Зміст та послідовність виконання роботи. 1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з будовою та складом натуральних волокон та
1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з будовою та складом натуральних волокон та ниток.
2. Ознайомитися з будовою мікроскопа МБР-1.
3. Вивчити правила роботи на ньому та методику приготування препаратів поздовжнього виду та поперечних перерізів волокон.
4. Приготувати препарати поздовжнього вигляду основних текстильних волокон, розглянути їх під мікроскопом та замалювати.
5. Розглянути під мікроскопом готові препарати поперечних перерізів цих же волокон та замалювати їх.
7. Коротко описати особливості розглянутих волокон.
8. Оформити звіт.
Матеріальне забезпечення
1. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.
2. Мікроскоп МБР-1.
3. Зразки основних видів текстильних волокон.
4. Готові препарати поперечних перерізів волокон.
Зміст звіту
1. Тема та мета роботи.
2. Описати будову мікроскопу; дати схему ходу промінів мікроскопу та правила роботи на ньому.
3. Коротко викласти методику приготування препаратів поздовжнього та поперечного перерізів волокон.
4. Замалювати поздовжній вигляд та поперечний переріз основних текстильних волокон та дати короткий опис особливостей їх будови.
Контрольні запитання
1. Дати характеристику роботи мікроскопу.
2. Основні принципи підготовки препаратів.
3. Порівняльна характеристика будови натуральних волокон та ниток.
4. Які шари розрізняють у поперечному перерізі волокна вовни?
5. Хімічний склад целюлозних волокон.
6. Хімічний склад білкових волокон та ниток.
7. Методика визначення волокнистого складу натуральних волокон та ниток.
Рекомендована література
1. Кукин Г.Н. Текстильное материаловедение. – М.: Легпромиздат. – 1985.
2. Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства. – М.: Легпромиздат. – 1986.
Лабораторна робота ТМ-4
Визначення товщини ниток та швейних ниток
Мета роботи.Ознайомитися з методикою визначення товщини ниток і швейних ниток.
Теоретичні відомості
Під товщиною текстильних ниток і швейних ниток розуміють площину поперечного перерізу чи один із швейних розмірів поперечника. Безпосередній розмір поперечника волокон, ниток чи його площини являє певні труднощі, а у ряді випадків може бути виконаний не вірно, наприклад при наяві порожнеч чи повітряних прошарок у середині волокон чи ниток. У зв’язку з цим товщину ниток і швейних ниток оцінюють непрямими одиницями вимірювання − тексом, торговим номером, розважуванням.
Текс є непрямою одиницею вимірювання товщини волокон чи ниток, яка пропорційна площині їх поперечного перерізу. Чим більше числове значення текса, тим товщі волокна чи нитки. Математичний текс [Т] визначається як відношення маси ниток до їх довжини, см
, [1]
де Т − лінійна густина, текс;
m − маса (вага) ниток;
l1 − довжина ниток, км;
l − довжина ниток, м.
Текс ниток розрізняють номінальний Т0, кондиційний Тк, розрахунковий Тр, нормальний Тн і фактичний Тф.
Номінальним називається текс одиничної пряжі чи нитки, запланований до вироблення на виробництві. По номінальній лінійній густини нитки розраховують вагу матеріалу.
Фактичним − називається текс Тф, одиночної пряжі чи нитки визначений дослідно-лабораторним шляхом і розрахований за формулою [1].
Розважування швейних ниток. Цей показник застосовується для характеристики товщини бавовняних ниток, визначається в лабораторних умовах. Чим менше числове значення показника розважування, тим тонша нитка.
Розважування q100 швейних ниток визначається по методиці, встановленій ГОСТ 6309-59. П’ятдесят катушок розмотують в моточки для визначення довжини намотування на катушках. З 50 моточків 20 моточків використовують для визначення розважування шляхом зважування кожного моточка з точністю до 0,1 г. Розважування швейних ниток визначається по формулі:
[2]
де qк − вага кожного моточка ниток, г;
zк − довжина ниток на катушці, м.
Розважуванням зразка партії швейних ниток є середнє арифметичне з результатів 20 дослідів. Одержаний результат зрівнюють з ГОСТ 6309-59.
Діаметр ниток завжди враховується у швейному виробництві при виготовленні одягу.
Знаючи лінійну густину нитки (чи її номер), можна знайти діаметр нитки по формулі
, [3]
де Тн − нормальна товщина ниток, текс;
А − коефіцієнт який залежить від об’ємної ваги і будови ниток (густини волокон у пряжі, системи прядіння, величини крутки та інших параметрів).
Експериментально знайдені значення коефіцієнта А для деяких видів пряжі і швейних ниток, що використовуються у швейній промисловості (таблиця 4.1.).
Дослідницьким шляхом діаметр ниток визначають вимірюванням їх під мікроскопом, мікрометром (товщинометром), на приладі ЦНІХБУ.
Для визначення діаметру нитки під мікроскопом її звичайно намотують на предметне скло, спіральними витками в один шар при постійному натягуванні. Для цього один кінець нитки приклеюють до
| Сировина: | Значення А |
| Пряжа бавовняна | 1,19 − 1,26 |
| Пряжа льняна | 1,00 − 1,19 |
| Пряжа шерстяна | 1,26 − 1,76 |
| Пряжа віскозна | 1,26 |
| Пряжа капронова | 1,19 − 1,46 |
| Нитки комплексні | 1,03 − 1,26 |
| Бавовняні швейні нитки білі | 1,13 − 1,16 |
| Бавовняні швейні нитки чорні | 1,16 − 1,19 |
| Капронові швейні нитки | 1,50 |
Таблиця 4.1. − Значення коефіцієнта А для деяких видів пряжі і швейних ниток
предметного скла, а до другого підвішують тягарець. Рівномірно повертають предметне скло, намотують на нього нитку. Вимірюють довжину витків та поділяють на кількість витків по довжині. Отриманий результат є діаметром швейної нитки.
Для вимірювання діаметру швейних ниток мікрометром до нього прибудовують спеціальний гребінчастий прилад (рис. 4.1.).
Нитки 1 з катушок заправляють між зубцями гребінок 2 і 3 і дисками мікрометру 4 і 5. При цьому важелем 6 мікрометру попередньо піднімають верхній диск 5. Після опускання диску 5 на нитки стрілка 7 шкали 8 мікрометру показує величину діаметра ниток. Більш точний вимір діаметра виходить при одночасовій заправці у мікрометр від шести ниток і більше. Середній результат виводиться з 10 дослідів.
На приладі ЦНІХБІ діаметр швейних ниток визначають слідуючим чином. Нитка з катушки 1 (рис. 4.2.), проходить дисковий натяжний пристрій 2, закріплюється на вісі 3 і намотується на неї при обертанні держака 4.
На тій же вісі розміщений повзун 5 з фіксуючого стрілкою 6. при намотуванні на вісь 3 витків нитки повзун 5 пересовується по вісі з ліва на право і згущує витки нитки. Повзун знаходиться під натягом тягарця 7, який закріплений на шнурку, перекинутому через блок 8, дякуючи цьому витки щільно прилягають один до одного. Намотавши деяке число витків на вісь приладу при допомозі фіксуючої стрілки 6, заміряють по вимірювальній лінійці 9 величину переміщення повзуна і підраховують кількість витків, яка припадає на одиницю довжини. Діаметр ниток визначають діленням довжини переміщення повзуна (мм) на число витків по цій довжині. Середній результат підраховується за 10 дослідів.