Класифікація організаційних форм

ТЕМА 6-1. СТРАТЕГІЇ

РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ.

СТРАТЕГІЇ ІНТЕГРАЦІЇ

ПЛАН

¢ 1. Сутність, мотиви та еволюція інтеграційних процесів

¢ 2. Типи стратегій інтеграції

¢ 3. Способи захисту компаній від поглинання

¢ 4. Організаційні форми інтеграції підприємств

¢ 5. Переваги та ризики стратегії інтеграції

СТРУКТУРА ІІ МОДУЛЯ

«РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА»

• Стратегії щодо продукту Тема 1 Стратегії • Стратегії інтеграції

розвитку бізнесу •• Стратегії диверсифікаціїКонкурентні стратегії

• Міжнародні стратегії

• Фінансова стратегія

Тема 2 • Маркетингова стратегія

• Виробнича стратегія Функціональні • Кадрова стратегія стратегії • Інноваційна стратегія

• Інвестиційна стратегія

Тема 3 • Реалізація стратегії

• Подолання опору стратегічним змінам

Реалізація • Інформаційне забезпечення стратегії стратегії • Контроль за реалізацією стратегії

¢ 1. Сутність, мотиви та еволюція інтеграційних процесів

ІНТЕГРАЦІЯ (ВІД ЛАТ. INTEGRATIO — ВІДНОВЛЕННЯ, ПОПОВНЕННЯ)

¢об’єднання кількох компаній під одним управлінням для взаємної вигоди, послаблення конкуренції завдяки скороченню накладних витрат, збільшення власної частки ринку, поєднання технічних і фінансових ресурсів, спільних досліджень і розробок;

¢узгоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів, країн для ефективнішого використання ресурсів і задоволення потреб учасників цього процесу в певних товарах і послугах.

¢Економічна інтеграціяпроявляється в поширенні та поглибленні виробничотехнічних зв’язків, спільному використанні ресурсів, об’єднанні капіталів, створенні сприятливих умов для економічної діяльності, знятті взаємних бар’єрів.

МОТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ

¢ Економія від розширення діяльності

¢ Синергетичний ефект

¢ Фінансова економія за рахунок трансакційних витрат.

¢ Посилення впливу на галузевому ринку.

¢ Податкові мотиви.

¢ Диверсифікація виробництва, можливість використовувати надлишкові ресурси.

¢ Спекулятивний мотив

¢ Особисті мотиви менеджерів

¢ Протистояння експансії потужних зарубіжних конкурентів

Об’єднання, злиття та поглинаннякомпаній упродовж історії розвитку бізнесу в США та країнах Західної Європи пройшло кілька періодів:

1. Період об’єднань 1887–1904 рр. – вертикальна інтеграція початкового типу

2. Злиття компаній у 1916–1929 рр. – вертикальна інтеграція і диверсифікація

3. 60–70 роки ХХ ст. — період конгломератних об’єднань і диверсифікації.

4. Період об’єднань у 80-х роках ХХ ст.розпад конгломератів і горизонтальне злиття

5. Період об’єднань у другій половині 90-х- на початку 2000-х років – горизонтальна інтеграція – транснаціональні корпорації

¢ 2. Типи стратегій інтеграції

ТИПИ СТРАТЕГІЙ ІНТЕГРАЦІЇ

¢За принципом об’єднання підприємств виділяють функціональну та інвестиційну інтеграцію. У разі функціональної інтеграції об’єднуються підприємства, пов’язані процесом виробництва. За інвестиційної інтеграції виробничої спільності підприємств немає.

ЗАЛЕЖНО ВІД НАПРЯМКУ ОБ’ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

¢ Вертикальна інтеграція — це об’єднання підприємств однієї галузі, які перебувають на різних технологічних етапах виробничого процесу; виробнича кооперація підприємств однієї галузі, близькихгалузей промисловості, що спеціалізуються на виготовленні вузлів, деталей, комплектувальних та інших виробів, потрібних для кінцевого продукту.

¢ Найчастіше вертикальна інтеграція проходить у двох основних формах залежно від її спрямованості у виробничому процесі: зворотної (регресивної)інтеграції та прямої (прогресивної).

ВЕРТИКАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ

¢ Зворотна (регресивна) інтеграція забезпечує зростання підприємства завдяки приєднанню функцій, які раніше виконували постачальники (контролю над джерелами сировини, виробництва комплектувальних виробів і напівфабрикатів). Метою зворотної інтеграції може бути захист стратегічно важливого джерела сировини чи доступ до нової технології, важливої для основної діяльності, а також зменшення залежності від постачальника.

¢ Пряма (прогресивна) інтеграція – це зростання підприємства внаслідок приєднання ним функцій дистриб’юторів продукції: збутових, рекламних, транспортних, сервісних та ін.; підсилення контролю підприємства над системою просування його продукції.

СТРАТЕГІЧНІ ПЕРЕВАГИ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Ø зменшується залежність підприємства від постачальників;

Ø можливість контролювати як постачальники виконують узяті на себе зобов’язання;

Ø ефективніше використання ресурсів, мінімізація запасів;

Ø постачання перетворюється з витратного процесу на прибутковий, якщо його організують дочірні компанії;

Ø розширюється виробництво, завантажуються потужності, збут продукції стає гарантованим (у разі прогресивної інтеграції);

Ø можливість диференціювати продукцію;

Ø полегшується доступ до технологічних розробок партнерів, з’являється можливість виробничої кооперації;

Ø виникає ефект синергії всіх ланок технологічного ланцюга

“постачальник — виробник — споживач”;

Ø формується чітка й ефективна система просування продукції та її збуту за нижчими для споживачів цінами.

СТРАТЕГІЧНІ ОБМЕЖЕННЯ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

¢ збільшуються капіталовкладення у власні дочірні структури, навіть якщо вони неприбуткові;

¢ підприємства зацікавлені в захисті власних інвестицій;

¢ є тенденція до збереження застарілих технологій і виробничих потужностей;

¢ свободу вибору постачальників обмежено;

¢ вищі менеджери інтегрованого підприємства мають бути наділені різноманітними здібностями, знаннями та навичками;

¢ зменшується виробнича мобільність підприємства;

¢ збільшується час, потрібний для розробок і впровадження на ринок нової продукції.

ГОРИЗОНТАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ

¢це об’єднання, налагодження тісної взаємодії підприємств, які випускають однорідну продукцію та застосовують схожі технології. Її провадять технологічно незалежні підприємства, зацікавлені в збільшені спільного збуту продукції.

¢Мета горизонтальної інтеграції — підсилення позицій підприємствав галузі за допомогою поглинання конкурентів чи встановлення контролю над ними. Горизонтальна інтеграція — різновид централізації виробництва та капіталу, один зі способів монополізації ринку.

¢ Залежно від бажання учасників інтеграційного процесу можливе дружнє об’єднання (злиття) підприємств і їх ворожа інтеграція (поглинання).

¢ Дружнє об’єднання (злиття) — це угода між кількома підприємствами, капітал яких об’єднують в одній компанії. Зазвичай так об’єднуються близькі за розміром підприємства за рішенням вищого менеджменту

(власників, засновників).

¢ Ворожа інтеграція (поглинання) — форма примусового злиття, яка полягає в ліквідації поглинутої фірми та переданні фірмі, що її поглинула, усього майна, зобов’язань і боргів ліквідованої фірми.

¢ Водночас фірма, що поглинає, збільшує свої активи на суму чистих активів поглинутої компанії, а її акціонери мають право придбати нові акції пропорційно пайовій участі кожного з них.

¢За ступенем об’єднання можливі такі типи інтеграції:

¢повна інтеграція діяльності;

¢часткова інтеграція(у цьому разі частину продукції виробляють на підприємстві, а частину закуповують у інших підприємств);

¢квазіінтеграція— створення альянсів між підприємствами, які зацікавлені в інтеграції, без переходу прав власності.

¢ Залежно від особливостей юридичного оформлення інтеграція може бути м’якою та жорсткою.

¢ За м’якої форми інтеграції сторони узгоджують свої інтереси без підписання юридичних документів. У цьому разі підприємство не може ніяким жорстким формальним способом (наприклад, через суд) уплинути на своїх партнерів. До м’яких форм інтеграції належать асоціація, консорціум, стратегічний альянс.

¢ У разі жорсткої форми інтеграції відносини сторін обов’язково оформлюють у вигляді юридично обов’язкового договору. Так створюють холдинги, промислово-фінансові групи, концерни, трести.

¢ 3. Способи захисту компаній від поглинання

¢ Внесенн змін до статуту корпорації

¢ ротація ради директорів: раду поділяють на кілька частин, кожен рік обирають тільки одну частину ради; для обрання директора потрібна більшість голосів;

¢ надбільшість: затвердження угоди злиття надбільшістю акціонерів; замість звичайної більшості потрібна більша частка голосів (не менша ніж 2/3, зазвичай 80 %);

¢ •справедлива ціна: протидія акціонерів, які володіють певними пакетами акцій, рішенню про об’єднання організацій, якщо за це не сплачено справедливу ціну (її визначають за допомогою прийнятих процедур або формул).

¢ Випуск акцій з більшими правами голосу дає менеджерам компанії-мішені змогу отримати більшість голосів, не володіючи більшою частиною акцій.

¢ Отруйна пігулкає способом зменшення привабливості компанії-мішені для потенційних загарбників. Наприклад, у разі поглинання компанією-загарбником за допомогою купівлі великого пакета акцій акціонери компанії-мішені одержують право придбати її акції за низькою ціною (зазвичай за половину ринкової ціни). У разі злиття ці права можна застосувати для придбання акцій компанії покупця.

¢ Зміна місця реєстрації підприємства

¢ Купівля компанії, її підрозділів групою приватних інвесторів, зокрема менеджерів фірми, із залученням великої частки позичених коштів. Акції компанії, яку викуповують таким способом, більше не продаються вільно на фондовому ринку.

¢ Судова тяганина. Компанія-мішень позивається до суду проти компанії-агресора за порушення антимонопольного законодавства чи законодавства про цінні папери.

¢ Злиття з “білим лицарем”. Як остання спроба захисту від поглинання ініціюється об’єднання з дружньою компанією, яку за¢ звичай називають “білим лицарем”.

¢ “Зелена броня”. Деякі компанії пропонують групі інвесторів - загарбників зворотний викуп із премією, тобто викупити в них свої акції за ціною, яка вища ніж ринкова та зазвичай вища за ціну, сплачену за них цією групою інвесторів.

¢ Контрнапад на акції компанії-агресора

¢ Укладання контрактів на управління. Компанія укладає з власними менеджерами контракти на управління, у яких передбачено високу винагороду. Якщо вищий менеджер втрачає роботу через поглинання його компанії, йому виплачують чималу суму, так званий золотий парашут.

¢ Реструктуризація активів — купівля компанієюмішенню активів, які не сподобаються компаніїагресору чи створять для неї проблеми з антимонопольними органами.

¢ Реструктуризація зобов’язань:

• випуск акцій для дружньої третьої сторони;

• збільшення кількості акціонерів;

• купівля керівництвом підприємства-мішені акцій із премією в наявних акціонерів

¢ 4. Організаційні форми інтеграції підприємств

КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ

ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