. Обґрунтуйте свій вибір. Випишіть прислівники, виділяючи графічно в них значущі частини слова.

1. Розумний, розум, розумно, розуміючи, розуміючий.

2. Міцність, міцніти, міцніючий, міцно, міцніючи.

3. Зеленіти, зелено, зеленіючий, зелень, зеленіючи.

4. Легко, легкий, легшати, легкість.

Складіть два-три речення з наявними прислівниками. Виконайте їх розбір за будовою. Визначте синтаксичну роль прислівників.

Вправа Спишіть текст, уставляючи потрібні за смислом прислівники. Графічно покажіть їх синтаксичну роль.

Після зими ... наступає весна, день ... змінюється ніччю. Людина теж є частиною Всесвіту: ... б’ється серце, на день вимагає „данини” шлунок, бадьорість змінюється сном. Цими процесами керують біоритми, що ... співвідносять життя людини з життям природи.

Як працюють ці внутрішні годинники? Чому вони ... не збиваються, не відстають і не біжать ... .?

Довідка: обов’язково, неодмінно, ритмічно, тричі, органічно, ніколи уперед.

Самостійно складіть два-три речення з прислівниками з тексту.

Вправа Уважно розгляньте таблицю. Заповніть її прикладами з поданих нижче прислівників.

Розряд за лексичним значенням	Запитання	Приклади
1. Способу дії	як? яким чином?
2. Місця	де? куди? звідки?
3. Часу	коли? відколи?
4. Причини	чому?
5. Мети	для чого? навіщо? з якою метою?
6. Міри і ступеня	наскільки? якою мірою?
7.Ознаки	який? яка? яке? які?

Часто їздити, дуже просити, вивчати вдома, несподівано завітати, красиво вишивати, їхати далеко, котлета по-київськи, вивчати напам’ять, отримати вчора, зробити своєчасно, приготувати нашвидкуруч, будинок ліворуч, гарно розбиратися, утричі дорожчий, влітку поплавати, зробити згарячу.

Вправа Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прислівники, випишіть їх. Поставте до прислівників запитання. Визначте їх синтаксичну роль та розряд за лексичним значенням. Доповніть кожну групу двома-трьома прислівниками. Використовуйте подану вище таблицю.

Тихо й неквапливо рухається сонце небом, ніде не спіткнеться, але за цією легкою ходою важка й напружена робота. Сонце прокидається раніше за всіх і починає свій невпинний рух над степами й горами, ополудні воно трохи відпочиває, але й відпочинок цей досить активний. Наступного дня все знову повторюється.

Колись, запевняють старі люди, сонце світило яскравіше, бо його вранці чистила та вимивала дівчина-красуня. Тому воно так яскраво й випромінювало свою енергію. Що потім сталося з цією панночкою, нікому нині невідомо. Сонце ж без служниці занудьгувало, зблідло, з його обличчя вже не сходять плями... (З книги „Ми українці”).

Вправа Доберіть до дієслів прислівники запропонованих розрядів. Форму дієслів можна змінювати.

Запрошувати (місця, міри і ступеня), читати (способу дії, міри і ступеня, місця), розташуватися (способу дії, місця), заздрити (часу, міри і ступеня), робити (мети, причини).

Складіть речення з двома-трьома словосполученнями. Накресліть схеми речень.

Вправа Спишіть, уставляючи пропущені літери й розділові знаки. Підкресліть прислівники, визначте їх розряд.

Нехай таки буде вечір. Не з примхи.

Може, з того, що вечірні дороги завжди короткі, бо вони повертають нас додому, бо вечірня дорога – це завжди повернення. З вечора видно прожитий день. З вечора видно – поразка цей день чи перемога. Увечері нас намислюють наші батьки, увечері вони завжди чекають нас додому, на якій недосяжній відстані від них ми б не були.

Увечері птахи вертають до своїх гнізд, як би далеко вони не залітали в денних клопотах. Увечері найдужче діє земне тяжіння – і тому космонавти залишають землю вдосвіта, поки планета ще сонна. Тому ввечері так полегшено сідають літаки на аеродроми.

Тому хай буде вечір! (За В.Яворівським).

Яке слово в наведеному тексті ви вважаєте ключовим? Якою частиною мови воно є?

Як ви вважаєте, чи виправдане повторення прислівника увечері в наведеному тексті? Аргументуйте свою думку.

Визначте функції прислівників у тексті (для точної передачі інформації, для передачі настрою, для висловлення авторської позиції тощо).

Творче завданняСкладіть усну розповідь на одну з тем: „Як прокидається моє місто (село) вранці”, „Мої спостереження над природою удень”, використовуючи прислівники.

Вправа Складіть і запишіть розповідь про те, як ви вдома виконуєте домашні завдання. Використовуйте у своєму мовленні прислівникиспочатку, згодом, уважно, ретельно, усно, письмово, правильно, грамотно.Визначте розряди цих прислівників.

Пам’ятка