Підготовки та здійснення маршу роти в різних умовах.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення групового заняття із студентами

з тактики РТВ

(ВОС – 044000, 444000)

ТЕМА № 5. ПЕРЕДИСЛОКАЦІЯ ПІДРОЗДІЛІВ РТВ.

Заняття № 1. Передислокація окремої радіолокаційної роти.

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри тактики.

Протокол від "____" _______ 20__ року № ___ .

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри тактики.

Протокол від "____" _______ 20__ року № ___ .

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри тактики.

Протокол від "____" _______ 20__ року № ___ .

М. Київ

Навчальні та виховні цілі:

– вивчити способи пересування, марш роти та його організацію;

– виховувати почуття відповідальності за знання навчального

матеріалу.

Час: 2 години. Місце:навчальний клас.

Вид заняття: групове заняття.

Навчально-методичне забезпечення:

1. Технічні засоби: мультимедійний проектор, проектор - графопроектор.

2. Схема “Основні характеристики маршу”, інв. № 2.

3. Комплект слайдів.

Навчальна література:

1.Бойовий статутРТВ ПС ЗСУ (бригада, полк, батальйон, рота, взвод).-

В.: МОУ, 2009.

2. НастановаРадіотехнічним військам Повітряних Сил Збройних Сил України. ч.2. Радіотехнічний батальйон, окрема радіолокаційна рота.- В.: МОУ, 2007.

3. Ю.М.Ткаченко. О.Г. Ахтанін. Марш підрозділів протиповітряної оборони.- К.: ВІТІ НТУУ “КПІ”, 2008.

4. Ю.М.Ткаченко. Методична розробка в мультимедійному середовищі.

Перевезення частин та підрозділів залізничним транспортом.- К.: ВІТІ

НТТУ “КПІ”, 2007.

Порядок проведення заняття:

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

Навчальні питання:

1. Способи пересування. Підготовка роти до перевезення.

2. Марш орлр.

3. Організація маршу орлр.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВОГО ЗАНЯТТЯ.

При підготовці до групового заняття викладач повинен ознайомитись з методикою проведення заняття, підібрати необхідні схеми, слайди, дати заявку в лабораторію на матеріальне забезпечення заняття.

Групове заняття проводиться із взводом студентів, метою якого є детальніше вивчення та поглиблення теоретичних знань студентів, а також прищеплення навичок в проведенні різноманітних розрахунків.

Після прийняття доповіді чергового, викладач перевіряє наявність студентів на занятті, дає команду та контролює видачу таємних зошитів, бойових статутів, а також перевіряє якість засвоєння ними матеріалу попереднього заняття та оголошує вид заняття, тему, мету, час та навчальні питання.

При вивченні першого питання викладач докладно розкриває способи пересування роти, дає їм загальну характеристику та основні вимоги до пересування.

При розгляді другого питання викладач детально розглядає основний спосіб пересування роти – марш. Марш – організоване пересування роти в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район. Основні характеристики маршу, порядок їх визначення.

Вивчення третього питання починати з нагадування послідовності роботи командира роти при організації тактичних дій, тому що робота командира роти після отримання завдання на марш по своїй послідовності не відрізняється, а тільки має свої особливості, увага яким при вивченні третього питання і приділяється.

Всі пояснення при викладання матеріалу проводити з використанням плакатів та слайдів.

Викладання кожного питання групового заняття завершується висновками та рекомендаціями.

Кожне наступне питання викладач логічно пов’язує з попереднім і це є продовженням, перехідним етапом до наступного.

Згідно з положенням про рейтингову систему оцінки успішності студентів викладач під час заняття здійснює контроль ведення конспектів студентами з виставленням кожному з них відповідної кількості балів:

0 балів – за відсутність і неналежне ведення конспекту даного заняття;

2 бали – за належне ведення конспекту.

В заключній частині заняття викладач підводить підсумок заняття, відповідає на запитання студентів, виставляє в журнал бали за ведення конспекту кожному студенту, дає завдання на самостійну підготовку та контролює збір таємної літератури.

Після доповіді уповноваженого секретного відділу про наявність усіх документів, викладач закінчує заняття.

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Досвід минулих війн та локальних конфліктів свідчить про те, що пересування частин та підрозділів займали значне місце в бойовій діяльності військ. Історія показує, що чим більше удосконалюються засоби збройної боротьби, збільшується мобільність, тим більш розмах бойових дій і темп пересування підрозділів.

В наказі МО України про організацію бойової підготовки особлива увага приділяється організації маршової підготовки військ.

Частини та підрозділи РТВ повинні бути завжди готові до пересування на великі відстані в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно–розвідувальних груп, радіоактивного та хімічного зараження, руйнування доріг та переправ.

Це потребує ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу та перевезення, вмілої їх організації, всебічного забезпечення та високого рівня підготовки, особливо маршового вишколу роти.

На вивчення цієї теми тематичним планом передбачено 6 годин.

Метою цього заняття є вивчення основних способів пересування підрозділів, маршу роти та його організації.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Навчальні питання:

1. Способи пересування. Підготовка роти до перевезення.

Пересування підрозділів на великі відстані може здійснюватись різними способами. Підрозділи можуть здійснювати марш, перевозитися залізничним, водним, повітряним транспортом, а також пересуватися комбінованим способом .

До пересування підрозділіввисуваються наступні вимоги:

► пересування повинно здійснюватися скритно( тобто в ночі або в

умовах обмеженого бачення);

► організація та здійснення пересування повинно забезпечити

своєчасне прибуття підрозділу в кінцевий район;

► постійна готовність підрозділу до виконання завданняпо

своєму призначенню в умовах РХБ зараження, вогневої та

радіоелектронної протидії противника, використання ним ВТЗ та

складної метеообстановки.

ПОЗИТИВНО	НЕГАТИВНО
МАРШ
● висока маневреність; ● висока готовність до виконання завдань по призначенню.	● великі витрати моторесурсів; ● спрацювання бойової техніки; ● велике навантаження на особовий склад; ● складність забезпечення.
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗАЛІЗНИЦЕЮ
● хороша технічна база залізниці; ● цілодобове пересування в будь-яких умовах; ● велика економія ресурсів; ● перевезення у короткі строки на великі відстані ( 800 ÷1000 км на добу ).	● низька готовність підрозділів до виконання завдань по призначенню; ● ускладнений маневр; ● значні витрати часу на завантаження та розвантаження підрозділів.
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ
● економія моторесурсів та сил особового складу;	● перевезення можливе тільки на спец, судах; ● мала швидкість пересування; ● завантаження (розвантаження) можливе при наявності спец, причалів.
ПЕРЕСУВАННЯ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ
● пересування в короткі терміни на великі відстані; ● економія моторесурсів та збереження сил особового складу.	● обмеженість у перевезенні великогабаритної техніки; ● великі матеріальні витрати; ● необхідність прикриття винищувачами на маршрутах перельоту.

Табл.1. Загальна характеристика способів пересування.

Перевезення підрозділів РТВ на великі відстані здійснюється залізничним, водним та повітряним транспортом.

Рис.1. Схема перевезення роти залізничним транспортом.

До завантаження (посадки) рота знаходиться у районі очікування, а після розвантаження (висадки) виходить у район збору. Район очікування і збору, виходячи з умов місцевості, призначається в 3÷5 км від місця заванта-ження (посадки) або розвантаження (висадки).

В районі очікування (збору) рота може знаходитися у готовності до ведення розвідки повітряного противника. Час перебування у районі очікування використовується для підготовки техніки та особового складу до завантаження (посадки) та наступних дій.

Район очікування може не призначатися, якщо пункт постійної дислокації (ППД) роти знаходиться ближче ніж 10 км від місця завантаження (посадки).

До початку виведення на завантаження (посадку) командир роти перевіряє знання особовим складом правил завантаження (посадки), розміщення та кріплення техніки, правил поведінки особовим складом під час перевезення, а також готовність роти до завантаження.

В район очікування рота виводиться вночі або в умовах обмеженого бачення. З району очікування рота висувається у порядку і в терміни, які встановив командир батальйону, згідно графіка або за сигналом. Рота починає рух з таким розрахунком, щоб з прибуттям до місця завантаження негайно розпочати його.

Розвідка повітряного противника на станціях (пристанях, аеродромах) завантаження здійснюється спостерігачами з вказаної командиром роти позиції.

З прибуттям на призначену станцію (пристань, аеродром) рота швидко розвантажується та виходить у район збору або на вказану позицію на відстані 3÷5 км.

Комбінований спосіб пересування роти здійснюється у тих випадках, коли застосування різних видів транспорту дозволяє в щонайкоротший термін виконати пересування на велику відстань.

Комбіноване пересування може виконуватися як при одночасному використанні різних видів транспорту, так і з послідовним перевантаженням з одного виду транспорту на інший.

Однак, підрозділи при пересуванні на велику відстань одночасне використання різних видів транспорту не застосовують, так як підрозділи завжди повинні перевозитися у повному складі.

2. МАРШ орлр.

Основний спосіб пересування підрозділів – марш.

Марш – організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу у призначений район або на призначену позицію.

Основними характеристиками маршу є :

- величина добового переходу;

Середня швидкість руху.

Величина добового переходу визначається середніми швидкостями руху і часом витраченим безпосередньо на рух протягом доби. На основі досвіду дій механіків-водіїв (водіїв), вони можуть керувати бойовою машиною під час маршу на протязі 10÷12 годин.

Час доби, що залишився (12÷14 годин) розподіляється так:

• до 5÷6 годин на відпочинок ( сон ) особового складу;

• до 2 годин на обслуговування техніки в районі відпочинку;

• до 5÷6 годин на привали та дозаправлення техніки.

При такому розподілі часу механік-водій (водій) зберігає свої фізичні можливості для продовження роботи з тим же навантаженням на наступну добу.

Величина добового переходу, з урахуванням можливих швидкостей під час маршу, для змішаних колон може складати до 250 км, для автомобільних колон – до 300 км.

В горах, лісово-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах величина добового переходу може складати до 200 км і менше.

Середня швидкість руху визначається шляхом ділення всього (пройденого) шляху на час, що планується (витрачається ) на рух без врахування часу на привали. Вона залежить від стану маршрутів руху, погодних умов, підготовки водіїв і може складати:

• для змішаних колон – 20÷25 км/год.;

• для автомобільних колон – 25÷30 км/год.

В горах, лісоболотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість може зменшуватися до 15÷20 км/год.

При проведенні оперативних і тактичних розрахунків маршові можливості можуть ще характеризуватися:

● загальною довжиною переходу (S_перех),тобто відстанню, що визначається по карті від вихідного рубежу (пункту) до найбільш віддаленого пункту у новому районі зосередження (розташування);

● тривалістю маршу (Т), тобто часом, витраченим на рух,

привали та розгортання в кінцевому районі.

Рота здійснює марш, як правило, самостійно.

Дистанції між машинами можуть бути 25÷50м. При русі по запилених дорогах та в інших умовах обмеженого бачення, в ожеледицю, по дорогах, що мають круті спуски, підйоми та повороти, а також при русі з підвищеною швидкістю – дистанції між машинами збільшується до 100÷150м.

Шикування похідного порядку ротиповинно забезпечувати:

• постійну готовність до швидкого розгортання;

• зручність руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної

зброї противника та маскування від технічних засобів розвідки.

Для своєчасного і організованого початку і здійснення маршу підрозділу ППО призначаються:

► вихідний пункт;

► пункти регулювання з зазначенням часу їх проходження;

► місця та час привалів;

► місця та час денного (нічного) відпочинку.

Віддалення вихідного пункту повинно забезпечувати витягування колони роти і досягнення колоною встановленої швидкості руху.

Пункти регулювання звичайно призначаються через 3÷4 години руху.

Для перевірки стану озброєння і техніки, усунення несправностей, проведення технічного обслуговування, дозаправлення машин, відпочинку особового складу призначаються привали, а при здійсненні маршу на великі відстані і денний (нічний) відпочинок в кінці кожного переходу.

Привали призначаються через 3÷4 години руху до 1 години та один привал до 2-х годин в другій половині добового переходу.

Рис.2. Схема маршу роти.

Розподіл часу доби:	Характеристики маршу:
Доба: 5-6 год. – відпочинок (сон) о/с. 5-6 год. – привали та дозап- равлення техніки. до 2 год. – ТО техніки в районі відпочинку. 10-12 год.– витягування до вихідного пункту та рух колони. Всього: 24 год.	1. Величина(загальна довжина) переходу – S 2. Величина добового пере- ходу: ● для автомобільних колон – до 300 км ; ● для змішаних колон – до 50 км; ● в складних умовах – до 200 км.	3. Тривалість маршу – Т. 4. Середня швидкість руху: ● автомобільних колон 25÷30 км/год. ● змішаних колон 10÷25 км/год. ● в складних умовах 15÷20 км/год.

