Национальная металлургическая академия Украины. Прогноз перспективных научных направлений в стоматологии указывает на необходимость разработки более совершенных устройств
Прогноз перспективных научных направлений в стоматологии указывает на необходимость разработки более совершенных устройств, прогрессивных технологий и поиска биологически инертных материалов с целью улучшения качества лечения больных. Развитие науки привело к созданию новых сплавов, имеющих повышенные качественные характеристики: биологическую инертность, высокую удельную прочность, химическую стойкость по отношению ко многим агрессивным средам, низкий коэффициент усадки при литье. К таким материалам относятся сплавы титана, которые являются перспективными конструкционными материалами. Их физические, химические и механические свойства открывают широкие возможности использования во многих отраслях промышленности. В медицине у титана нет конкурентов по удельной прочности и коррозионной стойкости.
В настоящей работе проведен анализ возможных литейных дефектов в стоматологической отливке «бюгель» и разработаны рекомендации по усовершенствованию технологии их изготовления из литейных титановых сплавов.
При исследовании определены основные дефекты отливок, которые отрицательно влияют на качество металлокерамического протеза – это дендриты, рыхлости, горячие и холодные трещины. Присутствие альфированного слоя на толстой дуге бюгеля и его отсутствие на тонкой пластине. При остановке потока на тонкой пластине a-слой не успевает образоваться. Соответственно следует, что он не может влиять на качество литья и адгезию между металлом и эмалью.
Для устранения этих дефектов необходимо: усилить контроль качества отливок; улучшить среду плавки титана – это снизит количество рыхлостей на поверхности; не деформировать отливки бюгеля при комнатной температуре, так как альфированный слой очень хрупкий и как следствие этого возникают холодные трещины.
Полученные результаты по оценке влияния поверхности титановой отливки на ее служебные свойства подтверждают, что наличие поверхностного слоя с характеристиками, близкими к свойствам матричного металла мало отражается на их эксплуатационных характеристиках, что очень важно для ортопедического литья.
ОСОБЛИВОСТІ ЛИВНИКОВО-ЖИВИЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРИ СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ЛИТТІ
Бура Ю.М., керівник проф. Матвєєва М.О.
Національна металургійна академія України
Останні декілька років переважну позицію у рейтингу знімних протезів займає бюгельний протез або просто бюгель. Бюгельний протез - це протез дугообразної форми. У порівнянні з пластинчастими протезами, які закривають майже усю щелепу і небо, конструкція бюгелів - тонка, легка і компактна, не порушує мови і не заважає прийому їжі. Таким чином бюгельный протез має перевагу.
Суцільнолитий каркас можливо виготовити двома методами. У першому - воскову заготівку знімають з робочої моделі і каркас відливають за витоплюваною моделлю. Так зазвичай виготовляють каркас бюгельного протезу простої конструкції : 2 – 3 кламери і дуга без додаткових відгалужень. У другому випадку роблять копію робочої моделі з спеціальної вогнетривкої маси, на якій і проводять процес виливання. Другому методу слід надати перевагу, так як він дозволяє уникнути деформації воскової заготівки при зніманні з моделі, уникнути усадки і деформації в процесі відливання і в період охолодження металу за рахунок коефіцієнта теплового розширення вогнетривкої маси.
Для відливання каркасу протеза, виготовленого індивідуально з воску або пластмаси, потрібна розробка ливниково-живильної системи. Через неї розплав заповнює ливарну порожнину після випалювання моделі.
У представленій роботі проаналізовані особливості ливниково-живильної системи для отримання високоякісних однорідних стоматологічних виливків: швидке і ламинарне заповнення; задану температуру розплаву; необхідну температуру попереднього нагріву; кристалізацію сплаву. Також визначення діаметру каналів ливників грає головну роль при твердінні сплаву після заливки. При плануванні і розробці системи ливника принципово важливо враховувати метод литва і одночасно поведінку сплаву в період кристалізації.
Необхідно, щоб зібрана форма за рахунок зменшення об'єму і розташування системи каналів ливників впливала на розплав у момент його охолодження і твердіння.