Як визначається дирекційний кут, якщо румб лінії має напрямок Пн.Сх?
+ дирекційний кут дорівнює румбу.
- дирекційний кут дорівнює 180 градусів мінус румб.
- дирекційний кут дорівнює 180 градусів плюс румб.
- дирекційний кут дорівнює 360 градусів мінус румб.
108. Аналітичний спосіб визначення площ ґрунтується на використанні:
- виміряних на плані довжин ліній та кутів між ними.
- виміряних на плані довжин ліній.
- планіметра.
+ результатів безпосередніх вимірювань на місцевості або їхніх функцій.
- палетки з паралельними лініями.
109. Визначаючи площі палеткою з паралельними лініями, користуються:
+ лінійним або поперечним масштабом.
- масштабом площ.
- графіком закладень.
- контрольною лінійкою.
110. Графічним способом обчислюють площі ділянок:
- тільки трикутної форми.
- тільки прямокутної форми.
- простої геометричної форми, обмежених, як правило, прямими лініями.
- що мають форму трапеції.
+ що мають довільну форму.
111. Величина ціни поділки планіметра залежить від:
- кількості кареток з лічильними механізмами на планіметрі.
- марки планіметра.
+ довжини обвідного важеля та масштабу плану.
- довжини полюсного важеля та масштабу плану.
- довжин обвідного та полюсного важелів.
112. Аналітичним способом площа земельної ділянки визначається за формулою:
- 
- 
- 
- 
+ 
113. Основним методом створення планової державної геодезичної мережі в Україні є:
- тріангуляція.
- полігонометрія.
- трилатерація.
+ GPS- спостереження.
- засічки.
114. Геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на всю територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж, - це:
+ державна геодезична мережа.
- геодезична мережа згущення.
- знімальна мережа.
- геодезична мережа спеціального призначення.
115. Геодезичною основою топографічних знімань є:
- державна геодезична мережа (ДГМ).
- геодезична мережа згущення (ГМЗ).
- знімальні геодезичні мережі (ЗГМ).
- висотні геодезичні мережі.
+ ДГМ, ГМЗ, ЗГМ та висотні геодезичні мережі.
116. Головною геодезичною основою топографічних знімань є:
+ державна геодезична мережа.
- розрядна геодезична мережа згущення.
- знімальна геодезична мережа.
- астрономо-геодезична мережа 1класу.
- висотна геодезична мережа 1класу.
117. Геодезичний пункт астрономо-геодезичної мережі 1 класу відноситься до:
+ державної геодезичної мережі.
- розрядної геодезичної мережі згущення.
- знімальної геодезичної мережі.
- висотної геодезичної мережі.
118. Геодезичний пункт мережі згущення 3 класу відноситься до:
- знімальної геодезичної мережі.
- розрядної геодезичної мережі згущення.
+ державної геодезичної мережі.
- висотної геодезичної мережі.
- мережі технічного і тригонометричного нівелювання.
119. Геодезичний пункт мережі 4 класу відноситься до:
- державної геодезичної мережі.
+ геодезичної мережі згущення.
- знімальної геодезичної мережі.
- висотної геодезичної мережі.
- висотної мережі тригонометричного нівелювання.
120. Засічками визначають планові координати пунктів:
- державної геодезичної мережі (ДГМ).
- геодезичної мережі згущення (ГМЗ).
+ знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).
- ДГМ та ГМЗ.
- ГМЗ та ЗГМ.
121. Прокладанням теодолітних ходів визначають планові координати пунктів:
- державної геодезичної мережі (ДГМ).
- геодезичної мережі згущення (ГМЗ).
+ знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).
- ДГМ та ГМЗ.
- ГМЗ та ЗГМ.
122. Способом тріангуляції може створюватись:
- астрономо-геодезична мережа 1 класу.
+(50 %) геодезична мережа згущення.
+(50 %) знімальна геодезична мережа.
- нівелірна мережа 1 класу.
- мережі технічного нівелювання.
123. В трикутниках мережі тріангуляції вимірюються:
+ всі горизонтальні кути.
- всі довжини сторін.
- одна сторона і два кута.
- дві сторони і кут між ними.
- всі кути і всі сторони.
124. В трикутниках мережі трилатерації вимірюються:
- всі горизонтальні кути.
+ всі довжини сторін.
- одна сторона і два кута.
- дві сторони і кут між ними.
- всі кути і всі сторони.
125. Тип зовнішнього геодезичного знаку (тур, піраміда, простий сигнал, складний сигнал) залежить від:
- класу точності геодезичного пункту.
- типу ґрунту.
- глибини промерзання ґрунту.
+ висоти, на яку потрібно підняти прилад для забезпечення видимості під час виконання вимірювань.
- типу ґрунту та глибини його сезонного промерзання.
126. Наземна споруда, що встановлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі, - це:
- репер.
- стінний репер.
+ геодезичний знак.
- центр пункту.
- розпізнавальний стовп.
127. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону, - це:
- трилатерація.
- полігонометрія.
+ тріангуляція.
