Яку назву має румб, якщо лінія знаходиться в першій чверті?
-Пн.Зх.
+Пн.Сх.
-Пд.Зх.
-Пд.Сх.
?107.
Як визначається дирекційний кут, якщо румб лінії має напрямок Пн.Сх?
+дирекційний кут дорівнює румбу.
-дирекційний кут дорівнює 180 градусів мінус румб.
-дирекційний кут дорівнює 180 градусів плюс румб.
-дирекційний кут дорівнює 360 градусів мінус румб.
?108.
Аналітичний спосіб визначення площ ґрунтується на використанні:
-виміряних на плані довжин ліній та кутів між ними.
-виміряних на плані довжин ліній.
-планіметра.
+результатів безпосередніх вимірювань на місцевості або їхніх функцій.
-палетки з паралельними лініями.
?109.
Визначаючи площі палеткою з паралельними лініями, користуються:
+лінійним масштабом.
-масштабом площ.
-графіком закладень.
-контрольною лінійкою.
?110.
Графічним способом обчислюють площі ділянок:
-тільки трикутної форми.
-тільки прямокутної форми.
+простої геометричної форми, обмежених, як правило, прямими лініями.
-що мають форму трапеції.
-що мають будь-яку форму.
?111.
Величина ціни поділки планіметра залежить від:
-кількості кареток з лічильними механізмами на планіметрі.
-марки планіметра.
+довжини обвідного важеля та масштабу плану.
-довжини полюсного важеля та масштабу плану.
-довжин обвідного та полюсного важелів.
?112.
Аналітичним способом площа земельної ділянки визначається за формулою:
- 
- 
- 
- 
+ 
?113.
Основним методом створення планової державної геодезичної мережі в Україні є:
-тріангуляція.
-полігонометрія.
-трилатерація.
+GPS-спостереження.
-засічки.
?114.
Геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на всю територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж, це:
+державна геодезична мережа.
-геодезична мережа згущення.
-знімальна мережа.
?115.
Геодезичною основою топографічних знімань є:
-державна геодезична мережа (ДГМ).
-розрядна геодезична мережа згущення (РГМЗ).
-знімальні геодезичні мережі (ЗГМ).
-висотні геодезичні мережі.
+ДГМ, РГМЗ, ЗГМ та висотні геодезичні мережі.
?116.
Головною геодезичною основою топографічних знімань є:
+державна геодезична мережа.
-розрядна геодезична мережа згущення.
-знімальна геодезична мережа.
-астрономо-геодезична мережа 1класу.
-висотна геодезична мережа 1класу.
?117.Геодезичний пункт астрономо-геодезичної мережі 1 класу відноситься до:
+державної геодезичної мережі.
-розрядної геодезичної мережі згущення.
-знімальної геодезичної мережі.
-висотної геодезичної мережі.
?118.
Геодезичний пункт мережі згущення 3 класу відноситься до:
-знімальної геодезичної мережі.
-розрядної геодезичної мережі згущення.
+державної геодезичної мережі.
-висотної геодезичної мережі.
-мережі технічного і тригонометричного нівелювання.
?119.
Геодезичний пункт мережі 4 класу відноситься до:
-державної геодезичної мережі.
+розрядної геодезичної мережі згущення.
-знімальної геодезичної мережі.
-висотної геодезичної мережі.
-висотної мережі тригонометричного нівелювання.
?120.
Засічками визначають планові координати пунктів:
-державної геодезичної мережі (ДГМ).
-розрядної геодезичної мережі згущення (РГМЗ).
+знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).
-ДГМ, РГМЗ.
-РГМЗ, ЗГМ.
?121.
Прокладанням теодолітних ходів визначають планові координати пунктів:
-державної геодезичної мережі (ДГМ).
-розрядної геодезичної мережі згущення (РГМЗ).
+знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).
-ДГМ, РГМЗ.
-ДГМ, ЗГМ.
?122.
Способом тріангуляції може створюватись:
+астрономо-геодезична мережа 1 класу).
++(50 %) розрядна геодезична мережа згущення.
++(50 %) знімальна геодезична мережа.
-нівелірна мережа 1 класу.
-мережі технічного нівелювання.
?123.
В трикутниках мережі тріангуляції вимірюються:
+всі горизонтальні кути.
-всі довжини сторін.
-одна сторона і два кута.
-дві сторони і кут між ними.
-всі кути і сторони.
?124.
В трикутниках мережі трилатерації вимірюються:
-всі горизонтальні кути.
+всі довжини сторін.
-одна сторона і два кута.
-дві сторони і кут між ними.
