Поняття розвитку логістики

Поняття «логістика» походить від грецького слова «1о§І8гіке», що означає мистецтво обрахунків, уміння обмірковувати. Виник­нення та розвиток практичної логістики пов'язані з далеким мину­лим.

У стародавньому Римі під логістикою розуміли розподіл проду­ктів. У Візантії логістика визначалась як мистецтво постачання ар­мії та управління її пересуваннями з урахуванням кількості солдат, завдань їх розподілу та розміщення залежно від особливостей міс­цевості, озброєння та кількості солдат в армії ворога

Німецький філософ, математик, фізик Готфрід Лейбніц (XVII— XVIII ст.) називав логістикою математичну логіку, формальну логі­ку. Цей термін за математичною логікою був офіційно закріплений у вересні 1904 р.

Ось чому в багатьох західних країнах логістика використовува­лася для забезпечення ефективного управління матеріальними по­токами в економіці.

В Україні термін «логістика» вперше використав видатний український економіст-математик Є. Слуцький у контексті розгля­ду праксеології у праці «Етюд до проблеми побудови формально-праксеологічних засад економіки».

Ідеї інтеграції постачальних, виробничих і розподільчих си­стем, в яких би поєдналися функції постачання матеріалів та сирови­ни, виробництва продукції, її зберігання та процес розподілу, що ви­никли в ринковій економіці ще на початку економічної кризи 30-х рр. («дологістичний» період), трансформувалися в самостійний науковий напрямок досліджень і форму господарської практики — логістику.

У сучасних європейських мовах слово «логістика» вживають у двох значеннях:

1) математична логіка;

2) техніка і технологія транспортно-складських робіт у військо­вій та цивільній сферах (в іспанській, італійській, англійській — лише в другому значенні).

Логістика — це планування, управління та контроль потоку матеріальної продукції, яка надходить на підприємство, відповідного йому інформаційного потоку, що обробляється там і залишає його.

Логістику розуміють як сукупність різноманітних видів діяльності, що має за мету отримання з найменшими затратами необхідної кіль­кості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де іс­нує конкретна потреба в даній продукції

Логістика визнача­ється як «деяка система, вироблена для кожного підприємства з метою оптимального з точки зору отримання прибутку прискорення руху ма­теріальних ресурсів і товарів у середині та за межами підприємства, починаючи із закупівлі сировини та матеріалів, їх проходження через виробництво та закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи забезпечувальну та інформаційну систему».

Логістика виходить від моменту розрахунку партнерів у справі, що пов'язана з рухом та зберіганням сировини, напівфабрикатів і готових виробів у гос­подарському обороті, оплати грошей постачальнику до моменту отримання грошей за поставку кінцевої продукції споживачу.

До першого підходу стосовно визначення логістики можна від­нести ряд визначень.

Логістика — це переміщення або дії, завдяки яким відбуваєть­ся планування, управління, реалізація та контроль просторово-часової трансформації товарів і пов'язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логісти-чному сервісі.

Логістика— це процес планування, реалізації та контролю за ефективним, економним переміщенням і складуванням сировини, на­півфабрикатів і готових виробів та пов'язаної з цим інформації з пунк­ту надходження до пункту споживання відповідно до вимог клієнта .

Логістика — поняття, що охоплює організацію, планування, контроль і реалізацію переміщення товарів від їх проходження (створення, придбання) через виробництво і дистрибуцію до кінце­вого споживача з метою задоволення вимог ринку за мінімальних витрат і мінімальних капіталовкладень .

Другий підхід представлено таким визначенням.

Логістика — допоміжне управління плануванням, контролем і регулюванням, яке в період споживання продукції гарантує ефек­тивне використання засобів і адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання (ініціювання, пла­нування, реалізації, експлуатації та ліквідації) .

Третій підхід визначає логістику як процес координації нема­теріальних дій, до яких слід вдатися для ефективного надання по­слуг щодо витрат і згідно з вимогами клієнта.

Логістика — це планування, управління та контроль потоку матеріальної продукції, яка надходить на підприємство, відповідного йому інформаційного потоку, що обробляється там і залишає його.

Логістику розуміють як сукупність різноманітних видів діяльності, що має за мету отримання з найменшими затратами необхідної кіль­кості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де іс­нує конкретна потреба в даній продукції

Логістика визнача­ється як «деяка система, вироблена для кожного підприємства з метою оптимального з точки зору отримання прибутку прискорення руху ма­теріальних ресурсів і товарів у середині та за межами підприємства, починаючи із закупівлі сировини та матеріалів, їх проходження через виробництво та закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи забезпечувальну та інформаційну систему».

Логістика виходить від моменту розрахунку партнерів у справі, що пов'язана з рухом та зберіганням сировини, напівфабрикатів і готових виробів у гос­подарському обороті, оплати грошей постачальнику до моменту отримання грошей за поставку кінцевої продукції споживачу.

До першого підходу стосовно визначення логістики можна від­нести ряд визначень.

Логістика — це переміщення або дії, завдяки яким відбуваєть­ся планування, управління, реалізація та контроль просторово-часової трансформації товарів і пов'язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логісти-чному сервісі.

Логістика— це процес планування, реалізації та контролю за ефективним, економним переміщенням і складуванням сировини, на­півфабрикатів і готових виробів та пов'язаної з цим інформації з пунк­ту надходження до пункту споживання відповідно до вимог клієнта .