- супутниковий метод.
128. Побудована на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними, - це^
- трилатерація.
+ полігонометрія.
- тріангуляція.
- супутниковий метод.
129. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони, - це:
+ трилатерація.
- полігонометрія.
- тріангуляція.
- супутниковий метод.
130. У якій системі координат визначають положення пунктів державної геодезичної мережі?
- В умовній системі координат.
+ (50 %) В загальноземній системі координат.
+ (50 %) В референцній системі координат.
- В системі геодезичних параметрів «Параметри Землі».
131. Основним кутомірним приладом є:
- мензула.
+ теодоліт.
- нівелір.
- мірна стрічка.
- кіпрегель.
132. Горизонтальні кути вимірюють за допомогою:
- мірної стрічки.
- кіпрегеля.
- нівеліра.
+ теодоліта.
- мензули.
133. Вертикальні кути вимірюють за допомогою:
- мірної стрічки.
+ (50 %) кіпрегеля.
- нівеліра.
+ (50 %) теодоліта.
- мензули.
134. В теодолітних ходах довжини сторін вимірюють за допомогою:
+ (50 %) мірної стрічки.
+ (50 %) рулетки.
- кіпрегеля.
- нівеліра.
- теодоліта.
- мензули.
135. Високоточними теодолітами вважають:
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.
+ теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.
136. Точними теодолітами вважають:
+ теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.
137. Технічними теодолітами вважають:
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.
+ теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.
- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.
138. Становий гвинт призначений для:
- перенесення теодоліта і встановлення візирної вішки.
- зміни відліків по горизонтальному кругу.
- виведення бульбашки циліндричного рівня на середину.
+ закріплення теодоліта на штативі.
- закріплення теодоліта у підставці.
139. Горизонтальний круг теодоліта має:
+ (33,3 %) закріпні гвинти.
+ (33,3 %) навідні гвинти.
+ (33,3 %) лімб.
- кремальєру.
140. Робочу міру в теодоліті, яка виготовлена у вигляді кругової шкали з рівномірним градуюванням через 10 , 10’ або 20’, називають:
- алідадою.
- кремальєрою.
- мікроскопом.
+ лімбом.
- циліндричним рівнем.
141. Для відлічування горизонтального та вертикального кругів теодоліта служить:
- кремальєра.
+ мікроскоп.
- зорова труба.
- діоптрійне кільце.
142. Фіксування тієї чи іншої частини теодоліта здійснюється за допомогою:
- навідних гвинтів.
+ закріпних гвинтів.
- виправних гвинтів.
- підіймальних гвинтів.
143. Бусоль – це прилад, який призначений для:
- вимірювання і відкладання прямих кутів.
- вимірювання довжин ліній.
- вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
+ вимірювання магнітних азимутів.
- вимірювання перевищень.
144. Бульбашку циліндричного рівня горизонтального круга виводять в нуль – пункт за допомогою:
- зорової труби.
- навідних гвинтів.
- закріпних гвинтів.
+ підіймальних гвинтів.
- виправних гвинтів.
145. Теодоліт до штатива кріпиться за допомогою:
+ станового гвинта.
- навідних гвинтів.
- закріпних гвинтів.
- виправних гвинтів.
- підіймальних гвинтів.
146. Фокусування зображення об’єкта здійснюється в теодоліті за допомогою:
- діоптрійного кільця.
- мікроскопа.
- циліндричного рівня.
+ кремальєри.
- алідади.
147. Чіткість зображення штрихів сітки ниток в теодоліті забезпечується за допомогою:
+ діоптрійного кільця окуляра.
- мікроскопа.
- циліндричного рівня.
- кремальєри.
- алідади.
148. Точне наведення сітки ниток зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:
- лімбу.
- прицілу.
+ навідних гвинтів.
- алідади.
- кремальєри.
149. Навідний гвинт алідади горизонтального круга призначений для:
- виведення теодоліта в горизонтальне положення.
- зміни відліків по горизонтальному кругу.
- виведення циліндричного рівня горизонтального кругу на середину.
- точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.
+ точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.
150. Навідний гвинт зорової труби призначений для:
- виведення теодоліта в горизонтальне положення.
- зміни відліків по горизонтальному кругу.
- виведення циліндричного рівня на середину.
+ точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.
- точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.
151. Грубе наведення зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:
- лімба.
+ візира.
- навідних гвинтів.
- алідади.
- кремальєри.
152. Приведення теодоліта в робоче положення (приведення площини лімба горизонтального круга в горизонтальне положення) здійснюється за допомогою:
- ниткового виска.
- кремальєри.
+ (50 %) циліндричного рівня горизонтального круга.
+ (50 %) підіймальних гвинтів.
- навідних гвинтів.
153. Центрування технічного теодоліта Т30 здійснюється за допомогою:
+ (50 %) ниткового виска.
- кремальєри.
- циліндричного рівня горизонтального круга.
- підіймальних гвинтів.
+ (50 %) зорової труби.
