Методичні рекомендації та завдання до контрольних робіт

Виконання контрольної роботи сприяє більш глибокому засвоєнню положень та інститутів як Загальної, так і особливої частин кримінального права, набуттю навичок логічного викладення думок з аргументованими висновками, правильному застосуванню кримінального закону для кваліфікації злочинів.

Обов’язковою умовою успішного виконання контрольної роботи є попереднє вивчення кримінального закону (відповідних глав Загальної та Особливої частин КК України), опрацювання навчальних видань.

Виконання контрольної роботи полягає у письмовому вирішенні трьох завдань за одним із варіантів, номер якого визначається залежно від номера за екзаменаційною відомістю за 4 семестр.

Варіант № 1 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 1, 11, 21, 31.

Варіант № 2 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 2, 12, 22, 32.

Варіант № 3 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 3, 13, 23.

Варіант № 4 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 4, 14, 24.

Варіант № 5 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 5, 15, 25.

Варіант № 6 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 6, 16, 26.

Варіант № 7 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 7, 17, 27.

Варіант № 8 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 8, 18, 28.

Варіант № 9 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 9, 19, 29.

Варіант № 10 виконують студенти, які у екзаменаційній відомості розташовані за № 10, 20, 30.

При цьому слід урахувати, що викладені в завданні фактичні обставини вважаються встановленими, тому їх не можна змінювати або доповнювати. Переписувати умови завдань не треба, достатньо зазначити варіант і його номер.

Вирішенню завдань має передувати вивчення окремих видів відповідних злочинів у такій послідовності.

1. Визначити місце даного виду складу злочину в системі Особливої частини КК України. Наприклад, умисне вбивство (ст..115 КК України) передбачене у розд. ІІ Особливої частини КК „Злочин проти життя і здоров’я”.

2. З’ясувати поняття (визначення) даного злочину згідно з законом. Так, крадіжка – це таємне викрадення чужого майна громадян (ч.1 ст.185 КК України).

3. Проаналізувати ознаки складу даного злочину (наприклад, при крадіжці – повторність, учинення її за попередньою змовою групою осіб та ін).

4. Провести у необхідних випадках відмежування даного злочину від суміжних злочинів. Наприклад, крадіжку відрізняє від грабежу спосіб дії: при крадіжці викрадення відбувається таємно, при грабежі – відкрито.

5. При аналізі питань, з яких прийняті Постанови Пленуму Верховного Суду України, їх використання є обов’язковим.

Після цього можна приступати до вирішення завдань, що має відповідати таким вимогам.

1. Передусім необхідно встановити наявність або відсутність складу злочину у діянні особи (осіб), опис якого міститься у завданні. Якщо у вчиненому немає складу злочину, слід зазначити, які елементи складу злочину відсутні.

2. Якщо склад злочину у діянні є, необхідно дати йому юридичну кваліфікацію, тобто вказати частину (пункт) і статтю Особливої частини КК, яка підлягає застосуванню у даному випадку. При кваліфікації підготовки до злочину або замаху на злочин і при співучасті належить посилатися на ст.ст. 14, 15 або ст. 27 КК України.

3. Кваліфікація злочину має бути докладно мотивована шляхом юридичного аналізу складу злочину, тобто характеристики об’єкта та об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони. Цей аналіз передбачає обов’язкове встановлення відповідності фактичних ознак суспільно небезпечного діяння, опис якого міститься у завдання, всім ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законодавством. Тут потрібно вказати родовий і безпосередній об’єкти, а також предмет злочину, якщо він є. У кримінальному законі, ґрунтуючись на описі ознак об’єктивної сторони злочину, слід показати, в чому конкретно виявилась об’єктивна сторона діяння у даному випадку, дати характеристику її обов’язкових і факультативних ознак, розкрити їх значення. Враховуючи конструкцію складу злочину, важливо визначити момент його завершення. На підставі вимог ст. ст. 24, 25 КК законодавчого визначення суб’єктивної сторони злочину необхідно вказати форму та вид вини особи у злочинному діянні, що аналізується, розкрити її інтелектуальні та вольові ознаки. Слід розглянути питання про значення факультативних ознак суб’єктивної сторони злочину. Характеризуючи суб’єкт злочину, треба назвати три обов’язкові його ознаки відповідно до ст. ст. 18, 22 КК України, а також ознаки спеціального суб’єкта, якщо вони мають місце. Необхідно розкрити зміст кваліфікуючих ознак, якщо вони встановленні. У випадку сукупності злочинів належить кваліфікувати кожній із них відповідним мотивуванням.

Не будуть оцінені позитивно роботи, які не містять юридичного аналізу складу злочину або він зроблений поверхово, коротко й абстрактно, без зв’язку із викладеними у завданні обставинами.

Обсяг роботи повинен складати 22 – 24 сторінки формату А-4. Закінчити роботу слід переліком використаних джерел, вказати дату виконання роботи і власноручно підписати.

Список літератури:

1. Конституція України – 1996 г.

2. Кримінальне право України. // Під ред. М.І. Бажанова., В.В. Сташиса., В.Я. Тація.//Київ- Харків, Юрінком Інтер – Право, 2003 р.

3. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах.//За заг. ред. В.Т. Маляренка.// Київ, Юрінком Інтер, 2005 р.

4. Науково – практичний коментар Кримінального кодексу України.// За заг. ред. В.Т. Маляренка., В.В. Сташиса., В.Я. Тація.// Харків Одісей, 2004 р.