Глава 1. Предмет застосування та терміни
Аналіз постанови НБУ № 615
« Про затвердження Положення про застосування Національним
Банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи»
Підготувала :
Студентка 6058/1 401 з групи
Приймаченко Євгенія Сергіївна
Перевірив:
Білошапка Вікторія Степанівна
Київ -2016
Постанова 615 «Про затвердження Положення про застосування Національним Банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи » складається з 5 розділів,які в свою чергу складаються з глав. Всього 14 глав.
Розділ I. Загальні положення
- Глава 1. Предмет застосування та терміни
- Глава 2. Основні положення застосування стандартних інструментів
регулювання ліквідності банківської системи
Розділ II. Операції з рефінансування банків
- Глава 3. Загальні умови проведення операцій з рефінансування банків
- Глава 4. Порядок надання кредитів овернайт
- Глава 5. Порядок надання кредитів рефінансування
Розділ III. Операції прямого репо
- Глава 6. Загальні умови проведення операцій прямого репо
- Глава 7. Проведення операцій прямого репо
Розділ IV. Операції Національного банку з депозитними сертифікатами
- Глава 8. Загальні умови проведення операцій з депозитними сертифікатами
- Глава 9. Проведення операцій з розміщення депозитних сертифікатів та їх
погашення
Розділ V. Операції з купівлі/продажу державних облігацій України
- Глава 10. Загальні умови проведення операцій з купівлі/продажу
державних облігацій України
- Глава 11. Порядок здійснення операцій з купівлі/продажу державних
облігацій України шляхом участі в біржових торгах
- Глава 12. Порядок проведення операцій з купівлі/продажу державних
облігацій України шляхом укладення договорів з банком без участі в біржових торгах
- Розділ VI. Відповідальність, контроль та інші положення
- Глава 13. Відповідальність та контроль
- Глава 14. Інші положення
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Предмет застосування та терміни
Це Положення розроблено відповідно до статей 6, 7, 25, 42 та 56 Закону України “Про Національний банк України”, Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про
депозитарну систему України”, з метою застосування Національним банком
України (далі – Національний банк) монетарних інструментів під часуправління грошово-кредитним ринком шляхом регулювання ліквідності
банківської системи.
У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
1) гранична процентна ставка – найнижча процентна ставка, що встановлюється Національним банком під час проведення процентного тендера з підтримання ліквідності, за якою задовольняються заявки банків на участь в цьому тендері або найвища процентна ставка, що встановлюється
2) депозитний сертифікат Національного банку (далі – депозитний
сертифікат) – це один з монетарних інструментів, що є борговим зобов’язанням Національного банку у формі записів на рахунках у системи кількісного обліку СЕРТИФ (з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників),який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку;
3) депозитний сертифікат овернайт – боргове зобов’язання Національного банку, яке свідчить про розміщення банком коштів за оголошеною процентноюставкою в Національному банку на термін до наступного робочого дня і єінструментом постійного доступу, спрямованим на поглинання надлишкової ліквідності банку;
4) інструменти постійного доступу – оперативне підтримання Національним банком ліквідності банків шляхом надання кредитів овернайт або оперативне вилучення Національним банком ліквідності банків шляхом
розміщення депозитних сертифікатів овернайт;
5) кількісний тендер – тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування або розмістити в Національному банку кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися
6) коригуючий коефіцієнт – це коефіцієнт, множення якого на
справедливу вартість наданих банком активів (майна) для забезпечення
виконання зобов’язання за кредитом або операцією прямого репо (основна сума кредиту/операції та проценти/процентний дохід за увесь строк операції)
дорівнює максимальному обсягу підтримання ліквідності банку під ці активи
(майно);
7) кредит овернайт – кредит, який надається банку Національним банком
за оголошеною процентною ставкою на термін до наступного робочого дня і єінструментом постійного доступу, спрямованим на підтримання ліквідності
банку;
8) кредит рефінансування – кредит, що надається банку шляхом
проведення кількісного або процентного тендера з підтримання ліквідності
банків;
9) обсяг заставлених активів (майна) – обсяг активів (майна), за рахунок
яких Національний банк має право задовольнити свої вимоги за операціями з
рефінансування в повному обсязі, уключаючи суму кредиту, проценти за увесь строк користування ним та неустойку, і який визначається множенням
справедливої вартості заставлених активів (майна) на коригуючий коефіцієнт;
10) операції з власними борговими зобов’язаннями – операції
Національного банку з розміщення, обігу та погашення депозитних сертифікатів;
11) операція прямого репо – це кредитна операція між Національним банком та банком з купівлі Національним банком державних облігацій України
з портфеля банку (далі – перша частина операції репо) з одночасним
зобов’язанням банку здійснити зворотну купівлю (викуп) цих державних
облігацій України (далі – друга частина операції репо) за обумовленою ціною
на обумовлену дату;
12) позабіржовий ринок – ринок з необмеженою кількістю учасників, на
якому правила здійснення договорів з купівлі/продажу цінних паперів та
вирішення спірних питань регулюються законодавством України;
13) процентні витрати за операцією прямого репо – це витрати продавця
державних облігацій України в разі здійснення операції прямого репо, які
визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі (викупу) державних
облігацій України і ціною їх продажу;
14) процентний дохід за операцією прямого репо – це дохід, який отримує
покупець державних облігацій України в разі здійснення операції прямого репо,що визначається як різниця між ціною зворотної купівлі (викупу) державних облігацій України та ціною їх купівлі;
15) процентний тендер – тендер, під час оголошення якого банки у своїх
заявках до Національного банку зазначають ціну (процентну ставку), за якою
вони погоджуються одержати кредит рефінансування або розмістити кошти.
16) система кількісного обліку СЕРТИФ – це комп’ютеризована
дворівнева (Національний банк і банки) система, що обслуговує розміщення,
обіг, облік та погашення депозитних сертифікатів;
17) строк прямого репо – це строк у календарних днях між датами
виконання першої та другої частин операції прямого репо;
18) сума вкладу – установлена депозитним сертифікатом вартість одного
депозитного сертифіката, зазначена та оголошена в умовах його розміщення;
19) тендер з підтримання ліквідності банків – це механізм, який
передбачає надання Національним банком кредитів рефінансування банкам, що потребують підтримання ліквідності;
20) тендер з розміщення депозитних сертифікатів – це механізм, через
який банки розміщують у Національному банку тимчасово вільні кошти згідно з визначеними умовами;
21) ціна зворотної купівлі (викупу) – це сума коштів, яка сплачується
продавцем відповідно до другої частини операції прямого репо на дату
зворотної купівлі (викупу) за відповідні державні облігації України;
22) ціна купівлі – це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно
до першої частини операції прямого репо на дату купівлі за отримані від
продавця державні облігації України.
Інші терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку