Визначення шкідників в прихованій формі

Визначення проводять методом розколювання або забарвлення “пробочок”.

Метод розколювання. Із середньої проби відбирають 50 г зерна пшениці, із них цілих 50 зернин і розколюють їх по борозенці. Під лупу підраховують живих шкідників в різних стадіях розвитку.

Метод забарвлення “пробочок”. Із середньої проби відбирають 50 г зерна пшениці із них 250 цілих зернин опускають на 1 хв. в теплу воду (30 ^оС), потім на 20-30 с в 1-% розчин перманганату калію, на 20-30 с в холодну воду, потім висипають на білий папір та підраховують заражені.

Підраховувати заражені зерна починають негайно, не даючи їм підсохнути, щоб не зникло забарвлення «пробочок». Заражені зерна мають круглі ви­пуклі плями близько 0,5 мм в діаметрі з рівномірно забарвленими в темний колір «пробочками», які залишила самка довгоносика після відкладання яєць. Не відносять до заражених зерна з круглими плямами й інтенсивно забарвленими краями та світлою серединою, з плямами неправильної форми в місцях механічного пошкодження.

Заражені зерна розрізають і підраховують кількість живих ли­чинок, лялечок або жуків довгоносиків. Вміст зерен, заражених у прихованій формі, X (%) визначають за формулою: Х= ,

де К₁ — кількість заражених зерен, шт.;

К— кількість зерен, віді­браних для аналізу, шт.

Перспективні методи визначення зараженості в прихованій формі: метод визначення виділення вуглекислого газу, нінгідридний метод, метод флотації, акустичний метод, рентгенівський метод.

Визначення пошкодженості клопом-черепашкою. Із наважки зерна, яке залишилося після виділення смітної і зернової домішки беруть дві наважки цілого зерна по 10 г і візуально визначають пошкоджені зерна. Розрізняють три ознаки пошкодженості: 1. Слід уколу на поверхні зерна у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; 2. Така ж пляма на поверхні зерна, в межах якої спостерігаються вдавленість або зморшки без сліду уколу; 3. Така ж пляма на поверхні зерна у зародку без вдавленості або зморщок і слідів уколу. Розраховують за формулою:

Х_к=М_п · 10,

де М_п – маса пошкодженого зерна, г.

Кінцевий результат записують, як середнє арифметичне двох вимірювань.

Х_К0= ,

де і – вміст зерен, пошкоджених клопом черепашкою у першій та другій наважках.

За зараженість кліщем 1 та 2 ступеня нараховується знижка в розмірі 0,5 % від ціни.

Запитання

1. Назвіть основних комірних шкідників, які пошкоджують пшеницю? Горох?

2. Яка проба зерна береться для визначення зараженості комірними шкідниками в явній формі? В яких одиницях виражається зараженості в явній формі?

3. Що таке зараженість зерна в явній формі?

4. Що таке зараженість зерна в прихованій формі?

5. Яке зерно називаються пошкодженим?

6. Як визначають зараженість зерна пшениці в явній формі?

7. Якими методами визначають зараженість зерна в прихованій формі?

8. Які ступені зараженості зерна довгоносиками і кліщами Ви знаєте? Назвіть числом шкідників при різних ступенях зараженості.

9. Розкажіть методику визначення зерна пшениці клопом-черепашкою?

10. Назвіть три ознаки пошкодження зерна пшениці клопом-черепашкою?

11. Чи приймається зерно пошкоджене шкідниками? Якщо да, то при пошкодженні якими шкідниками?

12. Які цінові знижки застосовують до зерна пшениці пошкодженого клопом-черепашкою?

13. Які існують перспективні методи визначення зараженості в прихованій формі?

Лабораторна робота № 5