Тема 1. Загальні положення по реконструкції і модернізації підприємства. Різновиди реконструкцій. Особливості проведення будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції.
РЕКОНСТРУКЦЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи
для студентів спеціальності:
7.06010101, 8.06010101 «Промислове та цивільне будівництво»
денної та заочної форм навчання
Луцьк 2015
УКД 624(07)
Р 36
До друку ____________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ
(підпис)
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ
____________ директор бібліотеки.
(підпис)
Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ,
протокол № ___ від « ___ » травня 2015 року
Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою факультету будівництва та дизайну Луцького НТУ, протокол № __ від «12» травня 2015 року.
____________ Голова Навчально-методичної ради факультет будівництва та дизайну
(підпис)
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри автомобільних доріг та аеродромів Луцького НТУ, протокол № 13 від « 29 » квітня 2015 року
Укладачі: __________ С.Я. Дробишинець, кандидат технічних наук, доцент Луцького НТУ
(підпис)
__________ Б.А. Боярчук, кандидат технічних наук, доцент Луцького НТУ
(підпис)
Рецензент:_________ О.В. Андрійчук, кандидат технічних наук, ст. викладач Луцького НТУ
(підпис)
Відповідальний
за випуск: _________ С.Я. Дробишинець, кандидат технічних наук, завідувач кафедри
(підпис) Автомобільних доріг та аеродромів Луцького НТУ
Реконструкція та модернізація будівель та споруд [Текст]: методичні вказівки
до виконання самостійної роботи для студентів спеціальності 7.06010101, 8.06010101
Р36 «Промислове та цивільне будівництво» денної та заочної форм навчання /
укладачі С.Я. Дробишинець, Б.А.Боярчук. – Луцьк: Луцький НТУ, 2015. – 28 с.
Видання містить вступ, планування самостійної роботи студента, основні аспекти змісту курсу, приклади завдань для закріплення теоретичного матеріалу, теми рефератів.
Призначене для студентів спеціальності: 7.06010101, 8.06010101 «Промислове та цивільне будівництво» денної та заочної форм навчання.
© С.Я. Дробишинець 2015
© Б.А. Боярчук 2015
ВСТУП
Дисципліна «Реконструкція та модернізація будівель та споруд» є нормативною навчальною дисципліною професійної та практичної підготовки спеціалістів з будівництва.
Реконструкція та модернізація будівель та споруд є однією з важливих дисциплін що вивчається студентами 5 курсу спеціальностей 7.06010101 та 8.06010101 «Промислове та цивільне будівництво».
Метою вивчення дисципліни є: вивчення методики реконструкції різноманітних будівельних конструкцій та основні принципи розрахунку підсилення конструкцій; навчити студентів вибирати найдешевший та найефективніший спосіб відновлення будівельних конструкцій; вивчення сучасних методів та методик реконструкції та ремонту будівель і споруд.
Сучасний розвиток промислового виробництва, модернізація громадського та житлового фонду пов’язані з реконструкцією, розширенням, технічним переобладнанням і поліпшенням умов праці на діючих підприємствах, адміністративних і громадських будівлях, а також поліпшення умов проживання у житлових будівлях. Тенденція до безперервного скорочення термінів оновлення технологічного обладнання, перебудова морально та фізично застарілого житла та робочих приміщень робить реконструкцію діючих підприємств, житлових, громадських приміщень, інженерних споруд вельми важливим напрямком будівельної справи .
Всіляка реконструкція будівель або споруди супроводжуються, як правило, зміненою навантажень на будівельні конструкції, зміною їх первинних конструктивних схем. Все це призводить до необхідності визначення технічного стану будівельних конструкцій, визначення залишкового ресурсу їх експлуатаційних якостей, прийняття рішення про їх підсилення, відновлення або заміну.
На сучасному етапі перебудови економіки, технічного прогресу й науково-технічної революції на перший план виходить необхідність швидкої перебудови виробництва з використанням нових високих технологій. Відносна зміна технологій та заміна устаткування промислового виробництва проходять у машинобудуванні через 10-12 років, у хімічній промисловості – менше ніж 6-7 років, в електронній – менше ніж через 5 років. Особливо інтенсифікувався процес заміни технологій і устаткування останнім часом, що можна пов'язати з заміною власника, проникненням новітніх технологій із - за кордону, інтенсифікацією (через матеріальну стимуляцію) науково-дослідних робіт в Україні. Зміна технологій та устаткування пов'язана, як правило, зі збільшенням навантажень на конструкції (через використання більш потужного устаткування, ущільнення його тощо); необхідність перепланування приміщень, надбудови будівель і споруд, пропускання комунікацій.
