З таким висновком суду погодитись неможливо з огляду на таке.

До

Апеляційного суду м. Миколаєва

Судова плата у цивільних справах

Адреса : 54001, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників 2,

Телефон : (0512) 50-17-20

E-mail :[email protected]

Через

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Адреса : 54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 68 А

Телефон : тел: 55-95-00; факс: 55-95-08

Апелянт: Котов Сергій Миколайович

Адреса:54030, м. Миколаїв, вул Спаська, буд. 26, кв. 4

Представник Апелянта: адвокат Михайлов Гліб Вадимович

Телефон : 063 999 0 111

Відповідач - 1 : Відділ примусового виконання рішень

Управління державної виконавчої служби

Головного управління юстиції

У Миколаївській області

Адреса :54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів 41/23

Відповідач – 2 : ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК »

Адреса: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової 15

Відповідач – 3 : Товариство с обмеженою відповідальністю

«Укрспецторг Групп»

Адреса:01011, м. Київ, вул. П. Мирного, буд.11

Треті особи : Байдуганов Олег Петрович

Адреса: 54000, м. Миколаїв , вул. Новаторів буд. 1/1

Реєстраційна служба Миколаївського

Міського управління юстиції

У Миколаївській області

Адреса:54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17/4

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

На рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.05.2014 року по справі № 2/489/659/2014

06.05.2014 року суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва Тихоновою Н.С. було розглянуто цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області, Котова Сергія Миколайовича про застосування реституції.

Позов Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області, Котова Сергія Миколайовича про застосування реституціїбуло задоволено.

Судом було вирішено наступне:

- Визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1010, видане 13.05.2013 року, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А., а саме нежитлової будівлі-магазину за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру 16-В, на ім`я Котова Сергія Миколайовича.

- Повернути нежитлову будівлю-магазин за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру 16-В – Байдуганову Олегу Петровичу.

- Скасувати рішення про державну реєстрацію пава власності на нежитлову будівлі-магазину за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру 16-В за Котовим Сергієм Миколайовичем та внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

- Скасувати заходи забезпечення позову.

- Зняти арешт ( накладений Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва 21.01.2014 року по справі № 2/489/659/2014) на нежитлову будівлю-магазин за адресою: м. Миколаїв, пр.. Миру 16-В ( номер запису про обтяження : 4425809).

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг груп» на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» витрати по сплаті судового збору 243 грн. 60 коп.

Апелянт та його представник не можуть погодитися із зазначеним рішенням суду першої інстанції з підстав:

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, вважаємо, що при винесенні рішення суду першої інстанції мали місце: неповне з'ясування судом обставин та їх недоведеність, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Задовольняючи позов Суд виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Миколаївській області на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення заборгованості з Байбуганова О.П. на користь ПАТ «Український професійний банк».

В межах виконавчого провадження було призначено прилюдні торги з реалізації належного Байдуганову О.П. нерухомого майна – нежитлової будівлі-магазину , яка розташована за адресою : м. Миколаїв, пр. Миру 16 – В, проведення яких здійснювало МФ ТОВ «Укрспецторг Групп» . Торги призначались неодноразово, та 26.04.2013 року відбулися треті прилюдні торги з реалізації вищевказаного майна, переможцем яких було визначено Котова С.М.

За результатами проведених прилюдних торгів спеціалізованою організацією було складено Протокол № 15-0171/13(Н)-1, а державним виконавцем – Акт про реалізацію предмету іпотеки.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Отже відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ЦК України.

Відповідно до Тимчасового положення оформлення прилюдних торгів здійснюється складання торгуючою організацією відповідного протоколу, а державним виконавцем – акту.

Згідно з нормами статей 650, 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого у встановленому порядку акту державного виконавця про проведені торги ( пункт 6.4 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України « Про нотаріат»).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що прилюдні торги з реалізації даного майна визнано рішенням суду недійсними, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ПАТ « Український професійний банк» про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане на ім`я Котова Сергія Миколайовича, а саме нежитлової будівлі-магазину за адресою : м. Миколаїв, пр. Миру, 16-В.

В частині вимог про визнання недійсним Протоколу проведення прилюдних торгів від 26.04.2013 року, відповідно до Ухвал суду, провадження закрито, оскільки вже існує рішення суду з цього приводу, яке набуло законної сили.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю-магазин розташований за адресою : м. Миколаїв, пр.. Миру 16 – В за Котовим С.М. та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; повернення майна попередньому власнику – Байдуганову Олегу Петровичу.

