Операції банків з випуску боргових зобов’язань

ОБЛІГАЦІЇ

Банки, строк діяльності яких становить не менше одного року, можуть залучати кошти юридичних осіб, як резидентів, так і нерези­дентів у грошовій формі, як в національній, так і в іноземній валюті (ВКВ) на умовах субординованого боргу у вигляді позик, кредитів, депозитів шляхом випуску банком облігацій (про що укладається до­говір про залучення коштів шляхом випуску облігацій)

Згідно Інструкції № 368 облігації, емітовані банком-боржником на умовах субординованого боргу, є цінними паперами, що засвідчу­ють внесення їх власником грошових коштів на визначений період часу, на певних умовах і підтверджують зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів в передбачений умова­ми випуску строк з виплатою фіксованого процента, з урахуванням установлених вимог щодо залучення коштів на умовах субординова­ного боргу.

Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій становить 100 тис. грн. із щорічним зменшенням на 20% від їх первинної вартості.

Облігації мають випускатися у бездокументарній формі та бути іменними, строковими і процентними та з обмеженим колом обігу (розміщення облігацій шляхом закритого продажу). Такі облігації мають обслуговуватися в одному з депозитаріїв Національної депози­тарної системи. Якщо в умовах випуску облігацій містяться погашен­ня емітентом, то Дозвіл не надається.

За закритим продажем розміщення та обіг облігацій здійснюють­ся між юридичними особами, перелік яких заздалегідь визначено банком-боржником у рішенні про випуск облігацій. Облігації випус­каються під певний договірний процент та на визначений строк, але не менше, ніж п'ять років. Облігації на умовах субординованого боргу не можуть бути дисконтними.

Юридичні особи придбавають облігації за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківські кредити. Облігації сплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, в якій проведено оплату облігацій, їх номінальну вартість виражають у гривнях.

Дохід за облігаціями виплачується відповідно до умов їх випуску.

Володіння облігацією, що випущена на умовах субординованого боргу, не дає права на участь в управлінні банком.

Облігації на умовах субординованого боргу підлягають обігу на вторинному ринку тільки в межах кола осіб, які заздалегідь визначені банком-боржником у рішенні про випуск облігацій.

Відомі вчені економісти акцентують увагу на тому, що залучення коштів шляхом емісії облігацій має для банку певні переваги порів­няно:

1) з емісією акцій:

— проценти, які банки виплачують за зобов'язаннями, вираховуються з прибутку;

— боргові зобов'язання не надають їх власникам права голосу на зборах акціонерів;

2) з міжбанківським кредитом або залученням депозитів:

— ціна коштів, залучених у такий спосіб, значно менша;

— проценти за зобов'язаннями є фіксованими (вони зазначаються в умовах випуску), що при інфляції становить для банку емітента значну вигоду;

— термін погашення облігації, як правило, вимірюється роками, тобто значно переважає строки за міжбанківськими кредитами або залученими депозитами;

— банк-емітент може не повертати кошти власникам облігацій, якщо останні по закінченні терміну обігу будуть конвертовані в акції банку.

Ощадний (депозитний) сертифікат - борговий цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банку, і права (вкладника) власника сертифіката на одержання із закінченням встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом у бан­ку, який його видав.

Ощадні сертифікати можуть розміщувати виключно банки за правилами, встановленими Положенням «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03 грудня 2003 р. Банк самостійно розробляє умови випуску сертифікатів в обіг і реєструє проспект емі­сії в ДКЦПФР.

ОЩАДНІ (ДЕПОЗИТНІ) СЕРТИФІКАТИ

Ощадні (депозитні) сертифікати:

— можуть бути іменними або на пред'явника;

— випускатися одноразово або серіями в документарній (сертифі­кати на пред'явника) або бездокументарній (іменні сертифіка­ти) формі. Слід зазначити, що сертифікатами на пред'явника оформляються вклади (депозити) на строк понад 30 днів;

— мають номінальну вартість. Можуть бути номіновані як у на­ціональній, так і в іноземній валюті;

— розміщуються на певний строк. Строк обігу сертифікатів встановлюється від дати видачі сертифіката першому влас­нику до дати, з якої власник отримує право вимоги вкладу (депозиту) і передбачає дохід власника депозиту у вигляді процентів.

З ініціативи банку існує можливість розміщення:

— купонного ощадного (депозитного) сертифіката, який має окремі купони, на кожному з яких встановлено строк здій­снення виплати «процентної плати» (можливо, вираженої в твердій сумі). Процедура виплати наступна: під час виплати власнику сертифіката нарахованих процентів банк має відри­вати відповідний купон;

— без купонного ощадного (депозитного) сертифіката (не має окремих відривних талонів, проценти за ним сплачуються на­прикінці строку його обігу разом з поверненням суми вкладу (депозиту);

— процентного ощадного (депозитного) сертифіката, який випу­щений банком з певною процентною ставкою.

Виплата процентів і погашення ощадних (депозитних) сертифі­катів відбуваються в тій валюті, в якій вони номіновані. Сертифікат може бути пред'явлений до погашення і раніше встановленого строку. В такому разі банк виплачує власнику сертифіката суму вкладу і проценти, які діють стосовно вкладів на вимогу, якщо умовами роз­міщення не встановлено інший розмір процентів. Сертифікат може перейти і до іншого власника. Це оформляється договором між осо­бою, яка відступає права за сертифікатом і особою, яка придбаває ці права.

Банки мають забезпечити ведення журналу обліку виданих бланків ощадних (депозитних) сертифікатів з такими основними реквізитами:

— кількість бланків сертифікатів, що надійшли з друку;

— дата видачі бланків ощадних (депозитних) сертифікатів вкладникам;

— кількість ощадних (депозитних) сертифікатів, виданих вкладникам (з переліком від номера до номера включно);

— дата погашення ощадних (депозитних) сертифікатів;

— кількість зіпсованих бланків сертифікатів (із зазначенням номерів);

— залишок бланків сертифікатів на звітну дату з обов'язкової перевіркою їх наявності в касі.