Питома вартість машин, обладнання та будівель і споруд
Лабораторна робота 10
(з предмету ЕМОТ)
на тему:
«Розроблення технологічної карти та визначення економічної ефективності експлуатації машин та обладнання тваринницьких ферм»
Житомир, 2010
Лабораторна робота 10
Розроблення технологічної карти та визначення економічної ефективності експлуатації машин та обладнання тваринницьких ферм
Мета роботи: вивчити призначення, якими показниками характеризується технологічна карта та оволодіти методикою їх визначення
Обладнання робочого місця:бланк технологічної карти виробництва продукції тваринництва, методична вказівка з розробки технологічної кapти, навчальні посібники та довідкова література
Зміст роботи
1. Ознайомитися з переліком технологічних процесів та операцій, які виконуються для виробництва продукції тваринництва та птaxiвництва.
2. Вивчити призначення, з яких частин складається технологічна карта та якими показниками вони характеризуються.
3. Вивчити методику визначення показників технологічної кapти.
4. На основі індивідуального завдання розробити технологічну карту комплексної механізації одного із технологічних процесів виробництва продукції тваринництва чи птахівництва.
5. Оформити звіт роботи та подати до захисту.
Методика виконання роботи
1. Згідно таблиці 2 даної методичної вказівки, студенти ланок отримують завдання до лабораторної роботи. На основі її методичних вказівок, навчальних посібників та довідкової літератури виконують лабораторну роботу. Керівник заняття консультує студентів в і направляє їх на подальше виконання роботи.
2. Після виконання роботи студент подає звіт до захисту.
Зміст звіту
1. Назва теми, номер та мета роботи.
2. Завдання (див. табл. 1).
3. Розроблена технологічна карта виробничого процесу та методика розрахунків її показників.
Контрольні запитання
1. Призначення технологічної карти.
2. Що включає в себе технологічна карта?
3. Хто розробляє технологічну карту.
4. Які технологічні процеси, операції та роботи включаються в технологічну карту?
5. Як визначається добова тривалість роботи технологічного обладнання?
6. Як визначаються річні затрати праці на виробництво певної продукції?
7. Як визначити величину відрахувань на амортизацію, технічне обслуговування і ремонт машин та обладнання?
8. Як визначається вартість енергоресурсів на виробництво продукції?
9. Яка методика визначення річних експлуатаційних прямих витрат на виробництво продукції?
10. Як визначається собівартість, затрати праці та електроенергії на одиницю продукції?
11.
Таблиця 1. Вихідні дані до роботи
| Номер ланки | Вид тваринницького підприємства | Назва технологічного процесу | Поголів’я тварин, гол | Планова продуктивність тварин, кг/рік | Добовий раціон, кг/гол | Спосіб утримання тварин | Період утримання |
| Молочне ВРХ | Подрібнення грубих кормів | - | Прив’язний | Зимовий | |||
| Молочне ВРХ | Подрібнення концентрованих кормів | - | Прив’язний | Зимовий | |||
| Молочне ВРХ | Подрібнення коренеплодів | - | Безприв’язний | Зимовий | |||
| Молочне ВРХ | Роздавання кормосумішки | - | Безприв’язний | Літній | |||
| Молочне ВРХ | Доїння корів | - | Безприв’язний | Цілорічний | |||
| Молочне ВРХ | Доїння корів | - | Прив’язний | Цілорічний | |||
| Молочне ВРХ | Змішування кормів | - | Прив’язний | Літній | |||
| Репродукторне свинарське | Роздавання кормосумішки | - | Груповий | 3 місяці | |||
| Відгодівельне свинарське | Подрібнення коренеплодів | - | Груповий | Зимовий | |||
| Відгодівельне свинарське | Подрібнення концентрованих кормів | - | 1,5 | Груповий | 4 місяці |
Методична довідка
Призначення технологічної карти. В залежності від технології, спеціалізації, системи, способів утримання тварин та інших умов на тваринницьких підприємствах виконуються різні операції.
Так, наприклад, в стійловий період виконують наступні операції:
1) напування тварин;
2) подрібнення кормів:
а) соломи;
б) зерна;
в) коренеплодів
3) змішування кормів;
4) транспортування та роздавання кормів;
5) доїння корів;
6) первинна обробка молока;
7) прибирання та видалення гною;
8) догляд за тваринами;
9) нагляд за тваринами в нічні години;
10) електричне освітлення;
11) зооветеринарне обслуговування;
12) керівництво підприємством та інші операції, які необхідно виконувати для одержання кінцевої (запланованої) продукції.
