Розділ 2. оцінка хімічної обстановки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до індивідуальної роботи з курсу «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

для студентів усіх напрямів підготовки

денної та заочної форм навчання

Затверджено

радами спеціальностей:

		7.05020201, 8.05020201, 6.050202, 6.050702	прот. № “_______” 2013 р.
		7.03050401, 8.03050401, 6.030504, 7.03050901, 8.03050901, 6.030509, 7.03060101, 8.03060101, 6.030601	прот. № “_______” 2013 р.
		7.03051001, 8.03051001, 7.03051002, 8.03051002, 6.030510	прот. № “_______” 2013 р.
		7.04010602, 8.04010602, 7.04010603, 8.04010603, 7.04010604, 8.04010604, 6.040106	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05050313, 8.05050313, 8.05050206, 6.050502	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170101, 8.05170101	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170103, 8.05170103	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170104, 8.05170104, 7.05170105, 8.05170105, 7.05170108, 8.05170108	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170107, 8.05170107	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170106, 8.05170106,	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170109, 8.05170109, 7.05170112, 8.05170112	прот. № “_______” 2013 р.
		7.05170110, 8.05170110	прот. № “_______” 2013 р.
ОДЕСА ОНАХТ 2013

Ме­то­ди­чні вказівки до індивідуальної роботи з курсу «Цивільний захист» для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання/ Укл. Нетребський О.А., Сахарова З.М., Бойко І.А . – Одеса: ОНАХТ, 2013. – 16 с.

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК ЗАВІДУЮЧИЙ КА­ФЕ­Д­РИ БЕЗПЕКИ

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

О.А. НЕТРЕБСЬКИЙ, Д-Р ТЕХН. НАУК, ПРОФЕСОР

Індивідуальна робота студентів з дисципліни «Цивільний захист» полягає у виконанні розрахункової роботи, яка виконується окремо кожним студентом під керівництвом викладача.

Для виконання індивідуальної роботи студент обирає задачу за останньою цифрою номера залікової книжки. Варіантвихідних даних обирається за сумою трьох останніх цифр номера залікової книжки, для задач 1-8 обираються з додатку А, для задачі 9 обираються з додатку Б, для задачі 10 – з додатку В.

Розрахункова робота виконується у зошиті або на аркушах формату А4. Термін виконання – до початку проходження контрольних заходів. Оцінка індивідуальної роботи є складовою диференційного заліку.

Розділ 1. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ

Мета: придбання навичок у рішенні практичних завдань під час виконання розрахунків радіаційної обстановки.

Задача 1

Об’єкт харчової промисловості (ОХП), розміщений на відстані ____ км

від АЕС, після аварії на станції опинився в зоні радіоактивного забруднення.

Потужність радіоактивного викиду на АЕС на 6.00 годину ранку становила N_t ___кт.

Розрахувати: надлишковий тиск (∆Р_ф), величину світлового імпульсу (І_св) та зону руйнування ОХП.

Порядок розрахунку.

1. Згідно додатку Г визначаємо надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в залежності від відстані до осередку аварії та потужності радіоактивного викиду (наземний).

2. Згідно додатку Д визначаємо величину світлового імпульсу (І_св).

3. В залежності від величини ∆ Р_ф визначаємо зону руйнування ОХП [Табл. 1].

Таблиця 1 – Ступінь руйнування елементів об’єкту при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа

№ з/п	Елементи об’єкту	Руйнування
слабке	середнє	сильне	повне
	Цегляні без каркасні виробничо-допоміжні будинки з перекриттям із залізобетонних збірних елементів одно- і багатоетажні.	10…20	20…35	35…45	45…60

Задача 2

На об’єкті харчової промисловості (ОХП) внаслідок аварії сталася пожежа в технологічному цеху.

Розрахувати: ступінь вогнестійкості будівлі (споруди) та можливу пожежну обстановку на ОХП через 30 хвилин і через I-2 години після початку пожежі, якщо межа вогнестійкості несущих стін становить __ годин, межа вогнестійкості міжповерхових та горищних перекриттів – __ годин, категорія виробництва за пожежною безпекою – __.

Порядок розрахунку.

1. За додатком Е визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі в цілому.

2. За додатком Ж визначаємо зону пожеж через 30 хвилин і через I-2 години після початку пожежі в залежності від ∆ Р_ф (згідно варіанту), ступеня вогнестійкості будівлі та категорії виробництва за пожежною безпекою.

Задача 3

Визначити режим радіаційного захисту робітників в умовах радіаційного забруднення, якщо через дві години після забруднення рівень радіації на території підприємства складав Р_{t кінц _}__ Р/год. Люди працюють у цегляних виробничих приміщеннях, в яких коефіцієнт послаблення радіації К_посл = 7 [2, С. 141].

Порядок розрахунку.

