Розрахунок фонду робочого обладнання
Вступ
Скло – це штучний матеріал, який отримують шляхом термічної обробки, шихти, яка є сумішшю природніх або штучних сировинних матеріалів.
Скло – один з найважливіших штучних матеріалів, його виробництво перетворилось в високорозвинену галузь промисловості. З кожним роком збільшується випуск скляних труб, листового, тарного й технічного хіміко-лабораторного, медичного скла.
Скло широко поширене в сучасній радіоелектронній техніці. У різноманітних деталях, механізмах, пристроях, воновиконує функції конструктивного матеріалу, забезпечує оформлення виробів або функції робочого елементу – діелектрика, компоненту резисторів, напівпровідника.
Різноманітність області застосування скла в електронній техніці пов`язане, з одного боку, з унікальними технічними властивостями скла, які порівняно легко корегуються шляхом зміни складу, а з другої сторони, великими технологічними можливостями формування і інших деталей будь-якої конструктивної складності.
В електронній техніці скло використовують для виготовлення: оболонок ламп розжарювання, люмінесцентних, ламп високоінтенсивнихджерелсвітла – кварцевих і галогенних; телевізійних кінескопів, електронно-променевих трубок, різноманітнихмеханізміврентгенівськоїтехніки; оболонокрадіоелектронних ламп; міжшароваізоляціягібриднихінтегральнихелектронних схем, герметика електронних схем, реле і іншихелементів, припаюючогоскла; компонентіврезисторів,конденсаторів.
Цей список далеко невичерпний при застосуванні скла, до того ж сфера застосування скла постійкно розширюється.
1. Загальна характеристика продукції
Продуктом виробництва є скляні колби для електроламп, які повинні відповідати наступним вимогам:
- термічне розширення повинно бути (96-97)·10-7 С-1;
- в’язкість та інтервал формування. Для електровакуумного скла характерний широкий температурний інтервал формування, в якому в’язкість змінюється в межах 102-108 Па·с;
- температурна залежність діелектричних властивостей скла, тобто Тк-100 – температура, при якій питомий електричний опір рівний 100·104 Ом·см. Для електровакуумного скла вона досягає 500-600 ˚С;
- хімічна стійкість повинна бути не нижче 2 гідролітичного класу;
- механічна міцність. Вміст допустимих напружень розтягу в склі до 3 МПа для великогабаритних виробів і 7 МПа для малогабаритних.
Рецепт шихти для виробництва скляних колб для електроламп та добові витрати подані в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
Теоретичний склад шихти з сухих матеріалів на 115 т шихти в добу.
Назва сировини | Добові витрати сировини Qі,т/добу | Кількість мас.% | Норма витрат на 1 т/скломаси | Норма витрат на 1 т шихти |
Пісок | 66,91 | 58,18 | 0,69 | 0,58 |
Доломіт | 16,39 | 14,25 | 0,17 | 0,14 |
Пегматит | 3,32 | 2,89 | 0,03 | 0,03 |
Сода | 24,57 | 21,37 | 0,25 | 0,21 |
Сульфат | 1,73 | 1,50 | 0,018 | 0,015 |
Барит | 0,34 | 0,30 | 0,003 | 0,003 |
Поташ | 1,50 | 1,30 | 0,015 | 0,013 |
Вугілля | 0,23 | 0,20 | 0,002 | 0,002 |
Разом: | 115,0 | 100,0 | 1,18 | 1,00 |
2. Економічначастина
Розрахунок фонду робочого обладнання
Ефективний фонд робочого часу визначається на основі балансу робочого часу обладнання за формулою:
Теф.=Тном.-tппр.
де, Теф. – номінальний фонд робочого часу з урахуванням режиму роботи підприємства, дні; tппр. – час простоїв, дні.
Календарний фонд часу Тк роботи обладнання дорівнює 365 днів або 8760 годин.
Для визначення загального часу простою обладнання в усіх видах ремонту складають план-графік плановопопереджувального ремонту. При цьому використовуються чинні нормативи, за якими приймаються норми міжремонтних пробігів і простоїв в ремонтах окремих видів обладнання.
Організація роботи склозаводу з виробництва скляних електроколб здійснюється за двома принципами: періодичним ( цех складання шихти) та безперервним ( скловарильний цех). Подальші розрахунки проводяться як для цеху складання шихти, так і для цеху варіння скла та випуску кінцевої продукції – електроколб.
