Методи визначення фальсифікації

РИБИ ТА РИБНИХ ТОВАРІВ

До групи рибних товарів відносять: рибу живу, охолоджену і мороже­ну; солоні, в'ялені та копчені рибні товари; рибні консерви; кулінарні риб­ні вироби; ікорні товари; нерибні об'єкти промислу і продукти, шо вироб­ляються з них.

Усі промислові види риб діляться на морських, прісноводних, так зва­них напівпрохідних, які більшу частину свого життя проводять в затоках морів чи в солонуватих морях-озерах, а для нересту заходять в низини рі­чок (деякі сиги, вобла, ляш та ін.), і прохідних, що здійснюють нерестові міграції з морів у річки (оселедцеві, осетрові, лососеві) або з річок у моря (деякі бички, річний вугор, тропічні види сомів).

До чисто морських риб, які ніколи не заходять у прісну воду, відно­сяться: більшість тріскових, камбала, морський окунь, кефаль, скумбрія, бички, деякі види олеседцевих. Рибами сугубо прісноводними, що ніколи не заходять в солону воду, є більшість карпових, форель, річний окунь, щу­ка. Більшість прісноводних риб називають жилими рибами — такими, що постійно живуть в прісних водоймах. Цією назвою вони протиставляються напівпрохідним та прохідним рибам.

Рибу, яка мас промислове значення, розділяють на такі сімейства: осетрові, лососеві, сигові, оселедцеві, коропові, окуневі, тріскові та інші.

Риба і рибні продукти є одними з найбільш розповсюджених продук­тів харчування, що володіють високою харчовою і біологічною цінністю. М'ясо риб містить білок, у якому представлені всі незамінні амінокислоти; високими біологічними властивостями характеризується жир риб, що міс­тить поліненасичені жирні кислоти і жиророзчинні вітаміни. Різноманітний мінеральний склад риб, особливо морських. Поряд з цим, ряд особливостей анатомічної будови риби і хімічного складу тканин обумовлюють швидке

її псування. У зв'язку з цим оцінка якості риби і на підставі цього ухвалення правильного рішення про шляхи її використання є необхідним елементом діяльності санітарного нагляду.

Для визначення фальсифікації риби та рибних товарів застосовують органолептичні та фізико-хімічні методи аналізу.

Якісна фальсифікація свіжої і мороженої риби здійснюється такими способами: додавання води; використання неякісної сировини; введення сторонніх добавок; введення консервантів та антибіотиків.

Збільшення маси риба за рахунок глазурування: додавання води під час заморожування риби або рибного філе, а оскільки стандартами не рег­ламентується максимальна кількість глазурі як на окремі види риба, так і на рибний блок, отож наморожується велика кількість води.

При заморожуванні часто використовують не тільки заснулу рибу, але й рибу, що починає псуватися. В мороженому стані риба може повністю відповідати вимогам стандарту, але ири розморожуванні такої риби проце­си інтенсифікуються, швидко збільшуються розміри черевця, з'являється гнильний запах риби.

В інших країнах при заморожуванні риби дозволено вводити у воду для глазурування різні антибіотики й консерванти.

Часто рибна продукція, зокрема, морожений оселедець, що надходить на споживчий ринок з інших країн, оброблений, як відмічається в супровід­них документах, «стабілізатором» (антибіотиками або консервантами). Ви­користання такої риби для засолу за раніше розробленими технологіями неможливе, оскільки після просолювання й дозрівання оселедців уздовж хребців м'ясо не дозріває і зберігає червоно-кров'яний колір. В процесі подальшого зберігання риба не дозріває (не набувас характерного смаку, запаху, властивого солоному оселедцю), вона псується. Для коригування існуючих технологій засолювання подібної сировини необхідно знати при­роду консерванту, який було застосовано. Однак у супровідних документах (сертифікатах якості, протоколах випробування) не вказується хімічні добавки, які використовувались під час заморожування.

Якісна фальсифікація солоних, в'ялених, сушених і копчених рибних товарів здійснюється такими способами: використання неякісної сирови­ни; введення чужорідних добавок; введення консервантів і антибіотиків; недотримання технологічних процесів й режимів зберігання готової риб­ної продукції.

Контрольні питання

1. Назвіть види фальсифікації риби свіжої, мороженої, солоної,
копченої та рибних товарів.

2. Назвіть критерії ідентифікації свіжої риби.

3. Назвіть критерії ідентифікації солоної та копченої риби.

4. • Назвіть критерії ідентифікації риби мороженої, солоної, коп-

ченої та рибних товарів.

5. Які засоби використовують при фальсифікації рибних консервів?

6. Охарактеризуйте визначення фальсифікації риби за допомо­
гою люмінесцентного аналізу.

7. Назвіть якісні реакції на присутність антиокислювачів в риб- \
них товарах.

Розділ 11

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ

ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ЯЄЦЬ

Для харчових цілей використовують доброякісні яйця курей, інди­чок, цесарок, перепілок, качок і гусей. На кожну партію яєць, що виво­зиться за межі району, необхідно мати ветеринарне свідоцтво, а в середині району — ветеринарну довідку встановленого зразка. Продаж яєць на ба­зарах допускається за умов благополуччя місцевості щодо інфекційних захворювань.

Качині та гусячі яйця використовують лише на хлібопекарських і кон­дитерських підприємствах, а також в мережі громадського харчування.

