Міжнародно-правові акти в сфері інформації

· Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року

· Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року

· Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 5 травня 1989 року

· Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року

· Угода про співробітництво в галузі інформації від 09.10.1992 року

· Рекомендації Ради Європи «Про проблеми кримінально-процесуального права, пов’язані з інформаційними технологіями» № R(95)13 від 11 вересня 1995 року

· Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року

· Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі»

· Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 року

· Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року

6. Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права

Інформаційне право являє міжгалузеву дисципліну, що має зв'язок із іншими галузями права та науками.

Інформаційне право та конституційне право. Конституційне (державне) право має основоположне значення для інформаційного права, оскільки норми останнього повинні цілком відповідати положенням Конституції України. Конституція закріплює інформаційні права людини та громадянина, встановлює загальні принципи здійснення інформаційних відносин.

Інформаційне право та цивільне право. Цивільне право передбачає можливості захисту порушених інформаційних прав, спростування недостовірної інформації про особу. В нормах цивільного права отримують розвиток питання реалізації права власності на інформацію, в тому числі питання укладання, виконання та розірвання договорів на одержання та використання інформації тощо.

Інформаційне право, та кримінальне право і адміністративне право. Норми кримінального та адміністративного права передбачають відповідальність за порушення інформаційно-правових норм, реалізуючи таким чином регулятивну та охоронну функції, захищаючи інформаційні права та відносини від протиправних посягань.

Інформаційне право та кримінально-процесуальне та цивільно-процесуальне право. Кримінально-процесуальне та цивільно-процесуальне право створюють можливості відкритого інформаційного доступу відносно здійснення судочинства, гласності (відкритості) судових розглядів, публічності проголошення вироків та рішень судів. Б нормах зазначених галузей права містяться посилання на необхідність у деяких випадках обмежувати певну інформацію з метою захисту життєво важливих інтересів (при здійсненні закритого судового розгляду, в інтересах особи, взятої під захист). Треба зазначити, що докази в кримінальному чи цивільному судочинстві також носять інформаційних характер та несуть в собі відповідні відомості (фактичні дані), на підставі яких встановлюють наявність або відсутність відповідних обставин.

Інформаційне право та міжнародне право. Важливо звернути увагу на те, що міжнародне право та норми міжнародних документів, ратифікованих (прийнятих) Верховною Радою України, є основою для формування норм інформаційного права України згідно з принципом теорії держави та права про примат норм міжнародного права над національним.

Інформаційне право та історичні науки. Історія вивчає розвиток людського суспільства, досліджує питання появи та розвитку писемності, набуття значимості інформації у суспільстві, поширення інформаційних процесів, досліджує питання формування інформаційного суспільства тощо.

Інформаційне право та ТДП. Теорія держави та права як фундаментальна наука дає уявлення про місце інформаційного права в правовій системі, надає загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування права та окремих його галузей.

Окремі положення інформаційного права базуються на теоретичних засадах інших галузей юридичної науки: трудового, господарського, підприємницького, комерційного права, права інтелектуальної власності, земельного права тощо.