Виконання розрахунків при наведенні винищувачів на повітряні цілі
У процесі наведення винищувачів на повітряні цілі вирішуються завдання по визначенню курсу, швидкості й часу польоту винищувача в ТПР, моментів подачі команд на включення форсажу й виконання маневру. Крім того, на початку наведення виміряються й у міру необхідності уточнюються курс (шляховий кут), швидкість і висота польоту повітряної цілі.
Для визначення зазначених вище величин використовуються різні штурманські приналежності й довідкові дані. У міру придбання практичного досвіду офіцер бойового управління поступово переходить до окомірного наведення з розрахунками в умі. Це тривалий процес, що вимагає запам'ятовування великої кількості цифрового матеріалу й емпіричних формул.
Розглянемо на конкретних прикладах застосування різних емпіричних формул, що дають достатні для практики результати, які офіцер бойового управління може застосовувати при наведенні.
1. Визначення радіуса розвороту
Радіус розвороту R у кілометрах можна підрахувати в умі в такий спосіб. При виконанні розвороту із креном 60°
на швидкості до 1500 км/год 
а при швидкості більше
1500 км/год 
При виконанні розворотів із кренами 45 і 30° радіус можна приблизно визначити в такий спосіб: R45 = 2R60 і R30 = 3R60
Приклад 1. Визначити радіус розвороту винищувача для наступних умов: крени 60, 45 і 30°; швидкості 1200 і 1800 км/год
Рішення 1 Визначаємо радіуси розвороту винищувача при крені 60°:
Помилки розрахунку становлять 0, 5 км.
2 Визначаємо радіуси розвороту винищувача при крені 45°:
Помилки розрахунку становлять 1-2 км
3 Визначаємо радіуси розвороту винищувача при крені 30°
Помилки розрахунку становлять 1 - 2 км і ними можна зневажити при виконанні окомірного наведення й при значних. величинах радіусів розвороту.
2. Визначення часу й шляху розгону винищувача
Для розрахунку часу й шляху розгону винищувача офіцер бойового управління повинен знати середні значення часу й шляху, який проходить винищувач за час розгону на 100 км/ч.
Так, наприклад, час розгону літака МиГ-29 на форсажному режимі на кожні 100 км/год у середньому становить 3-4 с. Це дає можливість офіцерові бойового управління визначити в розумі шлях розгону.
Sр = Vср tр
Приклад 2. Визначити час і шлях розгону, якщо початкова швидкість 600 км/год, кінцева швидкість 1100 км/год, середній час розгону на 100 км/год на висоті 1000 м дорівнює 2,7 с.
Рішення. 1. Знаходимо час розгону літака
= 5 2,7 = 13,5 с = 0,225 хв
2 По середнім швидкості й часу знаходимо шлях розгону:
Sр = 14,2 0,225 = 3 км
3. Переклад чисел М у істинну швидкість
Для перекладу числа М у істинну швидкість у кілометрах у годину при польоті на висоті більше 10 000 м можна використовувати наближену формулу
Приклад 3. Визначити 
при польоті літака на М=1, 8
Рішення. 
Аналогічно переводиться істинна швидкість у числа М.
4. Визначення часу розвороту на 180°
Час. розвороту на 180° можна з достатньою точністю для практики визначити, використовуючи наступні емпіричні формули.
При розвороті із креном 30°:
При розвороті із креном 45°:
При розвороті із кренам 60°:
де V беремо в кілометрах у годину, а одержуємо 
в секундах. Знаючи час розвороту на 180°, можна визначити час розвороту на будь-який кут.
Приклад 4. Визначити час розвороту винищувача на 180° із кренами 30, 45 і 60 на швидкості 900 км/ч.
Рішення 1. Визначаємо час розвороту винищувача на 180° із креном 300:
2. Визначаємо час розвороту винищувача на 180° із креном 45°:
3. Визначаємо час розвороту винищувача на 180° із креном 60°.