Яйця водоплавної птиці (качок, гусей) часто бувають інфіковані збуд­никами сальмонельозу, а тому можуть стати причиною виникнення харчо­вих токсикоінфекцій у людей. З метою попередження захворювань людей качині й гусячі яйця, а також курячі, з неблагополучних щодо інфекційних захворювань птиці господарств дозволяється використовувати на хлібопе­карських і кондитерських підприємствах тільки для випікання дрібно штучних виробів із тіста (булочок, здоба, сухарі, печиво, пряники), що під­даються дії високої температури, а також на підприємствах громадського харчування (після попереднього проварювання на спеціальних пунктах) для салатів, окрошок та інших страв, кулінарних виробів і напівфабрикатів, рецептурою яких передбачені варені яйця.

Забороняється використання качиних, гусячих і курячих яєць із гос­подарств, неблагонолучних щодо інфекційних захворювань птиці, для ви­готовлення кремових і збивних кондитерських виробів, морозива, майоне­зу, меланжу, яєчних концентратів, для підприємств громадського харчу­вання (сирі яйця), для реалізації в державній, кооперативній торговельній мережі, а також на колгоспних ринках для харчових цілей. Варіння таких яєць для підприємств громадського харчування необхідно здійснювати на спеціальних пунктах, що знаходяться поза приміщеннями цих підприємств.

Асортиментна фальсифікація яєць і яєчних товарів може відбуватися за рахунок пересортиці й підміни одного виду яєчних товарів іншими.

Пересортиця курячих яєць широко поширена — найчастіше столові яйця продають як дієтичні. Продаж дієтичних яєць із простроченим термі­ном реалізації (тобто більше 5 діб), що повинні бути реалізовані як столові, також є поширеним видом фальсифікації.

До асортиментної фальсифікації відноситься і реалізація курячих яєць! із простроченим терміном зберігання або з повітряною камерою більше! 7 мм, яка утворюється при зберіганні їх при більш високій температурі або| під впливом сонячних променів.

.Якісна фальсифікація яєць і яєчних товарів може здійснюватися таки­ми способами: порушенням умов зберігання; введенням чужорідних доба­вок; уведенням підвищених доз антибіотиків.

Порушення умов зберігання яєць і яєчних товарів призводить до якіс­них змін їх складу. Під час неправильного зберігання можуть формуватися неприпустимі вади. Яйця з такими дефектами не підлягають реалізації, а якщо вони реалізуються, то таку фальсифікацію можна віднести до якісної.

Контрольні питання

1. Які показники можна використовувати як критерії ідентифі­
кації якості яєць?

2. Дайте характеристику якісній фальсифікацій яєць.

3. Назвіть показники, за якими встановлюють безпечність яєць
і яєчних продуктів.

4. Чи обмежують у яйцях і яєчних продуктах вміст пестицидів і
антибіотиків?

5. З якими дефектами яйця і яєчні продукти утилізують?

6. Для чого використовують в оцінці якості яєць люмінесцент­
ний аналіз?

7. Яким методом можна визначити вік яєць?

ДОДАТКИ

Додаток А

ТЕРМОНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автентичність— відповідність оригіналу, дійсність; те, що ґрунтується на першоджерелі.

Адекватність інформації— рівень відповідності створюваного за допо­могою отриманої інформації образу реальному об'єкту, процесу, явищу.

Асортиментна (видова) ідентифікація— встановлення відповідності на­йменування товару його асортиментній характеристиці, яка обумовлює пред'явлені до нього вимоги. Цей вид ідентифікації застосовується для під­твердження відповідності товару при усіх видах оцінної діяльності, але особливе значення вона має при товарознавчій експертизі та сертифікації товарів. Виявлення невідповідності визначається як асортиментна фальси­фікація товару.

Бренд: 1. Уособлена в торговій марці сукупність іміджевих, експлуатацій­них, технічних та інших характеристик товару, яка дає власнику право на да­ну марку не тільки відігравати одну з провідних ролей на ринку певних това­рів чи послуг, але й використовувати саму марку як товар чи послугу. 2. На­зва (найменування), слово, вираз, символ, знак або дизайнерське вирішення чогось, або комбінація всього цього, які є засобом ідентифікації конкретного товару або конкретного виду послуги одного продавця чи групи продавців.

Вартісна фальсифікація— обман споживачів шляхом реалізації низько­якісних товарів за ціною високоякісних, або товарів менших розмірних

характеристик за ціною товарів більших розмірів. Цей вид фальсифікації найбільш поширений, оскільки проводиться спільно зусіма іншими вида­ми фальсифікації.

Видова назва товару— застосовувана в назві товару географічного місця, в якому спочатку товар цього виду виробляється, і яка згодом стала загаль­новживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження. Видова назва товару не є під­ставою для надання правової охорони кваліфікованому зазначенню похо­дження товару.

Власне інформаційні товарні знаки— сукупність умовних позначень (піктограм, символів, ідеограм, кодів тощо), призначених для інформуван­ня споживачів і фахівців про особливості окремих споживчих властивостей товарів або матеріалів, з яких вони виготовлені, про специфіку їх призна­чення, конструкційні особливості, видовий чи модельний асортимент то­що. Поділяються на конструкційні, асортиментні, технологічні, комуніка­ційні, знаки позначення споживних властивостей, знаки позначення при­значення виробів та інформаційні написи.

