Метод проектів на уроках трудового навчання

Відділ освіти

Дубенської районної адміністрації

Студянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

Неймерик Віра Степанівна

Метод проектів на уроках трудового навчання

(обслуговуюча праця)

-2009-

Неймерик В. С. Метод проектів на уроках трудового навчання (обслуговуюча праця) : метод. посіб. – Студянка, 2009–2010. – 50 c.

Даний посібник містить методичні рекомендації для створення навчального творчого проекту, самостійно розробленого і виготовленого учнем від ідеї до її втілення. Описано етапи розробки проекту на виготовлення виробу та зразки презентації до нього.

Рекомендовано вчителям обслуговуючої праці та учням старших класів.

Схвалено науково – методичною радою Студянської ЗОШ І – ІІІ ступенів (протокол № 3 від 14 грудня 2009 року)

Зміст

Передмова. Метод проектів як засіб підвищення творчого потенціалу учнів……………………………….4

1. Приклад розробки творчого проекту на

виготовлення серветок………..……………………… 10

2. Приклад розробки творчого проекту на

виготовлення сумочки для мобільного телефону…… 21

3. Приклад розробки творчого проекту на

виготовлення краватки……………………………........31

4. Приклад розробки творчого проекту на

виготовлення сувеніру…………………………………40

Список літератури……………………………………49
Передмова

Особистісно зорієнтована модель трудового навчання, суттєвими ознаками якої є здійснення навчального процесу на засадах індивідуального підходу до учнів та створення умов для їх саморозвитку і самонавчання, осмислене визначення ними своїх потенційних можливостей і життєвих цілей, вимагає глибокого осмислення і розуміння педагогами необхідності здійснення навчально-виховного процесу на засадах проектної технології.

Проектна технологія — практика особистісно зорієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку вони виконують протягом певного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка полягає, з одного боку, у використанні різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів мають бути «відчутні»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Метою проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом с індивідуальний досвід проектної діяльності.

Метод проектів (від грецьк. — шлях, дослідження) — це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і
виконання завдань, які поступово ускладнюються, — проектів. ''

Метод проектів на уроках трудового навчання — це комплексний процес, який формує в школярів загально-навчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки.

Учні особисто мають вибрати для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б справді удосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, працелюбність. Готує їх до свідомого вибору професії. При цьому слід пам'ятати, що потрібно особливу увагу приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Проектування — це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформулювати думку про те, що проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість.

Проектна технологія дозволяє активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. В учнів виробляється і закріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш технологічний, економічний спосіб виготовлення об'єкта проектування, який відповідав би вимогам дизайну.

Крім того, під час роботи над проектом у школярів розвивається пізнавальна й трудова активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно розвиваються комунікативні здібності, навички лідерів та здатність до спільної роботи в групі, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків.

Нові навчальні плани і програми з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позакласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.

Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, визначати свої проблеми в знаннях і знаходити шляхи виправлення такого становища. У процесі проектно-технологічної діяльності в школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується проектно-технологічна культура.

Усе це дає змогу зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє здійснити перехід від «школи пам'яті» до «школи мислення». У першому випадку опора робитеся переважно на процеси сприйняття, уваги, запам'ятовування, у другому — враховується роль мислення.

Дуже важливим с питання про структуру проектно-технологічної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша, має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи виконання проектно-технологічної діяльності.

І. Організаційно – підготовчий етап.

· пошук проблеми;

· усвідомлення проблемної сфери;

· вироблення ідеї та варіантів;

· формування параметрів та вимог;

· вибір оптимального варіанту та обґрунтування;

· аналіз майбутньої діяльності.

ІІ. Конструкторський етап.

· Складання аналізу;

· добір матеріалів;

· вибір інструментів, обладнання;

· вибір технології обробки деталей, їх з’єднання, оздоблення;

· організація робочого місця;

· економічне та екологічне обґрунтування;

· маркетингові дослідження.

ІІІ. Технологічний етап.

· виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом;

· самоконтроль своєї діяльності;

· дотримування технології, трудової дисципліни, культури праці;

· контроль якості.

IV. Заключний етап.

· аналіз виконаного виробу в порівнянні з прогнозованим;

· оформлення проекту;

· Захист проекту;

· самооцінка якості та аналіз результатів проекту;

· оцінка проекту за категоріями;

· реалізація проекту.

Нижче подається приклад розробки кількох проектів, де відображені етапи та стадії проектно – технологічної діяльності учнів та презентації до них.

Презентація проекту (пояснювальна записка) починається з висвітлення проблеми , яка є спонукою до роботи над проектом. Якщо проект був замовленням, то його розробник повинен вказати, які проблеми чи практичні завдання можна вирішувати за допомогою даного проекту.

У змісті проекту мають бути представлені зображення зразків, які коротко розкривали б еволюцію об'єкта проектування. Розвиток форми, конструктивних елементів, використовуваних матеріалів чи інструментів є свідченнями еволюції техніки на прикладі даного об'єкта проектування. Учасник проекту повинен це розуміти і обов'язково представити щонайменше один-два зразки виробів, що були прототипом його об'єкту. Під час презентації учень може показати, чи відбулись еволюційні зрушення в його об'єкті відносно їхніх історичних попередників. Якщо об'єкт не є технічним (наприклад вишивка чи інший декоративно - прикладний виріб), то принцип історичної детермінації реалізується через розкриття історико - культурних основ того регіону, для якого даний виріб є характерним.

Також пояснювальна записка (портфоліо) проекту має містити зображення зразків виробів (вироби-аналоги), на основі яких відбувалося комбінування конструкції чи форми проектованого виробу.

У змісті портфоліо також мають бути представлені чорнові замальовки та ескізи, на основі яких було обрано остаточний варіант форми чи конструкції об'єкту проектування. Ця частина процесу проектування на виробництві називається клаузулою. Клаузула створюється на основі зразків аналогів і показує безпосередньо процес народження форми майбутнього виробу, що його проектують. Об'єкт проектування повинен мати елементарне економічне обґрунтування. Тобто має бути доведено, що існує потенційний ринок збуту для таких об'єктів. Отож, якщо спроектований виріб ставити на серійне виробництво, то він знайде свого споживача. Звідси - проект в цілому повинен бути недорогим. Однак, якщо проект все-таки потребує значних коштів, то мас бути зазначено у який спосіб можна знайти спонсорів чи інвесторів для такого проекту, які аргументи можуть переконати інвесторів вкладати кошти у даний проект тощо. Для цього можна презентувати результати мінімаркетингового дослідження, яке б переконувало, що виріб матиме свого споживача та рекламу, яка зацікавить потенційних споживачів.