Визначення точки беззбитковості виробництва
Внаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного обсягу (NКР) збиткове. Протягом зростання обсягу продукції частина постійних витрат у їх загальній сумі знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (NКР) виробництво стає рентабельним.
Аналіз співвідношення витрати “витрати – обсяг - прибуток”, на практиці іноді називають аналізом точки беззбитковості. Цю точку також називають «критичною» або «мертвої», або точкою «рівноваги».
Точка беззбитковості – це критичний обсяг реалізації (діяльності), при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.
Для обчислення точки беззбитковості (порогу рентабельності) використовують три методи:
- графічний;
- рівнянь;
- маржинального доходу;
При графічному методі знаходження точки беззбитковості зводиться до побудови комплексного графіка “витрати – обсяг - прибуток”,с з точки, послідовність побудови якого полягає в наступному :
- наносять на графік лінію постійних витрат, для чого проводять пряму, паралельну осі абсцис, з точки рівної постійним витратам;
- вибирають відповідний обсяг виробництва (реалізації) продукції і визначається для нього розмір змінних витрат, на підставі якого будують лінію змінних витрат підприємства, яка виходить з точки перетину лінії постійних витрат з лінією ординат і утворює графік сумарних витрат підприємства;
- беруть той же обсяг продаж і на підставі ціни продукції визначають відповідну виручку від реалізації, на підставі якої здійснюють креслення лінії виручки.
- Точка беззбитковості утворюється від перетину лінії виручки і лінії сумарних витрат
Вирізняють постійні витрати та змінні. До постійних витрат відносять: витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати, інші виробничі витрати, адміністративні витрати,витрати на збут. До змінних витрат відносять:сировина та матеріали,паливо та енергія на технічні цілі,зворотні відходи,основна заробітна плата робітників,додаткова заробітна плата,відрахування на соціальне страхування.
Для графічного визначення точки беззбитковості необхідно побудувати лінію витрат і лінію реалізації.
Рівняння лінії витрат:
, (3.10)
де ВВ – валові витрати на продукцію і-го виду, грн.;
постійні (виробничі і позавиробничі) витрати на весь обсяг виробництва продукції і-го виду, грн.
– змінні витрати на одиницю продукції і-го виду, грн./шт.;
Nі - річний обсяг товарної продукції, одиниць.
6692700+172,25*30000=11860200 грн
До постійних витрат відносяться витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, інші виробничі, адміністративні та витрати на збут.
Змінні витрати включають купівлю сировини і матеріалів, палива та енергії на технологічні цілі, заробітну плату робочих і податки на неї.
(68,69+41,21+5,64+98,91+8,64)*30000= 223,096*30000=
6692700 = грн
=117,8+11,37+27,48+3,297+12,31=172,25 грн
Рівняння лінії реалізації:
(3.11)
де ВР – виручка від реалізації продукції і-го виду, грн.
ВР = 454,64 *30000 = 13639200 грн
Чим більший обсяг виробництва ніж критична його величина (точка беззбитковості), тим вищою є економічна безпека виробництва.
Аналітичний вираз для визначення точки беззбитковості:
(3.12)
де А – беззбитковий рівень виробництва, шт.;
шт
Точки: В пост = 6692700
Взм = 5167500
ВВ =11860200
ВР =13639200
Доходи і витрати,
грн.
13639200 ВР
11860200 ВВ
6692700 Впост
А
5167500 Взм
Nкр 30000
Обсяг
виробництва, шт.
Рисунок 3.1 – Графічна інтеграція рівня беззбитковості виробництва