Табл. 2. Основні характеристики маршу.

ОСОБЛИВОСТІ

підготовки та здійснення маршу роти в різних умовах.

При здійсненні маршу підрозділ рухається тільки по правій стороні дороги дотримуючись встановленої швидкості руху, дистанції між машинами та заходів безпеки.

• Тіснини, тунелі і мости колони проходять без зупинок з максимально можливою швидкістю. Під час руху через мости, залізничні переїзди, тунелі та по небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, що забезпечують безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів.

• При вимушеній зупинці машина відводиться на праве узбіччя дороги для усунення несправності. Після усунення несправності машина продовжує рух, своє місце в колоні вона займає на привалі..

• При отриманні сигналу про напад повітряного противника командир роти оповіщає підрозділи встановленим сигналом. Вони з'їжджають на праву сторону дороги, особовий склад залишає машини і відбивають удар повітряного противника вогнем стрілецької зброї.

• За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне (бактеріологічне) зараження особовий склад надіває засоби індивідуального захисту. Рота продовжує рух. Зони зараження з високими рівнями радіації, райони руйнувань, завалів, пожеж і затоплень на маршруті руху, як правило, обминаються. При неможливості обходу зони зараження долаються на максимальних швидкостях з використанням засобів індивідуального захисту.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу з зон зараження, а при зараженні отруйними речовинами - негайно.

Повна спеціальна обробкапроводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район.

• При нанесенні противником ядерних та хімічних ударів по колоні командир роти приймає заходи до відновлення боєздатності підрозділів і ліквідації наслідків застосування ЗМУ.

Уражений особовий склад евакуюється в найближчі медичні пункти, а пошкоджена техніка, що не може бути відремонтована своїми силами, передається ремонтним органам. Про прийняті заходів командир роти доповідає своєму безпосередньому начальнику.

• У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також при вимушеному подоланні району пожеж люки, двері та жалюзі машин закриваються. Командир роти швидко виводить колону з району пожежі вперед або в навітряну сторону, зупиняє її, організовує гасіння осередків вогню на машинах, техніці та озброєнні, надання першої медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого рота продовжує рух.

• Напад наземного противника на марші відбивається вогнем стрілецької зброї. Особовий склад висаджується з техніки і використовуючи захисні властивості місцевості, займає оборону для відбиття нападу. Водії та механіки-водії залишаються в техніці і після висадки особового складу виводять машини з під вогню, використовуючи природні укриття. Командир підрозділу негайно доповідає в штаб полку про появу противника та діях по відбиттю його нападу.

• При підготовці до маршу у горах особлива увага приділяється перевірці справності ходової частини та механізмів управління. Бойові машини повинні мати заздалегідь підготовлені пристрої для подолання крутих підйомів (спусків) та гальмування.

В ході маршу швидкість руху на підйомах, спусках і ділянках, які важко проходити, може зменшуватися, а дистанція між машинами збільшуватись до меж, що забезпечують безпеку руху.

На небезпечних ділянках маршруту встановлюються огорожі і добре видимі вказівники. В вузьких місцях, на крутих поворотах та перевалах виставляються чергові тягачі, попереджувальні знаки, що світяться в ночі.

Перевали, ущелини, гірські проходи, каньйони і тунелі підрозділи долають, як правило, без зупинок і з максимально можливою швидкістю.

При подоланні підйому (спуску) необхідно оцінити його крутість схилу і стан ґрунту, вибрати напрямок і швидкість руху. Підйоми великої крутості долаються без поворотів і бокового крену (особливо на слизькому ґрунті), як правило на зниженій (без переключення) передачі.

Для охолодження двигунів колона може зупинитися з дозволу старшого начальника. Зупинки слід робити на рівних ділянках доріг в місцях вільних від каменепадів, осипів, обвалів, снігових лавин та затоплень. В руслах рік, які висохли, на водостоках, крутих підйомах та спусках, в тунелях, а також над обривом або під ним зупинки колон забороняються.

• При підготовці до маршу в лісі перевіряється наявність на машинах пристроїв для підвищення прохідності, засобів для самовитягування і буксирування машин. Особовий склад повинен бути підготовлений до боротьби з лісовими пожежами та розчисткою завалів.