Фізичний знос конструкцій промислових будівель (при правильній їх експлуатації) наступає через 100-120 років після спорудження.
З іншого боку, неправильна експлуатація може призвести до зниження (нижче від допустимого рівня) несучої здатності конструкцій. Такі пошкодження найчастіше мають локальний характер.
Усі ці вищеперераховані фактори викликають необхідність проведення реконструкцій будівель та споруд виробничого призначення. В середньому реконструкція проводиться від 4 і більше разів за термін експлуатації будівлі чи споруди.
Необхідність реконструкції житлових будинків пов'язується в першу чергу, з моральним їх зносом, неможливістю нормальної експлуатації окремих конструкцій чи мереж, ветхістю. При цьому слід ураховувати фактор можливості розширення житлового фонду за рахунок надбудови будинків, що особливо актуально в престижних районах міст. Сьогодні нагальною є проблема економії енергоресурсів. Утеплення житлових будинків, доведення теплозахисних властивостей їх огороджуючих конструкцій до вимог існуючих нормативів, незважаючи на доволі значні одноразові фінансові затрати, дозволить швидко окупити реконструкцію та заощадити значні кошти на експлуатаційних витратах.
Доцільність проведення реконструкції обґрунтовується з різних точок зору: архітектурної, технічної, економічної. Наприклад, якщо будівля чи споруда є пам'ятником архітектури чи входить у заповідний архітектурний ансамбль, рішення про реконструкцію може бути прийняте навіть за тієї умови, що витрати на реконструкцію значно перевищують суму, необхідну для зведення нового аналогічного будинку. З технічної точки зору, на діючих підприємствах часто виникають ситуації, коли дорога (вартість перевищує витрати на нове будівництво) реконструкція краща, ніж нове будівництво через, наприклад, складність проведення будівельних робіт на забудованій території, неможливість зупинення виробництва даного об'єкта тощо.
З огляду на рентабельність, вважається, що реконструкція будівель та споруд є ефективною, коли витрати на реконструкцію не перевищують 70% вартості нової будівлі чи споруди. При цьому слід мати на увазі, що кошти, витрачені на реконструкцію, окупляться за 3,5…4 роки проти 5 років при новому будівництві.
У кожному конкретному випадку повинно бути проведене техніко-економічне обґрунтування реконструкції. Ці роботи відносяться до спеціальних, і виконувати їх можуть лише спеціалізовані організації, які мають необхідне устаткування, навчений персонал і певний досвід виконання робіт. Тому найефективнішою формою реконструкції не завжди буває найбільш економічний варіант із точки зору вартості матеріалів та виконання робіт. При проведенні техніко-економічного обґрунтування слід ураховувати місцеві фактори: наявність кваліфікованої підрядної організації, втрати від зупинення виробництва, фінансові можливості замовника.
У результаті вивчення курсу студент повинен знати:
· конструктивні системи споруд і їх конструктивні і об’ємно-планувальні рішення;
· методи розрахунку існуючих конструкцій і підсилених конструкцій;
· основні закономірності зміни властивостей матеріалів залежно від їх структури, складу та віку експлуатації;
· методи проектування конструкцій і споруд;
· методи будівельного виробництва при виконанні робіт із реконструкції;
· стан і перспективи виробництва та використання нових ефективних будівельних матеріалів;
· шляхи економії та зниження матеріаломісткості матеріалів.
Повинен уміти:
· правильно вибирати та використовувати методи будівельного виробництва, опираючись на конкретні умови експлуатації споруди ;
· володіти раціональними прийомами пошуку та використання науково-технічної інформації з реконструкції та модернізації будівель ;
· підбирати економічні методики підсилення конструкцій.
Мета цієї методичної розробки – правильно спрямувати самостійну роботу студентів із вивчення дисципліни “Реконструкція та модернізація будівель та споруд”, допомогти їм визначити головне у змісті курсу.
