ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Вибір посадок для підшипників кочення

Варіанти Умовне визначення підшипника Клас точності підшипника Умови роботи
Обертається вал, корпус нерухомий

Порядок виконання роботи:

1. Вибрати посадки для внутрішнього та зовнішнього кілець радіального підшипника.

2. Виконати складальне та детальні креслення підшипникового вузла та визначити розміри посадочних місць з вказуванням шорсткості та відхилення форми та розташування поверхонь.

Хід роботи.

Визначити посадки для шарикопідшипника № 312, клас точності підшипника «0». Обертається вал.

1. Визначаємо основні розміри підшипника: d×D×B = 60×130×31 [1] с 24, табл. 2

d – розмір отвору внутрішнього кільця підшипника.

D – розмір отвору зовнішнього кільця.

В – ширина доріжки кочення.

2. Визначаємо характер навантаження кілець підшипника. При радіальному навантаженні, постійному за напрямком і обертанні вала в нерухомому корпусі з таблиці 4.88 [2], с.284, том 2 знаходимо характер навантаження:

Зовнішнє кільце – місцеве;

Внутрішнє кільце – циркуляційне.

3. Визначаємо посадки підшипникового вузла.

3.1. З таблиці 4.93 [2], с 289, том 2 для навантаженого зовнішнього кільця Ø130 мм приймаємо посадку ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru з урахуванням характеру навантаження.

3.2. Для внутрішнього кільця Ø60 мм, що зазнає циркуляційне навантаження приймаємо посадку ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru [2] табл. 4.94

Номер квалітету визначаємо за класом точності підшипника, наприклад, для класів 0-го та 6-го треба брати 6 квалітет для валів та 7-для отворів. У нашому випадку приймаємо для вала ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru , а для отвору ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru [2], табл. 4.87.

4. Визначаємо границі відхилення розміру отвору у корпусі:

Ø130 ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru : ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

Dmin розмір отвору у корпусі: Ø130+,040

5. Граничні відхилення зовнішнього кільця підшипника [2], табл. 4.83; с.276.

еs = 0; еі = - 18 мкм

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

зовнішні розміри зовнішнього кільця: Ø130-0,018

6. Визначаємо основні параметри з’єднання .

Найбільший зазор

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

Найменший зазор

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

7. Визначаємо граничні відхилення розміру вала

Посадку внутрішнього кільця підшипника на вал виконано в системі отвору, де внутрішнє кільце приймаємо за отвір з’єднання

При посадці на вал ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru : [4], с 208, табл.4.

Ø60 ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru : еs = +21 мкм; еі = +2 мкм

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

Ø ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru мм

Розміри отвору внутрішнього кільця підшипника Ø60-0,015 мм [2],табл. 4.84, с. 278.

8. Визначаємо основні параметри з’єднання.

Найбільший натяг

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

Найменший натяг

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

9. Будуємо схеми розташування полів допусків, викреслюємо ескіз вузла з’єднання по детально, з постановкою розмірів, граничних відхилень, шорсткості та відхилення форми поверхонь.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

Малюнок 3.1. Схема розташування полів допусків підшипникового з’єднання

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 - student2.ru

Наши рекомендации