Паралінгвістика

Стандартні етикетні ситуації. Системна мовних формул

Етикетна формула — це фразеологізовані речення, готові до вжитку стандартизовані мовні конструкції. За допомогою словесних формул висловлюється взаємовідношення при зустрічі і розставанні, дякуванні або вибаченні, у ситуації знайомства й у багатьох інших випадках. їх арсенал в українській мові надзвичайно багатий.

Принцип використання етикетних формул, крім універсального принципу ввічливості, — це принцип відповідності мовної ситуації. Обстановка спілкування (офіційна / неофіційна) і фактор адресата (соціальний статус, особисті заслуги, вік, стать, ступінь знайомства) є визначальними при виборі етикетних формул.

Формули знайомства:

Мене звуть (звати)... Моє прізвище, ім'я...

Формули привітання та побажання:

Зі святом Вас!

Наше щире вітання...

Формули прощання:

Усього найкращого!

До зустрічі!

Передавайте мої щирі вітання/

Формули згоди:

Добре!

Згода!

Гаразд!

Формули відмови:

Ні, дякую

Дякую, не треба (не варто). Мені дуже шкода, але ні. На (превеликий) жаль, ні. Шкодую, але ні.

Формули подяки:

Вельми Вам вдячний!

Я Вам безмежно вдячний!

Щиро дякую!

Формули відповіді на подяку:

Радий, що допоміг Вам

Звертайтеся, будь ласка, ще

Формули вибачення:

Я прошу вибачення Я перепрошую

Формули звертання:

Пане!

Добродію!

Пані!

Добродійко!

Вельмишановне товариство!

Колеги! Дорогі друзі

Формули прохання:

Будьте люб'язні!

Чи не хотіли б Ви...

Чи не бажаєте Ви...

Формули запрошення:

Запрошую Вас...

Від імені... запрошую Вас на...

Використання паралінгвістичних засобів у спілкуванні

Паралінгвістика

Паралінгвістика (грецьк.раrа— біля) вивчає сукупність невербальних засобів, які включені до мовленнєвого повідомлення і разом з вербальними засобами передають значеннєву інформацію. Розрізняють три види паралінгвістичних засобів:

ü фонаційні, до яких відносять тембр і силу голосу, темп мовлення, типи заповнення пауз (е-е-е..., м-м-м й ін.), особливості вимови звуків;

ü кінетичні, до яких відносять жести, тип обираної пози, міміку;

ü графічні, до яких відносять — почерк, способи графічних доповнень до букв, їх замінники, символи.

До засобів невербальної комунікації відносять, як правило, такі:

1. Тактильний контакт, що виражається в різноманітних формах — поштовхи, поплескування, погладжування і т.п.

2. Дистанція між співрозмовниками. Відстань між учасниками ділового спілкування свідчить про його формальність або неформальність, про ставлення партнерів один до одного.

3. Орієнтація, тобто просторове положення партнерів щодо один одного: обличчям, боком тощо. Орієнтація може змінюватися в залежності від ситуації і свідчить про ступінь суперництва або співробітництва.

4. Зовнішній вигляд. Основна мета тут — повідомити про себе. Через імідж ділові партнери інформують навколишніх про свій соціальний стан, вид діяльності, самооцінку і т.п.

5. Поза тіла. Поза звичайно вказує на певні міжособистісні стосунки, на соціальне становище партнера. Вона може змінюватися в залежності від настрою й емоційного стану людини. Однак при інтерпретації необхідно враховувати культурний потенціал людини і загальноприйняті етикетні умовності, яких варто дотримуватися у певних конкретних ситуаціях.

6. Кивок головою — використовується для схвалення або підтвердження чого-небудь, а також як сигнал, що дає партнерові підстави почати або продовжити діалог.

7. Вираз обличчя (міміка) — дає можливість для широкої інтерпретації, приховання або демонстрації емоцій, допомагає зрозуміти інформацію, передану за допомогою слів, сигналізує про ставлення до когось або чогось.

8. Жести — можуть бути не дуже виразні, наприклад, рухи голови або тіла, але використовуються паралельно з мовленням, аби. виділити у ньому певні елементи, підкреслити, а іноді й замінити.

9. Погляд — дозволяє зчитувати найрізноманітніші сигнали: від прояву інтересу до когось або чогось до демонстрації абсолютної зневаги. Вираз очей тісно пов'язаний з комунікацією.

10. Паравербальні й екстравербальні сигнали. Зміст висловлювання може змінюватися в залежності від того, яка інтонація, ритм, тембр були використані для його пере. дачі. Мовні відтінки впливають на зміст висловлювання, сигналізують про емоції, стан людини, її впевненість або сором'язливість.

Поведінка	Трактування	Висновок
Руки зчеплені на	Захисна позиція	Переговори не завершені
Легке постукування по столу	Нетерплячка	Переговори слід завершити
Молитовно складені долоні, пальці трохи розставленні	Відчуття переваги, співрозмовник вважає себе хитрішим	Переконатися, що немае підступу, можливо, переговори треба завершити
Співрозмовник потирає очі	Недовіра	Подумати
Гризе нігті	Невпевненість, страх	Умови приймає, але невдоволений
Легкий нахил голови вбік	Спокій, задоволення	Переговори можна завершувати

Підняття голови та погляд вгору або нахил голови із зосередженим виразом	Почекай хвилинку, поміркую	Контакт припинити
Рух голови та насуплені брови	Не зрозумів, повтори	Посилення контакту
Посмішка, можливо легкий нахил голови	Розумію, мені нічого додати	Підтримка контакту
Довгий нерухомий погляд в очі спів розмовнику	Хочу підкорити собі	Діяти за обставинами
Ритмічне кивання головою	Ясно, зрозумів, що тобі потрібно	Підтримка контакту
Погляд убік	Нехтування	Ухилення від контакту
Погляд у підлогу	Страх та бажання втекти	Ухилення від контакту