Нормування оборотних коштів.

Нормування -процес планування потреби підприємства а обігових коштах, результатом якого має бути оптимальна сума, інвестована у створення виробничих запасів та ін. елементів обігових коштів.

Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:

1. Метод прямого розрахунку.

2. Аналітичний.

3. Коефіцієнтний.

Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Аналітичний методзастосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.

В процесі нормування ОК розраховують норму і норматив.

Норма обчислюється по кожному елементу нормованих обігових коштів і вимірюється в днях, відсотках від обсягу продукції або інших величинах.

Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

Норматив розраховується у вартісному виразі і відображає вартість оптимальної кількості запасів елементів нормованих обігових коштів, які мають бути на підприємстві. Величина нормативу обігових коштів вказує на суму оборотного капіталу підприємства, яка відволікається з обороту на створення запасів.

Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування.

Розглянемо основні методи нормування (розрахунок нормативу оборотних коштів) найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та витратах майбутніх періодів.

1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Н_{вир.зап.}) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (З_дн):

.

Денна потреба визначається за формулою

,

де М_о - загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

,

де q_i - маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.

Ni - обсяг випуску продукції i-го виду в натуральних одиниця

Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (К_м) та чистої ваги деталі (виробу) (М_i):

Значна частина в оборотних фондах, а отже і коштах, підприємства належить виробничим запасам(матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних коштів в цілому. Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з який є матеріалоємність.

Абсолютна матеріалоємність показує витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Питома матеріалоємність - витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Загальна матеріалоємність відображує вартість усіх матеріальних витрат на одиницю чи виробу на 1 гривню виготовленої продукції (М).

,

де М_з - загальна сума матеріальних витрат; Q, N – обсяг виготовленої продукції в грошовому та натуральному виразах.

Зворотним до показника матеріалоємності є матеріаловіддача (Мв):

1. Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нор­мального функціонування підприємства.

Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (З_пот):

,

де Т_пост - період постачання даного матеріального ресурсу в днях.

Мінімальний запас (З_min) дорівнює страховому запасу (З_страх).

Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Т_{ср.пост.}):

Максимальний запас (З_max) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:

Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (З_сер) визначають:

Або

Запас середній = З транспортний +З підгот. + З техн. + З сер. пот. + З страховий

Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.

2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нзв) визначається за формулою

,

де С_р - собівартість річного випуску продукції; Т_ц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів; Д – кількість днів періоду; К_нз - коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою

де М - сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн; С₁ - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн; С₀ - одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн; С_n - поточні витрати на виготовлення продукції, грн

3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції(Н_гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (П_с) на норму запасу готової продукції на складі в днях (З_дн):

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).

4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів(Н_бп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Р_н) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Р_пл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Р_пог):