Незважаючи на певну простоту цієї технології у порівнянні з вищенаведеними, доцільно визнати, що вона орієнтована саме на виконання інноваційних проектів.
Джерелами цих витрат, здебільшого, є аналіз альтернативних варіантів реалізації проекту, попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту, проведення додаткових досліджень і випробувань науковцями, технологами, інженерами тощо, перевірка якості матеріалів і сировини, оцінка придатності ландшафту, ґрунтів і будівель для будівництва тощо.
Наступним етапом технології бізнес-планування є оцінювання ринків збуту продукції (послуг). Якщо при розкритті сутності бізнесової ідеї наводилась інформація про обсяг виробництва і виробничі потужності підприємства, які необхідні для реалізації бізнесово-ідеї, то у цьому розділі подаються розрахунки, призначені для обґрунтування значень показників, наведених вище.
Місткість ринку є показником, значення якого вказує на необхідні виробничі потужності, потрібний обсяг інвестицій, потребу у географічній диверсифікації виробничих підрозділів тощо. Місткість ринку, значною мірою, визначає також логістичну модель підприємства. Оцінювання ринків збуту продукції (послуг) зазвичай відбувається у двох напрямках: ідентифікування фактичного обсягу ринку, а також визначення потенційної місткості ринку.
Саме потенційна місткість ринку є вихідною точкою для планування обсягів виробництва і реалізації продукції (послуг). За стандартами ЮНІДО потенційну місткість ринку визначають за оптимістичним і песимістичним сценаріями, і хоча для обґрунтування основних проектних показників компромісний, усереднений варіант оцінювання є достатньо прийнятним, інвестори часто вимагають, щоб базою для обчислення проектних показників виступали песимістичні оцінки потенційної місткості ринку. Доцільно відзначити також те, що технологія бізнес-планування повинна передбачати застосування різних альтернативних методів прогнозування. Це сприяє обґрунтованості побудованих прогнозів, знижує ризик виникнення механічних помилок, усуває ймовірність звинувачення авторів проекту в суб’єктивізмі оцінок.
На цьому етапі технології бізнес-планування, окрім вищенаведеного, здійснюють структуризацію фактичного поточного попиту на продукцію (послуги) у розрізі сегментів ринку; ідентифікування цільових ринків, встановлення рівня конкуренції і визначення основних конкурентів; прогнозування динаміки зміни попиту на продукцію (послуги) і способи проникнення продукції конкурентів на ринки.
За результатами оцінювання ринку збуту відбувається планування маркетингу. Цей етап технології бізнес-планування формується із двох частин. Одна з них присвячена розкриттю суті стратегії маркетингу, інша – тактичному плануванню маркетингу. Стандарти ЮНІДО вимагають, щоб обрання певної стратегії маркетингу було обґрунтованим, тобто розробники бізнес-плану повинні навести конкретні переваги обраної стратегії у порівнянні з іншими стратегіями. Розкриття її сутності повинно давати відповіді на такі питання: як змінюватиметься асортимент продукції у довгостроковій перспективі? Яким буде діапазон цін на продукцію? Які рекламні заходи будуть реалізовуватись до і під час виконання виробничої програми? Щодо тактики маркетингу, то очевидно, що у бізнес-плані вона не може бути описаною до рівня готових оперативних рішень, оскільки такий рівень деталізації можливий лише з огляду на ті обставини, які складаються в реальній дійсності під впливом взаємодії факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства. Тут тактичне планування є комплексом моделей реагування підприємства на зміну ринкової кон’юнктури. Призначенням цих моделей є забезпечити можливість альтернативності поведінки підприємства-виробника.
Наступним етапом технології бізнес-планування за стандартами ЮНІДО є планування виробництва.У цьому розділі розкривається інформація про виробника, необхідні виробничі потужності, наводиться план матеріально-технічного забезпечення виробництва, формується виробнича програма підприємства.