154. Дія, яка не входить в процес підготовки теодоліта для вимірювань горизонтального кута, - це:
- центрування.
- горизонтування.
- орієнтування.
+ виведення бульбашки циліндричного рівня зорової труби на середину.
- фокусування зображення та фокусування сітки ниток.
155. Частина теодоліта, яка показує чи приведений він в робоче положення, - це:
- циліндричний рівень зорової труби.
+ циліндричний рівень при алідаді горизонтального круга.
- мікроскоп.
- алідада горизонтального круга.
- лімб горизонтального круга.
156. Ціна поділки лімба теодоліта Т30 зі штриховим мікроскопом:
- 5 мінут.
- 1 градус.
+ 10 мінут.
- 30 мінут.
- 20 мінут.
157. Ціна поділки лімба теодоліта 2Т30П зі шкаловим мікроскопом:
- 5 мінут.
+ 1 градус.
- 10 мінут.
- 30 мінут.
- 20 мінут.
158. За призначенням і сферою застосування теодоліти поділяються на:
+ астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.
- механічні, оптичні, електронні.
- технічні, точні, високоточні.
- прості, повторювальні.
159. За точністю теодоліти поділяються на:
- астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.
- механічні, оптичні, електронні.
+ технічні, точні, високоточні.
- прості, повторювальні.
160. За конструкцією теодоліти поділяються на:
- астрономічні, геодезичні, маркшейдерські.
+ прості, повторювальні, механічні, оптичні, електронні.
- технічні, точні, високоточні.
- автоколімаційні, спеціальні.
161. Теодоліти, які мають нерухомий лімб, називаються:
+ прості.
- повторювальні.
- механічні.
- електронні.
- оптичні.
162. Теодоліти, в яких лімб і алідада переміщуються незалежно одне від одного навколо вертикальної осі, називаються:
- прості.
+ повторювальні.
- механічні.
- електронні.
- оптичні.
163. Складовими частинами зорової труби є:
+ (50 %) об’єктив, окуляр, фокусуюча лінза.
+ (50 %) сітка ниток.
- лімб.
- алідада.
- мікроскоп.
164. За допомогою двох підіймальних гвинтів приводять бульбашку циліндричного рівня на середину. Повертають теодоліт на 180 градусів і спостерігають чи не сходить бульбашка рівня із середини. Ці операції виконують під час:
- визначення місця нуля вертикального круга.
- перевірки сітки ниток.
+ перевірки осі циліндричного рівня.
- перевірки горизонтальної осі зорової труби.
- визначення колімаційної похибки.
165. Приводять теодоліт в робоче положення та наводять зорову трубу на віддалену чітко видиму точку; обертають зорову трубу навідним гвинтом алідади горизонтального кругу і дивляться чи сходить зображення точки з основного горизонтального штриха сітки ниток. Ці операції виконують під час:
- визначення колімаційної похибки.
- визначення місця нуля.
+ перевірки сітки ниток.
- перевірки осі циліндричного рівня.
- перевірки горизонтальної осі зорової труби.
166. Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалену чітко видиму високо розташовану точку; при закріпленому горизонтальному крузі відкріплюють зорову трубу і опускають її приблизно до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток ( а1 ); переводять трубу через зеніт і при другому положенні круга знову наводять зорову трубу на цю ж точку; відкріплюють зорову трубу і опускають її до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток ( а2 ); точки а1 та а2 повинні співпасти. Ці операції виконують під час:
- визначення колімаційної похибки.
- визначення місця нуля.
- перевірки сітки ниток.
- перевірки осі циліндричного рівня.
+ перевірки горизонтальної осі обертання зорової труби.
167. Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалену чітко видиму точку, яка знаходиться приблизно на рівні горизонту; беруть відлік по горизонтальному кругу (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку та беруть відлік по горизонтальному кругу (при КП). Ці операції виконують під час:
+ визначення колімаційної похибки.
- визначення місця нуля.
- перевірки сітки ниток.
- перевірки осі циліндричного рівня.
- перевірки горизонтальної осі зорової труби.
168. Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на одну із точок і беруть відлік по горизонтальному кругу (а); далі відкріпляють алідаду та за ходом годинникової стрілки наводять на другу точку, беруть відлік по горизонтальному кругу (b); різниця цих відліків (b – а) дасть значення кута (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову виконують ті ж операції, що описані вище; знаходять значення кута (при КП). Така послідовність роботи під час вимірювання:
+ горизонтального кута способом прийомів (окремого кута).
- місця нуля вертикального круга.
- вертикального кута.
- горизонтального кута способом кругових прийомів.
169. Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на точку і беруть відлік по вертикальному кругу (при КЛ), далі переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку, беруть відлік по вертикальному кругу (при КП). Така послідовність роботи під час вимірювання:
- горизонтального кута способом прийомів.
- місця нуля вертикального круга.
+ вертикального кута.
- горизонтального кута способом кругових прийомів.
170. Перед виміром горизонтального кута необхідно виконати:
+ центрування та горизонтування приладу.
- визначення місця нуля.