З таким висновком суду погодитись неможливо з огляду на таке.

Дійсно, 26 квітня 2013 року, МФ ТОВ «Укрспецторг Групп» провів прилюдні торги на яких продав нежитлову будівлю-магазин розташований за адресою : м. Миколаїв, пр. Миру 16 – В Апелянту, в результаті чого відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ Миколаївської області отримав суму коштів, а Апелянт, як покупець - придбану нежитлову будівлю-магазин розташований за адресою : м. Миколаїв, пр. Миру 16 – В.

За результатами проведення прилюдних торгів спеціалізованою організацією було складено Протокол № 15-0171/13(Н)-1, а державним виконавцем – Акт про реалізацію предмету іпотеки.

Нежитлова будівля-магазин була зареєстрована приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. 13.05.2013 року, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень ( з відкриття розділу), індексний номер : 2222528 від 13.05.2013 року. Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна : 57613248101

На рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області були перераховані грошові кошти Апелянтом у розмірі 410 000 грн. 00 коп. ( чотириста десять тисяч гривень) ( про ще зазначено в акті державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 30 квітня 2013 року).

Внаслідок реалізації майна, ВДВС не отримує відповідні кошти у власність, а лише розподіляє їх відповідно до вимог законодавства, вигодонабувачем у такому випадку є ПАТ ««Український професійний банк»», якому в подальшому перераховуються кошти в рахунок погашення боргу.

За таких обставин, реституція, передбачена статтею 216 ЦК України, в даному випадку повинна здійснюватися шляхом повернення виконавчою службою, торгуючою організацією і стягувачем всього отриманого кожним із зазначених суб'єктів виконавчого провадження за результатами прилюдних торгів, що визнані недійсними.
Пунктом 10 Постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», передбачено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. В даному випадку стороною визнаного недійсним правочину є ТОВ « Укрспецторг групп».

Закон «Про виконавче провадження» визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов’язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (стст.1, 2, 6, 12 закону).

Питання щодо здійснення підготовки державним виконавцем та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізації арештованого майна визначені у пп.5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 15.12.99 №74/5 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції 15.12.99 за №865/4158, яка розроблена на виконання закону «Про виконавче провадження» і визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Правовий аналіз положень указаного закону та інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів та Міністерства юстиції, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст.62 закону «Про виконавче провадження» та пп.5.11, 5.12 інструкції).
За результатами торгів укладається договір купівлі-продажу між організатором торгів та його переможцем, який оформляється у вигляді протоколу проведення торгів, а тому його як і будь-який договір, може бути визнано недійсним з підстав, передбачених законом, зокрема, через його невідповідність актам цивільного законодавства”;
Прилюдні торги — продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2. Тимчасового положення). Тобто прилюдні торги — це спеціальна процедура укладення договору купівлі-продажу майна, яка регулюється Тимчасовим положенням. Оскільки договір купівлі-продажу укладається з покупцем, який під час торгів запропонує найвищу ціну, то метою проведення торгів є залучення якомога більшої кількості зацікавлених осіб... ”.
Також, вважаємо за доцільне звернути Вашу увагу на помилкове застосування судом першої інстанції реституційного порядку, передбаченого статтею 216 ЦК України, в контексті повернення виконавчою службою, торгуючою організацією і стягувачем отриманого за результатами прилюдних торгів, що визнані недійсними. У зв'язку із тим, що реституція - це повернення кожною із сторін усього, що вона одержала за визнаним недійсним правочином то очевидно, що _________, повинна була б повернути отриману за вказаним правочином нежитлову будівлю-магазин торгуючій організації як стороні визнаного недійсним правочину, а торгуюча організація отримані від Котова С.М. - кошти.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановлено, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України, принципу верховенства права. У зв'язку з цим, суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша ст. 213 ЦПК).

У вищевказаній Постанові зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Враховуючи викладене,-

ПРОСИМО:

1. Прийняти апеляційну скаргу;

2. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.05.2014 року скасувати, передавши справу на новий розгляд (змінити, постановити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд) .

Додаток:

1. Квитанція про судового збору.

2. Копії апеляційної скарги.