Розрахунок рукавних фільтрів

При виборі тихорєцького фільтра враховують наступні вимоги до фільтрів: гідравлічний опір, що допускає; значення вхідної й вихідної концентрації пилу; капітальні й експлуатаційні витрати. Беруть до уваги характеристики й властивості пилу: дисперсний і хімічний склад; схильність до злипання; цінність; можливість повернення у виробництво; гранично припустиму концентрацію в очищених газах або повітрі.

Загальну площу фільтрування F (м2) розраховують по формулі:

F = Fp +Fрг = (Vз +Vп)/ώ +Fрг

де Fp— площа фільтрування розрахунок рукавних фільтрів - student2.ru працюючих секцій, м2;

Fp.r— площа фільтрувальної тканини в регенерируємої секції, м2;

V3 — обсяг запилених газів з урахуванням підсмоктувань повітря, м3;

Vn--обсяг продувних газів або повітря, м3;

w — швидкість фільтрування, м3/(м2хв).

Задавшись типом фільтра й знаючи його фільтруючу поверхню, визначають, скільки варто встановити фільтрів:

n=F/Fф

де Fф — поверхня фільтрування фільтра, прийнятого до установки, м2.

Швидкість фільтрування залежить від типу фільтрувальної тканини, способу її регенерації, состава й дисперсності пилу. Оптимальна швидкість фільтрування для бавовняних або вовняних тканин становить 0,6—1 м3/(м2хв), а для тканин зі скловолокна 0,3—0,9 м3/(м2хв). При очищенні тканини, що видаляє легко з поверхні, пилу й при її концентрації в запиленому газі менш 1 г/м3 швидкість фільтрування може бути збільшена до 1,3 - 1,5 м3/(м2хв) для вовняних тканин. Залишкова концентрація пилу в очищають газах, що, становить 10-30 мг/м3 при вихідній концентрації 5-50г/м3. При використанні високоефективних фільтрувальних матеріалів концентрація пилу в очищеному газі може знижуватися до 1 мг/м3.

Витрата повітря або газу на зворотну продувку залежить від способу регенерації. Швидкість подачі повітря у фільтрах зі зворотною продувкою повинна перевищувати на 20-40 % швидкість фільтрування запилених газів. У фільтрах з імпульсною продувкою обсяг стисненого повітря становить 0,1-0,2 % обсягу повітря, що очищає, а у фільтрах зі струминною продувкою - 2 - 8%.

Гідравлічний опір рукавного фільтра ΔРф визначається опором корпуса ΔРК й опором фільтрувальної перегородки ΔРф.п:

ΔРф = ΔРК + ΔРф.п

Гідравлічний опір корпуса характеризують коефіцієнтом опору:

ξдо =2ΔРК/(V2вх ρг)

де ξдо — коефіцієнт опору;

Vвх— швидкість руху газів у вхідному патрубку, м/с;

ρг— щільність газів, кг/м3.

Коефіцієнт гідравлічного опору рукавних фільтрів звичайно становить 1,5-2.

Гідравлічний опір фільтрувальної перегородки дорівнює сумі опору тканини ΔРт й опору шаруючи пилу ΔРп :

ΔРфп =ΔРт +ΔРп

Опір тканини:

ΔРт = Кфµтg

де Кф — коефіцієнт, м-1; µ — в'язкість газу, З;

g — питома подача, м3/(м2-з).

Коефіцієнт Кфзалежить від розміру пор фильтротканини й діаметра часток і коливається від 1 109 до 3,5-109, м-1.

Опір шаруючи пилу ΔРп для часток діаметром менш 10 мкм приймають у межах 500—800 Па, а для більшого й волокнистого пилу — 250—400 Па.

Таблиця Технічна характеристика рукавних фільтрів
  Тип фільтра Площа фільтрування, м2 Число секцій Діаметр рукава, м Висота рукава, м Гидравліч опір, кПа
РФГ-1-112 0,22"' 3,1  
РФГ-1-168 0,22 3,1 _____
РФГ-1-224 0,22 3,1
РФГ-1-280 0,22 3,1
РФГ-2-224 0,22 3,1
РФГ-2-336 0,22 3,1
РФГ-2-448 0,22 3,1
РФГ-2-560 0,22 3,1 _____
ФРУ 2,5—50 1—4 0,125 0,9; 1; 2,51,5; 2;
ФРВ-20 0,13 1,63
ФРН-30 0,13 1,63
ФРО-2400-1 0,2 2—3

Продовження табл..

ФРО-6000-2 0,2 2—3
ФРО-2000-3 0,3 2—3
УРФМ-11М 0,22 4,1 0,7—1,5
УРФМ-Ш 14 , 0,22 4,1 0,7—1,5
ФР-250 0,135 2,3
ФР-518 0,127
ФР-5000 0,127 3,09

Загальний гідравлічний опір рукавних фільтрів ΔРф не повинне перевищувати 2000—3000 Па для дрібних пилів й 800 -1200 Па для волокнистого й великого пилу. У промислових умовах гідравлічний опір рукавних фільтрів становить 900 - 2000 Па.

Наши рекомендации