- визначення висоти приладу.
- компарування.
171. Приводять теодоліт в робоче положення; при відкріпленій алідаді в полі зору мікроскопа знаходять відлік по горизонтальному кругу 00001; закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять зорову трубу на перший заданий напрямок; закріплюють лімб, відкріплюють алідаду і наводять зорову трубу на другий заданий напрямок. Такі операції виконують під час вимірювання:
- горизонтального кута способом прийомів.
- місця нуля.
- вертикального кута.
+ горизонтального кута способом повторень.
172. Вісь циліндричного рівня алідади горизонтального круга має бути перпендикулярною до вертикальної осі приладу. Це перевірка:
+ циліндричного рівня.
- положення колімаційної площини.
- положення горизонтальної осі.
- місця нуля вертикального круга.
173. Візирна вісь зорової труби має бути перпендикулярна до осі обертання зорової труби. Це перевірка:
+ положення колімаційної площини.
- циліндричного рівня.
- положення горизонтальної осі.
- працездатності приладу.
174. Вісь обертання зорової труби має бути перпендикулярна до осі обертання приладу (вертикальної осі). Це перевірка:
- циліндричного рівня.
- працездатності приладу.
+ положення горизонтальної осі.
- місця нуля вертикального круга.
175. Вертикальна нитка сітки ниток має бути вертикальною, а горизонтальна нитка – горизонтальною. Це перевірка:
- нуля вертикального круга.
- положення колімаційної площини.
- положення горизонтальної осі.
+ правильності установки сітки ниток зорової труби.
176. Точність вимірювання відстаней за допомогою штрихової мірної стрічки складає:
+ 1:1000 – 1:2000.
- 1:5000 – 1: 10000.
- 1:100 – 1:500.
- 1:10000 – 1:25000.
- 1:500 – 1:1000.
177. Точність вимірювання відстаней за допомогою шкалової мірної стрічки складає:
- 1:1000 – 1:2000.
+ 1:5000 – 1: 10000.
- 1:100 – 1:500.
- 1:10000 – 1:25000.
- 1:500 – 1:1000.
178. Вертикальна площина, що проходить через кінцеві точки лінії, - це:
+ створ лінії.
- провішування лінії.
- горизонтальне прокладання лінії.
- компарування мірної стрічки.
179. Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії є взаємна видимість, виконується:
- способом «із середини» та способом «вперед».
- способом «через пагорбок» та способом «через яр».
- прямим та оберненим способом.
+ способом «на себе».
180. Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії не має взаємної видимості, виконується:
- способом «із середини» та способом «вперед».
+ способом «через пагорбок» та способом «через яр».
- прямим та оберненим способом.
- способом «на себе».
181. Поправка в довжину лінії за кут нахилу обчислюється за формулою:
- 
- 
- 
+ 
182. Перед лінійними вимірюваннями необхідно виконати:
- центрування та горизонтування приладу.
- визначення місця нуля.
- визначення колімаційної помилки.
+ компарування.
183. Довжина лінії, яка виміряна мірними стрічками та рулетками, обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
184. Довжина лінії, яка виміряна нитковим віддалеміром, обчислюється за формулою:
-
+
-
-
185. Довжина лінії, яка виміряна світловіддалеміром, визначається за формулою:
-
-
-
+
186. Довжина лінії, яка визначена як неприступна, обчислюється за формулою:
-
-
+
-
187. Метод вимірювання перевищення за допомогою горизонтального візирного променя зорової труби – це:
+ геометричне нівелювання.
- тригонометричне нівелювання.
- барометричне нівелювання.
- гідростатичне нівелювання.
- автоматичне нівелювання.
188. Метод вимірювання перевищення за допомогою похилого візирного променя зорової труби – це:
- геометричне нівелювання.
+ тригонометричне нівелювання.
- барометричне нівелювання.
- гідростатичне нівелювання.
- автоматичне нівелювання.
189. Метод визначення висот точок за допомогою профілографу – це:
- геометричне нівелювання.
- тригонометричне нівелювання.
- барометричне нівелювання.
- гідростатичне нівелювання.
+ автоматичне нівелювання.
190. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена залежність зміни атмосферного тиску зі зміною висоти точки, – це:
- геометричне нівелювання.
- тригонометричне нівелювання.
+ барометричне нівелювання.
- гідростатичне нівелювання.
- автоматичне нівелювання.
191. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена властивість вільної поверхні рідини у сполучених посудинах знаходитися на однаковому рівні, – це:
- геометричне нівелювання.
- тригонометричне нівелювання.
- барометричне нівелювання.
+ гідростатичне нівелювання.
- автоматичне нівелювання.
192. Для створення державної висотної мережі використовується:
+ геометричне нівелювання.
- тригонометричне нівелювання.
- барометричне нівелювання.
- гідростатичне нівелювання.
- автоматичне нівелювання.
193. Геометричне нівелювання може виконуватись способом:
+ (50 %) нівелювання із середини.
+ (50 %) нівелювання вперед.
- бокового нівелювання.