-всі кути і сторони.
?125.
Тип зовнішнього геодезичного знаку (тур, піраміда, простий сигнал, складний сигнал) залежить від:
-класу точності геодезичного пункту.
-типу ґрунту.
-глибини промерзання ґрунту.
+від висоти, на яку потрібно підняти прилад при виконанні вимірювань.
-типу ґрунту і глибини його сезонного промерзання.
?126.
Наземна споруда, що установлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі, це:
-репер.
-стінний репер.
+геодезичний знак.
-центр пункту.
-розпізнавальний стовп.
?127.
Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону, це:
-трилатерація.
-полігонометрія.
+тріангуляція.
-супутниковий метод.
?128.
Побудована на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними, це
-трилатерація.
+полігонометрія.
-тріангуляція.
-супутниковий метод.
?129.
Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони, це:
+трилатерація.
-полігонометрія.
-тріангуляція.
-супутниковий метод.
?130.
У якій системі координат визначають положення пунктів ДГМ?
-В умовній системі координат.
+В загальноземній системі координат.
+В референцній системі координат.
?131.
Основним кутомірним приладом являється:
-мензула.
+теодоліт.
-нівелір.
-мірна стрічка.
-кіпрегель.
?132.
Горизонтальні кути вимірюють за допомогою:
-мірної стрічки.
-(50 %) кіпрегеля.
-нівеліра.
+(50 %) теодоліта.
-мензули.
-133.
Вертикальні кути вимірюють за допомогою:
-мірної стрічки.
+кіпрегеля.
-нівеліра.
+теодоліта.
-мензули.
?134.
Горизонтальні прокладання вимірюють за допомогою:
-мірної стрічки.
+кіпрегеля.
-нівеліра.
-теодоліта.
-мензули.
?135.
Високоточними теодолітами вважають:
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.
+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.
?136.
Точними теодолітами вважають:
+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.
+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.
?137.
Технічними теодолітами вважають:
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.
-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.
+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.
?138.
Становий гвинт теодоліта призначений для:
-перенесення теодоліта і встановлення візирної вішки
-зміни відліків по горизонтальному кругу/
-виведення бульбашки циліндричного рівня на середину.
+закріплення теодоліта на штативі.
-закріплення теодоліта у підставці.
?139.
Горизонтальний круг теодоліта має:
+закріпні гвинти.
+навідні гвинти.
+лімб.
+алідаду.
-кремальєру.
?140.
Робоча міра в теодоліті у вигляді кругової шкали з рівномірним градуюванням через 10 , 10’ або 20’ називають:
-алідадою.
-кремальєрою.
-мікроскопом.
+лімбом.
-циліндричним рівнем.
?141.
Для взяття відліків по горизонтальному та вертикальному кругах теодоліта служить:
-кремальєра.
+мікроскоп.
-зорова труба.
-діоптрійне кільце.
?142.
Фіксування тієї чи іншої частини теодоліта здійснюється за допомогою:
-навідних гвинтів.
+закріпних гвинтів.
-виправних гвинтів.
-підйомних гвинтів.
?143.
Бусоль – це прилад, який призначений для:
-вимірювання і відкладання прямих кутів.
-вимірювання довжин ліній.
-вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
+вимірювання магнітних азимутів.
-вимірювання перевищень.
?144.
Бульбашку циліндричного рівня горизонтального кругу виводять в нуль – пункт за допомогою:
-зорової труби.
-навідних гвинтів.
-закріпних гвинтів.
+підйомних гвинтів.
-виправних гвинтів.
?145.
Теодоліт до штативу кріпиться за допомогою:
+станового гвинта.
-навідних гвинтів.
-закріпних гвинтів.
-виправних гвинтів.
-підйомних гвинтів.
?146.Фокусування зображення за предметом здійснюється в теодоліті за допомогою:
-діоптрійного кільця.
-мікроскопа.
-циліндричного рівня.
+кремальєри.
-алідади.
?147.
Чіткість зображення штрихів сітки ниток в теодоліті забезпечується за допомогою:
+діоптрійного кільця окуляра.
-мікроскопа.
-циліндричного рівня.
-кремальєри.
-алідади.
?148.
Точне наведення сітки ниток зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:
-лімбу.
-прицілу.
+навідних гвинтів.
-алідади.
-кремальєри.
?149.
Навідний гвинт алідади горизонтального кругу призначений для:
-виведення теодоліта в горизонтальне положення.
-зміни відліків по горизонтальному кругу.
-виведення циліндричного рівня горизонтального кругу на середину.
+точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.
-точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.
?150.
Навідний гвинт зорової труби призначений для:
-виведення теодоліта в горизонтальне положення.
-зміни відліків по горизонтальному кругу.
-виведення циліндричного рівня на середину.
-точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.
+точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.
?151.
Грубе наведення зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:
-лімбу.
+візиру.
-навідних гвинтів.
-алідади.
-кремальєри.
?152.
Приведення теодоліту в горизонтальне положення здійснюється за допомогою:
-нитяного виска.
-кремальєри.
+циліндричного рівня горизонтального кругу.
+підйомних гвинтів.
-навідних гвинтів.
?153. Центрування технічного теодоліту Т30 здійснюється за допомогою:
+нитяного виска.
-кремальєри.
-циліндричного рівня горизонтального кругу.
-підйомних гвинтів.
+зорової труби.
?154.
Дія, що не входять в процес підготовки теодоліта для вимірювань горизонтального кута:
-центрування.
-горизонтування.
-орієнтування.
+виведення бульбашки циліндричного рівня зорової труби на середину.
-фокусування зображення та фокусування сітки ниток.
?155.
Частина теодоліту, яка показує чи приведений він в горизонтальне положення:
-циліндричний рівень зорової труби.
+циліндричного рівня алідади.
-мікроскоп.
-алідада горизонтального кругу.
-лімб горизонтального кругу.
?156.
Ціна поділки лімбу теодоліта Т30 зі штриховим мікроскопом:
-5 мінут.
-1 градус.
+10 мінут.
-30 мінут.
-20 мінут.
?157.
Ціна поділки лімбу теодоліта 2Т30П зі шкаловим мікроскопом:
+5 мінут.
-1 градус.
-10 мінут.
-30 мінут.
-20 мінут.
?158.
За призначенням і сферою застосування теодоліти діляться на:
+астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.
-механічні, оптичні, електронні.
-технічні, точні, високоточні.
-прості, повторювальні.
?159.
За точністю теодоліти діляться на:
-астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.
-механічні, оптичні, електронні.
+технічні, точні, високоточні.
-прості, повторювальні.
?160.
За конструкцією теодоліти діляться на:
-астрономічні, геодезичні, маркшейдерські.
+прості, повторювальні, механічні, оптичні, електронні.
-технічні, точні, високоточні.
-автоколімаційні, спеціальні.
?161.
Теодоліти, які мають нерухомий лімб, називаються:
+прості.
-повторювальні.
-механічні.
-електронні.
-оптичні.
?162.
Теодоліти, в яких лімб і алідада переміщаються незалежно одне від одного навколо вертикальної осі, називаються:
-прості.
+повторювальні.
-механічні.
-електронні.
-оптичні.
?163.
Складовими частинами зорової труби є:
+об’єктив, окуляр, фокусуючи лінза.
+сітка ниток.
-лімб.
-алідада.
-мікроскоп.
?164.
За допомогою двох підйомних гвинтів виставляють бульбашку циліндричного рівня на середину. Повертають теодоліт на 180 градусів і спостерігають чи не сходить бульбашка рівня із середини. Ці операції виконують при проведенні:
-визначення місця нуля вертикального круга.
-перевірки сітки ниток.
+перевірки осі циліндричного рівня.
-перевірки горизонтальної осі зорової труби.
-визначення колімаційної похибки.
?165.
Приводять теодоліт в робоче положення та наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму точку; обертають зорову трубу навідним гвинтом алідади горизонтального кругу і дивляться чи сходить зображення точки з основного горизонтального штриха сітки ниток. Ці операції виконують при проведенні:
-визначення колімаційної похибки.
-визначення місця нуля.
+перевірки сітки ниток.
-перевірки осі циліндричного рівня.
-перевірки горизонтальної осі зорової труби.
?166.
Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму висотну точку; при закріпленому горизонтальному крузі відкріпляють зорову трубу і опускають її приблизно до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток ( а1 ); переводять трубу через зеніт і при другому положенні кругу знову наводять зорову трубу на цю ж точку; відкріпляють зорову трубу і опускають її до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток ( а2 ); точки а1 та а2 повинні співпасти. Ці операції виконують при проведенні:
-визначення колімаційної похибки.
-визначення місця нуля.
-перевірки сітки ниток.
-перевірки осі циліндричного рівня.
+перевірки горизонтальної осі зорової труби.
?167.
Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму точку, яка знаходиться приблизно на рівні горизонту; беруть відлік по горизонтальному кругу (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку та беруть відлік по горизонтальному кругу (при КП). Ці операції виконують при проведенні:
+визначення колімаційної похибки.
-визначення місця нуля.
-перевірки сітки ниток.
