Познач правильні відповіді. виконай завдання.
Сини
У маленькій лікарні на околиці міста лежали дві матері – Чорнокоса і Білокоса. Вони народили синів в один день. Вони мріяли про майбутнє своїх синів.
- Я хочу, щоб мій син став видатною людиною, - казала Білокоса мати. – Музикантом або письменником, відомим усьому світові. Або інженером космічних кораблів…
- А я хочу, щоб мій син став доброю людиною, - сказала Чорнокоса мати. – Щоб ніколи не забував матері та рідного дому, любив Батьківщину й ненавидів ворогів.
Минуло тридцять років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки – Чорнокоса і Білокоса. В їхніх косах вже сріблилася сивина, але жінки були такими ж гарними. Їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце. Жінки впізнали одна одну, розговорилися.
- Ким же став твій син? – спитала нарешті Чорнокоса мати.
- Видатним музикантом, - з гордістю відповіла Білокоса. – Він тепер диригує оркестром, виступає в найбільшому театрі, часто буває за кордоном. – А твій ким став? – спитала Білокоса.
- Хліборобом. Механізатором. Син мій оре землю й сіє хліб, збирає врожай. Живемо ми в селі, у сина двоє дітей.
- А проте щастя тебе обминуло, - сказала білокоса. – Твій син став простою, нікому не відомою людиною…
І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав із села син. В очах неньки світилася радість, здавалося, вона в цю мить забула про всі болі.
- Видужуйте, мамо, - сказав син і на прощання поцілував її.
А до Білокосої матері ніхто не прийшов.
- У сина зараз концерт… - задумано мовила Білокоса.
Наступного дня до Чорнокосої матері знову приїхав син-хлібороб. Від щастя обличчя в жінки світилося і зморшки виправлялися. До Білокосої матері ніхто не приходив.
Минув місяць, до Білокосої матері так ніхто і не прийшов. Лікар сказав Чорнокосій: «Тепер ви здорові». А Білокосій тихо мовив: «Вам ще треба полежати. Звичайно, ви теж станете здоровою». За Чорнокосою матір’ю приїхав син. Він привіз букет великих червоних троянд. Прощаючись із Чорнокосою матір’ю, Білокоса попросила побути з нею кілька хвилин наодинці:
- Скажи, люба, як ти виховала такого сина? Ти щаслива, а я… - і вона заплакала.
- Син, якого я народила, помер, коли йому не було ще й року… А це… не кровний мій син, але рідний! Я усиновила його трирічним хлопчиком. Але я для нього – рідна мати. Ти це бачила своїми очима. Я щаслива. А ти, коли вийдеш з лікарні, піди до сина і скажи: його бездушність повернеться проти нього. Як він ставиться до матері, так і його діти ставитимуться до нього. Байдужість до батька – матері не прощається.
Василь Сухомлинський
Познач правильні відповіді. Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А легенда Б казка
В оповідання Г наукова стаття
2. Про що мріяла Білокоса мати?
А щоб син став видатною людиною
Б щоб син виріс велетнем
В щоб син став доброю людиною
Г щоб син виріс красенем
3. Чому в очах Чорнокосої неньки світилася радість?
А бо її прийшли провідати подруги
Б бо до неї із села приїхав син
В бо їй приснився гарний сон
Г бо вона отримала лист від сина
4. Поясни значення висловів.
Сріблилася сивина - _____________________________________________________________
_____________________________________________________________
В очах світилася радість - _____________________________________________________________
_____________________________________________________________
5. З’єднай стрілочками частини речень.
Матір мріяла про не прощається.
Їх обох поклали в одну палату, майбутнє своїх синів.
Байдужість до батька – матері щоб лікувати серце
6. Випиши із твору речення, у якому йдеться про гордість Білокосої матері за сина.
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
7. Запиши основну думку твору.
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
____________________________________________________________
8. Склади міркування (5-6 речень). Мати – найдорожча людина.
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________