- нівелювання похилим візирним променем зорової труби.
194. Під час геометричного нівелювання способом із середини перевищення обчислюється за формулою:
- 
+ 
- 
- 
195. Під час геометричного нівелювання способом вперед перевищення обчислюється за формулою:
+
-
-
-
196. Під час тригонометричного нівелювання перевищення обчислюється за формулою:
-
-
-
+
197. Висота візирного променя нівеліра відносно рівневої поверхні – це:
- висота приладу.
+ горизонт приладу.
- перевищення.
- умовна рівнева поверхня.
198. Висота візирного променя нівеліра відносно рівневої поверхні визначається за формулою:
-
-
+ (50 %) 
+ (50 %) 
199. Геодезичні роботи, в результаті яких визначаються перевищення, називаються:
- топографічним зніманням.
- кадастровим зніманням.
+ нівелюванням.
- орієнтуванням.
200. В результаті нівелювання визначається:
+ перевищення між точками місцевості.
- магнітний азимут між точками місцевості.
- дирекційні кути між точками місцевості.
- прямокутні координати точок місцевості.
201. Геометричне нівелювання виконується:
- за принципом використання похилого променя візування.
+ за принципом використання горизонтального променя візування.
- за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.
- за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених посудинах.
202. Тригонометричне нівелювання виконується:
+ за принципом використання похилого променя візування.
- за принципом використання горизонтального променя візування.
- за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.
- за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених посудинах.
203. Барометричне нівелювання виконується:
- за принципом використання похилого променя візування.
- за принципом використання горизонтального променя візування.
+ за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.
- за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених посудинах.
204. Горизонтальний промінь у просторі можна побудувати:
+ (50 %) нівеліром.
+ (50 %) теодолітом з рівнем на зоровій трубі.
- світловіддалеміром.
- нитковим віддалеміром.
205. Якщо під час нівелювання з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А, дорівнює (а=1250), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1350), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
+ -100 мм.
- +100 мм.
- +10 мм.
- -10 мм.
206. Якщо під час нівелювання з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А, дорівнює (а=2205), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1205), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
+ +1000 мм.
- -1000 мм.
- +100 мм.
- -100 мм.
207. Якщо під час нівелювання вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1410) та відлік по рейці в точці В (в=1200), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
- -210 мм.
+ +210 мм.
- -21 мм.
- +21 мм.
208. Якщо під час нівелювання вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1250) та відлік по рейці в точці В (в=1850), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
- +600 мм.
+ -600 мм.
- -60 мм.
- +60 мм.
209. Якщо висота точки А дорівнює Ha=150 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =-25м), то висота точки В буде дорівнювати:
+ 125 м.
- 175 м.
- 200 м.
- 100 м.
210. Якщо висота точки А дорівнює Ha=200 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =+25м), то висота точки В буде дорівнювати:
- 175 м.
+ 225 м.
- 250 м.
- 275 м.
211. Горизонт приладу (ГП) - це:
- перевищення однієї точки над іншою.
- висота точки, над якою стоїть теодоліт.
- висота нівеліра на станції.
+ висота візирного променя відносно рівневої поверхні.
- висота візирного променя відносно поверхні Землі.
212. Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =100 м, а відлік по рейці в точці А дорівнює а=1250, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
- ГП = 98,750 м.
- ГП = 96,250 м.
- ГП = 102,250 м.
+ ГП = 101,250 м.
- ГП = 201,250 м.
213. Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =230 м, а відлік по рейці в точці В дорівнює в=0050, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
- ГП = 235 м.
- ГП = 280 м.
- ГП = 230,5 м.
+ ГП = 230,05 м.
- ГП = 230,005 м.
214. Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =50 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1150, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
- ГП = 65 м.
- ГП = 45 м.
- ГП = 51,50 м.
+ ГП = 51,150 м.
- ГП = 50,015 м.
215. Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =25 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1110, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
- ГП = 36,10 м.
- ГП = 25,111 м.
+ ГП = 26,110 м.
- ГП = 26,011 м.
- ГП = 26,0011 м.
216. Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=120,125 м та відлік по рейці в точці А дорівнює а=1340, то висота точки А (H) дорівнює:
+ H = 118,785 м.
- H = 121,465 м.
- H = 122,785 м.
- H = 126,125 м.
217. Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=67,120 м та відлік по рейці в точці В дорівнює в=0120, то висота точки В (H) ) дорівнює:
- H = 67,240 м.
+ H = 67,000 м.
- H = 68,320 м.
- H = 69,120 м.
- H = 66,120м.
218. За точністю нівеліри поділяють на групи:
+ (33,3 %) нівеліри високоточні.
- нівеліри з компенсатором.
+ (33,3 %) нівеліри точні.
- нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.
+ (33,3 %) нівеліри технічної точності.
219. До високоточних нівелірів відноситься:
- Н-3.
- Н-3К.
- Н-10.
+ Н-05.
- Н-10КЛ.
220. До точних нівелірів відносяться:
+ (50 %) Н-3.
+ (50 %) Н-3К.
