Розрахунок потрібної кількості автомобілів для вивезення вантажів із пункту відправлення на протязі зміни

Мета роботи – оволодіти методикою розрахунку потрібної кількості автомобілів для вивезення вантажів із пункту відправлення за час зміни із урахуванням імовірнісно-статистичного підходу

Методика розрахунку з прикладом рішення

Імовірнісно-статистичний підхід передбачає використання показників, які отримані шляхом спостереження та статистичної їх обробки: середнє арифметичного значення тривалості складових обороту автомобіля і середнього квадратичного відхилення тривалості часу цих складових обороту (див. (5) та (7) лаб. роб. №3) при нормальному законі розподілу коливання тривалості часу.

Приклад. Визначити потрібну кількість автомобілів для вивозу вантажів із пункту відправлення за час зміни, якщо коливання тривалості навантаження, вивантаження, руху з вантажем описуються нормальним законом розподілу з параметрами (середнє арифметичного значення і середнього квадратичного відхилення тривалості часу цих складових обороту): = 0,7 год, = 0,9 год, год, = 0,11 год, = 0,14 год, = 0,16 год.. Рівень завантаження механізмів в пункті відправлення і в пункті вивантаження прийнятий однаковим: = 0,70. Коефіцієнт варіації інтервалів прибуття автомобілів = 0,4. Вантажопідйомність автомобіля q_A = 5,0 т, коефіцієнт використання вантажопідйомності = 0,7. Кількість вантажу, яке необхідно вивезти зі складу протягом зміни, дорівнює Q_C = 224 т. Розрахункова ймовірність вивезення вантажу Р = 0,95.

Рішення. Середня кількість тонн вантажу, що може вивезти автомобіль протягом зміни,

, т., (1)

де - коефіцієнт використання автомобіля за часом (0,95); Т_ЗМ - тривалість зміни (або знаходження автомобіля в наряді) - 8 год.; Т - середня тривалість обороту автомобіля або автопоїзда:

- середня тривалість очікування обслуговування (навантаження-вивантаження) автомобіля.

Середня тривалість очікування обслуговування автомобіля

, год., (2)

де g₀ - коефіцієнт варіації часу обслуговування транспортної одиниці:

g₀ = s / .

Для умов прикладу:

= 0,11:0,7=0,157; =0,14:0,9=0,156;

год.;

год.

В результаті коливань окремих складових обороту автомобіля буде змінюватися кількість оборотів, які може виконати один автомобіль протягом зміни.

Для прийнятого закону розподілу коливань технологічних параметрів середнє квадратичне відхилення кількості оборотів автомобіля можна визначить по формулі

, (3)

де

.

Середнє квадратичне відхилення часу очікування обслуговування

,

,

,

,

год.

=0,43 оборота.

Потрібна кількість автомобілів визначається з рівняння:

, (4)

де n_A - кількість автомобілів.

Позначивши

отримаємо

Підставимо вихідні дані при t_β = 1,64, що відповідає Р = 0,95:

т.;

автом.

Зміст і послідовність виконання роботи

Визначити потрібну кількість автомобілів для вивозу вантажів із пункту відправлення за час зміни. Для виконання лабораторної роботи в одержаному прикладі наступні показники визначаються відповідно до індивідуального завдання, де № - індивідуальний номер варіанта роботи студента згідно журнального списку:

7) Q_C = 224 + 10№;

8) q_A = 5,0 + 0,2№;

9) = 0,6 +0,1№;

10) = 0,7.

За результатами розрахунків зробити висновок.

2.2Визначення продуктивності та коефіцієнтів простоїв завантажувача та АТЗ

Для дослідження навантажувально-розвантажувальних технологічних поточних ліній корисно застосування теорії масового обслуговування. Ця теорія розроблена для систем масового обслуговування (СМО), прикладом яких можуть служить навантажувально-розвантажувальні системи.

Одноканальні системи замкнутого типу найбільш розповсюджені при перевезеннях вантажів в с.-г. Прилади, які обслуговують вимоги – це навантажувачі різних типів, навантажувально-розвантажувальні пости на складах, токах, елеваторах. Одноканальна система характеризується наявністю в неї одного обслуговуючого приладу наприклад, навантажувача. Розглянемо застосування системи масового обслуговування на прикладі.

Приклад. Цукровий буряк перевозять шістьма автомобілями КАМАЗ з господарства на приймальний пункт. Відстань перевезення - 14 км. Завантаження буряка здійснюється з кагатів буряконавантажувачі. Середній час завантаження 10 т в один автомобіль - 0,1 години. Технічна швидкість автомобіля - 40 км / год. Час перебування автомобіля на приймальному пункті - 0,3 години. Визначити коефіцієнти простоїв навантажувача і автомобілів, їх продуктивність.

Рішення.

1. Визначаємо інтенсивність надходження вимог (автомобілів) та інтенсивність їх обслуговування

Інтенсивність надходження вимог:

де час руху та розвантаження за їздку відповідно;

, год.

2. Інтенсивність обслуговування вимог

Коефіцієнт завантаження системи

3. Визначаємо ймовірність простою навантажувача Р₀ (навантажувач не зайнятий):

(16)

де - кількість АТЗ в ланці ( = 1).

Імовірність того, що іде завантаження буряками АТЗ, визначається як

Це означає, що навантажувач буде завантажений на 0,515 часу зміни.

4. Визначимо кількість автомобілів, що перебувають в очікуванні навантаження (в системі):

авт..

5. Визначимо кількість автомобілів, що простоюють в черзі:

авт.

7. Визначимо продуктивність автомобіля з урахуванням простоїв. Продуктивність автомобіля (технологічна) без урахування простоїв:

т/год.

Коефіцієнт використання часу зміни автомобілів

Фактична продуктивність автомобіля за 1 год. змінного часу

т/год.

Продуктивність всіх автомобілів

т/год.

Продуктивність навантажувача за годину змінного часу повинна дорівнювати продуктивності транспортної ланки:

Перевірка.

Технологічна продуктивність навантажувача

т/год.

Продуктивність навантажувача за годину змінного часу

т/год.

Зміст і послідовність виконання роботи

Визначити коефіцієнти простоїв навантажувача і автомобілів, їх продуктивність. Для виконання роботи в одержаному прикладі наступні показники визначаються відповідно до індивідуального завдання, де № - індивідуальний номер варіанта роботи студента згідно журнального списку:

11) Q_C = 224 + 10№;

12) q_A = 5,0 + 0,2№;

13) = 0,6 +0,1№;

14) = 0,7.

За результатами розрахунків зробити висновок.

Мета роботи – оволодіти методикою визначення раціональних параметрів взаємодії залізничного та автомобільного транспорту .

Для досягнення поставленої мети необхідно визначити оптимальний рівень завантаження каналу взаємодії та кількість вантажно –розвантажувальних машин;

· розрахувати обсяг перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний, а також об’єм переробки в пункті взаємодії .