Закономірності проведення збудження.

Закон анатомічної та фізіологічної цілісності нервового волокна: при порушенні анатомічної чи фізіологічної цілісності нервового волокна збудження не проводиться. Анатомічна цілісність волокна порушується при перерізанні нервів. Фізіологічна цілісність порушується при інактивації натрієвих каналів певними розчинами, наприклад, анестетиками (знеболюючими) або при висиханні нервів чи їх охолодженні.

Закон ізольованого проведення: збудження проводиться по окремим волокнам ізольовано, не переходячи з одного волокна на інше. Це обумовлено тим, що опір кожного окремого волокна більший, ніж опір міжклітинної рідини. Тому нервовий імпульс передається по мембрані. Завдяки ізольованому проведенню змішані нерви, що складаються з аферентних і еферентних нервових волокон, можуть передавати збудження в бік ЦНС чи до периферичних органів.

Проведення з високим коефіцієнтом надійності. Амплітуда потенціалу дії, що виник в певному перехваті Ранв’є, в 4-6 разів перевищує поріг деполяризації сусіднього, незбудженого перехвата і це призводить до того, що в сусідньому перехваті обов’язково виникне новий ПД. Так, від одного перехвата до іншого, збудження проводиться бездекрементно, тобто без зменшення амплітуди.

Двобічне проведення. Якщо в експерименті подразнювати цілий нерв, то збудження буде поширюватись в обидві сторони від місця подразнення. Але в умовах організму збудження має однобічне проведення завдяки існуванню синапсів.

Поряд з функцією передачі імпульсів, що викликають м'язові скорочення, нервові волокна спричиняють також трофічний вплив на м'яз, тобто беруть участь у регуляції його обміну речовин. Добре відомо, що денервація м'яза, що розвивається при дегенерації рухового нерва, призводить до атрофії м'язових волокон. Атрофія проявляється у зменшенні кількості саркоплазми, діаметра м'язових волокон, руйнуванні міофібрил. Спеціальні дослідження показали, що ця атрофія не є результатом лише бездіяльності м'яза, що втратив рухову активність. Бездіяльність м'яза може бути викликана і шляхом тендотоміі, тобто перерізання сухожилля. Однак, якщо порівняти м'яз після тендотоміі і після денервації, можна переконатися, що в останньому випадку в м'язі розвиваються якісно інші зміни його властивостей, що не виявляються при тендотоміі.

Важливу роль у здійсненні трофічного впливу нерва грає ацетилхолін. Є підстави вважати, що ацетилхолін і продукти його розщеплення холінестеразою – холін і оцтова кислота – беруть участь в обміні речовин м'яза, активно впливаючи на певні ферментні системи. Так, наприклад, при введенні ацетилхоліну в денервований м'яз кроля різко збільшується розпад АТФ, креатинфосфату, глікогену тощо.

З нервових закінчень виділяються речовини, які впливають на синтез білків м'язового волокна. Про це свідчать досліди з перехресним зшиванням рухових нервів, що іннервують швидкі і повільні скелетні м'язи. При такому зшиванні периферичні відрізки нервів і їх закінчення в м'язі дегенерують, а по їх шляхах в м'яз проростають нові волокна з центральних ділянок нервів. Незабаром після того, як ці волокна утворюють рухові закінчення, відбувається виразна перебудова функціональних властивостей м'язів. М'язи, які раніше були швидкими, тепер стають повільними, а ті, які були повільними, стають швидкими. При такій перебудові змінюється активність АТФ-ази їх скоротливого білка міозину: у колишніх швидких м'язах вона різко падає, а в повільних – зростає. Відповідно в перших швидкість розпаду АТФ збільшується, а в других – зменшується. Змінюються також властивості іонних каналів клітинної мембрани.

Трофічний вплив на скелетні м'язи спричиняють і волокна симпатичної нервової системи, закінчення яких вивільняють норадреналін.

Нерви–пучки мієлінових та безмієлінових нервових волокон,вміщені у загальну сполучнотканинну оболонку. У сполучнотканинній оболонці розташовані кровоносні та лімфатичні судини, що живлять нерви. Розрізняють нерви:

– чутливі (аферентні) – утворені лише чутливими волокнами, які передають збудження до ЦНС,

– рухові (еферентні) – утворені лише руховими волокнами, які передають збудження від ЦНС до робочого органу,

– змішані – утворені чутливими і руховими волокнами.