- Н-10К.
- Н-10КЛ.
- Н-05.
221. До нівелірів технічної точності відносяться:
+ (33,3 %) Н-10.
+ (33,3 %) Н-10К.
+ (33,3 %) Н-10КЛ.
- Н-3.
- Н-3К.
222. За способом установлення візирного променя в горизонтальне положення всі нівеліри розподіляють на групи:
- нівеліри з лімбом.
- нівеліри високоточні.
+ (50 %) нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.
+ (50 %) нівеліри з компенсатором.
- нівеліри точні.
223. Автоматично встановлюється промінь візування в горизонтальне положення у нівелірів:
- високоточних.
- точних.
+ з компенсатором.
- технічної точності.
224. У точного нівеліра Н-3 збільшення зорової труби, (крат):
- 42.
+ 30.
- 23.
- 20.
225. У нівеліра технічної точності Н-10 збільшення зорової труби, (крат):
- 42.
- 30.
+ 23.
- 20.
226. У нівеліра Н-3 ціна поділки циліндричного рівня дорівнює, (сек/2 мм):
- 10".
+ 15".
- 20".
- 30".
- 45".
227. Ціна поділки циліндричного рівня у нівеліра Н-10 дорівнює, (сек/2 мм):
- 10".
- 15".
- 20".
- 30".
+ 45".
228. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:
- 0,5 мм.
+ 3 мм.
- 3 см.
- 5 мм.
- 5 см.
229. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-10 складає:
- 0,5 мм.
- 3 мм.
- 3 см.
+ 10 мм.
- 10 см.
230. Ціна поділки лімба у нівеліра Н-3 складає:
- 1".
- 10".
- 10'.
- 30'.
- 1°.
+ лімба немає.
231. Ціна поділки лімба у нівеліра Н-10КЛ складає:
- 10".
- 30".
- 45'.
+ 1°.
- 5°.
- лімба немає.
232. Чітке зображення сітки ниток зорової трубі нівеліра отримують обертанням:
- елеваційного гвинта.
+ окулярного кільця.
- навідного гвинта.
- закріпного гвинта.
- підіймальних гвинтів.
233. Попереднє горизонтування нівеліра під час приведення його в робоче положення виконуються за допомогою:
- циліндричного рівня і підіймальних гвинтів.
- циліндричного рівня та елеваційного гвинта.
+ круглого (сферичного) рівня та підіймальних гвинтів.
- круглого(сферичного) рівня та циліндричного рівня.
- циліндричного рівня та закріпного гвинта.
234. Елеваційний гвинт нівеліра служить:
- для закріплення зорової труби в горизонтальній площині.
- для горизонтування нівеліра.
- для отримання чіткого зображення сітки ниток в зоровій трубі.
+ для суміщення зображення кінців бульбашки циліндричного рівня у полі зору окуляра.
235. Два коротких штрихи сітки ниток нівеліра Н-10 служать:
- для вимірювання горизонтальних кутів.
- для вимірювання вертикальних кутів.
+ для вимірювання відстані до рейки.
- для визначення перевищення.
236. При технічному нівелюванні відлік по рейці виконуються:
- по верхньому штриху.
+ по середньому штриху.
- по нижньому штриху.
- за всіма трьома штрихами.
237. Відлік по рейці під час технічного нівелювання виконують з точністю до:
- 1 см.
- 5 мм.
- 3 мм.
+ 1 мм.
- 0,5 мм.
238. Компенсатор нівеліра - це пристрій, який використовується для:
- попереднього горизонтування нівеліра.
- вимірювання висоти нівеліра.
- вимірювання відстані до рейки.
+ автоматичного встановлення променя візування у горизонтальне положення.
239. Для високоточного нівелювання І класу можна використовувати наступні нівелірні рейки:
- РН-10.
- РН-3.
+ РН-05.
- РН-3 та РН-05.
- РН-3 та РН-10.
240. Нівелірну рейку РН-10 можна використовувати для:
- нівелювання І класу.
- нівелювання ІІ класу.
- нівелювання ІІІ класу.
- нівелювання ІІІ і ІV класів.
+ технічного нівелювання.
241. Різниця відліків за червоною та чорною сторонами рейки є величина:
- постійна і дорівнює нулю.
- постійна і дорівнює числу 100.
+ постійна і дорівнює числу з якого починається відлік поділок на червоній стороні рейки.
- постійна і дорівнює числу яким закінчується відлік поділок на червоній стороні рейки.
242. Для нівелірів з циліндричним рівнем при зоровій трубі виконують наступні перевірки:
+ (33,3 %) перевірка круглого (сферичного) рівня.
+ (33,3 %) перевірка сітки ниток.
+ (33,3 %) перевірка головної умови нівеліра.
- перевірка зорової труби.
- перевірка елеваційного гвинта.
243. Під час перевірки круглого (сферичного) рівня нівеліра бульбашка рівня після повороту на 180° не повинна зміщуватися більш ніж:
- на 0,1 величини поділки шкали рівня.
- на 0,2 величини поділки шкали рівня.