Галузевий стандарт (ГСТУ)— в Україні — категорія нормативних доку­ментів зі стандартизації.-Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встано­влення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стан­дартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумо'вному виконанню підприємствами, установами та організаціями, що входять до сфери управління органу, який їх затвердив.

Географічне зазначення походження товару (ГЗП)— назва географіч­ного місця, яку використовують для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші харак­теристики, в основному зумовлені характерними для даного географічно­го місця природними умовами чи людським фактором або поєднання цих природних умрв і людського фактора. При цьому географічним місцем тут вважається будь-який географічний об'єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, міс­цевість тощо.

Дезінформація: 1.Дезінформація та інформація. Уведення в оману, поши­рення неправдивої, свідомо спотвореної, тенденційної інформації. 2. Вве­дення в оману спотвореною інформацією.

Державний стандарт (ДСТУ)— в Україні — категорія нормативних документів із стандартизації. Вони розробляються на групи однорідної продукції міжгалузевого виробництва та використання, а також на конкретну продукцію, що має найважливіше народногосподарське значення також міжгалузевого виробництва та використання. Затверджуються Держстандар­том України і є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності, що діють у правовому полі України. ДСТУ, як правило, містять обов'язко­ві та рекомендовані вимоги.

Добавки— це речовина чи сировина, яку добавляють до харчового продує кту з метою покращення його споживчих властивостей. Харчові добавки широко використовуються в харчовій промисловості і передбачені рецеп­турою продуктів. На упаковці більшості імпортних товарів стоять індекси, які означають введені харчові добавки.

Достатність товарної інформації— один з принципів «трьох Д» (вимога достатності). Може трактуватися як раціональна інформаційна насиче­ність, що включає надання як неповної, так і зайвої інформації. Неповна інформація — це відсутність визначених відомостей (даних) про товар. Найчастіше неповнота інформації зумовлює також її недостовірність. Зайва інформація — це надання таких відомостей, які дублюють основну інформацію без особливої на те необхідності або даних, які не становлять особливого інтересу для її користування.

Достовірність інформації— властивість інформації бути правильно сприйнятою. У загальному випадку достовірність інформації досягається: 1) вказуванням часу звершення подій, про які передаються відомості; 2) зі­ставленням даних, отриманих з різних джерел інформації; 3) своєчасним відкриттям дезінформації; 4) вилученням спотвореної інформації.

Достовірність товарної інформації— один з «трьох Д» (вимога достовірнос­ті). Передбачає правдивість і об'єктивність відомостей про товар, відсутність у їх поданні дезінформації і суб'єктивізму, які б вводили користувачів ін­формації в оману. Найчастіше недостовірною є інформація про фальсифі­ковані товари, оскільки асортиментна і якісна фальсифікації обов'язково

супроводжуються також фальсифікацією інформаційною, недостовірність інформації здебільшого може бути кваліфікована як інформаційна фальси­фікація. Недостовірна інформація може бути спричинена недостатніми фаховими знаннями суб'єктів, які її подають, або нечіткими вимогами до певних даних (відомостей).

Доступність товарної інформації— один з принципів «трьох Д» (вимога доступності). Пов'язаний з принципом інформаційної відкритості відомос­тей про товар для всіх користувачів. Забезпечується дотриманням чотирьох вимог: мовної доступності; зручності; зажадання (подання інформації за потребою); зрозумілості.

Екологічне маркування— комплекс відомостей екологічного змісту про вироби, продукцію, процеси або послуги у вигляді тексту, окремих графіч­них та/або колірних символів (умовних позначень) та їх комбінацій, які залежно від конкретних умов наносяться безпосередньо на виріб, упаковку (гару), табличку, ярлик (бирку), етикетку або містяться у товаросупровід­ній документації.

Екологічні знаки (еко-знаки)— умовні позначення у вигляді символів, емблем та піктограм, які подають інформацію про екологічну чистоту споживчих товарів, про екологічну безпеку під час їхнього виробництва, експлуатації, використання та утилізації, тобто про їх екологічні властиво­сті. Смислове значення графічної частини еко-знаків може доповнюватися мовними знаками — відповідними написами (галсами, закликами чи деві­зами екологічного змісту) або екологічними заявами.

Екологічні знаки— вислови, символи або якість графічні зображення, що вказують на екологічний аспект продукції, її елемента або упаковки. Еко­логічну заяву також можуть наносити на етикетку продукції або на упаков­ку, може включатися у супровідну документацію на продукцію, поширю­вати технічними бюлетенями, засобами реклами, публікаціями, а також з використанням цифрових або електронних засобів, таких як Інтернет [150 1402]]. На практиці така заява часто потребує певних додаткових проце­дур, які підтверджували б її достовірність.

Етикетка:1. Установлений чи прийнятий порядок (правило) дотримання певних вимог, норм, умовностей; які сприяють однозначному розумінню (прочитанню) властивостей товару і умов його використання або врахування

І

його споживчих характеристик. 2. Будь-яка барвиста або описова характери­стика продукції (виробу) та її виробника, яка надрукована у вигляді трафаре­ту, штампу або рельєфу на одиниці упаковки, а також на листку-вкладиші, ярлику тощо, які прикладаються до кожної одиниці товару.

Засоби товарної інформації (ЗТІ)— сукупність прийомів, способів, захо­дів, дій щодо доведення до суб'єктів ринку повідомлень про товар, а також знарядь, які для цього слугують. Видами ЗТІ є: товарне маркування, торго­вельна документація, реклама та пропаганда і спеціальна література.