Виробнича програма підприємства представляє собою розгорнутий або комплексний план виробництва та продажу продукції, який характеризує річний обсяг, номенклатуру, якість та терміни випуску ринком необхідних товарів і послуг. У ринкових умовах основу плану виробництва на різних підприємствах становлять укладені договори із споживачами, наявний портфель замовлень та існуюча потреба в товарах, а також діючі закони попиту і пропозиції на продукцію, роботи та послуги.
Для створення виробничої програми можуть використовуватись різні методи: рівневе прогнозування, послідовне прийняття планових рішень, створення ситуаційних планів, лінійне програмування, диверсифікування продуктів і ринків, підвищення конкурентоспроможності продукції тощо [3].
Для організаційного планування необхідна вхідна інформація про таке [5]:
1. Проектні зв'язки, які зазвичай належать до однієї з трьох таких категорій: організаційні зв'язки – формальна та неформальна звітність між різними організаційними підрозділами. Організаційні зв'язки можуть бути надзвичайно складними або дуже простими. Наприклад, розробка складної телекомунікаційної системи може вимагати координації численних субпідрядників протягом кількох років, у той час як визначення програмної помилки в системі, встановленій на окремій ділянці, може вимагати навіть менше часу, ніж на повідомлення замовника; технічні зв'язки – формальна та неформальна звітність між різними технічними частинами.
Технічні зв'язки зустрічаються як усередині проектних фаз (наприклад, ділянка проекту, розроблена інженерами-будівельниками, має бути сумісною з надбудовою, розробленою іншими інженерами), так і між проектними фазами (наприклад, випадок, коли команда, що проектує автомобіль, передає результати своєї роботи команді з переоснащення, яка має знайти можливість виробництва даного автомобіля); міжособистісні зв'язки – формальна та неформальна звітність між різними людьми, залученими до проекту. Перелічені зв'язки часто зустрічаються одночасно, як, наприклад, у випадку, коли архітектор, найманий на роботу проектною фірмою, пояснює основні напрями проектування команді менеджерів проекту підрядчика, яка не пов'язана з будівництвом.
2. Вимоги до персоналу.
3. Обмеження – це чинники, які обмежують вибір команди проекту.
4. Колективні ділові угоди.
5. Переваги команди управління проектом.
4.2. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту ЄБРР
Однією із поширених є технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту ЄБРР [7]. Враховуючи те, що ЄБРР був створений для сприяння промисловому і торговельному розвитку країн Центральної Європи і Центральної Азії, то практично всі проекти, які ним реалізуються, мають міжнародний характер, вони передбачають залучення іноземних інвестицій і кредитів.
Саме висока ймовірність реалізації цих ризиків під час виконання інвестиційних проектів зумовила те, що технологія бізнес-планування, яка здійснюється у відповідності до стандартів ЄБРР, розпочинається з узгодження юридичних умов реалізації проекту у формі підписання меморандуму[1] про конфіденційність інформації (рис. 4.2). У меморандумі про конфіденційність наводиться інформація про те, що особа, яка знайомиться з бізнес-планом, бере на себе зобов’язання і гарантує нерозповсюдження цієї інформації без дозволу автора. Тут зазначається також, що має місце заборона копіювання всього бізнес-плану, або окремих його частин із якою завгодно метою, заборону передачі третій особі. У меморандумі потенційні учасники проекту реалізації бізнесової ідеї попереджаються про вимогу повернення бізнес-плану, якщо він не викличе інтересу в адресата [3].
У відповідності до стандартів ЄБРР наступний етап технології бізнес-планування такий самий, як і у стандарті ЮНІДО, а саме – підготовка резюме. Щоправда, керуючись цим стандартом, наповнення резюме бізнес-плану дещо інше. Різниця полягає у тому, що за стандартом ЄБРР у резюме більше уваги приділяється маркетингу, зокрема опису ринку, його сегментуванню, конкретизації цільових споживачів, розкриттю особливостей географії ринку.