Планування самостійної роботи студентів
Таблиця 1
| № п/п | Назва теми | Кількість годин | |
| денна | заочна | ||
| Модуль 1 | |||
| ЗМ1 | Змістовий модуль 1. Загальні положення по реконструкції і модернізації підприємства. | ||
| 1. | Тема 1. Загальні положення по реконструкції і модернізації підприємства. Різновиди реконструкцій. Особливості проведення будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції. | ||
| ЗМ2 | Змістовий модуль 2.Інженерна підготовка виробництва при реконструкції і модернізації. Проектування організації та виробництва по реконструкції діючих підприємств. | ||
| 2. | Тема 2.Інженерна підготовка виробництва при реконструкції і модернізації. Структура і склад підготовчих робіт. Перед проектне обстеження об’єкта реконструкції. Методи обстеження та оцінка технічного стану будівлі, що підлягає реконструкції. Проектна документація, її склад і порядок виконання. Проектування виробництва по реконструкції діючих підприємств. Оптимізація організаційно-технологічних рішень. | ||
| ЗМ3 | Змістовий модуль 3.Виконання земляних робіт при реконструкції. Влаштування підземних комунікацій. | ||
| 3. | Тема 3.Виконання земляних робіт при реконструкції у тісних умовах. Особливості розробки ґрунту в котлованах і траншеях при реконструкції. Кріплення стінок виїмок. Засипка і ущільнення ґрунту в траншеях і котлованах при реконструкції. Влаштування підземних комунікацій. Види комунікацій та способи їх виконання при реконструкції у тісних умовах. Підбір оптимальних машин і механізмів при влаштуванні підземних комунікацій | ||
| ЗМ4 | Змістовий модуль 4.Розбирання та руйнування конструкцій та монолітних масивів. | ||
| 4. | Тема 4.Розбирання та руйнування конструкцій та монолітних масивів. Способи розбирання та демонтажу конструкцій і будівель. Руйнування конструкцій і масивів вибухом та електрогідравлічними установками. Способи влаштування прорізів, отворів і розділення на частини конструкцій. |
Продовження таблиці 1
| Модуль 2 | |||
| ЗМ5 | Змістовий модуль 5.Підсилення конструкцій. | ||
| 5. | Тема 5. Підсилення залізобетонних, кам'яних і армокам'яних конструкцій, а також фундаментів і їх основ. Підсилення металевих та дерев'яних конструкцій. Техніка безпеки при виконанні підсилень. | ||
| ЗМ6 | Змістовий модуль 6.Особливості виконання будівельно-монтажних робіт при реконструкції. | ||
| 6. | Тема 6.Особливості виконання будівельно-монтажних робіт при реконструкції. Особливості виконання риштування та подачі бетонної суміші в тісних умовах. Влаштування ефективної опалубки при реконструкції. | ||
| ЗМ7 | Змістовий модуль 7.Вибір раціональних організаційно-технологічних рішень і ефективних комплектів машин та механізмів. | ||
| 7. | Тема 7. Вибір раціональних організаційно-технологічних рішень і ефективних комплектів машин та механізмів. Вибір раціональної технології будівельно-монтажних робіт в умовах діючого підприємства. Формування раціонального комплекту машин і механізмів та їх складу. | ||
| ЗМ8 | Змістовий модуль 8.Ефективність і перспективи розвитку реконструкції об'єктів , будівель та споруд. | ||
| 8. | Тема 8.Ефективність і перспективи розвитку реконструкції об'єктів, будівель та споруд. Методи визначення економічної ефективності реконструкції промислових підприємств. | ||
| ЗМ9 | Змістовий модуль 9.Монтаж та демонтаж конструкцій в тісних умовах реконструкції. | ||
| 9. | Тема 9.Проектування організації та виробництва з реконструкції діючих підприємств. Особливості використовування монтажних машин в умовах реконструкції. Технологія демонтажу та монтажу конструкцій при реконструкції в одноповерхових будівлях. Технологія демонтажу та монтажу конструкцій при реконструкції у багатоповерхових будівлях. Техніка безпеки при монтажно-демонтажних роботах. | ||
| Усього годин |
Тема 1. Загальні положення по реконструкції і модернізації підприємства. Різновиди реконструкцій. Особливості проведення будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції.
Література: [1] 5...12, [3] 5...7, [6] 5...8, 119.
Головним завданням будівництва є нарощування виробничого потенціалу держави на основі нової технічної бази з підвищенням соціально-економічної ефективності. Один із основних напрямків у вирішенні цього завдання – впровадження новітніх науково-технічних досягнень у будівельне виробництво, технічне переозброєння і реконструкція діючих підприємств.
На будівництві дуже часто інженери-будівельники стикаються з реконструкцією об’єктів в ході якої змінюються об’ємно-планувальні рішення і визначаються конструкції на які збільшується навантаження (моральний знос). Ці конструкції потрібно розрахувати на нові навантаження згідно проекту реконструкції і в разі потреби виконати їх підсилення .
При проведенні обстежень будівель і споруд виникає питання перевірочних розрахунків пошкоджених конструкцій та їх з’єднань (фізичний знос). Метою підсилення елементів будинків або споруд, а також їх ремонту і реконструкції має бути приведення їх до стану, що відповідає вимогам чинних норм з несучої спроможності, експлуатаційної придатності та довговічності.
Проектування, виконання і приймання робіт з ремонту і підсилення будівельних конструкцій і основ повинні виконуватися з урахуванням вимог чинних будівельних норм, санітарних, протипожежних та екологічних нормативів, а також Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
Конструкції будівель та споруд, які реконструюються, повинні відповідати вимогам обох груп граничних станів, оскільки розрахунок їх ведеться за методом граничної рівноваги. Статичний чи динамічний розрахунок підсилених конструкцій повинен вестись за схемами, які найбільш точно відображають їх реальну роботу. Статичний (динамічний) розрахунок включає складання розрахункової схеми, визначення внутрішніх зусиль (згинальних М і крутильних Т моментів, поперечних Q та поздовжніх N сил) у небезпечних перерізах від дії фактичних навантажень. Ці розрахунки виконують за загальними правилами будівельної механіки. Якщо розраховуються конструкції з пружно-пластичного матеріалу, у яких можливий перерозподіл внутрішніх зусиль у результаті прояву локалізованих пластичних деформацій, то це необхідно враховувати під час виконання статичного розрахунку.
Конструкції сприймають дію навантажень. Навантаження розділяються на постійні, тимчасові (короткочасні та тривалі), а також особливі. До постійних належать: власна вага конструкцій, тиск ґрунту тощо. Тимчасові навантаження у процесі експлуатації можуть змінюватись як за величиною, так і за місцем прикладання. До них відносяться: вітрові, снігові впливи, вага устаткування, навантаження від мостових кранів, сипучих, рідин та газів (в ємностях для їх зберігання) й ін. Розподіл на короткочасні і тривалі навантаження проводиться згідно із ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи». Особливими вважають навантаження від сейсмічних впливів, вибухів технологічного характеру тощо.
Крім навантажень під час розрахунку підсилення конструкцій, слід ураховувати дії, які можуть призвести до збільшення внутрішніх зусиль у перерізах конструктивних елементів: температурні, усадкові деформації, нерівномірне осіданні ґрунтів основи тощо.
На основі проведеного техніко-економічного аналізу вибирається спосіб і схема підсилення конструкцій.
Конструктивний розрахунок включає визначення необхідних параметрів конструкції, що підсилюється (кількість бетону та арматури, поперечний переріз металевих елементів підсилення, міцність матеріалів, тощо) таким чином, щоб підсилена конструкція могла нормально експлуатуватись. При цьому відповідальність будівлі чи споруди, діяння оточуючого середовища враховується коефіцієнтами умов роботи відповідно до вимог чинних норм.
У кожному конкретному випадку проводиться техніко-економічний аналіз доцільності використання того чи іншого матеріалу для ремонту та підсилення будівельних конструкцій. При цьому необхідно враховувати не лише одноразові, але і подальші експлуатаційні витрати.
Для підсилення будівельних конструкцій використовується листовий та фасонний прокат зі сталей СтЗпс3-1, СтЗпс5-1, С235, С255. Арматурні сталі приймають класів А240 (А-І), А300 (А-ІІ), А400С (А-ІІІ), Вр-І. Не допускається використання високоміцної арматури з легованих сталей, а також із термічно зміцненої та витягнутої арматури. Клас бетону приймається не нижче ніж В15, а також не нижче ніж клас бетону конструкції, що підсилюється. Марка розчину для зачеканювання проміжків, забиття отворів, тощо приймається не нижче ніж М150. Марка розчину та марка каменю, що використовується для підсилення, приймається із техніко-економічних міркувань, але не нижче від відповідної марки матеріалу конструкції, яка підсилюється.
