Вплив ЕОМ на стан здоров’я людини

Комп’ютерна техніка у наш час знайшла широке використання у діло- водстві, промисловості, науці, навчальному процесі, але при недотриманні вимог безпеки, вона може завдавати значної шкоди працюючим.

Особливістю негативного впливу комп’ютерних технологій на праце- здатність і здоров’я людини є комплексна одночасна дія декількох шкід- ливих факторів, при значній інтенсивності яких відбувається накопичен- ня і акумулювання їх впливу, що викликає суттєві зміни в організмі людини, розлад функцій окремих органів і систем.

До основних негативних факторів належать: випромінювання різних діапазонів електромагнітного спектру (рентгенівське та оптичне випро- мінювання, високочастотні та низькочастотні ЕМП, ЕМП з надто низь- кими частотами, електростатичні поля), шум у джерелі ВДТ, психосоціа- льні фактори виробничого середовища, нервово-емоційна напруга та інші.

Робота ЕВМ і ВДТ призводить до зміни фонової концентрації іонів повітря. Так, приблизно через 5 хвилин роботи монітору концентрація ле- гких негативних іонів знижується в 5-10 разів (фонове значення цього показнику становить 350-620 іонів/см3), а через 3 години роботи їх кон- центрація наближається до нуля. Знижується також концентрація серед- ніх і тяжких негативних іонів, натомість концентрація позитивного заря- джених іонів різко зростає, що дуже негативно відбивається на газообміні в легенях, загальному почутті людини. Значна кількість позитивних іонів, особливо тяжких, призводить до підвищення артеріального тиску, тахіка- рдії, прояву болю в області серця, затрудненню дихання, прискоренню швидкості осідання еритроцитів, розладу функцій центральної нервової системи (дратівливість, головний біль, порушення сну, тонусу м’язів і ін.), порушення травлення.

Оптимальним рівнем аероіонізації на робочому місці рахується вміст легких іонів від 150 до 5000 в 1 см3, повітря (Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и об- щественных помещений №2152-80).

Нормалізувати іонний склад повітря виробничої зони можна різними способами: механічна вентиляція, застосування іонізаторів, заземлених захисних екранів тощо.

Доза рентгенівського випромінювання перед екраном монітора на відстані 50 см від його поверхні є безпечною, вона не досягає межі допу- стимого рівня (50 мкР/год), але не вивчена дія цих променів у поєднанні з іншими, які генеруються ЕОМ на людину, що не дозволяє говорити від- носно безпечної їх дії.

Згідно даних ВООЗ, електромагнітні випромінювання викликають розвиток катаракти. Потенційно сприяють розвитку катаракти іонізуюче, ультрафіолетове – А, інфрачервоне і мікрохвильове випромінювання.

На працездатність та самопочуття людини негативно впливає шум від роботи електронно-обчислювальних машин. При цьому тривала дія шуму призводить до зниження розумової працездатності на 10-15%, швидкої зорової втоми, послаблення уваги, порушення психофізіологіч- них процесів. Вплив шуму ВДТ є однією із причин розвитку стресу, погі- ршення настрою, сенсорного перевантаження, змін кровопостачання тка- нин і органів у зв’язку зі спазмами капілярів.

Професійна діяльність працівника на ВДТ є причиною функціональ- них змін нервово-м’язового апарата і кровопостачання ока, які призво- дять до розвитку астеноптичних скарг. Встановлено, що жінки частіше, ніж чоловіки, скаржаться на зоровий дискомфорт. При цьому відмічено, що в більшості випадків частота аетенопії зростає зі збільшенням трива- лості роботи за ВДТ.

Астноптичні скарги пов’язані також з освітленням робочого місця, відблиском екрану, тремтінням та мерехтінням зображення, сухістю пові- тря тощо. Встановлено, що у 72% користувачів ВДТ мають місце скарги на біль в очах. Результатом напруженої тривалої зорової роботи на ЕОМ може бути не лише специфічний зоровий дискомфорт, але і виникнення головного болю.

Стресові стани, які розвиваються при довготривалій напруженій ро-

боті за ЕОМ, є однією із причин виникнення соматичних, фізіологічних,

психологічних змін в організмі.

Фізіологічні порушення супроводжуються розладами функцій шлун- ково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, скелетних м’язів, за- лоз внутрішньої секреції, шкіри, статевої системи. Встановлено, що ці розлади частіше мають місце у працівників з високою та середньою три- валістю роботи за ЕОМ.

До психологічних і поведінкових розладів відносяться: агресивність,

фрустрація, нервозність, дратівливість, порушення сну, швидкий розви-

ток втоми тощо.

Зміни на соматичному, фізіологічному, психологічному і поведінко- вому рівнях працівників на електронно-обчислювальних машинах та від- еодисплейних терміналах пов’язані з високим навантаженням при вико- нанні завдань, високою емоціонально-психологічною напруженістю та дією негативних виробничих факторів.