- на 0,3 величини поділки шкали рівня.
- на 0,4 величини поділки шкали рівня.
+ на 0,5 величини поділки шкали рівня.
244. Головна умова нівеліра - це:
+ візирна вісь зорової труби нівеліра має бути паралельна до осі циліндричного рівня.
- вісь круглого (сферичного) рівня має бути паралельна до осі обертання нівеліра.
- горизонтальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання.
- вертикальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання.
245. Під час перевірки сітки ниток умовою є:
+ (50 %) горизонтальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра.
+ (50 %) вертикальний штрих сітки має бути паралельним до осі обертання нівеліра.
- вісь круглого (сферичного) рівня має бути паралельна до осі обертання нівеліра.
- візирна вісь зорової труби нівеліра має бути паралельна до осі циліндричного рівня.
246. Під час перевірки головної умови нівеліра технічної точності кут нахилу візирного променю “і” має відповідати умові:
- І ≤ 5".
- І ≤ 10".
- І ≤ 15".
+ І ≤ 20".
- І ≤ 25".
247. Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:
- визначення довжини рейки.
+ (50 %) визначення стрілки прогинання рейки.
- визначення похибок сантиметрових поділок рейки.
+ (50 %) визначення похибок дециметрових поділок рейки.
248. Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:
- визначення довжини рейки.
+ (50 %) визначення середньої довжини метра пари рейок.
- визначення ширини рейки.
- визначення висоти рейки.
+ (50 %) визначення різниці висот нулів пари рейок.
249. Для нівелірної рейки РН-10 прогинання рейки не повинно бути більшим ніж:
- 5 мм.
+ 10 мм.
- 15 мм.
- 20 мм.
- 25 мм.
250. Допустима різниця між середньою довжиною метра комплекту рейок для технічного нівелювання складає:
- 1 мм.
+ 1,5 мм.
- 2 мм.
- 5 мм.
- 10 мм.
251. Під час визначення різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за чорними сторонами обох рейок має дорівнювати:
- 10 мм.
- 20 мм.
- 5 мм.
+ 0 мм.
- 100 мм.
252. Під час визначення різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за червоними сторонами обох рейок має дорівнювати:
- 10 мм.
- 20 мм.
- 5 мм.
+ 0 мм або 100 мм.
- 100 мм.
253. Під час прокладання нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:
- станціями.
+ (50 %) сполученими (звۥязуючими).
+ (50 %) іксовими.
- плюсовими.
254. Під час визначення похибок дециметрових поділок рейки РН-10 допустимим є відхилення від номінального значення довжини (10см):
+ (33,3 %) 0,5мм.
+ (33,3 %) 0,2мм.
+ (33,3 %) 0,3мм.
- 2мм.
- 5мм.
255. Під час роботи на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями по чорній та червоній сторонах рейок не має перевищувати:
+ 5 мм.
- 10 мм.
- 15 мм.
- 20 мм.
- 25 мм.
256. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев’язка не має перевищувати:
- ±100 см.
+ ±100 мм.
- ±50 мм.
- ±40 мм.
- ±10 мм.
257. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9000 м, тому допустима висотна нев’язка не має перевищувати:
- ±150 см.
+ ±150 мм.
- ±100 см.
- ±100 мм.
- ±50 мм.
258. Під час опрацювання нівелірного ходу з п’яти перевищень фактична нев’язка склала +25 мм, що не перевищує допустиму 30 мм, тому поправка у кожне перевищення складає:
- +5 мм.
+ -5 мм.
- +6 мм.
--6 мм.
259. Вплив кривини Землі у визначене перевищення обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
260. Допустима нев’язка у ході тригонометричного нівелювання визначається за формулою:
- 
- 
+ 
- 
261. Формула Гаусса для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
+ 
- 
- 
- 
262. Формула Бесселя для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
-
+
-
-
263. Середня квадратична похибка арифметичної середини незалежних рівноточних вимірювань визначається за формулою:
-
+
-
264. Вага результатів вимірювань обчислюється за формулою:
-
-
-
+
265. Загальна арифметична середина (середньовагове значення) ряду нерівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
- 
+ 
- 
- 
266. Арифметична середина (середнє значення) ряду рівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
+
-
-
- 
267. Середня квадратична похибка функції виміряних величин обчислюється за формулою:
-
-
+ 
-
268. Визначення на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок – це:
- пряма геодезична задача.
+ обернена геодезична задача.
- теодолітний хід.
- теодолітне знімання.
- геодезична засічка.
269. Визначення координат кінцевої точки лінії, використовуючи координати початкової точки, дирекційний кут та довжину лінії між точками, – це:
+ пряма геодезична задача.
- обернена геодезична задача.
- теодолітний хід.
- теодолітне знімання.
- геодезична засічка.
270. Пряма геодезична задача розв’язується за формулами:
+ 
- 
; 
; 
; 
.
- 
- 
; 
.