Характерною особливістю резюме, підготовленого у відповідності до стандартів ЄБРР, є також те, що у ньому приділяється увага інноваційності пропонованого продукту, огляду технології його створення, особливостям проведення необхідних НДДКР на передінвестиційній стадії реалізації проекту.
| Узгодження юридичних умов реалізації проекту у формі підписання меморандуму про конфіденційність інформації (зобов’язання і гарантування нерозповсюдження інформації, наведеної у бізнес-плані; встановлення заборони на копіювання всього бізнес-плану, або окремих його частин; попередження про вимогу повернення бізнес-плану, якщо він не викличе інтересу в адресата) |
| Підготовка резюме (наведення назви проекту; формулювання цілі проекту; короткий опис ринку і ринкових можливостей; опис незаповнених ніш ринку і можливостей їхнього заповнення; обґрунтування інноваційності екопродукту, який складає основу бізнесової ідеї; ідентифікування цільових споживачів; формування географії потенційного ринку збуту; конкретизація переваг і недоліків проекту; короткий огляд технології виробництва; опис НДДКР, які необхідно виконати для реалізації бізнесової ідеї; пропозиції інвесторам; опис команди, яка братиме участь у реалізації бізнесової ідеї тощо) |
| Аналізування підприємства, на якому планується реалізувати проект (конкретизація інформації про власників підприємства, історію його розвитку, поточний фінансовий стан, наявність і стан кредиторської заборгованості, місце підприємства на ринку за обсягами реалізації; наведення інформації про технологічні процеси підприємства і зв’язки між ними) |
| Формулювання ідеї пропонованого проекту (загальний опис проекту; формування інвестиційного плану реалізації проекту; аналізування стану ринку та ідентифікування рівня конкуренції; опис виробничого процесу; фінансове планування, зокрема планування доходів і витрат, активів і пасивів; екологічна оцінка проекту) |
| Підготовка плану отримання і використання кредитів (побудова графіків отримання і погашення кредитів; опис форм гарантування кредитів; конкретизація видів обладнання і видів робіт, які будуть фінансуватись за рахунок отриманих кредитів; результати проведення SWOT-аналізу; ідентифікування ризиків, пов’язаних із реалізацією проекту і опис заходів, які будуть реалізовані для їхнього зниження або ліквідації) |
Рис. 4.2. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту ЄБРР
Характерною особливістю цього резюме є також те, що у ньому наводяться сильні і слабкі сторони проекту.
Важливою складовою резюме є також пропозиції інвесторам. Вони формуються на засадах адекватного опису перспектив отримання інвестором прибутку від вкладення коштів у проект реалізації бізнесової ідеї. Для інвесторів наводиться інформація про обсяг необхідних інвестицій, розподіл прав власності на активи, які формуються під час і внаслідок реалізації проекту, форми участі в інвестиційному проекті, умови залучення інвестицій (вкладення коштів у статутний фонд, придбання акцій підприємства або боргових зобов’язань, надання кредиту), тривалість інвестиційних траншів, умови виходу інвесторів із проекту, термін окупності інвестицій тощо. Інвестори з резюме отримують інформацію про їхній можливий склад, а також про досвід і компетенції ключових учасників проекту, програми їхнього мотивування, особливості захисту прав інтелектуальної власності тощо.
Наступним етапом технології бізнес-планування у відповідності до стандарту ЄБРР є аналізування підприємства, на якому планується реалізувати проект. Як бачимо, хоча стандарт ЮНІДО також передбачає розкриття інформації про підприємство, проте на цьому аспекті формування бізнес-плану ЮНІДО не акцентує уваги. З одного боку, це добре, оскільки ЮНІДО розглядає проект через призму вивчення ринку, встановлення виду продукції, якою можна заповнити певну нішу, визначення необхідних виробничих потужностей і встановлення обсягу інвестицій, які необхідні для реалізації бізнесової ідеї. Такий підхід добрий тим, що тут можна аналізувати, яке з підприємств найкраще підходить під конкретну ідею.