Логістика — поняття, що охоплює організацію, планування, контроль і реалізацію переміщення товарів від їх проходження (створення, придбання) через виробництво і дистрибуцію до кінце­вого споживача з метою задоволення вимог ринку за мінімальних витрат і мінімальних капіталовкладень .

Другий підхід представлено таким визначенням.

Логістика — допоміжне управління плануванням, контролем і регулюванням, яке в період споживання продукції гарантує ефек­тивне використання засобів і адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання (ініціювання, пла­нування, реалізації, експлуатації та ліквідації) .

Третій підхід визначає логістику як процес координації нема­теріальних дій, до яких слід вдатися для ефективного надання по­слуг щодо витрат і згідно з вимогами клієнта.

Існує також думка про те, що слід розрізняти логістику:

а) як господарський процес;

б) як функцію управління;

в) як науку.

Концепція логістики

Багатогранність визначень логістики зумовлює розвиток і зба­гачення її концепції, складовими трансформації якої є мислення (Економічна, 2001):

1) спрямоване на вартість і корисність логістики завдяки ство­
ренню нею нових потенціалів, додаткових корисностей і вартостей
(вартості місця, вартості часу, вартості інформації про товар);

2) системними категоріями, що базується на взаємозалежності
засобів та процесів;

3) категоріями загальних або повних витрат, що складаються з
логістичних витрат (витрат на транспортування, складування, паку­
вання, управління запасами і т.д.), витрат закупівлі і витрат обслуго­
вування споживача. Тут слід зауважити, що структуризація повних
витрат варіативна, оскільки зумовлена можливістю генерації конфлі­
ктів витрат конфліктами цілей (з одного боку, наприклад, витрати,
пов'язані з пакуванням, можна віднести як до безпосередніх логісти­
чних витрат, так і до витрат логістичного обслуговування спожива­
чів; з іншого— існує взаємозалежність логістичних витрат,
пов'язана з тим, що логістичні рішення та обсяг витрат, наприклад,
щодо закупівлі впливають на витрати із замовлення, транспортні ви­
трати, витрати утримання запасів та виробничі витрати);

4) категоріями обслуговування (цикл замовлення, надійність,
якість та еластичність виконання замовлення);

5) категоріями ефективності.

Такий структурований підхід до концепції логістики має ряд на­слідків і визначає її принципи:

1) функціональні— становлення логістики як пронизуючої фу­нкції (поряд з персоналом, фінансами, інформацією), яка охоплює у

формі матеріального потоку всі складові виробничо-збутового про­цесу, починаючи, у широкому значенні, від створення ідеї і закін­чуючи виходом товару з ринку, в більш вузькому — від первинного джерела, тобто виробника сировини, до кінцевого споживача;

2) інституціональні — зміна організаційних структур управ­
ління з локалізацією суб'єктів логістичного управління, тобто за­
стосування організаційно-управлінських механізмів координації,
що дають змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості у діях
спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлінні
матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки ус­
пішно вдається зв'язати у систему комплекс заходів, пов'язаних із
раціоналізацією тари, уніфікацією вантажних одиниць, удоскона­
ленням складування, оптимізацією розміру замовлень і рівня запа­
сів, вибором найвигідніших маршрутів переміщення тощо;

3) інструментальні — становлення теорії логістики як інстру­
менту планування, управління та контролю за переміщенням това­
рів, інформації, фінансів, використанням техніки та технології логі-
стичних процесів, яка потребує системного підходу.

Таким чином, сучасна концепція логістики ґрунтується на взає­мозалежних, тісних зв'язках у сфері функціональних, інституціона-льних та інструментальних аспектів процесу фізичного обігу това­рів (Економічна, 2001).

Концепція логістики передбачає такі напрямки:

• формування господарських зв'язків;

• визначення потреби в обсягах і напрямках перевезень про­
дукції;

• визначення послідовності проходження продукції через пунк­
ти складування;

• оперативне регулювання поставок та перевезень;

• формування та управління надлишками;

• розвиток складського господарства;

• надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.
Наведено основні положення логістики:

1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація
матеріального потоку може здійснюватися у межах як усього під­
приємства, так і його окремих підрозділів.

2. Відмова від випуску універсального технологічного та під­
йомно-транспортного устаткування та використання обладнання,
яке б відповідало конкретним завданням та умовам.

3. Гуманізація технологічних процесів, створення належних
умов праці.

4. Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного
ланцюга.

5. Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можливості
різкого підвищення якості для більшості виробників продукції
об'єктивно обмежені. Тому зростає кількість підприємств, які звер­
таються до логістичного сервісу як засобу підвищення своєї конку­
рентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентич­
ного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому
з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.

6. Здатність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. По­
ява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до
невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кі­
лькісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь ло-
гістичні системи. У цих умовах спроможність логістичних систем до
адаптації, викликаної змінами, що відбуваються у зовнішньому сере­
довищі, є важливим фактором стабільного положення на ринку.

Таким чином, логістична концепція управління є найбільш ком­плексною та системною і спирається на реалії, продиктовані рин­ком, тобто основою та передумовою всіх (тактичних, операційних та стратегічних) дій, а також рішень у сфері логістики має бути підхід, спрямований на вимоги споживачів, діяльність основних конкурентів, постачальників.