5. Переклад швидкості польоту 
Для перекладу швидкості 
використовується формула 
6. Визначення попередженої дистанції
Практично встановлено, що в момент подачі команди на розворот відношення інтервалу між повітряною ціллю й винищувачем до попередженої дистанції для подачі команди на виконання розвороту приблизно дорівнює 2:2 - 2:3. Це дозволяє приблизно визначити попереджену дистанцію, розрахувавши попередньо лише радіус розвороту. При цьому відношення 2:2 береться для дозвуковых швидкостей польоту повітряних цілей. 2: 3 - для надзвукових.
Приклад 5. Визначити попереджену дистанцію для подачі команди на розворот, якщо швидкість повітряної цілі 1000 км/год, швидкість винищувача 1200 км/год і крен на розвороті 45°.
Рішення 1 По наближеній формулі визначаємо 
2 Визначаємо 
Для найбільш точних розрахунків з урахуванням заданої дальності виводу із розвороту Sупр = Vцtур – dвив
8. Залежність між попередженою дистанцією й параметрами розвороту
При виконанні розвороту з кутами крену в межах 30—45° радіус, час розвороту, а отже, і попереджена дистанція перебувають приблизно в лінійній залежності від крену. Тому для швидкого розрахунку в розумі можна керуватися наступним правилом: у скільки разів фактичний інтервал між повітряною цілю й винищувачем менше або більше розрахункового, у стільки ж раз необхідно зменшити або збільшити попереджену дистанцію розвороту й збільшити або зменшити крен винищувача на розвороті в порівнянні з їхніми розрахунковими значеннями.
Збільшення або зменшення крену на 15° відповідно зменшує або збільшує радіус розвороту приблизно у два рази при незмінній швидкості на розвороті. При цьому час розвороту зменшується або збільшується приблизно на 40-50 с.
Щоб радіус розвороту залишався незмінним, необхідно, при збільшенні або зменшенні швидкості на 100 км/год відповідно збільшувати або зменшувати крен на 5°.
При розворотах винищувачів з розгоном і набором висоти основна увага приділяється забезпеченню розгону до заданої швидкості, для чого необхідно правильно задати крен.
Тому офіцер бойового управління повинен знати параметри розвороту, які необхідно задавати льотчикові при розвороті на 180°, щоб наприкінці його одержати необхідні швидкість або число М.
Як приклад ці параметри для Мить-29 дані в табл. 23.
Збільшення вертикальної швидкості набору на 5 м/с або крену на 5° більше задані приводить наприкінці розвороту до зменшення швидкості на 250—300 км/год у порівнянні із заданої.
У практичній роботі варто керуватися правилом: на скільки метрів у секунду зменшується вертикальна швидкість, на стільки ж градусів збільшується крен, і навпаки.
ТНР можна визначити графічно на столі-планшеті або екрані ИКО в такий спосіб. По 2—3 оцінкам від повітряної цілі визначити курс і швидкість її польоту, провести лінію шляху повітряної цілі, на ній перед оцінкою від повітряної цілі відкласти 1,5 радіуса розвороту й таку ж величину відкласти в напрямку на винищувач. У результаті такої побудови одержати крапку Ц1 з якої провести допоміжну лінію, паралельну лінії шляху повітряної цілі (мал. 3.13).
Для отриманих крапок Ц1 і И графічно вирішити завдання методом паралельного зближення, одержати ТНР і визначити курс польоту винищувача в ТНР. При досить гарному тренуванні офіцер бойового управління зможе це завдання вирішити окомірно. При цьому варто враховувати, що відстань від крапки И до ТНР повинне бути більше відстані від крапки Ц1 до ТНР у стільки разів, у скільки швидкостей польоту винищувача більше швидкості польоту повітряної цілі.
