Ема: Кабельні мережі живлячих трансформаторів.
аняття №11
Мета: навчальна: ознайомити студентів методикою побудови і особливостями кабельної мережі живлячих трансформаторів. Ознайомити з елементами кабельної мережі і її загальними положеннями. Навчати студентів висловлюватися технічною мовою.
виховна: виховувати у студентів дисципліну, взаємоповагу, любов та інтерес до систем автоматики на залізничному транспорті, які вони вивчають.
розвиваюча: розвивати у студентів увагу, пам’ять, процеси мислення, логіку.
Тип заняття: КУ.
Тривалість: 90 хв.
Допоміжні матеріали та обладнання: підручник, проектор, інтерактивна дошка.
Хід заняття:
| Етап заняття та його короткий зміст | Орієнтовний час | ||||||||
| І. Організаційний момент: - рапорт чергового; - перевірка присутніх на парі. | 5 хв. | ||||||||
| ІІ. Перевірка домашнього завдання: 1. Загальні положення кабельної мережі рейкових кіл. 2. Визначення кількості проводів та жил в кабельній мережі релейних трансформаторів. 3. Загальні положення кабельної мережі стрілочних ЕП. 4. Послідовність розрахунку кабельної мережі стрілок. 5 . Електрообігрів стрілочних ЕП. 6. Автоматичну очистку стрілок. 7. Загальні положення кабельної мережі світлофорів. Визначення числа проводів та жил до світлофорів. 8. Визначення кількості жил та проводів до світлових маршрутних покажчиків, покажчиків напряму, зеленої смуги та покажчиків зі стрілками, що світяться. | 34 хв | ||||||||
ІІІ. Повідомлення нового матеріалу: 1. Визначення числа проводів та числа жил кабельної мережі живильних трансформаторів рейкових кіл. 2. Групування ЖТ в окремі промені 3. Складання таблиці рейкових кіл. 4. Графоаналітичний метод. 1. До кожного живлячого трансформатора необхідно прокласти два проводи (згідно принципових схем). А при розрахунку кількості жил в кабелях, що прокладають до живлячих трансформаторів керуються наступним: - при електротязі постійного струму максимальна довжина кабелю між дросель- трансформатором (ДТ-0,6-1000; ДТ-0,2-500) і постом ЕЦ без дублювання жил становить 1500 м; - при електротязі змінного струму максимальна довжина кабелю між живлячим трансформатором і постом ЕЦ без дублювання жил становить 3000 м; - при автономній тязі (а також в тих випадках, коли на живлячому кінці нема ДТ) кількість жил визначають графоаналітичним методом. 2. 2. Також при складанні кабельної мережі ЖТ слід враховувати, що ЖТ рейкових кіл групують в окремі промені живленнятак, щоб пошкодження живлення одного променя виводило з дії, по можливості, менше число маршрутів. ЖТ кодованих РК включають в окремі промені живлення по окремих жилах.. По розрахунках змінний струм навантаження одного променя частотою 25 Гц може бути не більше 0,68А. Сумарне навантаження на промінь можна визначити на основі підрахунку струмів, що споживаються ЖТ рейкових кіл (В.С. Аркатов. Рельсовые цепи магистральных железных дорог. Стор. 191-194.) Для цього необхідно буде скласти наступну таблицю для всіх рейкових кіл. Приклад таблиці 1
3. Тепер докладніше про графоаналітичний метод. Слід чітко пам’ятати, що цей метод використовується лише для розрахунку кількості жил для ЖТ без ДТ (або при автономній тязі, або при електротязі на тих ЖТ де нема ДТ). Прямі і зворотні проводи вищевказаних ЖТ включаються паралельно (МАЛ. 3) в живильну магістраль і при розрахунку визначають число жил в магістралі. Розрахунок ведеться на змінний переріз в залежності від розподілу навантажень (ЖТ) по магістралі. На ділянку L1 припадає найбільше навантаження, а на L5 – найменше, отже і переріз (який збільшується шляхом дублювання жил) на різних ділянках буде різний. КРОК 1 Будується кабельний план для всіх ЖТ заданої горловини порядком аналогічним до кабельних мереж ЕП і світлофорів. Кількість жил до ЖТ РК з ДТ можна порахувати вже на даному етапі. Потім вибираються ЖТ, які потрібно розрахувати по графоаналітичному методу (без ДТ) і викреслюється на окремому кабельному плані. Кожну колійну коробку, як з двома ЖТ, так і з одним, позначають точкою з римською цифрою - І, ІІ і т. д. Довжини L1 – L5 визначають за вже відомою формулою.
МАЛ. 1 КРОК 2 Складається векторна діаграма на основі попереднього малюнку, на якій кожен ЖТ умовно зображується вектором. Під вектором кожного ЖТ необхідно вказати струм, що ним споживається. Струми для кожного конкретного РК дізнаються з типових таблиць. (В.С. Аркатов. Рельсовые цепи магистральных железных дорог. Стор. 100)
МАЛ. 2 Слід чітко розуміти, по якому принципу включаються такі ЖТ.
КРОК 3 Як видно з малюнку 2 буде вкладено п’ять окремих кабелів – L1, L2, L3, L4 і L5. Необхідно розрахувати кількість жил в кожному окремому кабелі. Розраховується вона за формулою:
де 117 – коефіцієнт, що враховує питомий опір міді, залежить від матеріалу, довжини та поперечного перізу; i - сума струмів на даній ділянці ; l - сума довжин ділянок кабеля до даного ЖТ (км); ΔUк – допустиме падіння напруги, 20 В. Розрахунок ведеться для кожної точки. На основі отриманих даних складається таблиця. ТАБЛИЦЯ 2
КРОК 4 Розрахунок кількості жил до ЖТ кодованих РК. По формулі, приведеній вище, визначають скільки жил потрібно до самого віддаленого ЖТ кодованого РК. Як правило, отримане число буде менше двох. Отже, до всіх інших кодуючих живильних трансформаторів тим більше вистачить двох жил. Якщо отримане число буде більше 2, то розраховуємо кількість жил для наступного ЖТ, далі – аналогічно. КРОК 5 Так як кількість жил в окремих частинах кабелів (L1 – L5) для ЖТ з ДТ вже порахована, то до неї додають кількість жил з таблиці 2 на відповідних ділянках кабеля. Звісно, що колійні коробки можна використовувати як проміжні, якщо в них залишаються клеми для розподілу кабелю. | 40 хв. | ||||||||
| ІV. Закріплення нового матеріалу: · відповіді на запитання, які виникли у студентів під час ознайомлення з новим матеріалом; · повторення основних пунктів, перевіряючи студентів на сприйняття нового матеріалу. | 8 хв. | ||||||||
| V. Аналіз роботи на уроці. Повідомлення домашнього завдання: 1) Вивчити матеріал за літературою Л.1 на ст. 329-331 + конспект і додаткова література. 2) Закріпити знання з попередніх тем. 3) Володіти технічною мовою. | 2 хв. | ||||||||
| Примітка: з метою оперативного закріплення нового матеріалу відповіді на запитання студенти отримують протягом викладання нового матеріалу, але в декілька етапів. |
МАЛ. 3
Викладач С.В. Половко