271. Дирекційний кут лінії під час розв’язання оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
272. Довжина лінії під час розв’язання оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою:
-
+ (33,3 %)
+ (33,3 %)
+ (33,3 %)
273. Теодолітні ходи відносять до:
- планової геодезичної мережі згущення.
+ знімальної геодезичної мережі.
- планової державної геодезичної мережі.
- висотної державної геодезичної мережі.
274. Під час прокладання теодолітних ходів на місцевості виміряють:
+ довжини ліній та горизонтальні кути.
- горизонтальні і вертикальні кути.
- горизонтальні кути та перевищення.
- довжини ліній та вертикальні кути.
275. Теоретична сума виміряних кутів у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
- сумі виміряних кутів.
+ 180(n – 2) , де n – кількість кутів у ході.
276. Теоретична сума приростів координат у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- 180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
+ нулю.
- сумі виміряних перевищень.
- різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
277. Практична сума виміряних кутів у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
+ сумі виміряних кутів.
- 180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
278. Практична сума приростів координат у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між вирахуваними приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
- 180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
- нулю.
+ сумі вирахуваних приростів координат.
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
279. Прирости координат у зімкнутому теодолітному ході визначають за:
+ дирекційними кутами та довжинами ліній.
- виміряними кутами.
- довжинами ліній.
- румбами напрямків та виміряними кутами.
- координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
280. Нев’язка виміряних кутів у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:
+ різниці між виміряними кутами та їх теоретичним значенням.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
- сумі виміряних кутів.
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
281. Нев’язка приростів координат у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
- нулю.
+ сумі вирахуваних приростів координат по осях координат.
- різниці між вирахуваними приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
282. Поправки в кути під час вирівнювання зімкнутого теодолітного ходу розподіляються:
- пропорційно довжинам ліній в ході.
- пропорційно виміряних кутам ходу.
+ порівну на всі кути.
- порівну на всі довжини ліній.
283. Поправки в прирости координат під час вирівнювання зімкнутого теодолітного ходу розподіляються:
+ пропорційно довжинам ліній в ході.
- пропорційно виміряних кутам ходу.
- порівну на всі кути.
- порівну на всі довжини ліній.
284. Координати пунктів теодолітних ходів визначають як:
- координата попереднього пункту плюс алгебраїчно визначений приріст координат.
+ координата попереднього пункту плюс алгебраїчно вирівняний приріст координат.
- координата попереднього пункту плюс алгебраїчна поправка по приростах координат.
- різниця координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
285. Дирекційні кути в зімкнутому теодолітному ході визначають за:
- врівноваженими кутами та довжинами ліній.
- вихідним дирекційним кутом та виміряними кутами.
+ вихідним дирекційним кутом та вирівняними кутами ходу.
- румбами напрямків та виміряними кутами.
- координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
286. В порядок виконання камеральної обробки теодолітного ходу не входять наступні види робіт:
- ув’язка кутів теодолітного ходу.
- обчислення дирекційних кутів.
+ вирахування перевищень.
- обчислення та ув’язка приростків координат.
- визначення координат точок.
287. Теоретична сума виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
+ різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
- сумі виміряних кутів.
- 180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
288. Теоретична сума приростів координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
- сумі виміряних перевищень.
+ різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
289. Практична сума виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
+ сумі виміряних кутів.
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
290. Практична сума приростів координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці між обчисленими приростами координат та різницею кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
- різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
- нулю.
+ сумі обчислених приростків координат по осях координат.
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
291. Нев’язка виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
+ різниці між сумою виміряних кутів і їх теоретичною сумою.
- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
- нулю.
- сумі виміряних кутів.
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
292. Нев’язка по приростах координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
- нулю.
- сумі обчислених приростків координат.
+ різниці між обчисленими приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
293. Дирекційні кути в розімкнутому теодолітному ході визначають за :
- врівноваженими кутами та довжинами ліній.
- вихідним дирекційним кутом та виміряними кутами.
+ вихідним дирекційним кутом та вирівняними кутами ходу.
- румбами напрямків та виміряними кутами.
- координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
294. Під час камеральної обробки теодолітних ходів отримують:
+ координати точок ходу.
- дирекційні кути.
- довжини ліній.
- горизонтальні кути.
- перевищення.
295. Теодолітний хід - це прокладений на місцевості зімкнутий або розімкнутий багатокутник в якому виміряні:
- всі сторони між суміжними точками.
- всі горизонтальні кути між суміжними сторонами.
- всі вертикальні кути (кути нахилу) точок ходу.
+ всі сторони між суміжними точками і всі горизонтальні кути між суміжними сторонами.
296. Для визначення горизонтального прокладення сторін теодолітного ходу одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів вимірюють одним прийомом кути нахилу ліній, якщо вони:
- 1º і більше.
+ 1,5º і більше.
- 2º і більше.
- 3º і більше.
297. Довжини сторін у теодолітних ходах. які прокладають із застосуванням теодолітів і мірних стрічок на забудованих територіях, мають бути не більше:
- 100 м.
- 150 м.
- 200 м.
- 250 м.
+ 350 м.