Тема : МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ ВІДНОСИНИ
1. Специфіка міжнародних транспортних відносин
2. Морські та річкові перевезення
3. Міжнародні сухопутні та повітряні перевезення
4. Транспортно-експедиторське посередництво
5. Міжнародні інститути регулювання міжнародних транспортних перевезень.
За традицієютранспорт підносять до інфраструктури, а тому не дивно, що міжнародні транспортні відносини не виділяються, як форма міжнародних економічних відносин, хоча вони саме такими є. Адже міжнародні валютні чи кредитні відносини також є що найінфраструктурнішими по відношенню до світового виробничого процесу, але про них не забувають, як про форму міжнародних економічних відносин. Правда, є певні суттєві відмінності між названими формами МЕВ: якщо валюта може бути міжнародною, то транспорт завжди залишається суто національним. Але якщо поглянути глибше, з позицій відносин власності, то і валюта, як об'єкт відносин, завжди має чіткого національного власника.
Визначити міжнародні транспортні відносини можна як форму міжнародних економічних відносин, які виникають між суб'єктами світового господарства з приводу переміщення (перевезення) вантажів і людей з одних країн в інші. Транспорт забезпечує міжнародні сполучення, тому можна говорити про те, що він створює продукцію послугового типу, котра має вигляд перевезеш, чи переміщень вантажів та людей.
Особливості транспортної продукції:
— не має речового вигляду;
— має вартість (на її виготовлення витрачається праця, енергія, матеріальні засоби) споживну вартість (є корисною для споживачів);
— споживається у вигляді імпорту (адже платить за транспортні послуги імпортер), а тому для країни-власника транспортних засобів є експортною продукцією.
Прийнято ділити транспорт загалом на Водний, сухопутний і повітряний. Водний, у свою чергу, поділяється на морський і річковий, сухопутний — на залізничний, автомобільний і трубопровідний. Є декілька факторів, що виливають на вибір ваду транспорту для перевезення вантажів чи людей. Ось основні з них:
— вид вантажу;
— відстань і маршрут перевезення;
фактор часу;
— вартість перевезення.
Наприклад, при перевезеннях дешевих масових вантажів (графіт, пісок тощо) транспортні витрати складають до 90—95% повних витрат, що йдуть на їхні видобування та доставку. При перевезеннях більшості товарів ця цифра складає 10—15%, а в цінах особливо цінних товарів (космічна техніка, суперЕОМ, турбогенератори] транспортні витрати ледве помітні — 1—1,5%.
Товар проходить складний шлях від експортера до імпортера і далеко не часто його перевозять одним видом транспорту. За час такого перевезення виникають різноманітні відносини між різними суб'єктами. Окрім експортера та імпортера тут і перевізники, і експедитори, і стивідори, і докери, і багато інших. Тобто міжнародні транспортні відносини являють собою досить самостійну системи різноманітних відносин, в основному економічного характеру.
Якщо у перевезеннях бере участь один з видів транспорту, то це називається прямим одиновидним міжнародним сполученням. Якщо два і більше, то — комбінованим (змішаним) міжнародним сполученням. Якщо ж у перевезеннях беруть участь два і більше видів транспорту, але оформлено це перевезення одним транспортним документом на всі види транспортування, то таке перевезення називають прямим змішаним міжнародним сполученням.
Загалом перевезення товару складається з трьох основних етапів:
— перевезення по території країни-експортера;
— перевезення по транзитній чи морській ділянці;
— перевезення по території країни-імпортера.
Крім перевезень як переміщень вантажу чи людей, за час загального перевезення здійснюються й інші види транспортних та сухопутних операцій:
— розвантаження з одних видів транспорту і навантаження на інші в проміжних пунктах;
— тимчасове складування в проміжних пунктах;
— переоформлення перевізних документів;
— виконання митних вимог та формальностей тощо.
Для більш чіткого розуміння функцій деяких суб'єктів варто знайти їм визначення. Отже, перевізник — це довільна особа, котра укладає контракт (або від імені якої укладається контракт) на перевезення товарів тим чи іншим шляхом. Експедитор — це посередник, який організовує від імені експортера перевезення вантажів перевізниками, а також їх супроводжує. Експедиторів ще називають фрахтовими агентами, комісіонерами, брокерами. Стивідориж — це оператори вантажних терміналів у морських та річкових портах, в аеропортах, на залізничних та автомобільних станціях. За час міжнародного перевезення товари по декілька разів переходять від перевізників до стивідорів і навпаки, а це означає, що по декілька разів міняються суб'єкти, що відповідають за вантаж.