• При підготовці до маршу взимку необхідно:

– забезпечити особовий склад засобами проти обмороження;

– перевірити справність систем підігріву машин, а також наявність

утеплювальних килимків;

– дати вказівки механікам-водіям (водіям) про заходи запобігання

розморожування систем охолодження двигунів та агрегатів

живлення;

– перевірити готовність бойової техніки до дії при низьких темпе-

ратурах та оснащення її засобами підвищення прохідності;

– організувати просушування обмундирування та взуття.

Для збільшення прохідності по глибокому снігу і подоланню слизьких підйомів (спусків) на колеса машин надівають ланцюги (на гусениці – грунтозачепи), використовують мати і фашини.

• При організації переправи по льоду попередньо здійснюється її розвідка і обладнання. При переправі по льоду в машинах залишаються тільки механіки-водії (водії), інший особовий склад слідує на протилежний берег пішим порядком. По льоду машини (гармати) повинні рухатися з відкритими люками (дверцятами кабін), зі швидкістю не більш 10 км/год. без переключення передачі і зупинок, витримуючи встановлені дистанції. Машину, що зупинилась, об’їжджають на відстані не менш 50 м. При прогинанні льоду рух продовжується з плавним збільшенням швидкості..

• Вночі марш здійснюють з використанням світломаскувальних пристроїв і приладів нічного бачення, а при русі на ділянках місцевості, які проглядаються противником і в світлу ніч - з повністю включеним світлом і приладами нічного бачення.

• При русі через залізничний переїзд пропуск колони здійснюється командиром підрозділу. Для цього він повинен за 25м. до залізничного переїзду зупинити головну машину, підтягнути колону, переконатися в відсутності потягу (локомотиву), що наближається, виставити пост у складі трьох чоловік: одного для регулювання руху колони і двох для спостерігання за залізничним полотном в обидві сторони від переїзду на відстані, що забезпечує перегляд ділянки гальмівного шляху потягу довжиною не менше 1000м. Спостерігачі повинні мати видимий зв'язок з командиром роти з метою своєчасного попередження його про наближення потягу (локомотиву). Призначається черговий тягач, з працюючим двигуном і розмотаним буксирним тросом, що встановлюється за переїздом в готовності до буксирування через переїзд машин з заглухлими двигунами. Кожна машина проходить через переїзд на зниженні передачі, переключення передач забороняється.

•Підрозділ ППО долає водні перешкоди, як правило по мостах. При відсутності мостів він може переправлятися на протилежний берег по наведених переправах, на поромах або бродом. Переправа проводиться згідно з встановленою чергою та порядком.

Під час переправи бродом командир підрозділу повинен організувати розвідку броду та обладнати його. Броди, як правило, обладнуються окремо для колісних та гусеничних машин. Напрямок броду обирається під кутом в бік течії річки. Під час руху вночі встановлюються створні ліхтарі або спеціальні знаки, що світяться, і які спрямовані в сторону вихідного берегу.

Брід долається на зниженій передачі, без поворотів, різкої зміни оборотів двигуна і зупинок. Машини, які зупинилися в воді, витягаються на берег буксиром.

• На привалах шикування колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги на встановленій командиром дистанції, але не ближче 10м одна від одної. Машини ставляться під крони дерев, в радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатним маскувальними засобами і місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги.

Обслуги проводять контрольний огляд озброєння і техніки, усувають виявлені пошкодження.

В усіх випадках на маршіорганізується безперервна розвідка і оповіщення особового складу підрозділу про дії повітряного та наземного противника, радіоактивне, хімічне та біологічне (бактеріологічне) зараження. Розвідка повітряного та наземного противника ведеться візуально призначеними командиром спостерігачами.

Радіаційна, хімічна та біологічна (бактеріологічна) розвідка ведеться спеціально підготовленою обслугою (відділенням) або розвідником.

Таким чином,для успішної організації та здійснення маршу командиру підрозділу необхідно знати характеристики маршу, можливості бойової техніки, а також положення про проведення маршу.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ МАРШУ орлр.

Передислокація орлр здійснюється на підставі наказу командира радіотехнічної частини. У виключних випадках (при втраті управління та загрозі захоплення підрозділу противником) командир підрозділу може самостійно прийняти рішення на передислокацію на запасну позицію.

В наказі (розпорядженні) на передислокацію ( марш ) радіотехнічним підрозділам визначається: номер маршруту, місце в похідному порядку частини, район зосередження (відпочинку або позиція) і час прибуття до нього, місця і час привалів, можливі райони розгортання в бойовий порядок, термін і ступені готовності, порядок дій при відбитті ударів повітряного та наземного противника.

