Експертне порівняння параметрів
Маглюй Наталія, КА-82.
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
Глава 5.1 Аналіз альтернатив реалізації ПП
В роботі проведено техніко-економічний аналіз програмного продукту, який знаходиться на стадії розробки. Даний програмний продукт є одним із засобів, призначених для побудови моделей для прогнозу ціни акції компанії.
Формування функцій ПП
Основною функцією ПП є побудова моделей для прогнозу ціни акції компанії.
Серед допоміжних функцій можна виділити наступні:
F1. Введення даних.
F2. Підготовка та обробка даних.
F3. Вибір методу для побудови моделі та прогнозу.
F4. Аналіз адекватності побудованих моделей та їх прогнозних значень.
F5. Збереження інформації.
Для кожної з перелічених допоміжних функцій можна сформувати множину альтернативних способів її реалізації.
F1. Введення даних.
а) Введення інформації з клавіатури.
b) Завантаження даних з файлу.
F2. Підготовка та обробка даних.
а) Скорегувати значення, якщо необхідно.
b) Завантаження даних без суттєвих змін.
F3. Вибір дискретного методу для побудови моделі та прогнозу.
а) Модель тренду.
b) Модель авторегресії.
с) Модель авторегресії з ковзним середнім.
F4. Аналіз адекватності побудованих моделей та їх прогнозних значень.
а) Критерії якості моделі
b) Аналіз моделей ряду.
с) Побудова графіків значень реального та змодельованого ряду.
F5. Збереження результату.
а) Збереження результату у файл.
b) Роздрукувати.
с) Комбінований варіант.
Вибір певного варіанту реалізації кожної функції зі сформованих множин здійснюється за допомогою позитивно-негативної матриці, яка відображає переваги та недоліки кожного альтернативного варіанту та дозволяє вибрати з них ті, які максимально задовольняють поставленій меті.
Таблиця 5.1
Позитивно-негативна матриця
| Функція | Варіант | Переваги | Недоліки |
| F1 | фa | Простота реалізації | Низька швидкість введення інформації. Велика вірогідність помилок. |
| иb | Велика швидкість введення інформації коректної інформації. | Необхідність використання додаткових об'ємів оперативної пам'яті. | |
| F2 | фa | Можливість корегування даних для отримання якісного результату. | Кропітка робота. Корегування даних може і не вплинути на результат. |
| иb | Простота реалізації | Можлива зміна результату. | |
| F3 | фa | Простота реалізації. | Не досить якісний прогноз. |
| иb | Дає якісний прогноз. | Складності в реалізації. | |
| сc | Дає якісний прогноз. Зручний аналіз. | Складності в реалізації. | |
| F5 | фa | Можливість подальшого аналізу і зміни інформації, зручність зберігання, висока швидкість збереження. | Можливість перегляду інформації лише за наявності комп'ютера зі встановленим ППП. |
| иb | Зручність перегляду і перенесення інформації. | Необхідність мати принтер. Низька швидкість збереження. Неможливість подальшого редагування. | |
| сc | Зручність перегляду і можливість подальшого аналізу і зміни інформації | Необхідність мати принтер. Низька швидкість збереження. Ускладнення реалізації ПП. |
F1
F2
 |
F3
 |
F4
F5
F5
Рисунок 5.1 – Морфологічна карта
Функції F1: Враховуючи основні вимоги до розробки, – зручність діалогової взаємодії з користувачем. Для прогнозу необхідна велика кількість даних, тому введення даних власноруч сильно вповільнює задачу, тому вибираємо b.
Функції F2: Відповідно до основних вимог – зручність і швидкість роботи з ПП, реалізовуватимемо функцію по варіанту b. Але також важливий варіант а, завдяки йому можна отримати біль якісніший і точніший результат.
Функції F3: Оскільки всі методи несуть зміст для рішення задачі будемо розглядати варіанти а,b,c.
Функції F4: Оптимальним варіантом реалізації функції є варіант а, оскільки інші варіанти є його окремими випадками.
Функції F5: Замовник захоче використовувати повний набір можливостей збереження інформації, тому реалізовуватимемо функцію по варіанту с.