На етапі аналізування підприємства-реципієнта конкретизуються відомості про власників підприємства, історію його розвитку, поточний фінансовий стан, наявність і стан кредиторської заборгованості, місце підприємства на ринку за обсягами реалізації. Тут також наводяться дані про технологічні процеси підприємства і зв’язки між ними.
Після етапу аналізування підприємства технологією бізнес-планування за стандартами ЄБРР передбачено етап формування ідеї пропонованого проекту. У порівнянні із стандартом ЮНІДО, де також передбачений такий етап, у бізнес-плані, підготовленому за стандартом ЄБРР, сутність пропонованої ідеї розкривається як сукупність послідовно-реалізовуваних операцій, які базуються на виробничій програмі підприємства і фінансовому плануванні, а також комплексі аргументів на користь того, що наявні ринкові можливості і рівень конкуренції незаперечно вказують на те, що здійснені у проект інвестиції забезпечать очікуваний прибуток.
Характерною особливістю як цього етапу бізнес-планування, так і загалом стандарту ЄБРР є те, що у ньому здійснюється екологічне оцінювання проекту. Проводячи екологічні атестації, ЄБРР забезпечує екологічну обґрунтованість своїх проектів і спостереження за їх природоохоронними показниками. У рамках своїх проектів він прагне забезпечити додаткові екологічні переваги, особливо, якщо ці проекти дають і економічні переваги. ЄБРР надає особливого значення проектам, які сприяють підвищенню енерго і ресурсоефективності, зменшення відходів, відшкодування та утилізації використаних ресурсів, використання більш чистих технологій, розширення використання поновлюваних ресурсів, а також іншими проектами, що мають, в основному, природоохоронні завдання.
Реалізація пріоритетів екологічної політики ЄБРР забезпечується на всіх етапах процесу оцінки проекту. До процедур Банку в цій сфері відносяться відбір, такі дослідження, як проведені спонсором екологічні оцінки і ревізії, огляд стану навколишнього середовища, включення екологічних умов в юридичні документи, а також екологічний нагляд за проектами та їхня оцінка. Діюча в Банку секція екологічної експертизи встановлює, в якій формі екологічні обстеження повинні проводитися спонсорами або засновниками до проходження етапу затвердження концепції проекту, а також вимоги щодо опитування громадської думки.
Особливе значення надається заходам, що зменшують несприятливі з екологічної точки зору наслідки виконання проектів чи поліпшують стан навколишнього середовища або гігієну праці і техніку безпеки на виробництві.
Завершальним етапом технології бізнес-планування у відповідності до стандартів ЄБРР є формування плану отримання і використання кредитів. Як бачимо, на відміну від стандарту ЮНІДО, де цей план є елементом фінансового планування, у стандарті ЄБРР він максимально конкретизований. Передусім, причина у тому, що кредитування є основною функцією ЄБРР. Практично 100% проектів, які реалізовуються за участю цієї організації, передбачають використання підприємствами-реципієнтами кредитів ЄБРР та інших кредиторів. Тому саме на кредитних ризиках акцентується увага у стандарті ЄБРР.
4.3.Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту KPMG
До розповсюджених технологій бізнес-планування належить також технологія, що базується на стандарті KPMG[2](рис. 4.3).
Компанія KPMG надає аудиторські та консультаційні послуги з податкових та фінансових питань клієнтам, серед яких – найбільші українські та міжнародні компанії, а також низка неурядових організацій та фінансових інститутів.
У меморандумі про конфіденційність наводиться інформація про те, що особа, яка знайомиться з бізнес-планом, бере на себе зобов’язання і гарантує нерозповсюдження цієї інформації без дозволу автора. Тут зазначається також, що має місце заборона копіювання всього бізнес-плану, або окремих його частин із якою завгодно метою, заборону передачі третій особі. У меморандумі потенційні учасники проекту реалізації бізнесової ідеї попереджаються про вимогу повернення бізнес-плану, якщо він не викличе інтересу в адресата.