Робота командира роти після отримання завдання на марш по своїй послідовності не відрізняється від роботи при організації тактичних дій, але має особливості.

Отримавши завдання на передислокацію (марш),командир роти при усвідомленні завдання та оцінки обстановки, крім звичайних питань, вивчає:

● по карті маршрут руху, його протяжність та прохідність, можливі

дії повітряного противника та до яких дій бути готовим, місця та

час привалів, а також місця, час та порядок дозаправлення

техніки, приймання їжі особовим складом та поповнення запасів

матеріальних ресурсів, що витрачаються в ході маршу;

● оцінює маршові можливості підрозділу;

● визначає допустимі швидкості руху по ділянках маршу і

розраховує час руху по кожному з них;

● оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування на

маршруті, в районах привалів, відпочинку і зосередження;

● визначає обсяг інженерних робіт на позиції і проводить інші

необхідні розрахунки;

● визначає порядок ведення розвідки та управління на марші.

Після усвідомлення завдання, проведення розрахунку часу, віддання попередніх вказівок по підготовці роти до маршу та після оцінки обстановки командир роти приймає рішенняна марш.

В рішенні на марш командир роти визначає:

► побудову похідного порядку;

► швидкість руху по ділянках маршруту і дистанції між машинами;

► необхідність висилання рекогносцировочної групи, її склад та завдання;

► порядок ведення розвідки і відбиття ударів повітряного противника;

► організацію охорони;

► заходи всебічного забезпечення під час маршу, в тому числі порядок

подолання дистанційних мінних полів;

► порядок зв'язку та управління на марші .

Передислокація радіотехнічних підрозділів проводиться, як правило, поротно. Для здійснення маршу підрозділ шикується в похідну колону.

Похідній порядок роти наступний: розвідувальний дозор, командний пункт, взвод управління, зенітне відділення, радіолокаційний взвод (обслуги), господарче відділення (технічне замикання).

Марш здійснюється за визначеним маршрутом руху, в обхід великих населених пунктів, вузлів доріг і місць скупчення військ.

Маршрут руху ретельно вивчається по карті. При необхідності проводиться розвідка (рекогносцировка) маршруту. Особливо ретельно проводиться розвідка труднопрохідних ділянок маршруту.

Перед маршем командир окремої радіолокаційної роти віддає усний наказ на марш.

Наказ на марш містить:

► відомості про противника;

► вихідний пункт;

► склад і завдання розвідувального дозору;

► місце шикування і порядок руху колони на марші (швидкість руху, час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання, час і місце привалів і відпочинку);

► час прибуття;

► час готовності до виконання бойової задачі в новому районі;

► організацію усіх видів розвідки і спостереженням за повітряною і наземною (морською) обстановкою;

► порядок дій при нападі повітряного та наземного противника і виявленні РХБ зараження;

► організацію зв’язку;

► технічне замикання;

► сигнали управління;

► своє місце і місце заступника в колоні.

Таким чином,організовуючи марш командир повинен з'ясувати завдання, всебічно оцінити умови здійснення маршу, віддати всі необхідні розпоряджання та провести необхідні підготовчі заходи.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Із розглянутого матеріалу можна зробити висновок, що в умовах сучасної війни під час ведення бойових дій підрозділи РТВ будуть перевозитися різними видами транспорту і здійснювати пересування своїм ходом –маршем.

Тому, вдосконалення та підвищення маршової підготовки своїх підрозділів, підготовка техніки та особового складу до здійснення маршу в складних умовах сучасної обстановки, забезпечення своєчасного прибуття в призначений район в повному складі і в готовності до виконання завдання по своєму призначенню – особлива турбота і обов’язок кожного командира радіотехнічного підрозділу.

Завдання на самопідготовку:

1. Вивчити:

– матеріал заняття;

– Бойовий статутРТВ ПС ЗСУ (бригада, полк, батальйон,

рота, взвод), стор. 88-96;

– НастановаРадіотехнічним військам Повітряних Сил

Збройних Сил України. ч.2. Радіотехнічний батальйон,

окрема радіолокаційна рота, стор. 128-138;

– Ю.М.Ткаченко. О.Г. Ахтанін. Марш підрозділів

протиповітряної оборони, стор. 10-106.

2. Схеми, малюнки - доопрацювати.

Розробив викладач кафедри тактики