1. Перераховуємо рівень радіації на одну годину після забруднення згідно табл. 2. Коефіцієнт перерахунку вибираємо на дві години.

Р₁ = Р_{t кінц} · К_t ,

де Р₁ – рівень радіації на одну годину, Р/год;

Р_{t кінц} – рівень радіації через дві години після забруднення;

К_t – коефіцієнт перерахунку рівня радіації (на дві години)

2. Знаходимо умовний номер режиму захисту робітників та згідно табл. 3. робимо висновки відносно режиму використання ПРУ.

Т_зс =___ год – тривалість безперервного перебування людей в захисній споруді.

Т_р = ___ год – тривалість роботи ОХП з використанням для відпочинку захисної споруди;

Т_меж = ___ год – тривалість роботи з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості;

Т_{загальн} = ___ діб – загальна тривалість дотримання режиму.

Таблиця 2 – Коефіцієнт перерахунку рівня радіації на будь-який термін t, який пройшов після вибуху

t, год.	Кt = P1/Pt	t, год.	Кt = P1/Pt	t, год.	Кt = P1/Pt	t, год.	Кt = P1/Pt
0,25	0,19		2,3	4,0	5,28		12,13
0,3	0,24	2,25	2,65	4,5	6,08	8,5	13,04
0,5	0,43	2,5			6,9		13,96
0,75	0,71	2,75	3,37	5,5	7,73	9,5	14,9
			3,74		8,59		15,85
1,25	1,31	3,25	4,11	6,5	9,45		17,77
1,5	1,63	3,5	4,5		10,33		19,72
1,75	1,66	3,75	4,88	7,5	11,22

Таблиця 3 – Режими захисту робітників і службовців та виробничої діяльності об’єкту при радіаційному зараженні

Умовний номер режиму	Рівень радіації на 1 год після аварії, Р/год	Зміст режиму	Загальна тривалість дотримуватися режиму, діб
Час закінчення роботи (час неперервного перебування людей у ПРУ), год	Тривалість роботи із використанням для відпочинку ПРУ, год	Тривалість роботи із перебуванням у будинках і короткострокове на відкритої місцевості (до 2 год на добу), год
А-1			-		до 0,5
А-2			-		до 1
А-3					1,5
Б-1
Б-2					2,5
Б-3
Б-4
В-1
В-2
В-3
Г-1
Г-2		захист не забезпечується

Задача 4

Розрахувати дозу опромінення, яку одержать робітники та службовці у виробничих приміщеннях ОХП ( К_посл = 7) при Р₁ ___ Р/год. , а роботу почнуть через одну годину після аварії. Тривалість роботи t_р __ год. [2, С. 137].

Порядок розрахунку.

1. Розраховуємо дозу опромінення за формулою:

Д = Р_ср ^. t_р / К_посл ,

де Д – доза опромінення, рад;

Р_ср – середня потужність дози випромінювання, Р/год;

де ;

t_р – тривалість робіт, год;

К_посл – коефіцієнт ослаблення випромінювання.

2. Для визначення Р_ср, Р/год знаходимо потужність дози випромінювання на початку роботи Р_поч, Р/год

Р_поч, = Р₁, Р/год.

3. Знаходимо загальний час тривалості робіт

t_кінц = t_поч + t_р, год.

4. Розраховуємо потужність дози випромінювання в кінці роботи Р_кінц, Р/год.

Р_кінц= Р₁ / К_{t кінц ,}

де Р₁ – потужність дози випромінювання на 1 год, рад/год;

К_{t кінц} – коефіцієнт перерахунку, що визначається за табл. 2 з урахуванням t _кінц.

Задача 5

Розрахувати допустиму тривалість роботи ланки механізації зведеної команди ОХП, якщо початок роботи t_п.мех= год після аварії на АЕС. Встановлена доза випромінювання Д_вст= ___ рад. Коефіцієнт послаблення випромінювання транспортними засобами К_посл.т = 4 [2, С. 138].

Порядок розрахунку.

1. Розраховуємо відносну величину α за формулою

α = Р₁ / Д_вст ^. К_{посл т.},

де Р₁ – потужність дози випромінювання на 1 год, Р/год;

Д_вст – встановлена доза випромінювання, Р;

К_посл.т – коефіцієнт ослаблення випромінювання транспортними засобами.

2. Знаходимо допустиму тривалість роботи зведеної команди за графіком рис. 1.

Рис. 1 – Графік визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного зараження

Задача 6

Визначити відсоток втрат серед особового складу (о/с) розвідувальної групи за 4 доби, якщо вона при переміщенні на автомобілях із заміської зони на об’єкт розвідки пересікла протягом Т _перем. = 30 хв. радіоактивно забруднену зону з максимальною потужністю дози випромінювання на маршрути Р_мах __Р/год.