Виконання технологічних операцій забезпечується різнобічними машинами та технологічним обладнанням. Їх необхідно лише вміло підбирати, погоджуючи за пpoдуктивністю та кількістю. Для найбільше ефективного використання цієї техніки на підприємстві необхідно складати (розробляти) технологічні карти, які об’єднують весь комплекс операцій, спрямованих на виробництво тієї чи іншої продукції.
Таким чином, технологічна карта (додаток А ) призначена для обґрунтування найбільш економічного виробництва продукції, підбору системи машин, визначення кількості машин та обладнання, а також визначення собіваpтocтi одиниці продукції, затрати праці та енергії на її виробництво. Вона втілює в собі всі сторони виробництва, так як включає технологічну, технічну та економічну частини.
Структура технологічної карти. В технологічній (зоотехнічній) частині карти вказується спосіб утримання тварин та технологія виконання операції для одержання продукції (молока, м’яса і т.д.). При цьому операції вказуються в певній послідовності їх виконання з врахуванням обсягу робіт та періоду часу.
В технічній частині карти для кожної операції наводяться найменування, марка машин чи обладнання, рід та потужність приводу, пpoдyктивність машини, а також кількість обслуговуючого персоналу для цих машин.
В економічній частині карти вказуються затрати праці на виконання кожної операції з урахуванням продуктивності машин та обладнання, прямі витрати, які включають амортизаційні відрахування на повне відновлення, ремонт і технічне обслуговування машин, витрати коштів на електроенергію, заробітну плату.
Технологічні карти опрацьовують інженер, економісти, бухгалтер та завідуючий фермою (об’єктом). Технологічну карту, звичайно, розробляють для окремих об’єктів тваринницьких підприємств, а потім їх зводять для розрахунку загальних техніко-економічних показників підприємства. Окремими об’єктами можуть бути корівники, родильні приміщення, телятники, пoтoкові лінії доїння і первинної обробки молока, кормоцех, свинарник-маточник, тощо.
Технологічні карти розроблюють за такими основними вихідними даними: структура стада і поголів’я тварин, добові раціони їх годівлі, планова продуктивність, спосіб yтpимання тривалість та прийнятий розпорядок дня на фермі.
Добовий раціон годівлі приймають залежно від його цінності і планової продуктивності тварин. Структуру кормових раціонів для тварин розробляє зоотехнічна служба в кожному господарстві, виходячи з ресурсів кормової бази.
Тривалість yтpимaння тварин залежить від кліматичних умов зони розміщення господарства, забезпеченості тваринництва пасовищними угіддями.
Визначення показників технологічної карти. Визначення показників технологічної карти здійснюється в такій послідовності.
В графі 1 - записують перелік технологічних процесів, виробництва даної продукції, а в графі 2 - назву.
В графі 3 - вказують добовий обсяг робіт виробничого процесу чи операції з урахуванням добових норм, наприклад, годівлі, надою молока і т.д. та часу на їх виконання. Добовий обсяг робіт Gдoбj стосовно того чи іншого виробничого процесу в загальному вигляді можна визначити за формулою:
 | (1) |
де gji – норма j – того виду роботи, віднесена на одну голову і – тої групи тварин, т;
ті – кількість тварин і-тої групи, гол;
п – кількість груп тварин з однотипними біологічними ознаками і потребами чи виробничими нормами
Добовий обсяг робіт вказують в т, м3;транспортних робіт - в т×км; допоміжних - в годинах витраченого часу.
В графі 4 - вказують кількість днів в році, на протязі яких виконується технологічний процес чи операція. Це може бути тривалість стійлового періоду (210 днів) або літнього (155 днів). При цілорічному стійловому yтpиманні тварин тривалість вказується 365 днів.
В графі 5 - вказують річний обсяг робіт, який визначають множенням добового обсягу робіт на кількість днів роботи за рік.
В графі 6 - вказують назву, марку машин і обладнання, за допомогою яких виконується робота. Машини та обладнання підбирають з урахуванням системи і способу утримання тварин, технології приготування кормів, типу тваринницьких споруд і.т.д.
В графі 7 - вказують тип приводу машини, обладнання та їхпотужність в кВт.
В графі 8 - вказують продуктивність машини або технологічного обладнання, яку визначають за паспортними чи розрахунковими даними.
В графі 9 - вказують час роботи машини та обладнання за добу, який визначають діленням добового обсягу робіт на їх продуктивність.
