Створення передумов впровадження засобів автоматизованого оброблення пошти в регіональних вузлах мережі поштового зв’язку
Системи автоматизованого оброблення пошти, перш за все письмової кореспонденції, являють собою коштовні комплекси і машини з високою вартістю технічного обслуговування, діагностики і ремонту.
Основними передумовами впровадження таких систем є:
- концентрація поштових потоків в регіональних вузлах,
- виділення інтервалів часу, достатніх для оброблення пошти в регіональних вузлах,
- економічна ефективність.
Концентрація поштових потоків в регіональних вузлах необхідна для забезпечення ефективного функціонування систем автоматизованого оброблення пошти.
Так, технічна продуктивність сучасних листосортувальних машин (ЛСМ) складає 30 000 листів за годину.
Досвід європейських країн і досвід колишнього СРСР свідчить, що ЛСМ виправдовує себе лише за умови корисної роботи не менш 16 годин за добу, тобто, за умови надходження в регіональний вузол на сортування не менш 480 тис. листів за добу.
Зазначимо, що в 1991 р. обсяги письмової кореспонденції в СРСР складали 15 млрд. листів за рік, з яких не менше 3,5 млрд. припадало на долю України.
Нинішні обсяги письмової кореспонденції в Україні складають близько 350 млн. листів за рік (близько 1 млн. листів за добу), тобто, зменшилися у порівнянні з обсягами останнього року існування СРСР в 10 разів.
Хоча теоретично на автоматизоване оброблення в регіональних вузлах можуть бути спрямовані потоки письмової кореспонденції від усіх об’єктів поштового зв’язку, що їм підпорядковані, однак, з урахуванням установлених Адміністрацією зв’язку України нормативних строків пересилання місцевої кореспонденції Д + 1 і кореспонденції, що пересилається між населеними пунктами однієї області, Д + 2, зазначена кореспонденція вилучається в окружних узлах і на автоматизоване оброблення в регіональних вузлах не потрапляє.
Обсяги потоків письмової кореспонденції, що потенційно можуть надійти на оброблення до РВ, залежать від прийнятої технології оброблення письмової кореспонденції в ОВ.
Існуючі нормативи чисельності загальновиробничого персоналу не передбачають залежності трудових витрат на сортування письмової кореспонденції від кількості напрямів її сортування, хоча об’єктивно зазначена залежність існує, тому в ОВ можливі різні варіанти сортування письмової кореспонденції при рівних трудових витратах на їх виконання.
На рис. 5.15 наведено три варіанти схем можливого розподілу потоків письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку.
Рисунок 5.15. Схеми розподілу потоків письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку
Цифрами на рис. 5.15 позначено:
1 – повний потік несортованої вихідної письмової кореспонденції ВЗ ОВ (ВЗ, закріплених за ОВ);
2 – потік сортованої вхідної місцевої та обласної письмової кореспонденції ВЗ ОВ;
3 – потік сортованої вхідної іногородньої письмової кореспонденції ВЗ ОВ;
4.1 – повний потік несортованої письмової кореспонденції ОВ – РВ до всіх ОВ і РВ;
4.2 – потік несортованої письмової кореспонденції ОВ – РВ до всіх ОВ;
4.3 – потік сортованої письмової кореспонденції ОВ – РВ до всіх РВ;
4.4 – потік сортованої письмової кореспонденції ОВ – РВ до всіх ОВ;
4.5 – потік сортованої письмової кореспонденції ОВ – РВ до всіх РВ;
5 – повний потік сортованої письмової кореспонденції РВ – ОВ до всіх ОВ;
6 – повний потік несортованої вихідної письмової кореспонденції ВЗ РВ (ВЗ, закріплених за РВ);
7 – потік сортованої вхідної місцевої письмової кореспонденції ВЗ РВ;
8 – потік сортованої вхідної іногородньої письмової кореспонденції ВЗ РВ.
Для кількісної оцінки обсягів письмової кореспонденції, що потенційно можуть надійти на оброблення до РВ, при визначенні орієнтовного розподілу потоків письмової кореспонденції між об’єктами мережі поштового зв’язку МПЗ-3 прийняті їх наступні орієнтовні співвідношення:
- розподіл сумарних вихідних і сумарних вхідних потоків письмової кореспонденції між усіма ВЗ ОВ і усіма ВЗ РВ:
- між ВЗ ОВ і ОВ – 75%,
- між ВЗ РВ і РВ – 25%
загального потоку письмової кореспонденції України;
- розподіл сумарних вихідних і сумарних вхідних потоків письмової кореспонденції ВЗ ОВ:
- між усіма ВЗ ОВ, закріпленими за одним ОВ (місцевий) – 15%,
- між усіма ВЗ ОВ, закріпленими за усіма ОВ одного округу (окружний) – 15%,
- між усіма ВЗ ОВ і усіма ОВ – 30%,
- між усіма ВЗ ОВ і усіма РВ – 15%
загального потоку письмової кореспонденції України;
- розподіл сумарних вихідних і сумарних вхідних потоків письмової кореспонденції ВЗ РВ:
- між усіма ВЗ ОВ, закріпленими за одним РВ (місцевий) – 10%;
- між усіма ВЗ РВ і усіма ОВ (іногородній) – 15%
загального потоку письмової кореспонденції України.
У табл. 5.12 надано значення розподілу потоків письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку МПЗ-3 і кількість сортувань письмової кореспонденції за напрямами сортування.
Таблиця 5.12. Значення розподілу потоків письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку
| Напрями сортування письмової кореспонденції | Значення частки потоку від загального потоку письмової кореспонденції України | Кількість сортувань письмової кореспонденції за напрямами сортування |
| 0,75 | ||
| 0,30 | ||
| 0,45 | ||
| 4.1 | 0,45 | |
| 4.2 | 0,30 | |
| 4.3 | 0,15 | |
| 4.4 | 0,30 | |
| 4.5 | 0,15 | |
| 0,45 | 1 (напрями 4.1, 4.2, 6) | |
| 0,25 | ||
| 0,10 | ||
| 0,15 | 1 (напрями 4.3, 4.5) 2 (напрям 4.1) |
Як випливає з табл. 5.12, загальні обсяги письмової кореспонденції, що потенційно можуть надійти на оброблення у РВ, складають:
- за варіантом а (потоки 4.1, 6, 7, 8) – 95%;
- за варіантом б (потоки 4.2, 6, 7, 8) – 80%;
- за варіантом в (потоки 6, 7, 8) – 50%.
Реально, з урахуванням наявності реєстрованої письмової кореспонденції та письмової кореспонденції, що за своїми масогабаритними показниками не підлягає автоматизованому обробленню, на автоматизоване оброблення зможе надійти, в середньому, на 20% менше визначених обсягів.
Середня кількість сортувань Sср за варіантами а, б, в схем розподілу потоків письмової кореспонденції може бути розрахована як Sср= 
де 
- значення відповідних потоків письмової кореспонденції, 
- значення відповідної кількості сортувань письмової кореспонденції за напрямами (рис. 5.15, табл. 5.12).
У табл. 5.13 наведено значення обсягів потоків письмової кореспонденції, що потенційно і реально можуть надійти на автоматизоване сортування, та значення середньої кількості сортувань одного листа за варіантами а, б, в схем розподілу потоків письмової кореспонденції (рис. 5.15, табл. 5.12).
Таблиця 5.13. Значення обсягів потоків письмової кореспонденції
| Техніко-економічні показники сортування | Варіанти схем розподілу потоків письмової кореспонденції | ||
| а | б | г | |
| Частки обсягів письмової кореспонденції, що потенційно можуть надійти на автоматизоване сортування | 0,95 | 0,80 | 0,50 |
| Частки обсягів письмової кореспонденції, що реально можуть надійти на автоматизоване сортування | 0,76 | 0,64 | 0,40 |
| Середня кількість сортувань одного листа, од. | 2,45 | 2,30 | 2,00 |
Як випливає з табл. 5.13, більшим часткам потоків письмової кореспонденції, що можуть надійти на автоматизоване оброблення, відповідають більші значення середньої кількості сортувань письмової кореспонденції, а, отже, і більші загальні витрати на оброблення письмової кореспонденції та навпаки.
Враховуючи, що витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу (крім змінного), утримання приміщень, електроенергію, опалення, освітлення, запасні частини і матеріали і т.і. практично не залежать від кількості годин корисної роботи машини, стає зрозумілим, чому всі ЛСМ, установлені в обласних центрах України до 1991 року, раніше чи пізніше опинилися на смітниках металобрухту.
Таким чином, можна стверджувати, що нині в Україні не існує обсягів письмової кореспонденції, достатніх для ефективного використання ЛСМ.
Втім, прогноз на майбутнє досить оптимістичний. Це пов’язане з тим, що рівень споживання послуг поштового зв’язку в Україні занадто низький.
Так, кількість листів, що припадає на одного мешканца за рік за даними ВПС (2003 р.) складала: в США – 660,0, в Німеччині – 256,1, в Польщі – 55,1, в Росії – 7,9, в Україні – 6,7.
Зі зростанням добробуту населення, розвитком малого і середнього підприємництва можна сподіватися на зростання зазначеної кількості листів в Україні хоча б до рівня Польші, тобто в 8 разів, що виявиться достатнім для ефективної роботи приблизно 12 ЛСМ.
Виділення інтервалів часу, достатніх для оброблення пошти в регіональних вузлах являє собою передумову впровадження систем автоматизованого оброблення пошти, тісно пов’язану з концентрацією поштових потоків в регіональних вузлах.
Як вже зазначалось, ефективность застосування ЛСМ вимагає їх корисної роботи на протязі не менш 16 годин за добу.
Для максимізації інтервалів часу, що можуть бути виділені для попереднього ручного оброблення письмової кореспонденції в ОВ, тобто, для мінімізації кількості робочих місць в ОВ, скорочення затримки пересилання письмової кореспонденції, обумовленої її автоматизованим обробленням, та для економії експлуатаційних витрат корисна робота ЛСМ має бути безупинною.
Безупинну роботу ЛСМ може бути забезпечено за рахунок попереднього накопичування в РВ письмової кореспонденції, що надходить на автоматизоване оброблення з поштовими маршрутами ОВ – РВ, тобто, за рахунок більш ранього відправлення цих маршрутів з ОВ.
Проте, як саме попереднє накопичування письмової кореспонденції в РВ, так і раннє відправлення поштових маршрутів ОВ – РВ, призводять до зростання витрат на оброблення письмової кореспонденції.
Перше обумовлене тим, що попереднє накопичування письмової кореспонденції в РВ потребує збільшення кількості накопичувачів попереднього накопичування або збільшення їх ємності, а друге – тим, що раннє відправлення маршрутів ОВ – РВ призводить до скорочення інтервалу часу, що може бути виділений для попереднього оброблення письмової кореспонденції в ОВ, зокрема, для вилучення місцевої і окружної кореспонденції, внаслідок чого виникає потреба в збільшенні кількості робочих місць з попереднього оброблення письмової кореспонденції в ОВ.
Виходячи з цього безупинну роботу ЛСМ необхідно забезпечити за рахунок визначення найбільш пізнього часу відправлення маршрутів ОВ – РВ, при якому одночасно досягаються безупинна робота ЛСМ, мінімізація ємності накопичувачів попереднього накопичування письмової кореспонденції в РВ та максимізація інтервалу часу, що виділяється для попереднього оброблення письмової кореспонденції в ОВ.
Нижче наведений приклад визначення оптимального часу відправлення маршрутів ОВ – РВ, при якому забезпечується виконання зазначених вимог.
Основні вихідні дані та результати розрахунків наведено у табл. 5.14.
Таблиця 5.14. Приклад визначення оптимального часу відправлення маршрутів ОВ – РВ
| Номер ОВ | Час перевезення пошти маршрутами ОВ – РВ, год. | Значення обсягів письмової кореспонденції, що надходять з ОВ до РВ, тис. од. | Розклади руху транспорту на маршрутах ОВ – РВ, год. | Додаткові затримки відправлення транспорту на маршрутах ОВ – РВ, год. | |||
| Неоптимізовані | Оптимізовані | ||||||
| Відправлення | Прибуття | Відправлення | Прибуття | ||||
| 3,0 | 21.00 | 00.00 | 22.00 | 01.00 | 1,0 | ||
| 4,0 | 21.00 | 01.00 | 22.30 | 02.30 | 1,5 | ||
| 5,0 | 21.00 | 02.00 | 23.30 | 04.30 | 2,5 | ||
| 6,0 | 21.00 | 03.00 | 23.30 | 06.30 | 2,5 | ||
| 8,0 | 21.00 | 05.00 | 00.00 | 08.00 | 3,0 | ||
| 9,0 | 21.00 | 06.00 | 00.00 | 09.00 | 3,0 | ||
| 11,0 | 21.00 | 08.00 | 23.30 | 10.30 | 2,5 | ||
| 12,0 | 21.00 | 09.00 | 23.30 | 11.30 | 2,5 | ||
| 14,0 | 21.00 | 11.00 | 22.00 | 12.00 | 1,0 | ||
| 15,0 | 21.00 | 12.00 | 23.00 | 14.00 | 2,0 | ||
| 18,0 | 21.00 | 15.00 | 21.00 | 15.00 | 0,0 | ||
| 19,0 | 21.00 | 16.00 | 21.30 | 16.30 | 0,5 |
Як випливає з табл. 5.14, розглядаються 12 ОВ, з’єднаних з РВ маршрутами ОВ – РВ, для яких задані час перевезення пошти маршрутами ОВ – РВ, значення обсягів поштових потоків, що надходять з ОВ до РВ, та неоптимізовані розклади руху транспорту на маршрутах ОВ – РВ з найбільш раннім відправленням з ОВ (21.00).
Результатами розрахунків є оптимізовані розклади руху транспорту на маршрутах ОВ – РВ з найбільш пізнім відправленням з ОВ (з 21.00 до 00.00), за яких забезпечується безупинна робота ЛСМ, та значення додаткових затримок відправлення транспорту на маршрутах ОВ – РВ з ОВ.
На рис. 5.16 наведено часові графіки надходження і сортування письмової кореспонденції в РВ.
Будь-яка ордината графіків рис. 5.16,б, г відповідає значенню залишку несортованої кореспонденції у визначений момент часу, причому тангенс кута нахилу прямої між моментами будь-яких сусідніх надходжень визначається продуктивністю оброблення письмової кореспонденції в ЛСМ ( на рис. 5.16 – 20 тис. листів за годину).
Графік рис. 5.16,а відбиває значення обсягів письмової кореспонденції, що надходять з маршрутами ОВ – РВ до РВ, та моменти їх надходження до РВ, а графік рис. 5.16,б – процес сортування в РВ обсягів письмової кореспонденції, що надійшли відповідно до графіка рис. 5.16,а.
З графіка рис. 5.16,б випливає, що, не дивлячись на значну ємність накопичувачів попереднього накопичування (80 тис. листів), в роботі ЛСМ спостерігається перерва (з 14.00 до 15.00).
Графік рис. 5.16,в оптимізованого надходження письмової кореспонденції до РВ побудовано виходячи з того, що сумарні обсяги письмової кореспонденції, що надходять на оброблення до РВ, складають 320 тис. листів, внаслідок чого для їх безупинного оброблення потрібно 320000:20000 = 16 годин (з 01.00 до 17.00), причому момент кожного наступного надходження збігається з моментом закінчення оброблення письмової кореспонденції попереднього надходження.
Графік рис. 5.16,г оптимізованого сортування безпосередньо випливає з графіка рис. 5.16,в.
