Проблеми і перспективи розвитку машинобудування україни

У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання. Потрібна модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне підвищення за рахунок цього якості машин, їх конкурентоздатності. Необхідно налагодити виробництво високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв’язку, засобів управління, автоматизації тощо. Спеціалізацію і кооперування виробництва в машинобудуванні необхідно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни.

Сучасна стратегія державної промислової політики України в галузі машинобудування передбачає зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентоздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу.

Для цього передбачається прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення обсягів вироб­ництва у таких пріоритетних галузях: ракетно-космічній, літакобудуванні, суднобудуванні, інформаційних та телекомунікаційних системах, важкому машинобудуванні, сільськогосподарському маши­нобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості.

!

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Машинобудівний комплекс — сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для потреб народного господарства.

Спеціалізація — форма організації виробництва, при якій виготовлення продукції, її частин або виконання окремих операцій відбувається в самостійних галузях чи на відносно відокремлених підприємствах.

Подетальна спеціалізація — полягає в тому, що підприємства виготовляють лише окремі частини, агрегати, вузли або деталі.

Предметна спеціалізація — найпростіша форма, при якій на підприємствах зосереджені виробництва окремих видів і типорозмірів готової продукції.

Технологічна спеціалізація — полягає в тому, що на підприємстві виконують лише окремий технологічний процес.

Кооперування — система міжгалузевих, внутрігалузевих, міжрайонних, внутрірайонних економічних зв’язків.

?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Який вплив чинить машинобудування на розвиток і розміщення продуктивних сил ?

2. Визначте галузеву структуру машинобудування України, особливості та принципи розміщення основних його галузей.

3. Назвіть основні форми територіальної організації машинобудування України.

4. Охарактеризуйте наукоємні галузі машинобудування України та особливості їх розміщення.

5. Охарактеризуйте транспортне машинобудування України, його значення, галузеву структуру та особливості розміщення.

6. Охарактеризуйте сільськогосподарське машинобудування Украї­ни, його сучасний стан (особливості розміщення), проблеми та перс­пективи розвитку.

7. Обгрунтуйте основні проблеми та перспективи розвитку машинобудування України.

8. За допомогою статистичного щорічника України проведіть аналіз динаміки обсягів виробництва машинобудування і поясніть зменшення його питомої ваги у структурі промисловості України.

9. Визначте галузі машинобудування, для розвитку яких Україна має найкращі передумови і території, де доцільно розміщувати нові підприємства машинобудування.

10. Обгрунтуйте чинники, що впливають на попит на продукцію машинобудування на ринку України і на підставі цього визначте перспективи розвитку машинобудування в цілому та окремих його галузей.

11. Яким чином спеціалізація і кооперування виробництва можуть вплинути на територіальну організацію машинобудування України?

12. Поясніть, чи може створення вільних економічних зон вплинути на розміщення машинобудівних підприємств.

13. Що необхідно зробити для стимулювання залучення іноземних інвестицій і в які галузі машинобудування України їх доцільно направляти?

&

Література

1. Берзинь И. Э., Калинина Н. П. Экономика машиностроительного производства. — М.: Высшая школа, 1988. — 303 с.

2. Карпунин М. Г. Перестройка и модернизация машиностроения: экономический аспект. — М.: Машиностроение, 1990. — 271 с.

3. Крыжановский Б. Н. Потенциал машиностроения. — К.: Наукова думка, 1994. — 351 с.

4. Экономика машиностроительного производства. — М.: Высшая школа, 1988. — 303 с.

5. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. — К.: Знання, 1998. — С. 376—392.

6. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — С. 139—149.

7. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Кова­левського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. — К.: Знання, КОО, 1998. —
С. 376—392.

8. Романенко В. Регіональні ринки продукції машинобудування в Україні // Економіка України. — 1996. — № 6. — С. 90—92.

?

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ

1. Машинобудування — основа розвитку і розміщення продуктивних сил України.

2. Сучасний стан машинобудування України та основні проблеми і перспективи його розвитку.

3. Роль машинобудування в широкому впровадженні у виробництво нових високих технологій.