Розрахунок часу нагрівання заготівки

Приклад виконання контрольної роботи.

В таблиці 6.1 наведено теплоту згорання складових палива і склад палива за варіантом.

Таблиця 6. 1

Газ Формула газу Нижча теплота горіння, мДж/ м3 Склад газу, %
1. Водень H2 10,8 -----
2. Монооксид вуглецю CO 12,7 -----
3. Метан C2H2 35,7 85,3
4. Ацетілен CH4 56,4 -----
5. Етан C2H6 63,5
6. Пропан C3H8 91,1 2,42
7. Бутан C4H10 118,6 2,1
8. Пентан C5H12 146,1 1,9
9. Бензол C6H6 146,2 -----
10. Сірководень H2S 23,4 1,1
Негорючі гази
1. Азот N2 ----- 0,48
2. Двуокис вуглецю CO2 ----- -----
3. Вода H2O ----- 0,3

Розрахунок горіння палива

Визначаємо теоретичну витрату повітря для горіння палива даного складу.

L0=0.0476*[0.5CO+0.5H2+1.5H2S+2CH4+∑(m+n/4) ∙CmHn-O2] ∙ (1+0.00124*ƒb), м33 ,

де m та n – стехеометричні коефіцієнти,

ƒb - вологість повітря г/м3 (18,9 г/м3).

L0=0.0476∙[1,5*1,1+2*85,3+3,5*6+5*2,4+6,5*2,1+8*1,9]*(1+0,00124*18,9)=

=11,41 м33.

Визначаємо дійсну витрату повітря:

Lg = α∙L0,

де α – коефіцієнт витрати повітря (1,1)

Lg = 1,1*11,41 = 12,55 м33.

Визначаємо кількість та склад продуктів горіння:

Vд = VCO2+VH2O+VN2+VO2+VSO2, де:

Vд – загальний об’єм продуктів горіння,

VCO2,VH2O,VN2,VO2,VSO2 – об’єм складових процесу горіння.

VCO2 =(CO+CO2+CH4+∑m*CmHn)*0,01

VCO2 =(85,3+2*6+3*2,42+4*2,1+5*1,9)*0,01=1,22 м33

VH2O =(H2+H2S+2*CH4+ ∑n/2*CmHn+H2O+0,124*Lg*fв)*0,01

VH2O = (1,1+2*85,3+3*6+4*2,42+5*2,1+6*1,9+0,3+0,124*12,55*18,9)*0,01= =2,51 м33

VN2 =(N2+79* Lg)*0.01

VN2 = (0,48+79*12,55)*0,01=9,92 м33

VO2 =(0,21*( α-1)* L0)

VO2 = (0,21*(1,1-1)*11,41) = 0,24 м33

VSO2 =(0,01* H2S)

VSO2 = (0,01*1,1)=0,011 м33

Vд = 1,22+2,51+9,92+0,24+0,011 = 13,90 м33

Визначаємо процентний склад продуктів горіння:

CO2 = (VCO2 / Vд )*100%

CO2 = (1,22/13,90)*100=8,78%

H2O = (VH2O / Vд )*100%

H2O = (2,51/13,90)*100= 18,06%

N2 = (VN2 / Vд )*100%

N2 = (9,92/13,90)*100= 71,37%

O2 = (VO2 / Vд )*100%

O2 = (0,24/13,90)*100=1,73%

SO2 = (VO2 / Vд )*100%

SO2 =(0,01/13,90)*100=0,08%

Визначаємо теплоту згорання палива:

Qнр = 0,127CO + 0.108H2+0.234H2S+0.357CH4+∑(Q/100)*CnHm

Qнр = =0,234*1,1+0,357+85,3+(63,50/100)*6+(91,1/100)*2,42+(118,6/100)*2,1+(146,10/100)*1,9) = 41,99 [МДж/м3]

Визначаємо ентальпію (тепловміст) суміші продуктів горіння, МДж/м3

iпг = (Qнр+Qфв+Qфт)/ Vд , де:

Qфв – фізичне тепло, яке вноситься підігрітим повітрям, МДж/м3.

Qфт - фізичне тепло, яке вноситься підігрітим паливом, МДж/м3.

Qфт = 0.

Qфв = α*L0*iвt , де івt – тепловміст повітря при tв= 300 оС (додаток 3), МДж/м3.

Qфв = 1,1*11,41*0,3957 = 4,97/м3

iпг = (41,99+4,97)/13,90 = 3,378 МДж/м3

Отримане значення зрівнюємо з даними таблиці 6.2 і обираємо найближчу величину, але не меншу за розраховану:

Таблиця 6.2

tпг,°С  
iпг, МДж/м3   2,063 2,247 2,43 2,63 2,832 3,04 3,272 3,52 3,782 4,065

iпг1 = 0,01*(СCO2t1*CO2+ СH2Ot1*H2O+ СN2t1*N2 + СO2t1*O2 + СSO2t1*SO2 )*t1

iпг1 = 0,01*(2,42*8,78+1,93*18,06+1,49*71,35+1,54*1,73+2,40*0,08)*2000= 3,405 МДж/м3 .

iпг2 = 0,01*(СCO2t2*CO2+ СH2Ot2*H2O+ СN2t2*N2 + СO2t2*O2 + СSO2t2*SO2 )*t2

iпг2 = 0,01*(2,43*8,78+1,95*18,06+1,9*71,35+1,55*1,73+2,5*0,08)*2100=

4,094МДж/м3 .

Визначаємо калориметричну температуру в печі:

tк = t2-(( iпг2 - iпг)/( iпг2 - iпг1))*100 = 2100-((4,094-3,378)/(4,094-3,405))*100 = 2009 °С

Визначаємо дійсну температуру печі:

tд = tк*η, де η – пірометричний коефіцієнт роботи печі, (η = 0,63).

tд = tк*η = 2009*0,63 = 1266 °С.