В графі 10 - вказують річний час роботи машин та обладнання, який визначають множенням добового часу їхроботи на тривалість роботи днів за рік.
В графі 11- вказують кількість обслуговуючого персоналу на одну машину у відповідності з її характеристикою або визначають за допомогою розрахунку.
В графі 12 - вказують добові затрати праці в людино-годинах, які визначають множенням добового часу роботи машини (графа 9) на кількість його обслуговуючого персоналу (графа 11).
В графі 13 - вказують річні затрати праці, які визначають множенням річного часу роботи машини (графа 10) на кількість його обслуговуючого персоналу (графа 11).
В гpaфi 14 – вказують потрібну кількість машин, яка потрібна для виконання певного технологічного процесу, що визначається, виходячи з добового обсягу роботи, годинної продуктивності та кількості годин, на протязі яких працювала машина у відповідності зоотехнічних вимог або згідно розрахунків.
В графі 15 - вказують балансову вартість Бм машини чи обладнання, яку визначають за формулою:
| Бм= Бпр(1+е+μ), | (2) |
де Бпр – прейскурантна (відпускна) ціна машини, грн;
е, μ – - коефіцієнти, що враховують частину витрат від вартості машини на її транспоpтyвання і монтаж, відповідно е=0,13, μ =0,15(стосовно машин, які не потребують монтажу, останній показник не враховується)
Орієнтовно відпускну ціну машини (технічного засобу) визначають за формулою:
| Бпр=М×Бп, | (3) |
де М – маса технічного засобу, кг [додаток Д];
Бп – питома вартість технічного засобу, грн/кг [додаток Б];
В графі 16 - вказують амортизаційні відрахування у відсотках від балансової вартості технічного засобу.
В графі 17 - вказують відрахування у відсотках від балансової вартості на потоковий ремонт та технічне обслуговування технічного засобу.
В графі 18 - вказують затрати в гривнях і ремонт технічних засобів які визначають за формулою:
| Зар=Бм(а+р)/100, | (4) |
де а і р – нормативні відсотки відрахувань від балансової ваpтocті на амортизацію та технічне обслуговування і ремонт, для машин та обладнання сума (а+р) становить 15%, а для будівель та споруд - 5%.
В графі 19 - вказують річні витрати енергоресурсів (електроенергії чи палива, якщо працює машино-тракторний агрегат).
Річні витрати електроенергії (Еер) на виконання тієї чи іншої операції визначають за формулою:
| Еер=Р×Тр, | (5) |
де Р – потужність електроприводу технічного засобу (графа 7), кВт [додаток Д];
Тр – річна тривалість роботи технічного засобу (графа 10), год.
Річні витрати палива (Епр), наприклад, на операції кормороздавання мобільним тракторним кормороздавачем або на будь-які транспортні операції, визначають за формулою, кг:
| Епр=Рд×Тр ×gп, | (6) |
де Рд – потужність двигуна трактора (графа 7), кВт [додаток Д];
Тр – річна тривалість роботи технічного засобу (графа 10), год.
gп – питомі витрати палива двигуном трактора,кг/кВт×год( для розрахунків можна прийняти 0,245 кг/кВт×год)
В графі 20 вказують річну витрату коштів на оплату eнepгopecypciв, яку визначають за формулою:
| Ве=Ер×Це, Впе=Епр×Цпе | (7) |
де Це і Цпе – відповідно, питома вартість електроенергії і дизельного палива, грн/кВт×год, грн/кг палива
В графі 21 вказують зарплату обслуговуючому персоналу, яку розраховують, виходячи з тарифного розряду роботи (додаток В), годинної тарифної ставки (додаток В) за залежністю:
| Взп=Зрп×прп× Трп | (8) |
де Зрп – річна тривалість конкретного виробничого процесу (графа 10), год;
прп – кількість працівників задіяних на даному виробничому процесі, чол;
Трп – тарифна ставка відповідно до заданого розряду робіт, грн/год.
В графі 22 вказують додаткові прямі річні витрати. Сюди входять витрати на непередбачені матеріали (підстілка, мийні речовини, спецодяг та ін.).
В цю ж графу включаються витрати на мастильні матеріали (моторне та трансмісійне мастило), які визначаються за формулою:
| Вмт=Епр(Цм×0,036 + Цтм×0,0013), | (9) |
де Цм і Цтм – відповідно, питома вартість моторного і трансмісійного масла, грн/кг
В графі 23 вказують річні експлуатаційні витрати в гривнях на виробничий процес чи операцію, які визначають сумуванням відрахувань на амоpтизацію, ремонт і технічне обслуговування (графа 18), витрат коштів на вартість енергоресурсів (графа 20), зарплату персоналу (графа 21) та непрямі витрати (графа 22).
