Процедури врахування законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємства в процесі аудиту фінансових звітів

Закони та нормативні акти значно різняться своїм впливом на фінансові звіти. Деякі з них визначають форму, зміст фінансових звітів суб'єкта господарювання або суми, що підлягають обліку, або інформацію, що підлягає розкриттю у фінансових звітах. Інші закони та нормативні акти є обов'язковими для дотримання управлінським персоналом або встановлюють положення, згідно з якими суб'єкт повинен вести свою діяльність. Деякі суб'єкти здійснюють свою діяльність в сферах, що жорстко регулюються законодавством (наприклад: банки та підприємства хімічної промисловості). Діяльність інших суб'єктів регулюється лише законами та нормативними актами, які визначають загальні питання функціонування суб'єкта господарювання (наприклад, техніка безпеки, охорона здоров'я працівників і збереження принципу рівноправності при прийомі на роботу). Тому національні стандарти бухгалтерського обліку й аудиту, імовірно, конкретніше визначатимуть зв'язок законів і нормативних актів з аудиторською перевіркою. Цей МСА застосовується до аудиторських перевірок фінансових звітів, але не застосовується до інших завдань, у межах яких аудитор повинен спеціально перевірити відповідність визначеним законам і нормативним актам та підготувати окремий висновок. Рекомендації щодо відповідальності аудитора, пов'язаної з розглядом фактів шахрайства і помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів, подано в МСА 240 "Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиту фінансових звітів". Відповідальність управлінського персоналу за відповідність діяльності законам та нормативним актам Управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб'єкта господарювання згідно із законами та нормативними актами. На управлінський персонал покладена також відповідальність за запобігання фактам невідповідності законодавству і за виявлення таких фактів. Забезпечення наявності у працівників належної кваліфікації та розуміння ними Кодексу Поведінки; Моніторинг дотримання Кодексу Поведінки й застосування дисциплінарних заходів до працівників, які його не дотримуються; Залучення юридичних консультантів для моніторингу змін законодавчих вимог; Ведення реєстру основних законів, що їх повинні дотримуватися суб'єкти господарювання в межах своєї галузі, а також реєстру скарг. Суб'єкти господарювання із великими обсягами діяльності можуть доповнити таку політику та процедури через покладання відповідних обов'язків на: Службу внутрішнього аудиту; Аудиторський комітет. Перевірка аудитором відповідності законам та нормативним актам Аудитор не несе і не може нести відповідальність за запобігання невідповідності законодавству. Проте проведення щорічної аудиторської перевірки може мати стримуючий ефект. Під час аудиту є неминучий ризик того, що деякі суттєві викривлення у фінансових звітах не будуть виявлені, незважаючи на належне планування аудиторської перевірки і її проведення згідно з МСА. Ризик збільшується, якщо суттєве викривлення є результатом невідповідності законам і нормативним актам через дію наступних чинників: • наявність багатьох законів і нормативних актів, що стосуються головним чином поточної діяльності суб'єкта господарювання, і, як правило, не справляють суттєвого впливу на фінансові звіти та не охоплюються інформаційними системами суб'єкта господарювання, що стосуються фінансової звітності; на ефективність аудиторських процедур впливають обмеження, властиві внутрішньому контролю, а також застосування тестування; багато доказів, отриманих аудитором, є радше переконливими, ніж остаточними; невідповідність законодавству може включати дії, спрямовані на приховування, (наприклад, змову, підробку документів, навмисне невідображення в обліку операцій, дії вищого управлінського персоналу поза системою контролю або навмисне викривлення інформації, наданої аудитору). Відповідно до МСА 200 "Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів", аудитор повинен планувати і проводити аудит з дотриманням професійного скептицизму, враховуючи, що аудиторська перевірка може виявити обставини (чи події), які могли б поставити під сумнів відповідність діяльності суб'єкта господарювання законам і нормативним актам. Конкретні законодавчі вимоги можуть передбачати, щоб разом з аудиторським висновком у процесі аудиторської перевірки фінансових звітів аудитор надавав окремий звіт про відповідність діяльності суб'єкта господарювання окремим положенням законів або нормативних актів. За таких обставин аудитор повинен планувати проведення тестування стосовно відповідності цим положенням законів і нормативних актів. Щоб спланувати проведення аудиту, аудитор повинен мати загальне розуміння тих законодавчих і нормативних вимог, які застосовуються до суб'єкта господарювання н галузі, а також отримати загальне уявлення про відповідність діяльності суб'єкта господарювання цим вимогам. Документування виявлених обставин має включати копії записів бухгалтерського обліку, документів, а також (у разі потреби) конспектів бесід. Якщо управлінський персонал не надає переконливої інформації про відповідність діяльності законам та іншим нормативним актам, аудитор повинен проконсультуватися з юристом суб'єкта господарювання щодо застосування законів і нормативних актів до цих обставин і можливого їх впливу на фінансові звіти.