Семантико-словотвірний аналіз

Аналіз словотвірного гнізда

Мета:з’ясувати склад і виявити структурно-семантичні зв’язки й відношення між складниками словотвірного гнізда.

План і коментарі до аналізу

1. Назвати вершину словотвірного гнізда, з’ясувати його значення.

Словотвірне гніздо – це сукупність слів, повʼязаних відношенням похідності й об’єднаних спільним коренем, який називають вершиною.

2. Визначити кількість дериватів у словотвірному гнізді.

Проблемним питанням залишається внесення до словотвірного гнізда дериватів, утворених неморфологічними способами, які хоч і мотивовані іншим словом, але не мають формального показника похідності. Тому в гніздовому словнику неморфологічні деривати не представлені.

Склад словотвірного гнізда визначають на синхронному етапі розвитку мову, оскільки з часом він може змінюватися: словотвірні гнізда існують доти, доки відчуваються живі значеннєві зв'язки між їхніми компонентами, якщо ж зв’язок втрачається, то такі слова виходять зі словотвірного гнізда.

3. З’ясувати кількість ступенів похідності, схарактеризувати їх деривати.

У межах словотвірного гнізда деривати перебувають на різних ступенях похідності щодо вершини, тобто у різній віддаленості від твірного слова. Деривати одного ступеня похідності утворюють мікросистему, яку називають словотвірною парадигмою.

Для характеристики дериватів кожного ступеня похідності потрібно вказати:

- частиномовну належність;

- спосіб утворення;

- словотвірний афікс;

- словотвірне значення.

4. Визначити кількість і склад словотвірних ланцюжків.

Словотвірний ланцюжок утворюють кілька словотвірних пар (два слова, з яких одне є мотивуючим, інше – мотивованим), поєднаних відношенням послідовної похідності.

Зразок аналізу

Семантико-словотвірний аналіз

словотвірного гнізда із вершиною хиж-

1. Словотвірне гніздо із вершиною хиж-[1] (хижий – «який їсть інших тварин», «який прагне наживи, жорстоко визичкуючи кого-небудь, діючи як хижак»)

2. СГ налічує 17 компонентів, серед яких іменники (4), прикметники (4), дієслова (4), дієприкметники (1) та прислівники (4).

3. Деривати розташовані на чотирьох ступенях похідності. Найбільш продуктивними є ІІ та ІІІ ступені, до яких входять по 7 дериватів, ІV ступінь має тільки 2 деривати.

До словотвірної парадигма першого ступеня похідності входять 7 компонентів: хижий → хижуватий, хижак, хижість, хижіти, охижіти, хижо, хижоокий. Прикметники, належні до цієї парадигми (2), утворені шляхом суфіксації за домомогою суфікса -уват- (хиж-уват-ий), який виражає частвокий вияв ознаки, названої словом-мотиватором, та шляхом основоскладання з використанням інтерфікса: хиж-о-ок-ий. Іменники парадигми (2) утворені способом суфіксації: за допомогою суфікса -ак-, який у іменниках чоловічого роду вказує на назви осіб за видом діяльності (хиж-ак, хиж-ість), та -ість, який у іменниках жіночого роду вказує на абстрактність. Дієслова (2) утворені шляхом суфіксації (хиж-і-ти) та префіксально-суфіксальним способом (о-хиж-і-ти). До другого ступеня похідності належить також прислівник хиж-о, утворений на основі адвербіалізації давньої форми називного відмінка короткого прикметника середнього роду (ізоляція від парадигми відмінювання призвела до того, що колишню флексію визначають тепер як суфікс).

Другий ступінь похідності також налічує 7 одиниць. Від прикметника хижуват(ий) утворений прислівник хижувато. Парадигма, утворена від слова-мотиватора хижак, репрезентована 4-ма дериватами (хижак → хижач-ка, хижац-тво, хижаць-кий, хижач-и-ти), серед яких 2 іменники, утворені способом суфікації (за допомогою суфікса -к-, що вказує на особу жіночої статі, та суфікса абстрактних збірних іменників -ств-,), яка супроводжувалася морфонологічними перетвореннями (-ак- + -ьк- → -ач-к-; -к-+ -ств- → -цтв-). Прикметник хижацький виник на основі суфіксації (за допомогою прикметникового суфікса відносності -ськ-), яка також супроводжувалася морфонологічними змінами на межі твірної основи й суфікса. Так само способом суфіксації утворений і дієслівний дериват (хижач-и-ти). На цьому ж словотвірному рівні знаходиться дієприкметник охижі-л-ий, утворений від дієслова охижіти за допомогою суфікса -л-, та дієслово хиж-іш-а-ти, утворене, відповідно до кореневого гніздового словника, суфіксальним способом від дієслова хиж-і-ти.

На останньому (третьому) рівні похідності знаходяться 2 прислівникові деривати, утворені префіксально-суфіксальним способом і мотивовані прикметником хижацький → по-хижацьк-и, по-хижацьк-ому.

4. До аналізованого словотвірного гнізда входять такі словотвірні ланцюжки:

1) хижий – хижуватий – хижувато;

2) хижий – хижак – хижачка;

3) хижий – хижак – хижацтво;

4) хижий – хижак – хижацький – по-хижацьки (по-хижацькому);

5) хижий – хижак – хижачити;

6) хижий – хижість;

7) хижий – хижіти – хижішати;

8) хижий – охижіти – охижілий;

9) хижий – хижо;

10) хижий – хижоокий.

Словотвірні ланцюжки нараховують від 2 до 4 слів і переважно містять похідні різних частин мови. Лише 1 словотвірний ланцюжок (містить лише 2 слова) представлений словами однієї частини мови: хижий – хижоокий.

Отже, деривати аналізованого словотвірного гнізда рівномірно реепрезентовані іменниками, дієсловами і прислівника, серед них також дієприкметник і прикметник. Більшість утворені способом суфіксації (12), решта префіксально-суфіксальним (3) способом і основоскладанням (1).

[1] Словотвірне гніздо подане за словником: Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови : Гнізда слів з вершинами – омографічними коренями. – К. : Укр.енциклопедія, 2002. – С. 874.