-перевірки осі циліндричного рівня.
-перевірки горизонтальної осі зорової труби.
?168.
Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на одну із точок і беруть відлік по горизонтальному кругу (а); далі відкріпляють алідаду та за ходом годинникової стрілки наводять на другу точку, беруть відлік по горизонтальному кругу (b); різниця цих відліків (b – а) дасть значення кута (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову виконують ті ж операції, що описані вище; знаходять значення кута (при КП). Ці види робіт виконують при визначенні:
+горизонтального кута способом прийомів.
-місця нуля вертикального круга.
-вертикального кута.
-горизонтального кута способом кругових прийомів.
?169.
Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на точку і беруть відлік по вертикальному кругу (при КЛ), далі переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку, беруть відлік по вертикальному кругу (при КП). Ці види робіт виконують при вимірюванні:
-горизонтального кута способом прийомів.
+місця нуля вертикального круга.
-вертикального кута.
-горизонтального кута способом кругових прийомів.
?170.
Перед виміром горизонтального кута необхідно виконати:
+центрування та горизонтування приладу.
-визначення місця нуля.
-визначення колімаційної помилки.
-компарування.
?171.
Приводять теодоліт в робоче положення; при відкріпленій алідаді в полі зору мікроскопа знаходять відлік по горизонтальному кругу 00001; закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять зорову трубу на перший заданий напрямок; закріплюють лімб, відкріплюють алідаду і наводять зорову трубу на другий заданий напрямок. Ці операції виконують при вимірюванні:
-горизонтального кута способом прийомів.
-місця нуля.
-вертикального кута.
+горизонтального кута способом повторень.
?172.
Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального кругу повинна бути перпендикулярна до вертикальної осі приладу. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:
+перевірки циліндричного рівня.
-перевірки положення колімаційної площини.
-перевірки положення горизонтальної осі.
-визначення місця нуля вертикального круга.
?173.
Візирна вісь зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання зорової труби. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:
+перевірки положення колімаційної площини.
-перевірки циліндричного рівня.
-перевірки положення горизонтальної осі.
-перевірки працездатності приладу.
?174.
Вісь обертання зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання приладу (вертикальної осі). Ця геометрична умова контролюється при проведенні:
-перевірки циліндричного рівня.
-перевірки працездатності приладу.
+перевірки положення горизонтальної осі.
-перевірки місця нуля вертикального круга.
?175.
Вертикальна нитка сітки ниток повинна бути чітко вертикальною, а горизонтальна нитка – чітко горизонтальною. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:
-перевірки місця нуля вертикального круга.
-перевірки положення колімаційної площини.
перевірки положення горизонтальної осі.
+перевірки правильності установки сітки ниток зорової труби.
?176.
Точність вимірювання відстаней за допомогою штрихової мірної стрічки складає:
+1:1000 – 1:2000.
-1:5000 – 1: 10000.
-1:100 – 1:500.
-1:10000 – 1:25000.
-1:500 – 1:1000.
?177.
Точність вимірювання відстаней за допомогою шкалової мірної стрічки складає:
-1:1000 – 1:2000.
-1:5000 – 1: 10000.
-1:100 – 1:500.
+1:10000 – 1:25000.
-1:500 – 1:1000.
?178.
Прямовисна площина, що проходить через кінцеві точки лінії, це:
+створ лінії.
-провішування лінії.
-горизонтальне прокладання лінії.
-компарування мірної стрічки.
?179.
Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії є взаємна видимість, виконується:
-способом «із середини» та способом «вперед».
-способом «через пагорбок» та способом «через яр».
-прямим та оберненим способом.
+способом «на себе».
?180.
Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії не має взаємної видимості, виконується:
-способом «із середини» та способом «вперед».
+способом «через пагорбок» та способом «через яр».
-прямим та оберненим способом.
-способом «на себе».
?181.
Поправка в довжину лінії за кут нахилу обчислюється за формулою:
- 
- 
- 
+ 
?182.
Перед лінійними вимірюваннями необхідно виконати:
-центрування та горизонтування приладу.
-визначення місця нуля.
-визначення колімаційної помилки.
+компарування.
?183.
Довжина лінії, яка виміряна мірними стрічками та рулетками, обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
?184.
Довжина лінії, яка виміряна нитковим далекоміром, обчислюється за формулою:
-
+
-
-
?185.
Довжина лінії, яка виміряна світлодалекоміром, визначається за формулою:
-
-
-
+
?186.
Довжина лінії, яка визначена як неприступна, обчислюється за формулою:
-
-
+
-
?187.