Для зварювання сталевих елементів слід використовувати електроди марки Е-42, Е-42А та Е-46.
Останнім часом усе ширше використовують матеріали на основі полімерів: фенольних, акрилових, поліефірних, фуранових, епоксидних.
Ремонт і посилення будівельних конструкцій з метою відновлення чи збільшення їх несучої спроможності та експлуатаційної придатності слід проектувати на основі даних, отриманих при їх обстеженні у відповідності з “Нормативними документами з питань обстеження, паспортизації, надійної і безпечної експлуатації виробничих будинків і споруд”, а також результатами інженерних вишукувань, виконаних згідно до ДБН.
Обсяг і номенклатуру вишукувань і обстежень визначає разом із замовником спеціалізована організація у залежності від технічних особливостей запланованих заходів щодо ремонту і підсилення і ступеня відповідності будинків (споруд).
В аварійних ситуаціях з метою запобігання обваленню будівельних конструкцій допускається розробка проектів тимчасового страхувального закріплення (розвантаження) або підсилення цих конструкцій без повних матеріалів обстеження.
Всі одержані при обстеженні і використані в розрахунках будівельні параметри, що характеризують навантаження і впливи, а також міцність і деформативність матеріалів повинні мати довірчу імовірність відповідно до чинних стандартів на проектування. Забезпеченість нормативних значень винна бути, як правило, не менше 0,95.
Висновки про недостатню надійність і виявлення елементів, які потребують підсилення, мають бути обгрунтовані:
- обстеженням технічного стану споруди, що включає контрольні обміри, облік дефектів, уточнення міцнісних характеристик матеріалів конструкцій, натурні випробування;
- перевірочними розрахунками, що включають уточнення навантажень, параметрів конструкцій і розрахункових моделей.
Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ слід виконувати відповідно до норм проектування, що діють на момент виконання обстежень.
Для перевірних розрахунків належить використовувати:
- уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови, яких слід дотримуватись при розробці програми візуальних та експериментальних обстежень.
- скориговані за результатами аналізу показники та параметри відповідно до наступних вимог:
Нормативні значення навантажень треба визначити:
- для навантажень від власної ваги - за обмірами геометричних розмірів конструкцій, за контрольним визначенням середньої щільності матеріалів (при цьому помилки визначень не повинні еревищувати ± 5 %);
- для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів - за даними найближчих до об'єкта станцій Держкомгідрометео центру з урахуванням вказівок державних будівельних норм;
- для технологічних статичних та динамічних навантажень - за паспортними даними обладнання, що експлуатується;
- для сейсмічних впливів - відповідно до вимог нормативних документів, що діють на час проведення обстежень.
При перевірних розрахунках слід враховувати ті розрахункові ситуації, які можуть реально мати місце в залишковий строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій ситуації потрібно уточнювати:
- розрахункові схеми конструкцій та основ;
- види навантажень;
- значення коефіцієнтів умов праці, коефіцієнтів поєднання навантажень та коефіцієнтів надійності;
- перелік граничних станів, які слід розглядати у даній розрахунковій ситуації.
Ступінь агресивності природного та виробничого середовищ слід визначати:
- для грунтових вод - за ДБН А.2.1-1-2014 та СНиП 2.03.11-85;
- для повітряного середовища - за СНиП 2.03.11-85.
Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика будівлі (споруди) слід визначати згідно з вимогами ДБН А.2.1-1-2014.
Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій. При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та пошкоджень.
Використання при перевірних розрахунках норм проектування, за якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди організації, яка розробила нові норми.
Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів:
- стан конструкцій I - нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;
- стан конструкції II - задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції;
- стан конструкції III - не придатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення;
- стан конструкції IV - аварійний. Те саме, що і за станом конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо якщо можливий "крихкий" характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.
Будівлі (споруди) у цілому рекомендується зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій:
- стан будівлі (споруди) I - нормальний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій II (задовільний), III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
- стан будівлі (споруди) II - задовільний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
- стан будівлі (споруди) III - не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV (аварійний);
- стан будівлі (споруди) IV - аварійний. У будівлі (споруді) є несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV (аварійний).