З графіка рис. 5.16,г випливає, що при оптимізованому надходженні письмової кореспонденції на оброблення ємність накопичувачів попереднього накопичування в РВ скорочується удвічі (до 40 тис. листів), а в роботі ЛСМ перерви відсутні. При цьому час відправлення маршрутів ОВ – РВ зростає з 0 до 3 годин, що дозволяє відповідно скоротити кількість робочих місць з ручного оброблення письмової кореспонденції в ОВ.
|
Рисунок 5.16. Графіки надходження і сортування письмової кореспонденції в РВ
Як випливає з табл. 5.14, за оптимізованими розкладами руху транспорту на маршрутах ОВ – РВ при значеннях часу надходження транспорту до РВ, упорядкованих відповідно до значень часу перевезення пошти на цих маршрутах, додаткова затримка часу відправлення транспорту з ОВ на більш протяжних маршрутах може бути більшою, ніж на менш протяжних маршрутах, наприклад, додаткова затримка часу відправлення транспорту на маршруті ОВ-10 – РВ складає дві години при часі перевезення пошти 15 годин, а на маршруті ОВ-1 – РВ – одну годину при часі перевезення пошти 3 години.
Зазначене спостереження може бути використане для збільшення затримок часу відправлення транспорту на одних маршрутах ОВ – РВ за рахунок їх зменшення на інших маршрутах, тобто, за рахунок зміни порядку надходження транспорту до РВ.
З приводу графіків рис. 5.16,в,г слід зауважити, що вони відповідають заданим значенням обсягів письмової кореспонденції.
При зростанні або скороченні згаданих обсягів розклади руху транспорту на маршрутах ОВ – РВ повинні відповідно коригуватися. Якщо таке коригування не проводити, то при зростанні обсягів письмової кореспонденції чергове надходження письмової кореспонденції буде діятися в момент часу, коли оброблення письмової кореспонденції попереднього надходження ще не завершене, а, отже, будуть відповідно зростати потрібні ємності накопичувачів попереднього накопичування і час оброблення письмової кореспонденції, а при скороченні обсягів письмової кореспонденції в роботі ЛСМ з’явяться відповідні перерви.
Економічна ефективність впровадження систем автоматизованого оброблення пошти визначається співвідношенням вартості автоматизованого і ручного оброблення пошти.
При визначенні зазначеного співвідношення слід враховувати принципову відмінність автоматизованого і ручного оброблення пошти.
Вартість автоматизованого оброблення пошти визначається, насамперед, капітальними та експлуатаційними витратами, пов’язаними з впровадженням систем автоматизованого оброблення пошти, і практично не залежить від обсягів обробляємої пошти.
Вартість ручного оброблення пошти, навпаки, визначається, головним чином, обсягами обробляємої пошти і практично не пов’язана з капітальними та експлуатаційними витратами.
Виходячи з вартості ЛСМ близько 4 млн. євро і плануємого терміну її експлуатації близько 10 років, амортизаційні відрахування або виплати по пільговому банківському кредиту складуть близько 10% за рік та інші експлуатаційні витрати – ще близько 10% за рік, отже сумарні витрати складуть 800 тис. євро (5,1 млн. грн.) за рік або 2200 євро (14 тис. грн.) за добу.
З іншого боку, для ручного сортування 480 тис. листів за добу з нормативною продуктивністю 2 000 листів за годину необхідно 240 людино-годин. При заробітній платі сортувальниці близько 1000 грн. за місяць з нарахуваннями або 6 грн. за робочу годину, вартість сортування 480 тис. листів складе близько 1400 грн. (220 євро) за добу.
Таким чином, вартість машинного сортування виявляється в 10 разів вищою за вартість її ручного сортування, отже теперішнього часу ще не існує економічних передумов впровадження систем автоматизованого оброблення пошти.
Втім, зі зростанням заробітної плати сортувальниць та її наближенням до європейського рівня з’явяться і економічні передумови зазначеного впровадження.