Метод вимірювання перевищення за допомогою горизонтального візирного променя зорової труби – це:
+геометричне нівелювання.
-тригонометричне нівелювання.
-барометричне нівелювання.
-гідростатичне нівелювання.
-автоматичне нівелювання.
?188.
Метод вимірювання перевищення за допомогою похилого візирного променя зорової труби – це:
-геометричне нівелювання.
+тригонометричне нівелювання.
-барометричне нівелювання.
-гідростатичне нівелювання.
-автоматичне нівелювання.
?189.
Метод визначення висот точок за допомогою профілографу – це:
-геометричне нівелювання.
-тригонометричне нівелювання.
-барометричне нівелювання.
-гідростатичне нівелювання.
+автоматичне нівелювання.
?190.
Метод визначення висот точок, в основі якого покладена залежність зміни атмосферного тиску зі зміною висоти точки, – це:
-геометричне нівелювання.
-тригонометричне нівелювання.
+барометричне нівелювання.
-гідростатичне нівелювання.
-автоматичне нівелювання.
?191.
Метод визначення висот точок, в основі якого покладена властивість вільної поверхні рідини у сполучених посудинах знаходитися на однаковому рівні, – це:
-геометричне нівелювання.
-тригонометричне нівелювання.
-барометричне нівелювання.
+гідростатичне нівелювання.
-автоматичне нівелювання.
?192.
Для створення державної висотної мережі використовується:
+геометричне нівелювання.
-тригонометричне нівелювання.
-барометричне нівелювання.
-гідростатичне нівелювання.
-автоматичне нівелювання.
?193.
Геометричне нівелювання може виконуватись способом:
+нівелювання із середини.
+нівелювання вперед.
-бокового нівелювання.
?194.
Під час геометричного нівелювання способом із середини перевищення обчислюється за формулою:
- 
+ 
- 
- 
?195.
Під час геометричного нівелювання способом вперед перевищення обчислюється за формулою:
+
-
-
-
?196.
Під час тригонометричного нівелювання перевищення обчислюється за формулою:
-
-
-
+
?197.
Висота візирного променю нівеліра відносно рівневої поверхні – це:
Висота приладу.
+горизонт приладу.
-перевищення.
-умовна рівнева поверхня.
?198.
Висота візирного променю нівеліра відносно рівневої поверхні визначається за формулою:
-
-
- 
+ 
?199.
Геодезичні роботи, в результаті яких визначаються перевищення, називаються:
-топографічним зніманням.
-кадастровим зніманням.
+нівелюванням.
-орієнтуванням.
?200.
В результаті нівелювання визначається:
+перевищення між точками місцевості.
-магнітний азимут між точками місцевості.
-дирекційні кути між точками місцевості.
-прямокутні координати точок місцевості.
?201.
Геометричне нівелювання виконується:
-за принципом використання похилого променя візування.
+за принципом використання горизонтального променя візування.
-за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.
-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.
?202.
Тригонометричне нівелювання виконується:
+за принципом використання похилого променя візування.
-за принципом використання горизонтального променя візування.
-за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.
-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.
?203.
Барометричне нівелювання виконується:
-за принципом використання похилого променя візування.
-за принципом використання горизонтального променя візування.
+за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.
-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.
?204.
Горизонтальний промінь у просторі можна побудувати:
+нівеліром.
+теодолітом з рівнем на зоровій трубі.
-світловіддалеміром.
-нитковим далекоміром.
?205.
Якщо при нівелюванні з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=1250), а в точці В (передня рейка ) дорівнює (в=1350), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
+-100 мм.
+100 мм.
+10 мм.
-10 мм.
?206.
Якщо при нівелюванні з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=2205), а в точці В (передня рейка ) дорівнює (в=1205), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
++1000 мм.
-1000 мм.
+100 мм.
-100 мм.
?207.
Якщо при нівелюванні вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1410) та відлік по рейці в точці В (в=1200), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
-210 мм.
++210 мм.
-21 мм.
+21 мм.
?208.
Якщо при нівелюванні вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1250) та відлік по рейці в точці В (в=1850), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:
+600 мм.
+-600 мм.
-60 мм.
+60 мм.
?209.
кщо висота точки А дорівнює Ha=150 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =-25м), то висота точки В буде дорівнювати:
+125 м.
-175 м.
-200 м.
-100 м.
?210.
Якщо висота точки А дорівнює Ha=200 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =+25м), то висота точки В буде дорівнювати:
-175 м.
+225 м.
-250 м.
-275 м.
?211.
Горизонт приладу (ГП) це:
-перевищення однієї точки над іншою.
-висота точки, над якою стоїть теодоліт.