Виходячи з наведених вище аргументів будемо розглядати наступні варіанти реалізації ПП:
1) F1b – F2а – F3а – F4а – F5b
2) F1b – F2b – F3а – F4а – F5b
3) F1b – F2а – F3b – F4а – F5b
4) F1b – F2b – F3b – F4а – F5b
5) F1b – F2а – F3c – F4а – F5b
6) F1b – F2b – F3c – F4а – F5b
Вибір системи параметрів
Мають місце наступні параметри:
X1: Швидкість виконання програмного коду;
Х2: Показник логічної складності реалізації ПП;
Х3: Показник рівня зручності використання ПП;
Х4: Швидкість введення інформації;
Х5 : Об'єм оперативної пам'яті, для нормального функціонування ПП.
Таблиця 5.2
Номенклатура показників якості
| Групи показників | Призначення | Надійність | Ергономіч-ність | Технологіч-ність |
| Класифікаційні | Х2 | |||
| Реактивність | Х1 | |||
| Демонстра-тивність | Х3 | |||
| Підготовка до роботи | X4 | |||
| Раціональність використання показників | X5 |
Таблиця 5.3
Методика підрахунку значень параметрів.
| Параметр | Тип шкали | Метод | Формула | Коментарі |
| X1 | Метрична абсолютна | Розрахун-ковий |  |  – кількість операцій i-го типу;  – кількість тактів процесора для виконання і-тої операції; |
| X2 | Метрична абсолютна | Розрахун-ковий |  |  – загальна кількість логічних операторів даного блоку; – ваговий коефіцієнт  складність програмної реалізації i-го блоку; = [1,10];  – загальна кількість блоків. |
| X3 | Порядкова (бальна) | Експерт-ний | Шкала 1..4 | 1 – дані не можуть редагуватися при виконанні програми, тобто неможливо зупинити процес розрахунку; 2 – можливість вийти з програми в любий момент її дії, але з втратою інформації; 3 – можливість вийти з програми любий момент її дії, без втрати даних; 4 – є підказки завдяки яким можна зрозуміти до чого можуть призвести дії з програмою. |
| X4 | Порядкова (бальна) | Експерт-ний | Шкала 1..3 | 1 – дані можна заносити тільки в строгому порядку; 2 – дані можна заносити в довільному порядку; 3 – дані можна завантажити з файлу. |
| X5 | Порядкова (бальна) | Експерт-ний | Шкала 1..3 | 1 – потребує великий об'єм оперативної пам'яті, для нормального функціонування ПП. 2 – потребує середній об'єм оперативної пам'яті, для нормального функціонування ПП; 3 – потребує мінімальний об'єм оперативної пам'яті, для нормального функціонування ПП; |
Значення наведених параметрів залежить від способу реалізації функцій ПП. Даний взаємозв’язок відображено у таблиці 5.4.
Таблиця 5.4
Зв’язок параметрів і функцій ПП.
| X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | |
| F1 | * | * | |||
| F2 | * | * | * | ||
| F3 | * | * | |||
| F4 | * | * | |||
| F5 | * | * |
Визначимо значення параметрів для варіантів реалізації функцій. В даній таблиці наведені абсолютні значення показників для кожної функції, на яку вони впливають.
Таблиця 5.5
Абсолютні значення параметрів для варіантів реалізації ПП
| Функція | Параметр | Абсолютні значення параметрів для варіантів реалізації ПП | ||
| а | b | с | ||
| F1 | X3 | – | ||
| X4 | – | |||
| F2 | X1 | – | ||
| X3 | – | |||
| X4 | ||||
| F3 | X2 | |||
| X5 | ||||
| F4 | X2 | |||
| X5 | ||||
| F5 | X1 | |||
| X3 |
Користуючись цією таблицею можливо розрахувати коефіцієнти технічного рівня за кожним рівнем реалізації. Дана матриця являє собою кількісну оцінку кожного показника для всіх шести обраних варіанта рішення.
Таблиця 5.6
Кількісна оцінка параметрів
| Параметр | Абсолютні значення параметрів для варіантів реалізації ПП | «Гірше» значення | «Краще» значення | «Середнє» значення | |||||
| Х1 | |||||||||
| Х2 | |||||||||
| Х3 | 3,3 | 3,6 | 3,3 | 3,6 | 3,3 | 3,6 | 3,3 | 3,6 | 3,45 |
| Х4 | 2,5 | 2,5 | 2,5 | 2,5 | 2,25 | ||||
| Х5 | 1,5 | 1,5 | 2,5 | 2,5 | 1,5 | 2,5 |
Рисунок 5.2 – Бальна оцінка параметра Х1
Рисунок 5.3 – Бальна оцінка параметра Х2
Рисунок 5.4 – Бальна оцінка параметра Х3
Рисунок 5.5 – Бальна оцінка параметра Х4
Рисунок 5.6 – Бальна оцінка параметра Х5
Експертне порівняння параметрів
Для порівняльного аналізу досліджуваних факторів, що впливають на вибір того чи іншого способу реалізації кінцевого ПП, використовується метод ранжування та попарного порівняння. На основі рангів та балів для кожної альтернативи визначається коефіцієнт важливості.
