Енергетичні баланси та їх характеристики

Ознака групування	Вид енергетичного балансу	Призначення за видами енергії
За часовим горизонтом	Перспективний	Енергобаланс підприємства на 5 і більше років
Плановий	Річний електробаланс, паливні баланси за всіма його видами
Звітний	Щомісячні баланси теплоти, палива, електроенергії
За видом енергоносія	Окремий за видами енергоносіїв	Баланси окремих видів палива (нафта, газ, вугілля і т. д.)
Електробаланси цехів, підприємства
Баланс пари, гарячої води, стислого повітря
Зведений	Зведений паливний баланс за всіма видами палива
Зведений електробаланс цеху, підприємства (за сумою витрат всіх енергоносіїв)
За цільовим використанням	Баланс силового вико­ристання видів енергії	Баланс силової пари (8—10 атм)
Баланс технологічного використання видів енергії	Цеховий баланс технологічного використання енергії
Баланс виробничо-гос­подарського використання видів енергії	Баланс пари та гарячої води для опалення та вентиляційних потреб цеху, підприємства

Основною формою планування енергопостачання в даний час є річні енергобаланси. Поряд із плановим складається звітний баланс, що є засобом контролю за виконанням планових показників використання енергоресурсів і вишукування резервів. Загальні потреби підприємства в енергії визначаються за формулою:

,

де Н_в.е — планова норма витрати енергії на одиницю продукції, кВт · год;

N_пл — плановий обсяг випуску продукції в натуральному (вартісному) виразі, шт., грн;

Е_доп — витрати енергії на допоміжні потреби, кВт · год;

Е_ст — відпуск енергії на сторону, що планується, кВт · год;

Е_вт — втрати енергії в мережах, кВт · год.

Резерви та напрями вдосконалення енергетичного господарства. Щоб виявити резерви економії енергоресурсів, необхідно провести аналіз енергобалансу. Основний прийом аналізу — порівняння різних рівнів енерговикористання, що характеризується відповідними видами енергобалансів. Для правильного визначення потенціалу енергозбереження важливо встановити найкращий рівень енерговикористання, від якого і має вестись рахунок резервів економії енергоресурсів. Резерв економії енергії, або потенціал енергозбереження, визначається на основі порівняння витрат енергоресурсів у фактичному Е_факті перспективному Е_опт енергобалансах.

Для врахування коливань у попиті різноманітних видів енергії складають добові графіки їх споживання за календарними періодами (сезонами), що є основою для встановлення максимальної потреби на планований період під час розроблення заходів щодо розвитку енергетичного господарства.

Основними напрямами вдосконалювання енергетичних господарств машинобудівних підприємств є: перехід на централізоване енергопостачання, їх укрупнення, використання технічно обґрунтованих норм витрати енергоносіїв, застосування економічних енергоносіїв, вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних видів енергії, упровадження раціональних методів організації ремонту і технічного обслуговування устаткування і мереж, автоматизація керування виробництвом і споживанням енергії.

Техніко-економічні показники енергетичного господарства об’єднуються в чотири групи: виробництво і розподіл енергії (наприклад, питома витрата палива на виробництво енергії), питома витрата енергії та енергоносіїв (наприклад, на 1 т придатних відливків, на машину), собівартість виробництва енергії, енергоозброєність.

Контрольні питання для самостійного
поглибленого вивчення

1. У чому полягають цілі, завдання та функції системи техніч­ного обслуговування виробництва?

2. Стисло охарактеризуйте виробничу інфраструктуру.

3. Чим зумовлена необхідність забезпечення виробництва продукції оснащенням?

4. Який загальний склад інструментального господарства на машинобудівних підприємствах серійного виробництва?

5. Які є форми організації інструментального господарства та управління ним?

6. Укажіть мету індексації інструменту та оснащення, наведіть приклад її використання.

7. Яка система забезпечення робочих місць інструментом у масовому виробництві є прогресивною й у чому її сутність?

8. Чим відрізняється перехідний запас інструменту в цеху (ІРК) і ЦІС? Як він у кожному випадку встановлюється?

9. Як регулюється кількість інструменту визначеного типорозміру на підприємстві з масовим виробництвом з використанням точки замовлення в цехах і в ЦІС?

10. Яка система забезпечення робочих місць інструментом у масовому виробництві є прогресивною?

11. У чому полягають цілі, завдання та функції ремонтного господарства?

12. Які нові елементи організації ремонту устаткування в системах ЄСПЗР і ТСТОР упроваджуються на промислових підприємствах?

13. Як установлюється для кожної одиниці устаткування категорія складності?

14. Охарактеризуйте сутність і призначення ремонтних нормативів.

15. Чим відрізняються обсяги ремонтних робіт за рік і за цикл? Як вони розраховуються?

16. Чим відрізняються форми організації ремонтних робіт?

17. Охарактеризуйте методи ремонту устаткування, що застосовуються в різних типах виробництва.

18. Наведіть приклад з досвіду організації «фірмового» обслуговування і ремонту устаткування та техніки, що випускається, на промислових підприємствах.

19. Окресліть цілі та завдання організації енергетичного господарства.

20. Охарактеризуйте склад та структуру енергетичного господарства великого підприємства.

21. У чому полягають особливості загальнозаводської і цехової частин енергетичного господарства підприємства?

22. Якими методами визначається потреба підприємства в енергії різних видів?

23. Завдяки яким чинникам досягається економія енергоресурсів на підприємстві?

24. Як на основі енергетичного балансу встановити планові витрати енергії, необхідної для виробництва нової продукції?