У відповідності до стандартів ЄБРР наступний етап технології бізнес-планування такий самий, як і у стандарті ЮНІДО, а саме – підготовка резюме. Щоправда, керуючись цим стандартом, наповнення резюме бізнес-плану дещо інше. Різниця полягає у тому, що за стандартом ЄБРР у резюме більше уваги приділяється маркетингу, зокрема опису ринку, його сегментуванню, конкретизації цільових споживачів, розкриттю особливостей географії ринку.
| Підготовка резюме (розкриття ідеї проекта; опис асортименту і номенклатури пропонованої на ринок продукції або послуг; узгодження ідеї проекта з місією і цілями підприємства) |
| Опис продукції (послуг) підприємства (розкриття інформації про засновників підприємства та історію його розвитку; характеристика основної і допоміжної продукції (послуг) підприємства |
| Аналізування ринку і галузі (характеристика напрямків просування продуктів (послуг); виділення сегменту ринку, на який орієнтований пропонований продукт; оцінювання рівня конкуренції на ринку; дослідження ринку на основі SWOT-аналізу) |
| Дослідження цільових ринків (конкретизація цільових груп споживачів, на яких орієнтований пропонований продукт; характеристика цільових ринків з точки зору їхнього географічного розташування; ціноутворення на пропонований продукт) |
| Побудова стратегії рекламування і просування продукції або послуг на ринку (розкриття сутності розробленої стратегії просування продукції (послуг) на ринку; обґрунтування обраних засобів рекламування продукції (послуг); прогнозування обсягу реалізації продукції (послуг)) |
| Розкриття особливостей управління проектом (опис структури підприємства, уточнення функціональних зв’язків між підрозділами організації; конкретизація структури персоналу підприємства, їхніх функцій і повноважень; ідентифікування частки активів підприємства, які постійно використовуються у процесі виробничо-господарської діяльності; обчислення витрат, які необхідні для підготовки проекту до реалізації) |
| Фінансове планування і фінансовий аналіз (формування собівартості продукції (послуг); формування плану показників проекту в натуральному виразі; формування плану доходів і витрат; побудова плану руху грошових потоків; формування плану активів і пасивів; аналізування беззбитковості проекта; ідентифікування видів і рівня проектних ризиків ) |
Рис. 4.3. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту KPMG.
Характерною особливістю резюме, підготовленого у відповідності до стандартів ЄБРР, є також те, що у ньому приділяється увага інноваційності пропонованого продукту, огляду технології його створення, особливостям проведення необхідних НДДКР на передінвестиційній стадії реалізації проекту. Характерною особливістю цього резюме є також те, що у ньому наводяться сильні і слабкі сторони проекту, що, певною мірою, залишає проект відкритим до його вдосконалення, уможливлює діалог потенційних учасників проекту на предмет його удосконалення. Щодо недоліків цієї технології, то у ній надто закритою є інформація щодо особливостей матеріально-технічного забезпечення виконання виробничої програми підприємства і порядку забезпечення проекту необхідними виробничими потужностями.
4.4. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту MasterPlans, BFM Group та TACIS
Однією з альтернатив при побудові бізнес-планів є використання стандарту MasterPlans. Компанія Master Plans Experts є всесвітньо відомою організацією, яка надає послуги із бізнес-планування. І хоча при рекламуванні своїх послуг компанія акцентує увагу на тому, що пропоновані нею бізнес-плани враховують всі індивідуальні особливості клієнтів, слід визнати, що технологія їхньої розробки досить високо формалізована для кредитних, інвестицій, екологічних та інших проектів. Етапи технології бізнес-планування у відповідності до стандарту MasterPlans наведено на рис. 4. 4.