Знаки відповідності в галузі сертифікації— захищені у встановленому порядку знаки, що застосовуються або видані відповідно до правил систе­ми сертифікації, і які вказують на те, що забезпечується необхідна впевне­ність у тому, що дана продукція, процес або послуга відповідають конкрет­ному стандарту або іншому нормативному документу. Знаки відповідності (ЗВ) в галузі сертифікації поділяють на дві підгрупи: національні ЗВ (загальні і групові) і транснаціональні.

Знаки відповідності та якості.У практиці виробничого товарного марку­вання — це сукупність різноманітних позначень (переважно у вигляді сим­волів та емблем), які інформують споживача про те, що якість (рівень якості) даного виробу відповідає певним установленим вимогам:

Знаки-копії: 1.Немовні знаки; відтворення, яке мають більшу чи меншу подібність з позначуваним (відтворюваним) об'єктом. 2. Відтворення, ре­продукції, більш-менш схожі з позначуваним (такими є фотографії, відбитки пальців, а також до певної міри знаки піктографічної писемності).

Ідентифікатор: 1.Ознака (взірець), яка слугує для ідентифікації предмета, що розпізнається. 2. Захисна ознака для встановлення справжності цінних паперів.

Ідентифікація— визначення відповідності показників якості харчових про­дуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим у нормативній та технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеним в інфор­мації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини узвичаєній загальній назві з метою сертифікації.

Імітатори— це продукти, які використовуються чи спеціально розробля­ються для заміни натуральних продовольчих товарів (наприклад, кофейні

напої з використанням зернових та цикорію; соки, сиропи та напої з вико­ристанням синтетичних барвників* кислот, ароматизаторів).

Інформаційні товарні знаки.Складова частина товарного маркування — умовні позначення у вигляді сукупності символів, емблем, піктограм, кодів тощо, через які частково реалізується більшість його (товарного маркуван­ня) функцій.

Кількісні товаросупровідні документи— документи технічного характеру, які призначені для подання і збереження інформації про кількісні характери­стики окремих товарів або товарних партій. Вони, як правило, містять відо­мості про власне кількісні (кількість штук, кількість місць тощо) та розмірні характеристики (маса, довжина, об'єм, габарити тощо) товарів. Крім того, тут обов'язково містяться дані, що ідентифікують товар, котрого ці характе­ристики стосуються (найменування, при необхідності сорт, марка тощо).

Кількість інформації.У теорії інформації: міра інформації, яка повідомля­ється появою події певної ймовірності; або міра оцінювання інформації, яка міститься в такому повідомленні; або міра, що характеризує зменшення невизначеності, коіра міститься в одній випадковій величині стосовно іншої.

Кількісна фальсифікація— це обман споживача за рахунок значного від­хилення параметрів товару (маса, об'єм, довжина та ін..), які перевищують граничні норми відхилення. Кількісна фальсифікація — це один з найбільш давніх способів обману споживачів. Практично цей вид фальсифікації на­зивають недоважуванням та недомірюванням.

Клеймо. 1. Особливий знак, мітка на виробі, товарі, що вказує на сорт ви­робу, назву виробника тощо. 2. Носій товарної інформації (виробничого маркування) — ідентифікаційне умовне позначення у вигляді відтисків (відбитків) встановленої форми на виробах. Результат технологічної опера­ції клеймування або таврування.

Кольеретка — різновид етикетки, яка наклеюється тільки на шийки пля­шок обов'язково у поєднанні з основною етикеткою і має особливу, в осно­вному канлеподібну, овальну або прямокутну форму, залежно від виду та­ри, на яку вона наноситься.

Комерційна таємниця (комерційна таємниця підприємства): 1. Право під­приємства на збереження у таємниця (засекречування) виробничих, торгових

та фінансових операцій, а також відповідної документації; охороняється за­коном. 2. Відомості (дані), пов'язані з виробництвом, технологічною інфор­мацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, які не є державною таємницею, і розголос котрих (поширення, передавання, витік) може завдати шкоди його інтересам. Склад та обсяг відомостей (даних), які є комерційною таємницею, а також порядок їх захисту від розголосу (переда­вання, поширення, витоку) визначається керівником підприємства.

Комплексні товаросупровідні документи— документи, які призначені для передавання і збереження інформації про кількісні, якісні і вартісні ха­рактеристики партій товару, а також для кількісного їх обліку в процесі то-варопросування. До комплексних ТСД відносяться ирибутково-видаткові і товарно-транспортні накладні (автомобільна (ТТН) і міжнародна автомобі­льна (СМЯ), авіаційна, залізнична, річкова, морська, для змішаних переве­зень, замовлення-квитанції), а також декларації (МД, ВМД та ПД).

Компонентні знаки— сукупність умовних позначень, шо призначені для інформування споживача про види сировини, матеріалів чи інших речовин, які входять до складу виробу (продукту).

Контретикетка— додаткова етикетка, яка, згідно з Правилами роздріб­ної торгівлі алкогольними напоями, застосовується тільки для даного виду продукції і яка обов'язково повинна містити такі реквізити: позна­чення «Колекційне» для колекційних вин; інформацію про основний склад компонентів і погоджені з МОЗ рекомендації щодо вживання на­пою для вермутів; штриховий код (в окремих випадках); іншу додаткову інформацію (рецептура коктейлів, код підприємства та номер ліцензії на виробництво тощо).