Рис. 3.13. Графічне рішення завдання наведення на екрані ИКО
Наприклад, якщо швидкість винищувача дорівнює 1500 км/год, а швидкість повітряної цілі— 1000 км/год, та відстань від крапки И до ТНР повинне бути в 1,5 рази більше відстані від крапки Ц1 до ТНР (мал. 3.13).
Окомiрно навести винищувач ОБУ може так:
- приблизно визначається точка зустрiчi та задається курс в цю точку;
- далi командами на відвороти ОБУ прагне, щоб лінія пеленгу на екранi змiщувалася паралельно сама собi;
- на вiдстанi до 1,5-2 d необхiдно повернути винищувач на ПЦ на невеликий кут, щоб на d ПЦ знаходилася пiд 0/4.
При наведеннi методом "погоня" практично нiяких БШР виконувати не треба. Так як вектор швидкостi винищувача постiйно повинен бути спрямований на ПЦ, ОБУ постiйно виконує відвороти на цiль. Але важливо враховувати темп видачі команд екiпажу - в началi наведення кривизна траєкторiї мала, тому команди видаються з темпом 1-1,5 хвилини, а величина повороту - у середньому 3-5 градусiв; на прикiнцi наведення темп видачі команд збiльшується до 25-30 секунд, величина повороту - 10-15 (до 20) градусiв. Таким чином, БШР для цього випадку полягає у своєчасному визначеннi величин поправок в курс винищувача.
При наведеннi методом "маневр" ОБУ виконує бiльший обсяг БШР, нiж при наведеннi розглянутими методами, але цей метод має багато переваг i є найбiльш поширеним. При виконаннi наведення цiм методом робота ОБУ розподiляється на 3 етапи:
- управлiння винищувачем при польотi в точку початку розвороту;
- розрахунок розвороту та управлiння винищувачем при виконаннi їм розвороту;
- управлiння винищувачем при зближеннi з ПЦ пiсля розвороту;
На 1 етапі ОБУ важко з великою точністю визначити курс у ТНР безпосередньо за екраном ВІКО без застосування штурманського приладдя. Тому для вирішення задачі використовуються таки прийоми:
1. З виявленням ПЦ ОБУ спрямовує винищувач на ПЦ, визначає параметри руху ПЦ;
2. Виконує БШР по визначенню параметрів розвороту (R, I, Sупр) i вибирає параметри руху винищувача;
3. Дає курс, що перетинається з курсом ПЦ, з таким розрахунком, щоб при виході винищувача на І та розвороту зустріч ПЦ, вона знаходилася приблизно попереду на вiдстанi Sупр.
На 2 етапі важливо своєчасно подати команду на розворот та коректувати при необхiдностi крен для виправлення помилок. Правила регулювання крену зводяться до наступного.
Якщо винищувач відхилився у зовнiшнiй бік, тобто вiд ПЦ, то розворот потрібно починати раніше i виконати його з меншим креном. Крим того, коли винищувач запізнився з розворотом, то на деякий час крен повинен бути збільшений, можливо до максимального, а потім зменшений до величини, що вiдповiдає боковому відхиленню.
Якщо винищувач відхилився у внутрiшнiй бік, тобто на ПЦ, то розворот потрібно починати пізніше i виконувати його зі збільшеним креном. Крим того, коли розворот початий раніше, чим потрібно, то необхідно на деякий час зменшити крен, можливо до виходу з розвороту, а потім збільшити його до величини, що вiдповiдає значенню бокового відхилення. На практиці існує також спосіб однократної зміни крену, але iз зміною курсу виходу з розвороту.
Мал. 1. Вплив змiни куту крену на курс виходу з розвороту:
1 - збiльшується крен, зменшується курс виходу;
2 - зменшується крен, збiльшується курс виходу.
Радіус та час розвороту розраховується в умi по формулам, що вивчені у темі 1. Інтервал дорiвнює 2R ( I = 2R ).
Sупр = Vцtур - do
На 3 етапі ОБУ виправляє помилки наведення, що виникають при розвороті i здійснює контроль при самонаведенні.