| Операційне планування (формування номенклатурного та асортиментного переліку продуктів підприємства, а також їхніх цін; представлення виробничої програми підприємства; побудова плану матеріально-технічного забезпечення виробництва; характеристика персоналу підприємства; обсяг і структура витрат) |
| Підготовка резюме (наведення даних про ініціатора проекту, зокрема вказується назва підприємства, його засновники, керівники, види і обсяги діяльності, фінансовий стан; розкриття інформації про сутність проекту реалізації бізнесової ідеї, а саме місце його виконання, особливості продукції, яка пропонується, технологію виробництва, характеристики обладнання, яке необхідне для виробництва продукції, рівень екологічності проекту) |
| Маркетинговий аналіз (характеристика стану галузі, до якої належить підприємство; аналізування стану ринків збуту продукції, а також ринків сировини, матеріалів, комплектуючих; ідентифікація рівня конкуренції; оцінювання потенційної місткості ринку збуту; розкриття сутності маркетингової стратегії та обґрунтування її вибору) |
| Формування плану реалізації організаційних заходів (обґрунтування доцільної організаційно-правової форми реалізації проекту; розкриття інформації про основних потенційних бізнес-партнерів підприємства; побудова графіка реалізації проекту; розкриття сутності механізму розв’язання основних правових аспектів реалізації проекту) |
| Фінансове планування (визначення умов і припущень, які беруться до уваги при фінансових розрахунках; податкове планування; складання калькуляції витрат на реалізацію проекту; обчислення собівартості продукції; обчислення обсягу необхідних інвестицій; формування плану залучення і використання кредитів тощо) |
| Аналізування проекту (оцінювання проектних ризиків; аналізування беззбитковості проекту; дослідження рівня ризиковості і беззбитковості проекту за різних варіантів його реалізації; обчислення економічної ефективності проекту) |
Рис. 4. 4. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту MasterPlans.
Характерною особливістю цієї технології є також те, що майже половина етапів її реалізації присвячена фінансовому плануванню та обґрунтуванню прибутковості проекту. Ця технологія прийнятна для бізнес-планування інноваційних проектів підприємств, незалежно від того, чи бізнесові ідеї передбачають впровадження продуктів, які є інноваціями для підприємства, чи продуктів, які є інноваціями для ринку. Для проектів, які передбачають впровадження продуктів, які є інновацією для ринку, прийнятною є технологія бізнес-планування, яка базується на стандарті TACIS[3](рис. 4.5).
| Охарактеризування бізнесу (коротка історія бізнесу, яка включає період його створення і розвитку; короткий опис сучасної стадії розвитку бізнесу і середовища, в якому він здійснюється; короткий опис розподілу акцій, відповідальності тощо; наведення даних про участь керівників підприємства у формуванні і реалізації стратегії розвитку підприємства; розкриття суті стратегічних цілей підприємства; опис рішення, яким пропонується реалізувати бізнес-план, і характеристика очікуваних наслідків його реалізації) |
| Аргументація унікальності пропонованої продукції (короткий опис переваг пропонованої продукції у порівнянні з іншими продуктами на ринку; конкретизація параметрів продукції, які виводять її за межі конкуренції, зокрема цінової і якісної) |
| Дослідження ринку (оцінювання місткості ринку; аналізування можливостей виходу на іноземні ринки; ідентифікування можливих каналів просування продукції на ринку; прогнозування динаміки обсягу збуту продукції; визначення очікуваної частки ринку, яку зможе охопити підприємство) |
| Виявлення необхідності реалізації організаційних змін на підприємстві (аналізування укомплектованості штатів і рівня освітньої підготовки працівників; ідентифікування кількості безробітних, які мають досвід у даному бізнесі; наведення аргументів на користь компетентності персоналу і їхнього потенціалу в реалізації бізнесової ідеї тощо) |
| Обґрунтування обсягу необхідних фінансових ресурсів і перспектив їхнього використання (обчислення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для реалізації проекту; конкретизація джерел їхнього отримання і напрямків використання; прогнозування доходів і витрат; визначення терміну окупності вкладених у проект коштів і визначення обсягу очікуваного прибутку з врахуванням сплати податку з прибутку) |
Рис. 4. 6. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту TACIS.
Бізнес-план, побудований за стандартом MasterPlans, добре структурований.