При відповідному обґрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі (споруди), які можуть бути виділені за функціональними і конструктивними ознаками.
При виявленні будівель (споруд) або їх конструктивних елементів у не придатному до нормальної експлуатації або аварійному стані (III та IV стани будівель (споруд) або їх окремих конструкцій) спеціалізована організація, що виконує обстеження, зобов'язана зробити відповідні записи в Паспорті із за значенням термінів усунення дефектів та пошкоджень, а власник будівлі (споруди) повинен усунути їх у зазначені терміни.
У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у зазначені терміни представник територіального органу Держнаглядохоронпраці може припинити експлуатацію будівлі (споруди) чи його частини.
Рішення про поновлення експлуатації таких будівель (споруд) або їх частин приймаються представниками територіального управління Держнаглядохоронпраці після виконання відповідного ремонту (реконструкції) та додаткового обстеження цих об'єктів, за складеним актом поновлення експлуатації об'єкта зі внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі (споруди). Якщо обстеження визначило, що стан об'єкта або його окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану, копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання.
Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежувальною організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд.
При вивченні даного питання зверніть увагу на розширення існуючих підприємств, технічне переозброєння їх та види реконструкції.
Питання для самоперевірки
1. Які існують різновиди реконструкції ?
2. Які існують основні принципи організації реконструкції?
3. Які існують три групи особливостей виробництва будівельно-монтажних робіт при реконструкції?
Тема 2. Інженерна підготовка виробництва при реконструкції і модернізації. Структура і склад підготовчих робіт. Перед проектне обстеження об’єкта реконструкції. Методи обстеження та оцінка технічного стану будівлі, що підлягає реконструкції. Проектна документація, її склад і порядок виконання. Проектування виробництва по реконструкції діючих підприємств. Оптимізація організаційно-технологічних рішень.
Література: [1] 16...37, [2] 5...6, [3] 8...60, [5], [6] 28...69.
Звернути увагу на особливості виробництва будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції діючого підприємства, яке вимагає особливого підходу до інженерної підготовки виробництва, максимального обліку всіх факторів які кардинально впливають на технологію і організацію будівельних процесів при реконструкції.
Інженерна підготовка виробництва при реконструкції являє собою великий комплекс взаємопов’язаних підготовчих міроприємств організаційного, технічного, технологічного і планово-економічного характеру. Ці заходи здійснюються до початку загальних будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику.
Головне завдання інженерної підготовки полягає в тому, щоб забезпечити виробництво необхідними і сприятливими умовами для проведення загальних будівельно-монтажних робіт із реконструкції будівель індустріальними методами з високими техніко-економічними показниками. При цьому підготовка і проведення будівельно-монтажних робіт з реконструкції повинні забезпечувати мінімальну зупинку технологічного процесу випуску продукції і при можливості без порушення ритму роботи підприємства.
Питання для самоперевірки
1. Єдина система підготовки будівельного виробництва при реконструкції.
2. Яка структура і склад підготовчих робіт?
3. Який порядок проведення перед проектного обстеження об’єкта
реконструкції?
4. Прилади необхідні для проведення обстеження об’єкта реконструкції.
Тема 3. Виконання земляних робіт при реконструкції у тісних умовах. Особливості розробки ґрунту в котлованах і траншеях при реконструкції. Кріплення стінок виїмок. Засипка і ущільнення ґрунту в траншеях і котлованах при реконструкції. Влаштування підземних комунікацій. Види комунікацій та способи їх виконання при реконструкції у тісних умовах. Підбір оптимальних машин і механізмів при влаштуванні підземних комунікацій.
Література: [1] 59...93, 96...116.
При вивченні теми зверніть увагу на відмінності у виконанні земляних робіт при реконструкції порівняно із новим будівництвом .
Влаштування котлованів і траншей при реконструкції виконують тими ж машинами, що і при новому будівництві - екскаваторами, бульдозерами та навантажувачами різних типів. При земляних роботах в умовах реконструкції виконуються ті ж операції, що і при новому будівництві. Однак ці операції проводяться в складніших умовах, що і призводить до зниження виробництва машин та механізмів, збільшення об’ємів ручної праці, переходу на малогабаритне обладнання.