Контрольна стрічка— носій компактної товарної інформації (маркування) у вигляді невеличкої вузької стрічки, виготовленої з текстильних .матеріа­лів. Призначена для дублювання, контролю або відновлення відомостей про товар у випадку втрати етикетки, бирки або ярлика і, таким чином, пе­реважно застосовується як додаток до вказаних носіїв маркування, а рідше — замість них. Особливістю к. с.є. переважання вмісту цифрової або символь­ної форм інформації, мета якої — зазначення артикулу виробу, номера моделі, розміру, сорту, експлуатаційних знаків тощо. Найчастіше застосо­вуються у маркуванні одяго-взуттєвих товарів (пришиваються або прикле­юються в найбільш важкодостугших місцях виробів).

іа

си

0-

ія а-

Ю

го

50,!НІ

Ку

СИ,

со-

їх

о-

цгя

кі-

I ЇХ

ькі ва-арі іти ор-оть [ер, шу,

які іар,

Gt;27

Логотип: 1.У бізнесовій практиці — словесний товарний знак, графічне зображення текстових частин усіх його видів, а також фірмових назв. 2. У практиці дизайну — оригінальний штриховий напис. Найчастіше логотипи створюють написанням назви (найменування) фірми або товару (або того й іншого) вибраною шрифтовою гарнітурою. Залежно від типу використаної гарнітури такі логотипи можна поділити на дві підгрупи: класичного ви­конання і декоративного виконання. 3. У право- і патентознавстві (слово, словесний знак) теж с товарним знаком і таким чином, об'єктом права промислової та інтелектуальної власності з усіма юридичними наслідками. 4. Комбінація початкових букв, що є скороченою назвою якоїсь установи, підприємства фірми тощо (зазвичай у вигляді вензеля).

Маніпуляційні знаки: 1.Умовні позначення, які призначені для інформу­вання споживачів та фахівців про способи оптимального поводження з то­варами, бувають у вигляді немовних знаків — піктограм, а також мовних знаків — написів відповідного змісту. 2. За визначенням чинного законо­давства, — це знаки, які вказують на спосіб поводження з вантажем.

Марка: 1.Знак оплати поштових або гербових зборів, як правило, у вигля­ді чотирикутної наклейки із зображенням і позначенням ціни. 2. Фабричне клеймо, знак фірми на виробах, товарах. 3. Тип виробу, сорт, якість.

Марка акцизна, марка акцизного збору— спеціальний знак, яким ма­ркують алкогольні напої та тютюнові вироби; наявність а. м. на цих то­варах підтверджує сплату акцизного збору, легальність їх ввезення та реалізації на території України. Марки акцизного, збору для алкоголь­них напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором.

Марка виробнича, марка заводська, марка фабрична— видове поняття родового поняття «товарний знак» — клеймо або штамп, яке (який) про­ставляється на виробі або його упаковці з метою індивідуалізації виробни­ка. У колишньому СРСР передбачалося обов'язкове маркірування товарів всіма виробничими підприємствами. Виробнича марка не реєструється і застосовується незалежно від товарного знаку.

Марка товарна— ім'я, знак чи символ (малюнок) або їх поєднання, які ідентифікують продукт чи послугу, що пропонуються на ринку різними

продавцями вона відрізняється від марки торгової тим, що відноситься до конкретного виду виробу (його різновиду), хоча може містити складову ча­стину останньої (логотип, символ, частину слова) або ж її (марку торгову) в цілому. Товарна і торгова марки одного суб'єкта господарської діяльнос­ті переважно виконуються в однаковій кольоровій гамі.

Марка торгова:1. Торговий знак клеймо на виробах товарах; старовинна назва — фабрична або заводська марка, тобто визначення торгової марки тут подібне до енциклопедичного визначення товарного знаку. 2. Ім'я, по­няття, рисунок, символ або їх поєднання, за яким вбачається ідентифікація товарів, послуги продавця чи групи продавців, і, таким чином, диференціа­ція їх щодо товарів і послуг конкурентів.

Маркірування: 1.Нанесення на виріб або упаковку клейма з технічною характеристикою продукції і позначенням виробника. 2. Постановка, тобто нанесення марок (знаків, клейм, торгових знаків тощо) на вироби.

Маркування: 1. У законодавстві України — це умовне позначення, слово, торговельна мгрка, символ або малюнок, розміщені на упаковці, прикріплені до неї, вкладені всередину (вкладиш). 2. Нанесені на вироби, тару і упаковку умовні позначення, рисунки, цифрові, літерно-числові або символічні знаки, які позначають найменування підприємства-виробника, його місцезнахо­дження, марку, сорт виробу. 3. Текст, умовне позначення, малюнок або їх поєднання, нанесені на упаковку і (або) товар, а також інші допоміжні засо­би, призначені для ідентифікації товару або окремих його влас гивосгей, для доведення до споживача інформації про виробників (виконавців), про кількі­сні і якісні характеристики товару. 4. Умовні позначення на товарах або на їх упаковці, що містять інформаційні дані про цей товар: написи, заводські-знаки (марки), малюнки, що їх наносять на вироби, тару або упаковку това­ру. 5. Текстова (буквений символ, число) або графічна інформація на товарі або упаковці, яка дозволяє учаснику логістичного ланцюга ідентифікувати товар або його властивості. Виконує функції ідентифікатора, джерела інфор­мації та емоційного стимулятора. 6. Сукупність знаків, які характеризують виріб, наприклад: позначення, шифр, номер партії (серії), порядковий номер, дата виготовлення, товарний знак підприємства-виробника, марка матеріалу, група селективності, монтажні або транспортні знаки тощо.