Визначення економічної ефективності розробленої ПТЛ. Ефективність використання технічних засобів (ступінь досконалості) і прийнятих чи розроблених технологічних та інженерно-технічних рішень оцінюють економічними показниками, до яких, зокрема, належать собіваpтiстъ, затрати праці та витрати енергоресурсів на виробництво одиниці запланованої роботи чи певної продукції. Це питомі показники, які належать до основних техніко-економічних показників.
Собівартість одиниці продукції або одиниці виконаної роботи визначають діленням річних експлуатаційних витрат (сума строчок графи 23) на річний обсяг одержаної продукції (кількість надоєного за рік молока, отриманих річних приростів живої ваги свиней або худоби) або обсягу виконаних робіт (графа 5), тобто:
| Соп=Вр/П, | (10) |
де Вр – річні експлуатаційні витрати на виконання даного процесу чи виробництво продукції, грн;
П – річний вихід продукції чи обсяг виконаної роботи, ц.
Затрати праці на одиницю продукції (люд×год/ц) розраховують діленням річних затрат праці (сума значень графи 13) на річний обсяг одержаної продукції (графа 5), тобто:
| Зоп=Зр/П, | (11) |
де Зр – сумарні річні затрати праці на виробництво даної продукції чи виконання виробничого процесу, люд×год.
Витрати електроенергії на одиницю продукції (кВт×год/ц) визначають діленням річних її витрат (сума значень графи 19) на річний обсяг одержаної продукції, тобто:
| Еоп=Ер/П, | (12) |
Розрахункову економічну ефективність розробленої ПТЛ порівняно з базовим (іншим) варіантом визначають за різницею приведених витрат.
Приведені витрати Впр визначаються за формулою:
| Впр = Вр+Ен×К, | (13) |
де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, Ен=0,15;
К - сума капіталовкладень (сума значень графи 15), грн.
Якщо обсяг виробництва продукції не змінюється, річна економія приведених витрат розраховується за формулою:
| Ее = (Вр1 +ЕнК1 )- (Вр2 +ЕнК2), | (14) |
де Вр1 і Bp2 – річні експлуатаційні витрати на виробництво продукції, відповідно, за базовим та спроектованим варіантами, грн;
К1 і К2 –cyмa капіталовкладень у відповідних варіантах, грн.
У випадку, коли обсяг чи якість виробленої продукції змінюється, річна економія визначається за формулою, грн:
| Ее = (Вр1–Вр2)+Ен(К1 -К2)+В, | (15) |
де В – вартість дoдaткової продукції або зміни щодо її якості.
Термін (строк) окупності додаткових капіталовкладень визначається за формулою:
| Ток=(К1 – К2)/Ее, | (16) |
За відомими приведеними витратами можна порівнювати розроблену в технологію з іншими технологіями, вибираючи для виробництва ту яка має найменше значення.
Визначення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва.Основним показником економічної ефективності запропонованої комплексної механізації технологічних процесів є рентабельність виробництва на тваринницькому підприємстві, яка визначається за залежністю:
| Р =(В – Вр)/ Вр ×100 %, | (17) |
де В – виручка від реалізації виробленої на фермі продукції,грн:
| В =П×ЦП , | (18) |
де ЦП – реалізаційна ціна одиниці виробленої продукції,грн/ц.
В такому випадку, строк окупності додаткових капіталовкладень визначається за залежністю, років:
| Тк.ко =К /(В – Вр) , | (19) |
На основі аналізу техніко-економічних показників базового та нових варіантів роблять висновок про економічну ефективність та доцільність впровадження у виробництво одного з розроблених проектних рішень.
Література
1. Брагинец Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства. – М.: Агропромиздат, 1991. – 191с.
2. Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування „Проектування і розрахунок технологічних процесів тваринницьких підприємств ”. – Житомир, 2005. – 195 с.
3. Зайцев А.М., Жильцов В.И. Микроклимат животноводческих комплексов. – М.: Агропромиздат, 1986. – 192 с.
4. Залыгин А.Г. Механизация реконструируемых свиноводческих ферм и комплексов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 255с.
5. Малахов В.А., Макаренко А.П. Эксплуатация машин и оборудования свиноводческих ферм: Справочник. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 271 с.
