Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавчих і нормативних актів з охорони праці.

За порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці їх повноважень.

Створення працівником перешкод для діяльності представників професійних спілок, спрямованої на виконання своїх повноважень, що передбачені КЗпП України (ст.. 244) та Законом України “Про охорону праці”), є підставою для притягнення винних працівників до дисциплінарної відповідальності.

КЗпП України (ст.. 147) встановлені такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи.

Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника.

Дисциплінарне стягнення на працівника може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці (органи державного нагляду за охороною праці, уповноважені трудових колективів, комісії з питань охорони праці підприємств), а також за поданням органів прокуратури.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення (без врахування часу перебування на лікарняному листку або у відпустці). Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, роботодавець повинен зажадати від винного працівника письмове пояснення.

У разі неодержання від працівника пояснень у визначений йому строк, дисциплінарне стягнення може бути накладене на підставі тих матеріалів, що є на підприємстві, в установі, організації.

В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це повинен бути складений акт за підписом посадової особи і працівників підприємства, що були свідками цієї відмови.

За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

22. Засоби захисту людини від дії електричного струму.

Для захисту персоналу, який працює з електроустановками, застосовуються переносні електрозахисні засоби. Вони умовно поділяються на ізолюючі, огороджувальні та допоміжні.

Ізолюючі засоби захисту забезпечують ізоляцію людини від струмоведучих частин а також від землі. Вони поділяються на основні і допоміжні.

Основні ізолюючі засоби захисту здатні витримати робочу напругу довгий час (ізолюючі та електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички та інструмент з ізольованими ручками (в установках напругою до 1000В).

Допоміжні ізолюючі засоби слуговують для підсилення дії основних засобів (діелектричні калоші, боти, килимки, ізолюючі підставки, а в установках напругою більше 1000В – діелектричні рукавички).

Усі ізолюючі засоби захисту повинні піддаватися періодичним контрольним оглядам, електричним і механічним випробуванням у визначені правилами строки.

Огороджувальні засоби захисту (щитки, ізолюючі ковпачки, тимчасові і переносні заземлення, попереджувальні плакати) призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин, попередження помилкових операцій.

Допоміжні огороджувальні засоби призначені для захисту від падіння, безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті, пояси) та для захисту від світлової, теплової та механічної дії (окуляри, рукавиці, спеціальний одяг).

23. Поняття про електротравматизм. Дія електричного струму на людину.

Аналіз нещасних випадків, що супроводжуються втратою працездатності, показує, що кількість травм, викликаних дією електричного струму, порівняно невелика і складає 0,5-1% від загальної кількості нещасних випадків у промисловості. Проте, з усієї кількості смертельних нещасних випадків 20-40% трапляється від дії електричного струму. При цьому 80% з них – від дії струму напругою до 1000 В.

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов’язана з проходженням струму через тіло людини. У другому випадку можуть виникати опіки, засліплення електричною дугою, травми, викликані падінням.

Електротравматизм – це сукупність електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

Проходячи через тіло людини, електричний струм може справляти на нього термічну, електролітичну, механічну і біологічну дії.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі.