Оцінка наявного персоналу.
ТЕМА 4. КАДРОВЕ ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЯХ
4.1. Кадрове планування у підприємстві: значення, цілі, завдання, принципи, етапи.
4.2. Кадровий контролінг і кадрове планування.
4.3. Види планування роботи з персоналом підприємства.
Визначення потреби підприємства в персоналі.
4.1. Кадрове планування у підприємстві: значення, цілі,
Завдання, принципи, етапи
Сучасне комплектування підприємства кадрами і реалізація довгострокової, орієнтованої на майбутнє, кадрової політики є неможливими без чіткого кадрового планування. Планування можна розглядати в двох аспектах. У широкому сенсі — це діяльність з розробки політики і стратегії підприємства і засобів їхньої реалізації; у вузькому — це діяльність зі складання офіційних документів — планів.
Кадрове планування — це система комплексних рішень і заходів щодо реалізації цілей підприємства і кожного працівника,яка дозволяє:
— забезпечити підприємство персоналом відповідно до кількості та вимог робочих місць;
— підібрати таких людей, які могли б вирішувати поставлені завдання як у поточному, так і в майбутньому періодах;
— забезпечити високий рівень кваліфікації працівників;
— забезпечити активну участь працівників в управлінні підприємством.
Кадрове планування спрямоване як на вирішення проблем підприємства, так і на задоволення інтересів і потреб працівників. Для підприємства важливо мати в потрібний час і на потрібному місці, в певній кількості та відповідної кваліфікації персонал, а працівникам - нормальні умови праці, стабільність зайнятості та справедливість оплати. До того ж варто пам’ятати, що кадрове планування тоді ефективне, коли воно інтегровано в загальний процес планування підприємства.
Специфіка кадрового планування, як і формування відповідних стратегій, полягає у наявності двох підходів: самостійного для підприємств, продуктом діяльності яких є персонал, і підпорядкованого виробничим, інвестиційним, фінансовим, комерційним та іншим планам для інших. Таким чином, планування персоналу є в більшості випадків вторинним, похідним стосовно загальної системи внутрішньофірмового планування, і плани з персоналу доповнюють і конкретизують інші види планів і програм.
За допомогою кадрового планування можна визначити:
- скільки працівників, якої кваліфікації, коли і де будуть необхідні;
- які вимоги пред’являються до певних категорій працівників;
- яким чином залучити потрібний і скоротити непотрібний персонал;
- як використовувати персонал відповідно до його потенціалу;
- як забезпечити розвиток кадрового потенціалу;
- як забезпечити справедливу оплату праці, мотивацію персоналу і вирішити його соціальні проблеми;
- якими будуть витрати на заплановані заходи.
На рис. 4.1 показане місце кадрового планування в системі управління персоналом підприємства.
Рис. 4.1. - Місце кадрового планування в системі управління персоналом підприємства.
Цілі і завдання кадрового планування узагальнено можна подати у виді схеми, наведеної на рис. 4.2.
Кадрове планування повинно забезпечувати:
- максимальне розкриття здібностей працівників;
- мотивацію працівників;
- урахування економічних і соціальних наслідків прийнятих у підприємстві рішень.
Оскільки сьогодні персонал є вирішальним чинником діяльності будь-якого підприємства, про ефективність його планування свідчить ступінь досягнення організаційних цілей. Ефективне кадрове планування позитивно впливає на результати діяльності підприємства завдяки:
- оптимізації використання персоналу. Детальне планування дозволяє виявити та ефективно використати персонал шляхом створення робочих місць; переведення працівників на інші робочі місця; реорганізації виробничих процесів;
ЦІЛІ ПІДПРИЄМСТВА | |||
Кадрове планування у підприємстві | |||
1 1 1 1 | |||
КАДРОВІ СТРАТЕГІЇ | КАДРОВІ ЦІЛІ | КАДРОВІ ЗАВДАННЯ | КАДРОВІ ЗАХОДИ |
Розробка основ майбутньої кадрової політики підприємства. Створення можливостей посадового і професійного просування працівників. Забезпечення розвитку кадрів для виконання робіт нової кваліфікації і адаптації їх знань до змін виробничих умов | Визначення конкретних цілей підприємства і кожного працівника, що відповідають кадровій стратегії. Досягнення максимального зближення цілей підприємства і індивідуальних цілей працівників | Забезпечення підприємства у потрібний час, у потрібному місці, у потрібній кількості і з відповідною кваліфікацією таким персоналом, який необхідний для досягнення цілей | Розробка кадрових заходів для реалізації конкретних цілей і завдань підприємства і кожного працівника. Визначення витрат на реалізацію плану кадрових заходів |
Рис. 4.2. – Цілі і завдання кадрового планування в підприємстві.