-висота нівеліра на станції.
+висота візирного променя відносно рівневої поверхні.
-висота візирного променя відносно поверхні Землі.
?212.
Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =100 м, а відлік по рейці в точці А дорівнює а=1250, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
-ГП = 98,750 м.
-ГП = 96,250 м.
-ГП = 102,250 м.
+ГП = 101,250 м.
-ГП = 201,250 м.
?213.
Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =230 м, а відлік по рейці в точці В дорівнює в=0050, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
-ГП = 235 м.
-ГП = 280 м.
-ГП = 230,5 м.
+ГП = 230,05 м.
-ГП = 230,005 м.
?214.
Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =50 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1150, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
-ГП = 65 м.
-ГП = 45 м.
-ГП = 51,50 м.
+ГП = 51,150 м.
-ГП = 50,015 м.
?215.
Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =25 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1110, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:
-ГП = 36,10 м.
-ГП = 25,111 м.
+ГП = 26,110 м.
-ГП = 26,011 м.
-ГП = 26,0011 м.
?216.
Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=120,125 м та відлік по рейці в точці А дорівнює а=1340, то висота точки А (H) дорівнює:
+H = 118,785 м.
-H = 121,465 м.
-H = 122,785 м.
-H = 126,125 м.
?217.
Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=67,120 м та відлік по рейці в точці В дорівнює в=0120, то висота точки В (H) ) дорівнює:
-H = 67,240 м.
+H = 67,000 м.
-H = 68,320 м.
-H = 69,120 м.
-H = 66,120м.
?218.
За точністю нівеліри поділяють на групи:
+(33,3 %) нівеліри високоточні.
-нівеліри з компенсатором.
+(33,3 %) нівеліри точні.
-нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.
+(33,3 %) нівеліри технічної точності.
?219.
До високоточних нівелірів відноситься:
-Н-3.
-Н-3К.
-Н-10.
+Н-05.
-Н-10КЛ.
?220.
До точних нівелірів відносяться:
+Н-3.
+Н-3К.
-Н-10К.
-Н-10КЛ.
-Н-05.
?221.
До нівелірів технічної точності відносяться:
+Н-10.
+Н-10К.
+Н-10КЛ.
-Н-3.
-Н-3К.
?222.
За способом установки візирного променя в горизонтальне положення всі нівеліри розподіляють на групи:
-нівеліри з лімбом.
-нівеліри високоточні.
+нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.
+нівеліри з компенсатором.
-нівеліри точні.
?223.
Автоматично приводиться промінь візування в горизонтальне положення у нівелірів:
-високоточних.
точних.
+з компенсатором.
-технічної точності.
?224.
У точного нівеліра Н-3 збільшення зорової труби, (крат):
-42.
+30.
-23.
-20.
?225.
У нівеліра технічної точності Н-10 збільшення зорової труби, (крат):
-42.
-30.
+23.
+20.
?226.
У нівеліра Н-3 ціна поділки циліндричного рівня дорівнює, (сек/2 мм):
-10".
+15".
-20".
-30".
-45".
?227.
Ціна поділки циліндричного рівня у нівеліра Н-10 дорівнює, (сек/2 мм):
-10".
-15".
-20".
-30".
+45".
?228.
Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:
-0,5 мм.
+3 мм.
-3 см.
-5 мм.
-5 см.
?229.
Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-10 складає:
-0,5 мм.
-3 мм.
-3 см.
+10 мм.
-10 см.
?230.
Ціна поділки лімба у нівеліра Н-3 складає:
-1".
-10".
-10'.
-30'.
-1°.
+лімба немає.
?231.
Ціна поділки лімба у нівеліра Н-10КЛ складає:
-10".
-30".
-45'.
+1°.
-5°.
-лімба немає.
?232.
Чітке зображення сітки ниток зорової трубі нівеліра отримують обертанням:
-елеваційного гвинта.
+окулярного кільця.
-навідного гвинта.
-закріпного гвинта.
-підіймальних гвинтів.
?233.
Попереднє горизонтування нівеліра при приведені його в робоче положення виконуються за допомогою:
-циліндричного рівня і підіймальних гвинтів.
-циліндричного рівня та елеваційного гвинта.
+круглого рівня та підіймальних гвинтів.
-круглого рівня та циліндричного рівня.
-циліндричного рівня та закріпного гвинта.
?234.
Елеваційний гвинт нівеліра служить:
-для закріплення зорової труби в горизонтальній площині.
-для горизонтування нівеліра.
-для отримання чіткого зображення сітки ниток в зоровій трубі.
+для суміщення зображення кінців бульбашки циліндричного рівня у полі зору окуляра.