В процесі розвідки о/с отримав дозу опромінення Д _ОГД = 30 Р.

В районі розміщення о/с розвідувальної групи отримав однократну дозу опромінення Д _{р ­_}__ Р.

Порядокрозрахунку.

1. Визначаємо дозу опромінення, яку отримає о/с розвідувальної групи при переміщенні забрудненої зони

Д_перем = Р_мах^. Т_перем. / 4 ^. К_посл.,

де Д_перем. – доза опромінення, рад;

Р_мах – максимальна потужність дози випромінювання, Р/год;

Т_перем – час проходження зони радіоактивного зараження, год.

К_посл. = 2 – коефіцієнт послаблення випромінювання автомобілем.

2. Розраховуємо можливу сумарну дозу випромінювання, яку отримає о/с розвідувальної групи за 4 доби.

∑Д = Д_перем + Д _ОГД + Д _р.

3. Знаходимо відсоток радіаційних втрат серед розвідувальної групи за табл. 4.

Таблиця 4 – Втрати людей при зовнішньому опромінюванні

Сумарна доза радіації Д, Р	Відсоток радіаційних потер за час опромінювання, діб	Сумарна доза радіації Д, Р	Відсоток радіаційних потер за час опромінювання, діб

Розділ 2. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

Мета: придбання навичок у рішенні практичних завдань під час виконання з оцінки хімічної обстановки.

Задача 7

На хімічнонебезпечному об’єкті сталася аварія з викидом аміаку, ємність не обвалована.

Метеоумови: похмуро, температура ґрунту та повітря t = 10^оС, швидкість вітру ν ___ м/с. Місцевість відкрита [2, С.104].

Розрахувати: Розміри і площу зони хімічного зараження.

Порядок розрахунку.

1. Визначаємо за графіком рис. 2 ступень вертикальної стійкості повітря ніччю та днем.

Швидкість вітру, VВ, м/с	НІЧ	ДЕНЬ
ясно	напів’ясно	хмарно	ясно	напів’ясно	хмарно
0,5
0,6-2
2,1-4
Більше 4

Рис. 2 – Графік для оцінки вертикальної стійкості повітря

2. Знаходимо глибину розповсюдження хмари зараженого повітря Г, км за табл. 5.

Таблиця 5 – Глибина поширення хмар зараженого повітря (Г₁) із уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР у ємностях (на об'єкті), т
При інверсії
Хлор, фосген				Більше 80
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5
Сірчаний ангідрид		4,5			12,5	17,
Сірководень	5,5	7,5	12,5			61,6
При ізотермії
Хлор, фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4
Сірчаний ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
Сірководень	1,1	1,5	2,5			8,8
При конвекції
Хлор, фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірчаний ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77
Сірководень	0,33	0,45	0,65	0,88	1,1	1,5

Примітка:

При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (К_попр), що мають наступні значення:

	Швидкість вітру,VВ, м/с
Поправочний коефіцієнт
При інверсії		0,6	0,45	0,38	-	-
При ізотермії		0,71	0,55	0,5	0,45	0,41
При конвекції		0,7	0,62	0,55	-	-

3. Знаходимо ширину зони хімічного зараження Ш, для інверсії Ш = 0,03 Г; для ізотермії Ш = 0,15 Г; для конвекції Ш = 0,8 Г.

4. Визначаємо площу зони хімічного зараження S, км²

S = .

Задача 8

На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія з викидом іприту.

Метеоумови: похмуро, температура ґрунту та повітря t = 10^оС, швидкість вітру ν ___ м/с. Місцевість відкрита [2, С.149].

Розрахувати: орієнтовний час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту t_підх.; час перебування у засобах індивідуального захисту Т_зіз., год.; стійкість отруйних речовин на місцевості, t_ст , год.;

Порядок розрахунку.

1. За таблицею 6 знаходимо час підходу хмари зараженого повітря до населених пунктів – t_підх. , хвилин.

Таблиця 6 – Приблизний час підходу хмари зараженого повітря, хв.

Відстань від району застосування хімічної зброї, км	Час підходу хмари при швидкості вітру у приземному шарі, м/с	Відстань від району застосування хімічної зброї, км	Час підходу хмари при швидкості вітру у приземному шарі, м/с

2. За таблицею 7 визначаємо час перебування людей у засобах індивідуального захисту – Т_зіз, год.

Таблиця 7 – Допустимий термін перебування людей у засобах захисту шкіри

Температура повітря, ºС	Термін перебування у засобах захисту шкіри, год
+ 30 º та вище	0,3
25-29 º	0,5
20-24 º	0,8
15-19 º
+15 º та нижче

3. За таблицею 8 визначаємо стійкість ОР на місцевості – t_ст, год.

Таблиця 8 – Стійкість ОР на місцевості, діб (год)