Щодо недоліків застосування цієї технології бізнес-планування, то доцільно виділити те, що вона орієнтована на реалізацію бізнесових ідей, які передбачають виробництво продуктів і технологій, які є інноваціями для підприємства, а не для ринку. За участю BFM Group Inc. реалізовано сотні успішних інвестиційних проектів у всьому світі. Набутий досвід і широка мережа представництв перетворили використовувану компанією технологію бізнес-планування на один із найпоширеніших стандартів. У порівнянні із технологіями бізнес-панування на засадах застосування стандартів ЮНІДО, ЄБРР, KPMG, MasterPlans ця технологія найбільш деталізована. У ній окремо приділяється увага започаткуванню підприємством зовнішньоекономічної діяльності, що є важливим для проектів, реалізація яких виходить за межі національних ринків, зокрема з точки зору врахування витрат на придбання ліцензій, необхідність сплати ввізних мит, попередження можливих правових конфліктів із зарубіжними бізнес-партнерами тощо.
Незважаючи на певну простоту цієї технології у порівнянні з вищенаведеними, доцільно визнати, що вона орієнтована саме на виконання інноваційних проектів.
Альтернативою цій технології є технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту BFM Group (рис. 4.6).
| Узгодження юридичних умов реалізації проекту у формі підписання меморандуму про конфіденційність інформації |
| Підготовка анотації бізнес-плану |
| Підготовка резюме бізнес-плану |
| Аналізування підприємства, на якому планується реалізувати проект |
| Аналізування сприятливості середовища |
| Опис пропонованої продукції чи послуг |
| Аналізування ринків збуту |
| Аналізування рівня конкуренції та конкурентних переваг |
| План започаткування ЗЕД підприємства |
| Формування стратегії маркетингу |
| Планування збуту |
| Планування виробництва |
| Розкриття особливостей управління проектом |
| Формування стратегії акумулювання і використання інвестиційних ресурсів |
| Фінансове планування |
| Побудова плану використання прибутку |
| Аналізування коефіцієнтів чутливості |
| Оцінювання загальної ефективності проекту |
| Ідентифікування фінансового левериджу |
| Ідентифікування операційного левериджу |
| Формування плану нарахування амортизаційних відрахувань |
| Планування інвестиційних витрат |
| Планування запасів сировини і комплектуючих |
| Формування плану запасів готової продукції |
| Планування загальних витрат на продукт |
| Планування загальних витрат |
| Податкове планування |
| Прогнозування обсягу грошових надходжень |
| Прогнозування обсягу реалізації |
| Аналізування проекту методом Монте-Карло |
Рис. 4.5. Технологія бізнес-планування у відповідності до стандарту BFM Group.
На підставі урахування цих недоліків необхідним є розроблення нової технології бізнес-планування інноваційних екопроектів, яка б забезпечувала поінформованість потенційних реалізаторів проекту про ймовірність його прибутковості, безпечність виконання проекту, адаптивність до змін ринкової кон’юнктури або розроблення комплексу організаційних заходів, які наблизили б існуючі технології бізнес-планування до вимог, які необхідно врахувати під час підготовки до реалізації екопроектів.
[1] Меморандум (лат. Memorandum) — буквально те, про що слід пам'ятати, нагадування.
[2] KPMG була створена у 1987р. шляхом злиття компаній Peat Marwick International (PMI) і Klynveld Main Goerdeler (KMG) та їх індивідуальних компаній-членів. Історія компанії KPMG охоплює три століття. Абревіатура KPMG складається з початкових літер імен засновників компанії, і історію їхніх фірм можна вважати історією KPMG.
[3] TACIS – програма Європейського Союзу на допомогу новим незалежним державам Східної Європи і Центральної Азії, яка стартувала 1991 р. Сприяє передаванню знань і умінь; фінансує різноманітні проекти з надання консультативної допомоги, професійних навиків, допомоги у створенні правової та нормативної бази, налагодженню партнерських стосунків, створенню нових і реорганізації наявних інститутів.