?235.
Два коротких штриха сітки ниток нівеліра Н-10 служать:
-для вимірювання горизонтальних кутів.
-для вимірювання вертикальних кутів.
+для вимірювання відстані до рейки.
-для визначення перевищення.
?236. При технічному нівелюванні відлік по рейці виконуються:
-по верхньому штриху.
+по середньому штриху.
-по нижньому штриху.
-за всіма трьома штрихами.
?237.
Відлік по рейці при технічному нівелюванні виконують з точністю до:
-1 см.
-5 мм.
-3 мм.
+1 мм.
-0,5 мм.
?238.
Компенсатор нівеліра це пристрій, який використовується для:
-попереднього горизонтування нівеліра.
-вимірювання висоти нівеліра.
-вимірювання відстані до рейки.
+автоматичного встановлення променя візування у горизонтальне положення.
?239.
Для високоточного нівелювання І класу можна використовувати наступні нівелірні рейки:
-РН-10.
-РН-3.
+РН-05.
-РН-3 та РН-05.
-РН-3 та РН-10.
?240.
Нівелірну рейку РН-10 можна використовувати для:
-нівелювання І класу.
-нівелювання ІІ класу.
-нівелювання ІІІ класу.
-нівелювання ІІІ і ІV класів.
+технічного нівелювання.
?241.
Різниця відліків за червоною та чорною сторонами рейки є величина:
-постійна і дорівнює нулю.
+постійна і дорівнює числу 100.
+постійна і дорівнює числу з якого починається відлік поділок на червоній стороні рейки.
-постійна і дорівнює числу яким закінчується відлік поділок на червоній стороні рейки.
?242.
Для нівелірів з циліндричним рівнем при зоровій трубі проводяться наступні перевірки:
+перевірка круглого рівня.
+перевірка сітки ниток.
+перевірка головної умови нівеліра.
-перевірка зорової труби.
-перевірка елеваційного гвинта.
?243.
При перевірці круглого рівня нівеліра бульбашка рівня після повороту на 180° не повинна зміщуватися більш ніж:
-на 0,1 величини поділки шкали рівня.
-на 0,2 величини поділки шкали рівня.
-на 0,3 величини поділки шкали рівня.
-на 0,4 величини поділки шкали рівня.
+на 0,5 величини поділки шкали рівня.
?244.
Головна умова нівеліра це:
+візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути паралельна до осі циліндричного рівня.
-вісь круглого рівня повинна бути паралельна до осі обертання нівеліра.
-горизонтальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання.
-вертикальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання.
?245.
При перевірці сітки ниток умовою є:
+горизонтальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра.
+вертикальний штрих сітки повинен бути паралельним до осі обертання нівеліра.
-вісь круглого рівня повинна бути паралельна до осі обертання нівеліра
-візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути паралельна до осі циліндричного рівня
?246.
При перевірці головної умови нівеліра технічної точності кут нахилу візирного променю “і” не повинна перевищувати:
-І ≤ 5".
-І ≤ 10".
-І ≤ 15".
+І ≤ 20".
-І ≤ 25".
?247.
Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:
-визначення довжини рейки.
+визначення стрілки прогинання рейки.
-визначення похибок сантиметрових поділок рейки.
+визначення похибок дециметрових поділок рейки.
?248.
Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:
-визначення довжини рейки.
+визначення середньої довжини метра пари рейок.
-визначення ширини рейки.
-визначення висоти рейки.
+визначення різниці висот нулів пари рейок.
?249.
Для нівелірної рейки РН-10 прогинання рейки не повинно бути більшим ніж:
-5 мм.
+10 мм.
-15 мм.
+20 мм.
-25 мм.
?250.
Допустима різниця між середньою довжиною метра пари рейок комплекту складає:
-1 мм.
+1,5 мм.
-2 мм.
-5 мм.
-10 мм.
?251.
При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за чорними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:
-10 мм.
-20 мм.
+5 мм.
-0 мм.
-15 мм.
?252.
При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за червоними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:
-10 мм.
-20 мм.
+5 мм.
-0 мм.
-15 мм.
?253.
При прокладанні нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:
-станціями.
+сполученими (звۥязуючими).
-іксовими.
-плюсовими.
?254.
При визначені похибок дециметрових поділок рейки РН-10 допустимим є відхилення від номінального значення довжини (10см):
+0,5мм.
-0,2мм.
-0,3мм.
-2мм.
-5мм.
?255.
При роботі на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями по чорній та червоній сторонах рейок не повинна перевищувати:
+5 мм.
-10 мм.