Маркування виробниче— текст, умовні позначення або малюнок, які нанесені виробником на товарі і упаковку, товар або упаковку, на товар,

упаковку та на інші носії інформації, або тільки на інші носії інформації. Є результатом окремої технологічної операції виробничого (технологічного) процесу. Способи його нанесення на вироби: механічний, електрофізичний, хімічний, лазерний, ливарний, гравірування, наплавлення, напаювання, друкування, методи голографії і т. п. Носіями виробничого товарного мар­кування можуть бути безпосередньо вироби, тара (упаковка, тара-упаков-ка), окремі види товаросупровідних документів, а також етикетки, контре-тикетки, кольєретки, ярлики і бирки, вкладиші, контрольні стрічки, клейма та штампи.

Маркування відправника— у практиці комерційної діяльності зустріча­ється при транспортуванні дрібних вантажів (вантажобагажів) поштовими (багажними) вагонами, тобто при відправленнях товарів засобами по- .і штового зв'язку. Такі відправлення мають місце, наприклад, при торгівлі за каталогами (так звана посилкова торгівля).

Маркування торгове— текст або якесь умовне позначення, що наноситься продавцем на упаковку або товар, або на носії торговельного маркування з метою забезпечення виконання ідентифікуючої функції про факт продажу товару. Носіями торговельного товарного маркування є цінники, талони, квитанції, товарні і касові чеки.

Марочна назва: 1.Частина торгової чи товарної марки, яку можна вимо­вити (слово, буква або група слів чи букв), і які для споживачів співвідно­сяться з продуктом, що випускається, наприклад: «Аеросвіт», «Баланс», «§аішп», «ВАЗ», <<,КамАЗ», «Рогсі», «СЬєугоієі», «Столичная», «Зопу», «АоМак», «Прилуки» тощо. 2. Товарна марка, яка властива конкретному виду товару з визначеними споживчими властивостями (параметрами влас­тивостей, компонентним складом, рецептурою), що відрізняють його від інших товарів того самого виду навіть одного і того самого виробника. Наприклад: горілка товарної марки «Наливайко» і марочні назви горілок «За волю!» і «За долю», «За любов».

Марочний знак (фірмовий знак)— частина торгової чи товарної марки, яку можна розпізнати без назви (символ, малюнок, позначення, колір чи їх поєднання, спеціальні шрифти тощо) і яка дає можливість споживачеві легко відрізняти товар даної фірми від подібних з ним товарів (товарів-ана-логів). Наприклад: символ «чотири переплетені кільця» дає змогу легко впізнати автомобіль фірми «Ауді»; шрифт літер чи поєднання кольорів на

І

етикетці — напій фірми «Кока-Кола», зображення лева на емблемі кіносту­дії «Метро-Голдвін-Майєр» тощо.

Марочний продукт— у маркетинговій практиці продукт (переважно про­довольчі товар), що має стійкий показник вищого гатунку. Наприклад, ма­рочне вино, марочний коньяк тощо.

Марочний товар— комплекс заходів (викладка товару, розміщення реклам­них матеріалів тощо), спрямованих на «виділення» певних товарів у місцях продаж, привертання до ни*х уваги споживачів і стимулювання останніх до здійснення покупки.

Назва місця походження товару (НМП)— назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного геогра­фічного місця і має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.

Наклейка—• допоміжний засіб упаковки у вигляді невеликого аркуша на­перу чи полімерної плівки, яка наклеюється на місця технологічних стиків (швів) упаковки. Слугує як для розміщення основних інформаційних даних про виріб і виробника (аналогічних на бандеролі) так і в якості контрольної марки для запобігання незаконному відкриванню упаковки.

Нехарчові замінникибувають органічного чи мінерального походження та непридатні для харчових цілей. Багато з них можуть завдати шкоди здо­ров'ю людини, а інколи призвести до летального наслідку.

Нормативна документація (нормативний документ)— документ, який встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як «стан­дарт», «кодекс усталеної практики» і «технічні умови».

Партіонна ідентифікація— визначення належності представленої части­ни товару (середнього зразка, одиничних екземплярів) конкретній товарній партії. Складність полягає в тому, що в більшості випадків відсутні чи не досить надійні критерії для ідентифікації. Серед продовольчих товарів ма­ркування, яке ідентифікує конкретну партію товару, застосовується лише для консервів шляхом впресовування закодованих відомостей на дно чи

кришку банки. Але на більшості продовольчих та непродовольчих товарів така інформація відсутня.

Пересортиця— це дії, спрямовані на обман покупців завдяки заміні товарів вищих гатунків нижчими. До фальсифікації відноситься лише пересортиця, обумовлена суб'єктивними причинами. У той же час зниження якості та ґатунку окремих груп харчових продуктів під час зберігання не с фальсифі­кацією.