- удосконалення процесу наймання працівників;
- організації професійного навчання. Детальна розробка плану професійного навчання дозволяє забезпечити потрібну кваліфікацію працівників і досягти реалізації цілей підприємства з меншими витратами;
- скорочення загальних витрат на робочу силу за рахунок послідовної та активної політики на ринку праці.
У літературі і на практиці поняття «кадрове планування» і «кадрова політика» часто недостатньо чітко розмежовуються. Кадрова політика як прийняття фундаментальних кадрових рішень стає плануванням цілей. У цьому сенсі кадрова політика або планування цілей часто прирівнюються до довгострокового стратегічного планування кадрів. Тому кадрові рішення принципового перспективного значення для підприємства завжди повинні ґрунтуватися на довгостроковому плануванні. Таким чином, кадрове планування починається не після затвердження кадрової політики, а одночасно з нею.
Принципи кадрового планування наведені у табл. 4.1. Вони є універсальними, придатними для різних рівнів управління; водночас на кожному рівні можуть застосовуватись і свої специфічні принципи.
Результати кадрового планування повинні знайти своє вираження у комплексі конкретних заходів для підтримки балансу робочої сили при звільненні працівників та забезпеченні найму потрібних спеціалістів, організації навчання молодих працівників і підвищення кваліфікації штатних працівників.
Вихідними даними для планування потреб у персоналі є: план робочих місць, виробнича програма, норми праці, зростання продуктивності праці і структура робіт.
Таблиця 4.1.
Принципи кадрового планування
Принцип | Характеристика |
Науковість | Застосування наукових даних, норм і нормативів |
Безперервність | Обумовлена відповідним характером господарської діяльності підприємства і тією обставиною, що сам персонал перебуває в постійному русі. Планування розглядається не як одиничний акт, а як постійно повторюваний процес |
Масовість | Залучення до процесу планування працівників, які виконуватимуть ці плани. Особливе значення цього принципу — під час складання соціальних планів |
Гнучкість | Можливість постійного внесення корективів у раніше прийняті кадрові рішення або їх перегляду відповідно до обставин, що змінюються |
Узгодження планів з персоналу у формі координації й інтеграції | Узгодження «по горизонталі» та «по вертикалі» |
Повнота | Планування повинно охоплювати усі питання, що стосуються відтворення, розвитку, використання персоналу, мотивації праці |
Точність | Дотримання точних норм, нормативів, законодавчих документів, а також кількісних і якісних характеристик персоналу |
Економічність | Витрати на складання плану повинні бути менше ефекту від його виконання |
Створення необхідних умов для виконання плану | Забезпечення необхідними ресурсами |
Виділяють три етапи планування потреби у персоналі:
Оцінка наявного персоналу.
Оцінка наявного персоналу будується на основі інформації про наявність трудових ресурсів, що міститься в базі даних підприємства. Аналіз наявних трудових ресурсів ведеться на момент оцінки в кількісному і якісному аспектах. Кількісний аналіз чисельності персоналу здійснюється в розрізі підрозділів і окремих посад. Якісний аналіз ведеться з урахуванням розроблених на підприємстві професіограм, а також характеристик працівників, що обіймають ці посади (кваліфікація, навички, найбільш важливі особистісні характеристики і т.д.).
Так, аналіз і оцінка персоналу базуються на:
- об’єктивних характеристиках (вік, стать, загальний стаж і т.д.);
- структурі (розподіл за рівнем кваліфікації, стажем у підприємстві);
- переліку завдань, виконуваних у процесі роботи, і вимогах, пропонованих нею до виконавців (що, коли, чому, де і як робиться);
- відповідальності за людей, матеріальні та фінансові ресурси (з ким здійснюється взаємодія; необхідні досвід, навички, спеціальна підготовка, здібності, фізичні дані, рівень результативності, мобільність);
- втратах часу;
- характері зайнятості (повна або часткова, тимчасова або постійна);
- режимі роботи;
- основній і додатковій заробітній платі, преміях;
- соціальних виплатах;
- робочих місцях (види, кількість, технічні характеристики);
- фізичних, економічних, соціальних умовах праці і т.д.