Для формування матриці рангів необхідно визначити кількість експертів, які будуть пропонувати свої рангові вектори. Скористаємось табличними даними для знаходження мінімальної кількості експертів, які необхідні для оцінювання певної кількості об’єктів з коефіцієнтом конкордації 
:
Таблиця 5.7
Чисельність експертних груп при
| Кількість об'єктів оцінювання | ||||||||
| Необхідна кількість експертів |
Отже, виходячи з того, що кількість параметрів у нас дорівнює п’яти, з таблиці отримуємо мінімальну допустиму чисельність експертної групи – сім чоловік.
Позначимо 
– кількість експертів, що приймають участь у опитуванні; - кількість параметрів, для яких виконується ранжування; 
- ранг i-го параметру, виставлений j-м експертом. Тоді можна записати формулу для обчислення відхилення:
 | (5.1) |
Таблиця 5.8
Матриця рангів
| Параметр | Ранг параметра за оцінкою експерта | Сума рангів | Відхи-лення | Квадратичне відхилення | ||||||
| 1-го | 2-го | 3-го | 4-го | 5-го | 6-го | 7-го | ||||
| X1 | ||||||||||
| X2 | 4,5 | 25,5 | 4,5 | 20,25 | ||||||
| X3 | -10 | |||||||||
| X4 | 1,5 | 9,5 | -11,5 | 132,25 | ||||||
| X5 | ||||||||||
| ∑ | 409,5 |
Після обчислення матриці рангів параметрів ПП необхідно визначити необхідно підтвердити можливість їх використання у подальших обчисленнях. Показником цього є значення коефіцієнту конкордації, що обчислюється за формулою
 | (5.2) |
Отже, підставивши значення, отримаємо значення коефіцієнту конкордації:
 | (5.3) |
більше за 
, що свідчить про можливість використання результатів ранжування параметрів для подальших обчислень.
Розрахунок попарного пріоритету параметрів. Перетворимо матрицю ранжування параметрів наступним чином: якщо у j-го експерта i-й показник має більший ранг, ніж k-й, то в матриці у чарунці i-k стовпця j ставиться знак «>», а якщо i-й показник має менший ранг, ніж k-й, - то знак «<».
Таблиця 5.9
Попарний пріоритет показників
| Параметр | Експерти | Підсумок | Числова оцінка | ||||||
| X1-X2 | > | > | > | = | < | = | > | > | 1,5 |
| X1-X3 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X1-X4 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X1-X5 | > | > | = | > | > | = | < | > | 1,5 |
| X2-X3 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X2-X4 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X2-X5 | < | < | < | > | > | = | < | < | 0,5 |
| X3-X4 | > | = | = | = | > | < | > | = | |
| X3-X5 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
| X4-X5 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
Обчислимо пріоритет параметрів. Обчислення коефіцієнтів важливості для кожного параметру наведено у вигляді таблиці 4.10. Двох ітерацій достатньо для обчислення вектору вагових коефіцієнтів параметрів, оскільки отримані на другій ітерації значення відрізняються від попередніх не більш, ніж на 0,02. Таким чином маємо вектор коефіцієнтів вагомості параметрів: 
.
Таблиця 5.10
Пріоритет параметрів
| Параметр | І ітерація | ІІ ітерація | |||||||
| X1 | X2 | X3 | X4 | X5 |  |  |  |  | |
| X1 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 0,28 | 0,294 | |||
| X2 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 0,2 | 0,19 | |||
| X3 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 3,5 | 0,14 | 0,139 | |||
| X4 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 3,5 | 0,14 | 0,139 | |||
| X5 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 0,24 | 27,5 | 0,238 | ||
| Всього: | 115,5 |
Як можна побачити з таблиці 5.11. найбільше значення коефіцієнт технічного рівня приймає для п’ятої альтернативи.
Таблиця 5.11. Коефіцієнт технічного рівня