Призначення житлового фонду України. Юридична класифікація жилих будинків і приміщень

ТЕМА 2: ЖИТЛОВИЙ ФОНД

Житловий фонд — це сукупність жилих будинків та житлових приміщень на всій території України, що визнані у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян.

До житлового фонду України входять:

1) жилі будинки — будинки, які призначені для проживання людей, мають одну чи кілька квартир, а також необхідні допоміжні приміщення.

2) квартири — частини жилих будинків, що призначені для проживання самітніх осіб, однієї або кількох сімей з упорядженими жилими кімнатами, підсобними приміщеннями, окремим виходом на сходову клітку, галерею, в коридор або на вулицю;

3) частина квартири (одноквартирного будинку) — жила кімната (кімнати) у квартирі (одноквартирному будинку), придатна для постійного проживання самітньої особи чи сім’ї, а також підсобні приміщення квартири (однокімнатного будинку);

4) комунальна квартира – квартира, заселена двома і більше наймачами чи власниками жилих приміщень, що спільно використовують місця загального користування та інженерне обладнання в цих місцях.

Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна як обєкти технічної інвентаризації виділяють садові і дачні будинки: садовий будинок – будинок для літнього використання; дачний будинок – це жилий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Отже, садовий будинок не є жилим, оскільки призначений для сезонного використання, а дачний хоча і визнається жилим, але через те, що використовується з метою відпочинку, не включається до житлового фонду.Питання.

Під жилими будинками розуміють будівлі, що характеризуються сукупністю таких ознак:

Це має бути певне приміщення.

§ відповідність будівель архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання в них громадян;

§ прийняття в експлуатацію комісією фахівців і спеціалістів зведеного будинку, що відповідає зазначеним умовам;

§ реєстрація в органах місцевого самоврядування будівлі як жилої.

До складу житлового фонду відносяться також підсобні та допоміжні приміщення, що не є житловими, однак призначені для забезпечення потреб жильців при користуванні житлом.

Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи прихожої, вбудованих у квартирі кладових або шаф.

Допоміжні приміщення жилого будинку — приміщення призначені для забезпечення та утримання будинку, а також побутового обслуговування населення за місцем проживання (вестибюль, сходова клітка, перехідний шлюз, міжквартирний коридор, колясочна, підвали, горища тощо).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного чи тимчасового проживання. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Заборона використання для промислових потреб не поширюється на розміщення у спеціально обладнаних приміщення об’єктів торговельного чи іншого соціально-побутового призначення.

Відповідно до Рішення КСУ № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

За призначенням житловий фонд поділяється на:

1. житловий фонд загального призначення — це сукупність житла всіх форм власності, призначеного для проживання громадян.

2. житловий фонд соціального призначення — це житло, при­значене для проживання громадян, які потребують соціального за­хисту. До цієї категорії громадян відносяться: інваліди, ветерани, са­мітні громадяни похилого віку. їм надається житло в будинках-інтернатах. Виселення з будинку-інтернату з власної ініціативи громадянина провадиться за його письмовою заявою, а з ініціативи власника або установи, у віданні якої перебуває будинок-інтернат, — тільки у су­довому порядку;

3. житловий фонд спеціального призначення — це житло, що надається в користування працівникам підприємств, установ і орга­нізацій та тим громадянам, які за характером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу нього, — службове житло; робітникам, службовцям, студентам, учням, а також іншим і ромадянам на відповідний строк надаються гуртожитки; інвалідам, нетеранам, самітнім громадянам похилого віку — місця в будинках-ітернатах. До фонду спеціального призначення належить також житло призначене для тимчасового проживання переселених громадян — маневрений житловий фонд, а для біженців, безпритульних і вимушених переселенців — готелі-притулки. Житловий фонд спеціального призначення формується шляхом споруджених квартир нових будинків, переобладнання існуючих бу­динків і квартир інших категорій житлового фонду, переобладнання нежилих будинків і включення їх до житлового фонду, а також шля­хом переведення одного житлового фонду до фонду іншого призна­чення.

До житлового фонду спеціального призначення належать:

· службове житло;

· гуртожитки для проживання самітніх громадян (жилі кімнаті для спільного користування кількох осіб, які не перебувають у родинних зв'язках);

· гуртожитки для проживання сімей (житло), що складається з однієї або кількох кімнат і перебуває у користуванні окремої сім'ї;

· будинки (квартири) маневреного житлового фонду;

· будинки-інтернати для інвалідів, ветеранів, самітніх громадян похилого віку;

· готелі-притулки. Готелі-притулки призначені для тимчасового проживання грома­дян, які потерпіли від стихійного лиха або іншої екстремальної си­туації, а також для розміщення біженців. Готелі-притулки створюються у разі виникнення надзвичайної ситуації на базі існуючих готелів, гуртожитків, баз відпочинку, пан­сіонатів та інших приміщень, що можуть бути пристосовані для тим­часового проживання громадян. Громадяни, які постраждали від стихійного лиха, а також біженці (потерпілі особи) користуються готелями-притулками безоплатно. Після ліквідації стихійного лиха чи іншої екстремальної ситуації та розселення потерпілих осіб, які проживали в готелях-притулках, провадиться зміна статусу цих приміщень.

Відповідно до Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005, житло, яке будується, поділяється на дві категорії:

Житло І категорії (комерційне) – житло з нормованими нижніми і ненормованими верхніми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинків (чи котеджів), які забезпечують рівень комфорту проживання не нижче за мінімально допустимий.

Житло ІІ категорії (соціальне) – житло з нормованими нижніми і верхніми межами площ квартир та житлових кімнат гуртожитків відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання.