ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕРТЯ В РІЗЬБІ ТА ТОРЦІ ГАЙКИ

7.1. МЕТА РОБОТИ: визначити коефіцієнт тертя в різьбі та на торці гайки , вивчити їх залежність від матеріалів деталей різьбового з’єднання ,

термообробки , точності виготовлення різьби та шорсткості поверхні , а також наявності та сорту мастила .

7 .2. Схема установки

1) визначення повного крутного моменту загвинчування на ключі:

Т загв =Тр+Тт.:

2)визначення моменту на ключі , необхідного для подолання моменту сил тертя в різьбі (Тт.=0)

7.3. характеристика дослідження болта та умови мащення

Таблиця 7.1.

Параметри з’єднання   Позначення Метод визначення Розміри
1. Зовнішній діаметр різьби болта, мм d     Виміряти штангенциркулем  
2. Середній діаметр різьби болта, мм d2     По табл. ГОСТа  
3. Внутрішній діаметр різьби болта, мм d1     По табл. ГОСТа  
4. Крок різьби, мм Р     Виміряти різбоміром  
5. Кут підйому гвинтової лінії різьби за сер. діаметром, град   β   tgβ= ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru  
6. Зовнішній діаметр опорної поверхні гайки, мм (розмір під ключ) D ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru   Виміряти штангенциркулем  
7. Діаметр отвору під болт в опорній втулці, мм dотв     Виміряти штангенциркулем  
8. Розрахунковий діаметр різьби болта, мм dp       dp= d - 0.94p    
9. Допустиме напруження розтягу для матеріалу болта, МПа   [ ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru ]   [ ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru ]= ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru  
10. Коефіцієнт запасу міцності при контрольній (неконтрольованій) затяжці n     -  
11. Допустима сила затяжки болта, Н [ F ]     [ F ]= ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru    
12. Сорт мастила та стан поверхні тертя        

Примітки :

Границя текучості для сталі Ст3 ГОСТ 535-79 ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru =220 МПа,

запас міцності n = 1, 5 - 2.

7. 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ ТА ПІДРАХУНОК

7.4.1. Результати вимірів повного крутного моменту загвинчування на ключі

Таблиця 7.2.

Сила затяжки   Покази індикатора динамометричної пружини, мм Покази індикатора на динамометричному ключі, мм Момент загвинчування на ключі , Тзагв, Нм
№ досліду ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru Середнє значення, мм
Fзат=0,25[F]          
   
   
Fзат=0,5[F]          
   
   
Fзат=0,75[F]          
   
   
Fзат=[F]          
   
   

7.4.2 Результати вимірів моменту на ключі, необхідне на подолання моменту сил тертя в різьбі Тр

Таблиця 7.3.

Сила затяжки   Покази індикатора динамометричної пружини, мм Покази індикатора на динамометричному ключі, мм Момент загвинчування на ключі, Тр, Нм
№ досліду ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru Середнє значення, мм
Fзат=0,25[F]          
   
   
Fзат=0,5[F]          
   
   
Fзат=0,75[F]          
   
   
Fзат=[F]          
   
   

7.4.3. Залежності моментів Тзагв та Тр від зусилля затяжки Fзат

Тзагв, Тр, Нм

               
               
               

4 8 12 16 Fзат,кН

.4.4. Встановлення залежності ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Таблиця 7.4.

Fзат, Н Тзагв , Hм Тр, Нм Тт= Тзагв- -Тр, Нм ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , МПа ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , МПа ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , МПа ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru
               
               
               
               

7.5. Визначення зусилля затяжки болта Fзат до зусилля, що прикладається до ключа Qкл при нормальній довж ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru ині ключа lкл=14d.

Таблиця 7.5.

Fзат, Н Qкл= ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru
     
     
     
     

7.6. Визначення коефіцієнта тертя в різьбі та на торці гайки

7.6.1. Визначення коефіцієнта тертя в різьбі для болта М......