6. Механизация работ на животноводческих фермах и комплексах / Л.И.Грачова, Г.Н.Назаров, Ю.Б.Гербер и др.; Под ред. Л.И.Грачовой. – К.: Урожай, 1987. – 280 с.
7. Мжельский Н.И., Смирнов А.И. Справочник по механизации животноводческих ферм и комплексов. – М.: Колос, 1984. – 336с.
8. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств / І.І.Ревенко, В.Д.Роговий, В.І.Кравчук та ін.: За ред. І.І.Ревенко, - К.: Урожай, 1999. – 192с.
9. Ревенко І.І., Манько В.М., Кравчук В.І. Машиновикористання у тваринництві. - К.: Урожай, 1999.-208с.
10. Рыжов С.В. Комплекты оборудования для животноводства: Справочник. – М.: Агропромиздат, 1986. – 352с.
11. Справочник механизатора-животновода / Л.И.Киренков, В.М.Мартынов, А.А.Уткин, Ю.А.Мириков. – М.: Россельхозиздат, 1985. – 336с.
ДОДАТОК А
| Господарство__________________________ Найменування ферми____________________ Виробничий напрямок___________________ Спосіб утримання тварин_________________ | Технологічна карта виробництва продукції тваринництва Річні норми годівлі на голову кормів: грубих______, силосу_______, концентрованих________, коренеклубнеплодів________ | Кількість голів на фермі _______ Кратність: доїння ______ годівлі ______ Продуктивність: надої _________ц/рік прирости _______ ц/рік приплід ___поросят/рік | ||||||||||||||||||||
| № п/п | Назва виробничих процесів та операцій | Об’єм роботи на добу, м3, т | Тривалість річної роботи, днів | Об’єм роботи за рік, м3, т | Найменування машин та обладнання (тип, марка, модель) | Привід та його потужність, кВт | Продуктивність за годину, т/год; м3/год | Тривалість роботи машин | Кількість обслуговуючого персоналу, чол. | Затрати праці | Капітало-вкладення | Амортизація та поточний ремонт | Витрати електроенергії, кВт×год | Вартість електроенергії, тис. грн | Заробітна плата персоналу, тис.грн. | Інші прямі витрати, грн. | Загальні прямі витрати, тис.грн | |||||
| За добу, год | За рік, год | За добу, люд×год | За рік, люд×год | Кількість машин | Балансова вартість, тис. грн | % від балансової вартості | Відрахування, тис. грн | |||||||||||||||
| а | р | |||||||||||||||||||||
| Всього | ||||||||||||||||||||||
| На одиницю продукції |
Додаток Б
Питома вартість машин, обладнання та будівель і споруд
| Назва машин і обладнання | Значення, грн/кг |
| Трактори | 10,0... 15,4 |
| Причепи тракторні | 8,2... 12,7 |
| Мийки-коренерізки | 2,3...2,5 |
| Подрібнювачі грубих кормів | 7,8...8,5 |
| Дробарки зерна | 2,5...3,75 |
| Змішувачі | 5,8...8,1 |
| Кормороздавачі мобільні | 1,7...2,7 |
| Кормороздавачі стаціонарні | 2,5...2,7 |
| Обладнання для утримання птиці на підлозі | 3,5...6,2 |
| Кліткове обладнання для птиці | 3,1...5,5 |
| Автонапувалки | 2,5...4,7 |
| Насоси для подачі води | 13,0... 16,0 |
| Гноєтранспортери | 1,8...2,1 |
| Доїльні установки | 4,5... 12,3 |
| Обладнання первинної обробки та зберігання молока | 20,5...32,8 |
| Навантажувачі кормів | 4,92...5,17 |
| Башта водонапірна | 3,2...5,6 |
| Водоповітряний акумулятор | 2,8...4,1 |
| Конвеєри | 1,7...1,9 |
| Вентиляційне обладнання | 8,0... 10,0 |
| Станок для утримання свиней | 3,2...3,7 |
| Теплогенератор | 13,8... 14,6 |
| Електроводонагрівачі | 6,8... 7,2 |
| Котли-пароутворювачі | 12,8... 14,0 |
| Назва виробничих будівель | Значення, грн/головомісце |
| Корівник | 4808...9796 |
| Приміщення для молодняку ВРХ | 2920... 3704 |
| Приміщення для відгодівельного поголів’я ВРХ | 3100...3776 |
| Відгодівельний майданчик | 1256...2852 |
| Свинарник | 1216...3064 |
| Приміщення для кур-несучок | 123...188 |
| Приміщення для бройлерів | 12...16 |
Продовження додатку Б