Попереджувальні знаки— призначені для інформування споживачів про безпеку споживання чи експлуатації потенційно небезпечних товарів, шля­хом попередження про можливу небезпеку або вказівкою до дій щодо її по­передження. Ними у символьній формі фактично подаються відомості про властивості безпеки товарів на рівні її видів (хімічної, радіаційної, пожеж­ної, електричної тощо). У структурі виробничого товарного маркування вони бувають в основному у вигляді піктограм. Смислове значення їх гра­фічної частини також може доповнюватися мовними знаками — відповід­ними написами попереджувального змісту.

Преміум-бренд— найдорожчі у вартісному виразі торгові і товарні (як об'єкти купівлі-продажу).

Принцип «трьохД» — загальна назва вимог до товарної інформації, яка побутує у фаховій літературі: достовірність, доступність і достатність.

Реклама:1. Оповіщення різними способами для створення широкої попу­лярності чи відомості кому-небудь або чому-небудь з метою приваблюван­ня споживачів, покупців, глядачів; а також — оголошення з таким опо­віщенням. 2. Інформація про споживні властивості товарів і види послуг з метою створення попиту на них. 3. Довільна платна форма неперсональної презентації і просування товарів, послуг, ідей тощо через засоби масової інформації. 4. Згідно з чинним законодавством — це інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та у будь-який спосіб і призна­чена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Реклама недобросовісна— реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державні чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замо­вчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

Недобросовісна реклама чинним законодавством забороняється, а відпові­дальність за неї несе винна особа.

Реклама порівняльна— реклама, яка містить порівняння з іншими особа­ми та/або товарами іншої особи. Відносини, які виникають у зв'язку з порі­вняльною рекламою, регулюються законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе рекламодавець. Рішення щодо визнання порівняння в рекла­мі неправомірним приймає Антимонопольний Комітет України (АМКУ).

Реклама прихована— інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману щодо дійсної мети таких програм, передач або публікацій.

Реклама соціальна— інформація будь-якого виду, поширена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно коричних цілей, популяриза­цію загальнолюдських цінностей і поширення якої не має на меті отримання прибутку. Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або виробника, на рекламодавця, на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

Рекламні засоби— у Законі України «Про рекламу» визначаються як за­соби, що використовують для доведення реклами до її споживача, причому там же передбачено їх поділ на засоби внутрішньої і зовнішньої реклами.

Розрахункові товаросупровідні документи-документи* які призначені для документального оформлення угод про ціни, про оплату транспортних витрат, про спільне (або одностороннє) покриття витрат, в т. ч. і транспор­тних, а також інших витрат, якщо в укладеному договорі купівлі-продажу (або постачання) ці дані не були передбачені. Вони призначені для збере­ження і подання даних про ціну і вартість товару при оплаті за нього. Дані про кількість товарів, їх упаковку та розфасовку тут, як правило, також є, але вони не основні.

Стандарт: 1.Державний стандарт, галузевий стандарт, технічні умови та інші нормативні документи, затверджені відповідним органом, в яких вста­новлюються загальні принципи чи характеристики щодо визначених об'єк­тів стандартизації або технічні вимоги, яким повинна відповідати конкрет­на продукція. 2. Документ, що встановлює для загального і багаторазового

застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосують­ся діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.

Тавро: 1.мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин; клеймо як знак. 2. Особливий знак, помітки на виробі, товарі, що вказує, хто їх зробив, виготовив або кому вони належать; клеймо як знак. 3. Знаряддя, яким роблять таку мітку; клеймо як знаряддя.

Технічний регламент— нормативно-технічний акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.

Технічні умови (ТУ):в Україні — категорія нормативних документів із стандартизації. Документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. Вони містять вимоги (конкретизують їх), що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції, для якої відсутні ДСТУ чи ГСТУ (або в разі потреби конкретизації вимог зазначе­них документів). Вимоги ТУУ не повинні суперечити обов'язковим вимо­гам ДСТУ та ГСТУ.

Товарний знак (зареєстрований товарний знак): 1.За тлум, словн. — це знак фірми згідно з ним же —- це спеціальний знак підприємства. 2. За ви­значенням фахівців — це позначення дає можливість відрізняти товари і послуги одного ніднришства-виробника (юридичної чи фізичної особи) від однойменних товарів і послуг іншого виробника. Він може бути реалі­зований у вигляді плоскої чи об'ємної фігури (наприклад, етикетка, крій упаковки, пляшка оригінальної форми), музичної фрази і навіть запаху. 3. Позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від това­рів і послуг інших осіб. Такими позначеннями можуть бути: слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень (у вигля­ді графічних композицій будь-яких форм на площині; об'ємні у вигляді фі­гур або їх композицій у трьох вимірах; комбінації вищезазначених позна­чень і т. д.). У якості товарного знака можна зареєструвати також звукові

сигнали (наприклад, позивні радіостанції), а також певну кольорову гаму, етикетку чи наклейку на товарі і т. п.

Товаросупровідна документація— документи, що містять необхідну і достатню для ідентифікації товарних партій інформацію на всьому шляху товаропросування.

Транспортне маркування— текст, умовні позначення та малюнки на упаковці, тарі, тарі-упаковці, і/або продукції, які інформують про відправ­ника продукції (вантажу), її одержувача і/або способи поводження з упако­ваною продукцією (вантажем) при її транспортуванні, зберіганні та вантажних роботах. Структурні елементи: основні, додаткові та власне інформаційні написи, а також маніпуляцій ні написи та маніпуляцій ні знаки. Крім того, маркування на транспортній тарі може включати товарний знак і/або на­йменування та інші реквізити виробника, позначення нормативного доку­мента на виріб і тару, спеціальний номер тари. На багаторазову тару нано­ситься напис «Тара багаторазового використання».