Влаштування комунікацій на території існуючого підприємства, яке підлягає реконструкції, є дорогим і трудоємким процесом.
На будівельних майданчиках промислових підприємств прокладають магістральні трубопроводи, колектори та кабельні мережі. Найбільші трудові затрати припадають на влаштування трубопровідних мереж.
Залежно від технологічних вимог і умов прокладання комунікацій на різних ділянках території існуючого підприємства комунікації прокладаються різними методами: відкритим - в одній траншеї, а також на естакадах або в галереях, в траншеях без кріплення і з кріпленням стінок; закритим – безтраншейною прокладкою без розробки грунту (методом проколу) і з розробкою грунту (методом продавлювання, щитової проходки, методом буріння).
Питання для самоперевірки
1. Які особливості виконання земляних робіт при реконструкції?
2. Які види кріплення стінок траншей і котлованів у тісних умовах?
3. Як виконується розроблення грунту в котлованах і траншеях в тісних
умовах?
4. Як виконується розроблення грунту екскаватором зі зворотною лопатою в тісних умовах?
5. Як виконується розроблення грунту екскаватором зі зворотною лопатою біля існуючих конструкцій?
6. Як виконується розроблення грунту екскаватором у два яруси?
7. Як виконується розроблення грунту екскаватором у траншеях, які пересікають інженерні комунікації екскаватором?
8. Як виконується розроблення грунту із одноразовим використанням екскаватора і крана при реконструкції ?
9. Як використовуються бульдозери при реконструкції?
10. Як проводиться розроблення міцних і мерзлих грунтів?
11. Як проводиться зворотне засипання. й ущільнення грунту?
12. Які існують методи прокладання підземних комунікацій при реконструкції?
13. Як виконується прокладання підземних трубопроводів методом проколювання та продавлювання?
14. Як виконується прокладання підземних трубопроводів методом горизонтального пробурення?
Тема 4. Розбирання та руйнування конструкцій та монолітних масивів. Способи розбирання та демонтажу конструкцій і будівель. Руйнування конструкцій і масивів вибухом та електрогідравлічними установками. Способи влаштування прорізів, отворів і розділення на частини конструкцій.
Література: [1] 117...158.
Розбирання та руйнування будівлі - це комплексний процес із видалення якоїсь частини або всіх конструктивних елементів будівлі.
Розбирання та руйнування будівлі залежно від умов реконструкції може бути повним або частковим. Повне розбирання будівлі виконується при його знесенні або великомасштабній реконструкції; часткове розбирання виконується при зміні об’ємно-планувального рішення будівлі, заміні окремих конструкцій, елементів, а також при їх ремонтуванні.
Руйнування будівель виконується при аварійному стані будівлі, а також при необхідності виконання робіт зі знесення будівель або його частини в дуже короткий термін і при мінімальних затрат їх праці.
Розбирання та демонтаж конструкцій може проводитись як укрупненими блоками, так і поелементно.
Питання для самоперевірки
1. Які існують методи розбирання будівель і конструкцій?
2. Які існують методи розбирання цегляних стін?
3. Які існують методи розбирання покрівлі?
4. Поелементне і блочне розбирання конструкцій каркасу.
5. Як виконується руйнування конструкцій ударним навантаженням?
6. Як виконується руйнування конструкцій зривом?
7. Як виконується влаштування прорізів та отворів в існуючих конструкціях?
8. Які ви знаєте схеми розбирання залізобетонних каркасів будівлі, яка підлягає реконструкції?
Тема 5. Підсилення залізобетонних, кам'яних і армокам'яних конструкцій, а також фундаментів і їх основ. Підсилення металевих та дерев'яних конструкцій. Техніка безпеки при виконанні підсилень.
Література: [1] 160...174, [3] 150...268, [6] 122...250.
Необхідність підсилення або відновлення будівельних конструкцій виникає не тільки при реконструкції або технічному переоснащенні, але й унаслідок передчасного корозійного або механічного зношення.
У процесі реконструкції часто потрібна зміна встановленої у проекті конструктивної схеми роботи або геометричних розмірів конструкцій. Заміна застарілого обладнання на підприємствах або зміна функціонального призначення приміщень спричиняє збільшення навантажень, які діють на конструкцію. Все це вимагає ретельного вивчення ситуації для вибору раціонального конкурентоздатного варіанту підсилення.
Конструкції необхідно підсилювати лише після того, як будуть вичерпані усі можливості забезпечення їх експлуатації в нових умовах без підсилення.
Усі роботи з підсилення конструкцій рекомендується виконувати при наявності проекту організації будівництва (ПОБ) та проекту виконання робіт (ПВР) і у повній відповідності до них.
Питання для самоперевірки
1. Якими методами виконується підсилення залізобетонних конструкцій?
2. Якими методами виконується підсилення кам’яних конструкцій?
3. Якими методами виконується підсилення дерев’яних конструкцій?
4. Якими методами виконується підсилення металевих конструкцій?
5. Які ви знаєте методи підсилення фундаментів?
6. Якими методами виконується підсилення армокам’яних конструкцій?
7. Як виконується зміцнення основ будівель?
Тема 6. Особливості виконання будівельно-монтажних робіт при реконструкції. Особливості виконання риштування та подачі бетонної суміші в тісних умовах. Влаштування ефективної опалубки при реконструкції.
Література: [1] 181...203, [4], [6] 251...253.
Виконання будівельно-монтажних робіт при реконструкції необхідно проводити з урахуванням таких факторів: виконання робіт у мінімальний термін; максимального врахування на стадії проектування вимог та умов виконання робіт; уніфікації елементів і деталей з урахуванням відхилення розмірів підсилювальних конструкцій від проектних; урахування вартості зупинки виробництва, яка у більшості випадків значно перевищує вартість матеріалів і виконання робіт з реконструкції.
Ступінь суміщення будівельно-монтажних робіт з основною діяльністю підприємства визначаються з урахуванням об’ємно-планувального і технологічного компонування будівлі, можливості влаштування прорізів і проїздів для будівельних машин і механізмів; умов виконання робіт (обмеженість ділянки, наявність у ділянці виконання робіт діючого технологічного обладнання, внутрішнього цехового транспорту, устаткувань з високим напруженням тощо); агресивності середовища підприємства; вимог техніки безпеки.
Комплексна механізація будівельно-монтажних робіт при реконструкції будівель і споруд має деякі особливості, які залежать від зовнішніх та внутрішніх параметрів будівлі та призначення цієї будівлі.
Питання для самоперевірки
1. Які особливості виконання опалубочних робіт при реконструкції?
2. Які ви знаєте методи подачі бетонної суміші у тісних умовах?
3. Які ви знаєте технологічні схеми влаштування фундаментів при
реконструкції?
4. Які особливості використання монтажних машин в умовах реконструкції?
5. Технологія демонтажу і монтажу конструкцій одноповерхових будівель.
6. Технологія демонтажу і монтажу конструкцій багатоповерхових будівель.
7. Як використовуються гелікоптери при монтажі та демонтажі
конструкцій?
Тема 7. Вибір раціональних організаційно-технологічних рішень і ефективних комплектів машин та механізмів. Вибір раціональної технології будівельно-монтажних робіт в умовах діючого підприємства. Формування раціонального комплекту машин і механізмів та їх складу.
Література: [1] 235...243, [4].
Для ефективного виконання будівельно-монтажних робіт у тісних умовах на будівельному майданчику діючих підприємств проектувальники та будівельники повинні мати у своєму розпорядженні методичні вказівки та нормативно-довідкові матеріали для оперативного вибору технічних рішень.
Вибір раціональних організаційно-технологічних рішень та ефективних комплектів машин і механізмів при проектуванні та виробництві будівельно-монтажних робіт на об’єктах, що підлягають реконструкції, необхідно проводити на основі організаційно-технологічних правил (ОТП).
Організаційно-технологічні правила (ОТП) є універсальними, що дає можливість використовувати їх для проведення реконструкції виробничих підприємств, або окремих промислових будівель та споруд, а також громадських будівель. Це обумовлене тим, що виконання одних і тих самих будівельних процесів у тісних умовах різних підприємств є подібними.
Питання для самоперевірки
1. Яка послідовність вибору раціональної технології при виконанні будівельних робіт?
2. Вибір варіантів виконання будівельно-монтажних робіт при реконструкції.
3. Вибір варіантів використання машин і обладнання при реконструкції.