Нормальний закон розподілу
Серед розподілів неперервних випадкових величин центральне місце займає нормальний (закон Гаусса). Він часто застосовується в задачах практики, проявляється в тих випадках, коли випадкова величина Х є результатом дії великого числа факторів, кожний з яких окремо на величину Х впливає мало і не можна виділити, який більше, а який менше.
Основна особливість, що виділяє нормальний закон серед інших, полягає в тому, що він є граничним законом, до якого наближаються інші закони розподілу.
Означення. Нормальним називається розподіл ймовірностей неперервної випадкової величини, якщо її густина розподілу має вигляд:
(12)
для довільного значення і довільних чисел
і
.
Числа і
називають параметрами розподілу і мають певний ймовірнісний зміст, який розглянемо нижче.
Графіком функції (12) є крива, яку в літературі називають кривою Гаусса, або нормальною кривою.
![]() |
Якщо у формулі (12) покласти , отримуємо нормовану функцію Гаусса, яка нам уже траплялася в теоремах Муавра-Лапласа (див. лк.23, §3) під назвою функції Лапласа.
Бачимо, що нормальний розподіл визначається двома параметрами: і
. Досить знати ці параметри, щоб задати нормальний закон розподілу. Доведемо, що ймовірнісний зміст цих параметрів наступний:
- математичне сподівання, а
- середнє квадратичне відхилення. Дійсно:
а)
Перший доданок , бо функція непарна, а інтегрування ведеться в межах, симетричних відносно початку координат; другий доданок
- інтеграл Пуассона, отже:
. (13)
б)
. (14)
Відмітимо деякі властивості нормальної кривої:
а) крива симетрична відносно прямої і
;
б) крива має один максимум при , бо
при
,
при
і
, при
;
в) крива асимптотично наближається до осі , бо
;
г) зміна математичного сподівання при
призводить до зміщення кривої Гаусса вздовж осі
.
При зміні середнього квадратичного відхилення
і
крива розподілу міняє свій вигляд (див рис.1), де крива І відповідає
, крива ІІ -
, а для кривої ІІІ -
,
.
Поряд з диференціальною функцією розподілу (12) нормального закону розподілу розглянемо й інтегральну функцію. Згідно з означенням, маємо:
.
Перший інтеграл відомий в літературі як інтеграл Пуассона і його значення дорівнює 0,5. Тоді у другому робиться заміна :
. (15)
Як наслідок з формули (15) отримаємо ймовірність попадання випадкової величини, розподіленої за нормальним законом, в інтервал :
(16)
Легко встановити і відхилення випадкової величини від її математичного сподівання на наперед задану величину
:
. (17)
З останньої формули (17) легко встановити правило трьох сигм, а саме, покладемо .
.
Якщо , тобто
, то
(18)
В цьому полягає сутність правила трьох сигм: якщо випадкова величина розподілена нормально, то абсолютна величина її відхилення від математичного сподівання не перевищує потроєного середнього квадратичного відхилення.
Приклад 1. Похибка радіодальноміра має нормальний закон розподілу з м,
м. Знайти ймовірність того, що виміряне значення дальності буде відхилятися від істинного не більше, ніж на 20 м.
Рішення. Скористаємось формулою (17):
.