Фальсифікація— це дії виробника або продавця, які мають на меті обман покупця та/або споживача шляхом підробки об'єкта купівлі-продажу з корисливою метою.

Фальсифікація інформаційна— обман споживача шляхом подання йому неточної або спотвореної(неправдивої) інформації про склад та/або власти­вості товару. Даний вид фальсифікації «забезпечується» спотворенням, тобто усвідомленою суб'єктивною зміною інформаційних даних у марку­ванні, супровідній документації та рекламі.

Фірмове найменування (фірмова назва)— назва (найменування) комер­ційної організації, яка фіксується в установочних документах. При цьому юридична особа, фірмова назва якої зареєстрована, мас виключне право на її використання.

Функції ЗТІ— зовнішній прояв властивостей ЗТІ у системах відносин «товар-споживач» і «товар _:— навколишнє середовище» або, інакше кажу­чи, їх роль і призначення в інформаційному забезпеченні товару. Функція­ми ЗТІ, співвідношення котрих дуже відрізняється залежно від їх видів, є такі: власне інформаційна, ідентифікаційна, вказівка, емоційно-мотивацій­на, пропагандистська, рекомендаційна, регламентна, попереджувальна, обмежувальна, наказово-розпорядча, описова.

І

Харчові замінники— це значно дешевші харчові продукти, які відрізня­ються низькою харчовою цінністю та подібністю до натурального продукту за одним чи декількома ознаками (вода для рідких продуктів чи імітатори).

Цінність інформації— можливість надання споживачеві додаткової свободи дій через розширення набору можливих альтернатив і допомогу правильного оцінювання їх наслідків.

Цінність торгової марки— грошова вартість стійкої та розрекламованої торгової марки, див. також — преміум-бренд.

Штрих кодова символіка— сукупність стандартних правил, за якими будуються штрих-коди. Вона передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри, букви, знаку), які мають визначені вимоги до друку, нанесен­ня і зчитування штрих кодових позначок. У світовій комерційній практиці пра­вила штрихового кодування визначаються системою ЕАМ, ІІСС, структурною частиною якої є Асоціація товарної нумерації України (ЄАН-Україна).

Штриховий код (ШК)— знак, що забезпечує автоматизовану ідентифіка­цію та автоматизований облік інформації про товар. Він є послідовністю штрихів та проміжків визначеного розміру, тобто кожна цифра або буква у штриховому коді відображається їх комбінацією за чітко визначеними пра­вилами (штрих кодовою символікою) так, що закодовану тут інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв — скане­рів штрихового коду.

Якісні товаросупровідні документи— документи, які призначені для по­дання і збереження інформації про якість товару (взірців, товарних партій, окремих виробів). У них подаються не тільки відомості про якісні характе­ристики товарів, їх значення, градації якості (стандартні, нестандартні, брак, відхилення), але й дані про найменування товарів, виробників (поста­чальників, відправників), дати виготовлення (відвантаження), а також інші необхідні дані.

Якісна (кваліметрична) ідентифікація— встановлення відповідності вимогам якості, які передбачені нормативною документацією. Цей вид іде­нтифікації дозволяє виявити відповідність товарному чорту, чи іншим гра­даціям якості, які вказані на маркуванні та/чи в супровідних документах. При виявленні невідповідності сорту негативний результат ідентифікації визначається як особливий вид фальсифікації — пересортиця.

Якісна фальсифікація— це підробка товарів за допомогою харчових чи нехарчових добавок для поліпшення органолептичних властивостей при збереженні чи втраті інших споживчих властивостей або заміна товару вищого ґатунку нижчим.

Якість інформації— сукупність властивостей, які відображають ступінь придатності конкретної інформації про об'єкти та їх взаємозв'язки для досягнення цілей, які стоять перед користувачем.

Ярлик— за енциклопедичним визначенням цей термін спочатку означав ханський дозвіл, наказ, слово старшого молодшому, а потім цим терміном почали позначати листки чи наклейки на чому-небудь (речах, виробах, то­варах) з найменуванням, клеймом за якими-небудь спеціальними відомос­тями (ярлик на пляшку, багажний ярлик, вантажний ярлик тощо).

Ярликпакувальний — різновид ярлика, який застосовується для марку­вання групи виробів, які запаковані у споживчу тару, папір і зв'язані в пачки без додаткової упаковки. Реквізитами пакувальних ярликів є такі: товарний знак шдприємства-виробника; його найменування і місцезнаходження; найменування виробу; його артикул або номер моделі; позначення стандар­ту на виріб; розмірні характеристики; ґатунок (сорт); кількість виробів в упаковці; колір; номер пакувальника.

Ярлик товарний— Різновид ярлика, містить такі реквізити: найменуван­ня товару та виробника, його адресу, сорт виробу, ціну, дату випуску, а та­кож окремі ідентифікуючі дані (наприклад, на ярликах, що підвищуються до одягу, вказують артикул виробу, номер моделі, розмір і дату випуску). Крім того, ярлик може містити фірмовий і товарні знаки, або інші необхід­ні умовні позначення. Виготовляються вони, як правило, з гнучких матері­алів: паперу, тонкого картону, еластичних шкір, цупких тканин, плівкових матеріалів тощо.

Додаток Б