Розрахунок часу нагрівання заготівки.

Визначаємо тепловий потік на початку інтервалу нагрівання:

q0 = 1,1*Cп*[(Tп/100)4 – (T0/100)4], Вт/м2, де:

1,1 – коеф-т, враховуючий передачу тепла конвекцією,

Cп – приведений коеф-т випромінювання системи газ-кладка-метал.

Розраховується як:

Cп =ε*C0 , де ε – коеф-т чорноти тіла (ε = 0,56)

C0 –коеф-т випромінювання абсолютно чорного тіла (C0 = 5,67)

tп=1000°С tк=950°С

q0 = 1,1*0,56*5,67 *[(1273/100)4 – (293/100)4] = 96364,81 Вт/м2

q1 = 1,1*Cп*[(Tп/100)4 – (Tк/100)4], Вт/м2

q1 = 1,1*0,56*5,67 *[(1273/100)4 – (1223/100)4] = 14311,85 Вт/м2

Розраховуємо коеф-т тепловіддачі на початку нагрівання:

α0=q0/(tп-t0) = 96364.81/(1000-20) = 98.33 Вт/м2∙°С

Розраховуємо коеф-т тепловіддачі в кінці нагрівання:

α1=q1/(tп-tк) = 14311/(1000-950) = 286.24 Вт/м2∙°С

Розраховуємо середнє значення коеф-ту тепловіддачі:

αср = (α0 + α1)/2 = 192.28 Вт/м2∙°С

Визначаємо теплофізичні властивості сталі:

Сталь 40 (С = 0,4%, Mn = 0.4%, Si = 0.2%)

Розраховуємо середнє значення коеф-ту теплопровідності сталі:

λсер = (λ­1­+λ23)/3, де

λ­1­ – коеф-т теплопровідності сталі на початку нагрівання на поверхні, Вт/м2∙°С

λ2 - коеф-т теплопровідності сталі на початку в центрі заготівки, Вт/м2∙°С

λ3 – кое-фт теплопровідності сталі в кінці нагрівання на поверхні заготівки, Вт/м2∙°С

Для цього визначають λ0 = 1,163*(60-8,7С-14,4Mn-29.0Si) = 52.29 Вт/м2∙°С

λ­200 = 0.95 λ0 =49.57 Вт/м2∙°С

λ­400 = 0.85 λ0 =44.45 Вт/м2∙°С

λ­600 = 0.75 λ0 =39.22 Вт/м2∙°С

λ­800 = 0.68 λ0 =35.56 Вт/м2∙°С

λ­1000 = 0.68 λ0=35.56 Вт/м2∙°С

λ­1200 = 0.73 λ0= 38.17 Вт/м2∙°С

λсер = (52.25+52.25+35.6)/3 = 46,72 Вт/м2∙°С

Будуємо графік λ = ƒ(Т):

Визначаємо щільність сталі:

ρ = 7880-40С-16Mn-73Si = 7880-40*0.4-16*0.4-73*0.2 = 7843 кг/м3

Визначаємо значення критерію Біо:

h=0.36м. Нагрівання двосторонне, отже

S=0.18м.

Bi =(αобщ *S)/λсер = (192,28*0,18)/46.72 = 0,74

Виходячи із значення критерію Біо – тіло термічно масивне.

Визначаємо значення температурного критерію поверхні:

Фп = ((tпечі – tк)/(tпечі – t0)) = (1000-950)/(1000-20) = 0,05

Визначаємо значення критерію Фур’є за допомогою кривих Бурдіна (Додаток 6):

F0 = 4,65

За отриманим значеням F0 визначаємо температурний критерій центру заготівки:

Фц = 0,065

Визначаємо попередню температуру центру заготівки:

tц = tп - Фц*(tп-t0) = 1000-0,065*(1000-20) = 936 °С

Уточнюємо значення λсер:

λсер =(λ1+ λ2+ λ3+ λ4)/4, де λ4 – значення коеф-ту теплопровідності центру заготівки в кінці нагріву.

λ4 = 35,6 Вт/м2∙°С (з побудованого графіка)

λсер = (52.25+52.25+35.6+35.6)/4= 43.95 Вт/м2∙°С

Перераховуємо значення критерію Біо:

Bi =(αобщ *S)/λсер = (192.28*0.18)/43.95 = 0.79

Уточнюємо значення критерію Фур’є:

F0 = 4.5

Уточнюємо значення температурного критерію центру заготівки Фц:

Фц = 0,067

Визначаємо кінцеву температуру центру заготівки:

tц = tп – Фц*(tп-t0) = 1000-0,067*(1000-20)=934 °С

Визначаємо перепад температур за перетином заготівки:

Δtк = tк – tц = 950-934 = 16 °С

Визначаємо середню температуру заготівки за перетином:

tср = tк – 0.5*Δtк = 950-0.5*16 = 942 °С

За допомогою додатку 5 визначаємо ентальпію сталі на початку та в кінці нагрівання:

i0 = 9.42 кДж/кг, iср = 653.46 кДж/кг

Визначаємо розрахункову теплоємність:

Ср = ((ітср0)/(tср-t0) = ((653.46-9.42)/(942-20) = 0,698 кДж/кг∙°С

Визначаємо середнє значення коеф-ту температуропровідності:

αср = λсер/(Срст) = 8.09*10-6 , м2

Визначаємо час нагрівання заготівки:

τ = (F0*S2)/αср = (4.5*0,182)/8*10-6 = 18225с = 5 ч.

τвитримки = 3 ч.

τобщ = τнв = 5+3=8 ч.

Наши рекомендации