Логістика в ресторанному господарстві 7 страница
6) вага тари,
7) корисне навантаження,
8) висота вантажу,
9) обсяг вантажу;
10) різні способи захисту,
11) швидкість транспортування,
12) взаємозалежність або незалежність одиниць виміру продукції й транспортних одиниць при будь-якому способі транспортування,
13) придатність одиниці для будь-яких способів навантаження, розвантаження й зберігання й т.ін.
Різноманітність характеристик викликає необхідність постійного узгодження (гармонізації) між ними в логістичних каналах просування не тільки одного товару, але всіх товарів разом на певних ринках й у комерційних товаропровідних структурах.
Продуктивна гармонізація означає не тільки домовленість (угоду) про характеристики, але й більшою мірою раціоналізацію й стандартизацію ОДО у всіх логістичних активностях. Стандартизація призводить до економії за рахунок ефекту масштабу в логістиці.
Продуктова гармонізація повинна бути знайдена між різними ОДО, наприклад, пакування, продажу, кінцевого споживання, вантажних одиниць фізичного переміщення (палетів, контейнерів), вантажних і транспортних документів, інформаційних характеристик і т.п.
Застосування палетів (піддонів) для перевезень ГП з'явилося першою неповоротною тенденцією, що змінила у світовому бізнесі всі процеси фізичного розподілу, отримавши назву «палетизація».
Друга необоротна тенденція, що докорінно змінила логістику, викликана застосуванням контейнерів у фізичному розподілі — «контейнеризація».
Продуктова гармонізація повинна бути знайдена також між ієрархічною градацією ОДО продукції й ієрархічною градацією транспортних ОДО для всіх видів транспорту.
«Золоті» правила логістики у фізичному розподілі.
Правило1.Для найбільш ефективного задоволення споживачів дистрибутивний логістичний ланцюг повинен проникати якнайглибше до точок кінцевого збуту, використовуватися частіше й здійснювати транспортування за можливістю на найбільшу відстань шляхом використання вантажних одиниць продукції й вантажних транспортних одиниць, що забезпечують отримання якнайбільших місткостей.
Правило2.Для найбільш ефективного розв’язання завдання фізичного розподілу в логістичному ланцюзі необхідно використати мінімальну кількістьОДО виміру продукції й мінімальну кількість ОДО транспорту, незалежно від їхніх місткостей.
Правило3.Якщо не можна уникнути створення стаціонарного складу, він повинен розташовуватися на логістичному ланцюзі в центрі консолідації, що розміщується за можливістю ближче до кінцевих торговельних точок, якщоце стосуєтьсяфізичного розподілу в плані транспортування, і в центрі консолідації, розташованому якнайближче до вихідного виробничого процесу, якщо цестосується сортування.
Наявність у дистрибутивній мережі фірми великої кількості посередників у значній мірі ускладнює прийняття ефективних рішень для логістичного менеджменту. Основні труднощі полягають в узгодженні локальних цілей і завдань функціональних груп посередників з маркетинговими й логістичної глобальними (стратегічними) цілями фірми.
При синтезі ЛС «виробник — система дистрибуції — споживач» важливу роль відіграють два моменти:
1) співвідношення рівня сервісу дистрибуції й логістичних витрат; 2) кількість і цілі логістичних посередників у дистрибутивній мережі.
Якщо скористатися таким показником сервісу як імовірність задоволеннязамовлення покупця зі складу (при фіксованому часі доставки), і прийняти при ймовірності 95% рівень запасу за одиницю, то для поліпшення рівня сервісу до 98%, необхідно збільшити рівень запасів у складській системі вдвічі, а логістичні витрати при цьому зростуть майже на 20%.
Тема10.УПРАВЛІННЯЗАПАСАМИ
10.1 Види запасів. Завдання й витрати формування й підтримки запасів
10.2 Параметри керування запасами. Стратегії контролю й керування запасами
10.1Видизапасів.Завданняйвитратиформуванняйпідтримкизапасів
Керування запасами є ключовою активністю, що становить найбільш важливу сферу логістичного менеджменту фірми як з погляду трудомісткості, так і пов'язаних з нею витрат.
Запаси в тому або іншому вигляді присутні впродовж усіх логістичних ланцюгів і каналів, іммобілізуючи значну частину оборотного капіталу фірми. Витрати на керування запасами досягають 40% і більше від загальних логістичних витрат.
Матеріальні запаси (inventory) - продукція виробничо-технічного призначення, що перебуває на різних стадіях виробництва, вироби народного споживання й інші товари, що очікують вступу в процес внутрішнього споживання або споживання виробничого.
Запаси в постачанні — це МР, що перебувають у логістичних каналах (ланцюгах) від постачальників до складів МР товаровиробника, призначені для забезпечення виробництва ГП.
Виробничі запаси — це запаси МР і НП, призначені для забезпечення виконання виробничого розкладу в межах виробничо-технологічних підрозділів фірми.
Збутові (товарні) запаси — це запаси ГП, що перебувають на складах ГП фірми-виробника й у дистрибутивній мережі й призначені для задоволення попиту споживачів (продажу).
Постачальницькі, виробничі й збутові запаси становлять сукупні матеріальні запаси фірми, що є об'єктом оптимізації логістичного менеджменту з позицій загальних витрат.
Стосовно основних комплексних логістичних активностей можна виділити складські, транспортні й запаси вантажопереробки.
Складські запаси — це запаси продукції, що перебувають на складах різного типу й рівня певних ЛЛС як внутріфірмових, так і логістичних посередників.
Транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси) — це запаси МР, НВ або ГП, що перебувають у процесі транспортування від однієї ЛЛС до іншої або в межах однієї ЛЛС.
До специфічних складських запасів належать запаси в процесі вантажопереробки без логістичної операції зберігання (наприклад, перевалка в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на іншій, консолідація, сортування й ін.).
За функціональним призначенням запаси підрозділяються на поточні, страхові (гарантійні), підготовчі й сезонні.Поточний запас (частина запасу) — основна частина виробничого (збутового) запасу, призначена для забезпечення безперервності процесу виробництва (збуту) між двома суміжними поставками.
Страховий або гарантійний запас (частина запасу) призначений для елімінування (виключення) логістичних і фінансових ризиків, пов'язаних з непередбаченими коливаннями попиту на ГП, невиконанням договірних зобов'язань із постачання МР (порушенням термінів, обсягів поставок, якості що поставляють МР і т.п.), збоями у виробничо-технологічних циклах й іншими непередбаченими обставинами.
Підготовчий запас (частина запасу) — частина виробничого (збутового) запасу, призначена для підготовки МР (ГП) до виробничого або особистого споживання. Наявність даного виду запасу викликано необхідністю виконання певних логістичних елементарних активностей по прийманню, оформленню, навантаженню-розвантаженню, додатковій підготовці (розтаруванні, чищенню, рихтуванню й т.п.) до споживання.
Сезонні запаси — це запаси МР і ГП, створювані й підтримувані при чітко виражених сезонних коливаннях попиту або характеру виробництва.
Спекулятивні запаси звичайно створюються фірмами для МР (компонентів, напівфабрикатів) з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекціоністських квот або тарифів.
Застарілі (неліквідні) запаси, як правило, утворюються, коли логістичні цикли у виробництві й дистрибуції не збігаються з життєвим циклом товару. У цьому випадку морально застарілі товари не знаходять збуту. Завданням логістичного менеджменту є запобігання можливості появи таких запасів.
Запаси грають як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому й окремих організаціях бізнесу.
Основною проблемою логістичного управління запасами є узгодження (координація) найчастіше протилежних цілій різноманітних сфер бізнесу фірми
(маркетингу, виробництва і фінансів) стосовно запасів (рис. 10.2).
З керуванням запасами пов'язані певні види витрат.
Капітальнівитрати характеризують, який капітал фірми спрямований на накопичення ресурсів, з метою створити запас з позицій інших (альтернативних) шляхів його використання (наприклад, для цілей маркетингу, підвищення продуктивності праці й т.п.). Ці витрати становлять значну частину витрат на створення й підтримку запасів.
Витратиназберіганнязапасів включають витрати на:
1) операції вантажопереробки продукції на складі,
2) орендну плату (за орендовані складські приміщення й устаткування),
3) експлуатаційні витрати (плата за електроенергію, тепло- і водопостачання, поточний ремонт і т.п.),
4) заробітну плату складського персоналу, амортизаційні відрахування.
пов'язані з загальних витрат
постачанням
Витрати, пов'язанізпоточнимобслуговуваннямзапасів, в основному складаються з податків і страхування. Страхові платежі в значній мірі залежать від виду й вартості МР або ГП, а також їхнього ступеня захищеності від ушкоджень, пожежі й т.п.
Увартістьризиківстворенняйпідтримкизапасів входять втрати, пов'язані з фізичним і моральним старінням (зношуванням) продукції при зберіганні, які позначаються в остаточному підсумку на її ціні.
Втратичерезвідсутністьзапасу виникають у тому випадку, якщо розміщене раніше замовлення не може бути задоволене зі складського запасу, де воно звичайно реалізовувалося.
10.2Параметрикеруваннязапасами.Стратегіїконтролюйкеруваннязапасами
Стратегією (моделлю) керування запасами зветься сукупність правил, згідно з якими приймаються рішення стосовно планування, контролю і регулювання набору параметрів, пов'язаних із запасами.Кожна стратегія керування запасами в логістичній системі пов'язана з логістичними витратами. Із практичної точки зору найбільший інтерес представляють оптимальні стратегії керування запасами, причому критерій оптимізації повинен вибиратися з урахуванням мети функціонування логістичної системи. Найчастіше як критерій оптимізації використовують мінімумлогістичнихвитрат, пов'язаних з керуванням запасами, хоча можуть застосовуватися й інші критерії, наприклад, мінімальнийчасвиконаннязамовлення, максимальнанадійністьпоставки й т.д.
Модель керування запасами включає:
1) вибір й обґрунтування критерію оптимізації,
2) розрахунок витрат керування запасами,
3) формулювання обмежень,
4) моделювання попиту (витрати) і поповнення запасів, 5) розрахунок стратегії керування.
У наш час існує велика кількість методів і моделей керування запасами, що є предметом вивчення одного з розділів дослідження операцій — теорії керування запасами.
Основними параметрами керування запасами в логістичній системі є:
1) параметрипопиту(витрати): інтенсивність попиту (λ ), функція попиту α(t), тимчасові характеристики дискретного попиту (інтервали між суміжними споживаннями);
2) параметризамовлень:величина замовлення (qз ), момент замовлення
(tз ), інтервал часу між двома суміжними замовленнями (τсз );
3) параметрипоставок:величина партії поставки (qn ); момент поставки (tn ); інтервал часу між двома суміжними поставками (τсn ); час запізнювання поставки (виконання замовлення) (τзn );
4) рівеньзапасуна складі: поточний (Q ), середній (Q ), максимальний
(Qmax ), страховий (Qстр ).
Графік витрати й поповнення запасів представлений на рис. 10.3. Графікявляє собою ідеалізовану схему витрачання й поповнення запасів готової продукції (матеріальних ресурсів) одного виду, коли поповнення запасу відбувається до його максимального значення на складі.
Рис. 10.3 - Графік витрачання й поповнення запасів (класична модель)
Як тільки рівень запасу знижується до величини Qз , яка дорівнює запасу в точці замовлення (tз ), провадиться замовлення на поставку в обсязі qз.
Через певний заготівельний інтервал часу (інтервал запізнювання поставки — τзп ) миттєво відбувається поставка на величину партії qп , рівна замовленню (qп = qз ).
Запас на момент tn (момент поставки) буде дорівнювати максимальному (Qmin = Qстр + qn ). Цей процес повторюється через певні проміжки часу (цикли) між замовленнями (τсз ) і поставками (τсn ).
Серед величезної різноманітності методів і моделей керування запасами на практиці застосовується досить обмежена їхня кількість, в основному ті моделі, які дозволяють мати відносно прості способи регулювання параметрів замовлення, поставок і рівнів запасів на складі, а також не вимагають більших обсягів вихідної інформації й складних методів контролю.
Стратегія керування запасами, тобто структура правила визначення моменту й обсягу замовлення й поповнення запасів, звичайно буває двох видів:
періодична й критичних рівнів.