Правове регулювання консигнаційних операцій.

Широко поширені у зовнішньоторговельній практиці консигнаційні операції належать до посередницьких опе­рацій у ЗЕД.

До договорів консигнації, відносяться операції з реалізації то­варів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобо­в'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного скла­ду від свого імені товари, які належать консигнанту.

Договір консигнації має такі риси:

1) це двосторонній,консенсуальний, відплатній договір,тобто:

Ø обидві сторони у цьому договорі надділені як правами так і обовязками;

Ø договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов;

Ø за надані послуги щодо здійснення угод виплачуєть­ся винагорода

2) консигнатор діє задорученням консигнанта, але від свого імені;

3) власником переданих консигнаторові товарів залишається комітент, консигнант до моменту пе­редачі товарів третій особі;

4) до обов'язків консигнатора вхо­дить забезпечення збереження переданого на комісію, кон­сигнацію товару.

Характерні особливості договору консигнації:

1. Консигнація застосовується виключно в ЗЕД. Це обу­мовлене необхідністю здійснювати продаж консигнаційних товарів з консигнаційних складів, функції яких в Україні виконують митні ліцензійні склади. Комісія може засто­совуватися як у ЗЕД, так і у внутрішньому господарсько­му обороті.

2. За комісійним договором комісіонер може бути зобо­в'язаний здійснити одну або кілька угод як з продажу то­варів комітента, так і з купівлі товарів для нього. За дого­вором консигнації консигнатор зобов'язується тільки про­дати (реалізувати) товари консигнанта, причому такі товари мають бути попередньо поставлені консигнантом на консигнаційний склад.

3. Комісійний договір, як правило, укладається на не­тривалий строк - 2-3 місяці. При цьому комісіонер, укла­даючи контракт, вже знає потенційних покупців. Строк дії консигнаційного договору триваліший і на практиці може становити 1-2 роки і більше. Окрім строку дії консигна­ційного договору, в ньому зазначається і строк реалізації консигнаційних товарів (строк консигнації) - менший, ніж строк дії договору.

4.У комісійних договорах зазвичай не обумовлюється територія, в межах якої може бути продано чи придбано товар. Оскільки комітент заінтересований в якомога ско­рішому продажу свого товару, він не обмежує комісіоне­ра ані територіально, ані колом клієнтів.

5. Продаж товарів за консигнаційними договорами здійснюється консигнатором з консигнаційного складу.

В Україні не існує спеціальних консигнаційних складів, а розміщення ввезених на її територію консигнаційних то­варів здійснюється на митних ліцензійних складах (МЛС) у режимі митного складу. МЛС являє собою спеціально призначене та обладнане приміщення або місце, що використовується для зберіган­ня товарів в режимі митного складу.

Митний склад - це митний режим, при якому ввезені з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що виво­зяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформ­лення митними органами України до фактичного вивезен­ня за межі митної території України.

Власниками МЛС є суб'єкти підприємництва, які отри­мали ліцензію на право відкриття та експлуатації МЛС.

МЛС може бути відкритого типу або закритого типу:

Ø МЛС відкритого типу - це МЛС, який може викорис­товувати для зберігання товарів будь-яка особа;

Ø МЛС закритого типу - це МЛС, який використовуєть­ся для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Декларування товарів на МЛС закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів.

Декларування товарів при їх розміщенні на МЛС відкритого типу має право здійснювати виключно власник складу. Декларування товарів при їх випуску з МЛС відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність зарплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює дек­ларування товарів.

На МЛС дозволяється зберігати всі види товарів україн­ського та іноземного походження, як імпортні так і при­значені для вивезення за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню митом та зборами, а також такі, що потрапляють під обмеження до ввезення в Украї­ну та вивезення з України.

Товари, що ввезені на митну територію України, мо­жуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Цей строк може бути обмежений для окремих видів товарів митним органом. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців. Конкретний термін зберігання товарів у встановлених межах визна­чається спільно з власником складу особою, яка розміщує товари на зберігання.

При переміщенні товарів, що були ввезені в Україну, з одного МЛС на інший термін зберігання товарів встанов­люється з дати їх розміщення в режим митного складу, тоб­то з моменту первинного розміщення на МЛС.

Після закінчення терміну зберігання товарів на складі вони мають бути передані на зберігання митниці або заяв­лені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.

З товарами, що зберігаються на МЛС, можуть проводи­тися визначені Положенням про відкриття та експлуата­цію митних ліцензійних складів операції для забезпечен­ня їх зберігання, а також для підготовки їх до продажу й транспортування. Однак усі операції, що проводяться з то­варами, які перебувають в режимі митного складу, не по­винні змінювати характеристик, за якими товари були кла­сифіковані згідно з УКТЗЕД.

Митне оформлення товарів, що випускаються з МЛС відповідно до обраного митного режиму, здійснюється за умови подання митному органу ВМД, заповненої в установленому законодавством порядку, а також комплекту доку­ментів, потрібних для здійснення митного оформлення цих товарів, і сплати всіх установлених законодавством по­датків і зборів (обов'язкових платежів).

Митна вартість товарів, заявлених у відповідний митний режим, визначається під час випуску товарів зі складу.

При укладенні консигнаційного договору важливо пе­редбачити в ньому умови поставки за Інкотермс (базис по­ставки, від якого залежатиме ціна товару і відповідно розмір винагороди консигнатору), умови про кількість і асортимент товару, якість і комплектність, тару і пакуван­ня тощо. Сторони також визначають в договорі порядок здійснення розрахунків між ними, умови страхування то­варів, які знаходяться на консигнаційному складі, макси­мальну кількість товару на консигнації та порядок попов­нення товарів на складі у разі їх реалізації, відпові­дальність сторін тощо.

Питання на семінарське заняття:

1. Регулювання укладення реєстрації та виконання зовнішньоекономічних договорів.

2. Правове регулювання міжнародного підряду.

3. Правове регулювання міжнародних перевезень.

4. Особливості здійснення бартерних операцій у ЗЕД.

5. Операції з давальницькою сировиною у ЗЕД.

Питання на самостійне опрацювання:

1. Зміст та принципи здійснення зовнішньоекономічних операцій.

2. Структурно-організаційні форми торгово-посередницьких операцій.

3. Комісійні фірми.

4. Брокерські операції.

5. Суть та значення фекторів.

6. Особливості здійснення виробничих зовнішньоекономічних операцій.

7. Особливості укладання зовнішньоекономічної угоди.

8. Типові зовнішньоекономічні договори.

9. Структура та умови зовнішньоекономічної угоди.

10. Базисні умови поставки товару.

Перелік реферативних повідомлень:

1. Поняття та види зовнішньоекономічних операцій.

2. Осбливості здійснення операцій з перпродажу.

3. Суту та значення комісійних операцій.

4. Агентські операції: особливості здійснення.

5. Основні принципи організації зовнішньоекономічних операцій.

6. Маркетингові засоби інтенсифікації зовнішньоекономічних операцій.

7. Роль реклами в організації зовнішньоекономічних операцій.

8. Особливості здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

9. Кредитування зовнішньоекономічних операцій.

10. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій.

11. Стан та особливості страхового захисту зовнішньоекономічних операцій в Україні.