Вихідна формула для розрахунку

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Таблиця 7.6.

Залежність № досліда Середнє арифметичне значення
ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru          
ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru          
ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru          

Примітка :

α = 60 ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , кут профілю метричної різьби

7.6.2. Визначення коефіцієнта тертя на точці гайки (fr)

Вихідна формула Тт = ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Таблиця 7.7.

Залежність № досліда Середнє арифметичне значення
Dcp=0.5 (D+dотв)          
  ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru          

Примітка: Dcp – середній діаметр опори гайки

7.7. Висновок

Виконав студент 3 курсу ___________групи

______________________________________

Прийняв(ла)______________________________

Дата __________________________________

Лабораторна робота №8

Визначення коефіцієнта тертя стиках напруженого гвинтового з’єднання, працюючого на зсув

I.МЕТА РОБОТИ

Визначаємо коефіцієнт тертя на поверхні стиску напруження гвинтового з’єднання, яке визначається в залежності від наступних основних факторів

I.I. Від співвідношення матеріалів з’єднуючих поверхонь;

I.2.Від шорсткості повехні з’єднуючих поверхонь;

I.3.Від наявності і сорта змазки.

Коефіцієнт тертя на поверхнях зєднань визначаються на спеціальній установкі: динамометричним ключом момента закручуються гайки болта ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , і динамометричним кільцем величини рушійної сили ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru .

2. ОБЛАДНАНЯ, ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ

2.1. Установка для проведення дослідів ДМ-23.

2.2. Машина для дослідів ДМ-30.

2.3. Набір гвинтів, гайок і втулок.

2.4. Днамометричний ключ із змінной головкой.

2.5. Штангенциркуль.

2.6. Різьбометр.

3. Опис установки для визначення коефіцієнта тертя

Установка складається із двох змінних пластин 1, повзуна 2 і основи 3. У верхній частині повзуна є різьбовий отвір, в який вкручується гвинт 9, з’єднується через сухар 11, повзун 2 з динамометричним кільцем 10. В нижній частині основи є центруючий бурт, який слугує для з’єднання установки із столом машини ДМ-30.

Затяжка гвинта 4 з гайкою 5 здійснюється динамометричним ключом. Сила зсуву повзуна визначається по індикатору динамометричного кільця 10.

Зсув повзуна відносно пластин можна спостерігати по зсуву поділок на повзуні відносно поділок на одній з пластин.

Установка дозволяє визначить гвинтове з’єднання з різними параметрами. Для цієї мети в комплект додають три різні пари пластин 1 з різною чистотою обробки з’єднувальних поверхонь і серією гвинтів, гайок і втулок, маючих різний діаметр і крок різьби. Встановлення гвинтів різних діаметрів проводиться через змінні втулки 6 і 7. Зовнішній діаметр втулок виконаний по діаметру отворів пластин, а внутрішній діаметр має різні розміри в залежності від діаметра болта з врахуванням наявності зазору між ним і втулкою. Пластини мають штифти 8, а втулки – пази, виключаючи поворот гвинта при його затягуванні.

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4.1. Дослідженню піддаються три комплекта пластин з різною чистотою обробки поверхонь, які з’єднуються гвинтами одного і того ж діаметру. Змазка з’єднуваних поверхонь проводиться за вказівками викладача.

4.2. Шляхом заміру визначається зовнішній діаметр різьби гвинта ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , крок різьби ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , зовнішній діаметр опорної поверхні гайки ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru і діаметр отвору під гвинт ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru втулки.

4.3. За таблицями ГОСТа для данного зовнішнього діаметра різьби ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru і кроку ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru знаходять відповідно внутрішній ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru і середній ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru діаметри, а потім знаходять розрахунковий діаметр різьби ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru .

4.4. Установку збирають так, щоб зійшлись отвори бічних пластин з отворами повзуна. Відмітку на повзуні звіряють з верхньою відміткою на боковій пластині.