-15 мм.
-20 мм.
-25 мм.
?256.
Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев’язка не повинна перевищувати:
-±100 см.
+±100 мм.
-±50 мм.
-±40 мм.
-±10 мм.
?257.
Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9000 м, тому допустима висотна нев’язка не повинна перевищувати:
-±150 см.
+±150 мм.
-±100 см.
-±100 мм.
-±50 мм.
?258.
При опрацюванні нівелірного ходу з п’яти перевищень фактична нев’язка склала +25 мм, що не перевищує допустиму 30 мм, тому поправка у кожне перевищення складає:
-+5 мм.
--5 мм.
-+6 мм.
+-6 мм.
?259.
Вплив кривизни Землі на визначення перевищення обчислюється за формулою:
- 
+ 
-
-
?260.
Допустима нев’язка у ході тригонометричного нівелювання визначається за формулою:
- 
- 
+ 
-
?261.
Формула Гаусса для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
+ 
- 
- 
- 
?262.
Формула Бесселя для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
-
+
-
-
?263.
Середня квадратична похибка арифметичної середини незалежних рівноточних вимірювань визначається за формулою:
-
-
+
-
?264.
Вага результатів вимірювань обчислюється за формулою:
-
-
-
+
?265.
Загальна арифметична середина (середньовагове значення) ряду нерівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
- 
+ 
- 
- 
?266.
Арифметична середина (середнє значення) ряду рівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
+
-
-
- 
?267.
Середня квадратична похибка функції виміряних величин обчислюється за формулою:
-
-
+ 
-
?268.
Визначення на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок – це:
-пряма геодезична задача.
+зворотна геодезична задача.
-теодолітний хід.
-теодолітне знімання.
-геодезична засічка.
?269.
Визначення координат кінцевої точки лінії по координатах начальної точки, дирекційному куту та довжині лінії між точками – це:
+пряма геодезична задача.
-зворотна геодезична задача.
-теодолітний хід.
-теодолітне знімання.
-геодезична засічка.
?270.
Пряма геодезична задача розв’язується за формулами:
+ 
- 
; 
; 
; 
.
- 
- 
; 
.
?271.
Дирекційний кут лінії при розв’язанні оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
?271.
Довжина лінії при розв’язанні оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою:
-
+
+
+
?272.
Теодолітні ходи можуть бути:
+замкненими.
+розімкненими.
+висячими.
-нівелірними.
-тахеометричними.
?273.
Теодолітні ходи відносять до:
-планової розрядної геодезичної мережі згущення.
+знімальної геодезичної мережі.
-планової державної геодезичної мережі.
-висотної державної геодезичної мережі.
-висотної розрядної геодезичної мережі згущення.
?274.
При прокладанні теодолітних ходів на місцевості виміряють:
+довжини ліній та горизонтальні кути.
-горизонтальні і вертикальні кути.
-горизонтальні кути та перевищення.
-довжини ліній, горизонтальні кути та вертикальні кути або перевищення.
-довжини ліній та вертикальні кути.
?275.
Теоретична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних кутів.
+180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
?276.
Теоретична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
+нулю.
-сумі виміряних перевищень.
-різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
?277.
Практична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
+сумі виміряних кутів.
-180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
?278.
Практична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
-180(n – 2) , де n – кількість кутів в ході.
-нулю.
+сумі вирахуваних приростків координат.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
?279.
Приростки координат в замкнутому теодолітному ході визначають за :
+дирекційними кутами та довжинами ліній.
-виміряними кутами.
-довжинами ліній.
-румбами напрямків та виміряними кутами.
-координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
?280.
Нев’язка виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
+різниці між виміряними кутами та їх теоретичним значенням.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних кутів.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
?281.
Нев’язка по приростках координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
-нулю.
+сумі вирахуваних приростків координат по осям координат.
-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею координат -кінцевого та початкового вихідних пунктів.
?282.
Поправки в кути при врівноваженні замкнутого теодолітного ходу розподіляються:
-пропорційно довжинам ліній в ході.
-пропорційно виміряних кутам ходу.
+порівну на всі кути.
-порівну на всі довжини ліній.
?283.
Поправки в приростки координат при врівноваженні замкнутого теодолітного ходу розподіляються:
+пропорційно довжинам ліній в ході.
-пропорційно виміряних кутам ходу.
-порівну на всі кути.
-порівну на всі довжини ліній.
?284.
Координати пунктів теодолітних ходів визначають як:
-координата попереднього пункту плюс алгебраїчно визначений приросток координат.
+координата попереднього пункту плюс алгебраїчно врівноважений приросток координат.