Та надання їм повноважень представляти спільні інтереси народу України

Народ України

Безпосередня влада народу

Територіальна громада міста Бучач

Адреса для отримання кореспонденції: Штаб-квартира Уповноваженого у справах територіальної громади міста Бучач вул. Куліша 6 кв.2, м. Бучач, 48400 тел.: (03544) 2-61-04

Вих. № 270614/1 від 27червня 2014 року

Гарантові додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина
Президенту України
(вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220)

Верховній Раді України
(вул. Грушевського, 5, м. Київ, 01008)

Кабінету Міністрів України
(вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008)

Прем’єр- міністру Украни

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2

Міністерству юстиції України

(вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)

Службі безпеки України
(вул. Малопідвальна, 16, м. Київ 1, 01601)

Конституційному Суду України

01033 м. Київ, вул. Жилянська, 14

Міністерству доходів і зборів України
(пл. Львівська., 8, м.Київ, 04655)

Генеральній прокуратурі України
(МСП-601, вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01601)

Міністерству внутрішніх справ України
(вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024)

Національний банк України

01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9

ПОВІДОМЛЕННЯ

про створення Народного комітету з питань правового захисту народної власності,

Ради Уповноважених у справах територіальних громад України з питань правового захисту народної власності

та надання їм повноважень представляти спільні інтереси народу України

Ми, народ України, – колективний суб’єкт права і єдине джерело влади в Україні, – люди, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України та (або) міжнародними договорами України, – звертаючись до усіх, кого це може торкнутися, повідомляємо про наступне.

Відповідно до статті 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Відповідно до статті 13 Конституції України усі природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності народу.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 4-рп від 19 квітня 2001 року норми Конституції України застосовуються безпосередньо і незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони, або інші нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої та третьої статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, у разі, такі дії вчинені службовою особою, – караються позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо ж такі дії вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до статті 365 Кримінального кодексу України перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, карається позбавленням волі до п’яти років, а якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, – до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п’ятдесяти до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 41 Кримінального кодексу України щодо виконання незаконного наказу або розпорядження, наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Таким чином, навіть якщо наказ або розпорядження віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству, але при цьому пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини або громадянина, такий наказ або розпорядження є незаконним, а особа, яка його віддала, несе кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини п’ятої статті 191 Кримінального кодексу України привласнення, розтрата майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до статті 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також повідомляємо, що у відповідності до статті 69 Конституції України нами здійснено народне волевиявлення, яке письмово оформлене у вигляді Народного волевиявлення № 260614/1 від 26 червня 2014 року про створення Народного комітету з питань правового захисту народної власності, ради Уповноважених у справах територіальних громад України з питань правового захисту народної власності та надання їм повноважень представляти спільні інтереси народу України (завірена копія додається). Народне волевиявлення є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Встановлюємо термін лояльності тривалістю один місяць з дня інаугурації президента Украни.

Благо, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України „Про судовий збір” судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Таким чином, ми дуже сподіваємося на те, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування (якщо такі органи взагалі існують) займуться прямою своєю справою, а саме: служінням народу, якому вони давали присягу, та захистом його спільної власності, бо інакше народ буде змушений зайнятися ними – з Конституцією України в одній руці і Кримінальним кодексом – в іншій.