4.5. Встановлюємо індикатори динамометричного кільця і динамометричного ключа в гніздах так щоб їх сторони впалися і були при підняті на 1 – 2 мм, і міцно закріплені гвинтами. Після цього шкали індикаторів встановлюють нульовим положенням проти стрілок.

4.6. Визначаємо допустиму силу затяжки гвинта ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru за формулою

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Де ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - допустиме напруження на розтягу для матеріалу гвинта; 1.3 – коефіцієнт.

4.7. Для чотирьох значень сили затягу ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru визначаємо момент вкручування ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru за формулою, значення коефіцієнта тертя в різьбі ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru і на торці гайки ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru знаходимо по таблиці.

4.8. Затягуємо гайку гвинта динамометричним ключом до момента, наближеного ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru . Фіксуємо момент по шкалі індикатора ключа. Плавно повертаємо ключ до потрібного показника стрілки.

4.9. Для даної затяжки гвинтове з’єднання навантажуємо зсувною силою ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , створюємо обертання маховичка машини ДМ-30 до початку зсуву повзуна відносно пластини. Початок зсуву визначаємо по скачку стрілки індикатора динамометричного кільця (зупиняємо приріст навантаження). Найбільший показник зсуву ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru відповідає тертю спокою. Заносимо його в протокол.

4.10. Аналогічно пунктам 4.8. і 4.9. визначаємо силу зсуву ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru від затяжки гвинта моментом наближеним до ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru . Після зсуву повзуна гвинт затягуємо наступним по величині моментом ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru без зняття попередньої затяжки. Необхідно слідкувати, щоб позначка на повзуні не виходила за допуски нижньої риски на пластинах.

5. ОСНОВНІ РОЗРАХУНКОВІ ЗАЛЕЖНОСТІ

Теоретична максимальна зсувна сила ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru дорівнює силам тертя, які виникають на поверхні з’єднань.

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Де ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru число з’єднань на малюнку 1 ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Так як ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , тоді кінцева залежність для визначення ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Де ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - сила затягу гвинта;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru – коефіцієнт тертя на поверхнях з’єднань.

При виконанні даної роботи сила затягу пропорціональна моменту закручування ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , вміряну динамометричним ключом. Момент закручування визначається по наступній залежності

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Де ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - момент тертя в різі;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - момент тертя на торці гайки;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - середній діаметр різі;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - кут підйому різі;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - зовнішній діаметр опорної поверхні гайки;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - внутрішній діаметр опорної поверхні гайки;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - наведений кут тертя в різі;

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - коефіцієнт тертя на торці гайки.

Підставляємо в рівняння значення ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru , знайдені із залежності, визначаємо значення ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - коефіцієнта тертя на поверхні зє’днання

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Де ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru - число поверхонь які зсуваються, або

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru

Коефіцієнти тертя в різі і на торці гайки (середні значення)

Таблиця 1

  Стан контактних поверхонь     Коефіцієнт тертя в різі ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru   Коефіцієнт тертя на торці гайки ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru
  Начисто оброблені поверхні при наявності змазки Чорнова обробка поверхні при наявності змазки Чорнова обробка поверхні без змазки     0,10 0,20 0,30   0,085 0,15 0,25

6. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ПОТОКОЛА ДОСЛІДУ

6.1. Заповнюємо після вимірів характеристику досліджуємого гвинтового з’єднання і умови змазки.

6.2.Заповнюємо дані результатів дослідів по вимірюванню момента закручування ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru і зсувного зусилля.

6.3. Визначаємо фактичне значення коефіцієнта тертя ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru на поверхні з’єднання для кожного досліду і знаходимо середнє значення ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru .

6.4. Будуємо графіки: а)залежності зсувної сили ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru від момента закручування ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7 - student2.ru ; б)залежності коефіцієнта тертя від якості обробки поверхонь які перебувають в терті.

6.5. По закінченні роботи зробити короткі висновки.

Наши рекомендации