Таблиця 2.1.2
Графік простою технологічної лінії для періодичного виробництва
Місяць | Ткал, днів | Тпр, днів | Теф, днів |
Січень | |||
Лютий | |||
Березень | |||
Квітень | |||
Травень | |||
Червень | |||
Липень | |||
Серпень | |||
Вересень | |||
Жовтень | |||
Листопад | |||
Грудень | |||
Всього: |
Розрахунок коефіцієнта використання обладнання:
К екс.=(Теф./Ткал.)·100
- для безперервного виробництва
Кекс.безп. = 347/365·100%=95,07%
- для періодичного виробництва:
Кекс. період. = (250/365)·100% = 68,49%
Таблиця 2.1.3.
Графік простою технологічної лінії для безперервного виробництва
Місяць | Ткал, днів | Тпр, днів | Теф, днів |
Січень | |||
Лютий | |||
Березень | |||
Квітень | |||
Травень | |||
Червень | |||
Липень | |||
Серпень | |||
Вересень | |||
Жовтень | |||
Листопад | |||
Грудень | |||
Всього: |
2.2.Розрахунок капітальних вкладень і амортизаційних відрахувань
Вартість обладнання виначається за цінниками ( прайсами ) або за балансовою вартістю обладнання на підприємстві.
Вартість будівель визначається на основі встановленого обсягу і вартості будівництва 1м2. Обсяг будівель приймається на основі розрахунків площ, необхідної для встановлення обладнання. Скловарні печі і димові труби відносяться до споруд, тому входять у вартість будівництва будівель і споруд і розраховуються разом з ними. Довжина скловарної печі – 16м, а ширина – 8м. Висота димової труби – 45 м, а її діаметр – 5 м.
Сума амортизації основних фондів на повне відтворення визначається на підставі початкової вартості обладнання і норми амортизації відповідної групи основних фондів. Так, норма амортизації На = 6% - для будівель і споруд; На = 25% - для обладнання; На = 15% - для технологічної лінії.
Таблиця 2.2.4.
Розрахунок вартості будівель і споруд
Види споруд | Загальна площа будівлі, м² | Вартість одного м²,грн | Загальна вартість, тис.грн | Річна норма амортизації % | Сума річної аморти зації, тис. грн |
Склад сировинних матеріалів | 61,20 | ||||
Складальний цех | 67,50 | ||||
Виробничий цех, побутові приміщення | |||||
Заводоуправління | 31,50 | ||||
Скловарна піч | 39062,5 | ||||
Димова труба | 1111,11 | ||||
Всього: | 574,2 |
Таблиця2.2.5.
Розрахунок вартості основного технологічного обладнання
Назва обладнання | К-сть, шт. | Ціна одиниці продукції грн. | Загальна вартість грн. |
Грейферний кран | |||
Стрічковий транспортер | |||
Елеватор | |||
Сушильний барабан | |||
Циклон | |||
Ваги автоматичні | |||
Змішувач шихти | |||
Щокова дробарка | |||
Молоткова Дробарка | |||
Шнековий транспортер | |||
Камерна помпа | |||
Сито-бурат | |||
Рукавний фільтр | |||
Завантажувач шихти | |||
Фідер | |||
Склоформуюча машина | |||
Піч відпалу | |||
Всього: |
Таблиця 2.2.6.
Розрахунок капітальних вкладень і амортизаційних відрахувань технологічного обладнання
Назва обладнання | Загальна вартість тис.грн. | Річна норма амортизації,% | Сума річної амортизації тис.грн. |
Технологічна лінія: | 2294,9 | 413,08 | |
Контрольно-вимірювальні прилади | 229,49 | 57,37 | |
Електричні двигуни | 160,64 | 40,16 | |
Всього: | 2583,9 | 510,61 |
2.3. Розрахунок витрат на матеріальні і енергетичні ресурси
Продуктивність заводу становить: 115 т шихти за добу.
Вигар шихти на 100 кг скла становить 15,47% або 17,79 т за добу
Отже, кількість скломаси зякої отримуємо відпускну продукцію становитиме:
Qс = 115-17,79 = 97,21 т/добу або 33731,9 т. скла/рік.
У вигляді готової продукції випускаються скляні електроколби, маса якої становить 0,03 кг. Визначаємо кількість виробів,які можна одержати з однієї тонни готової скломаси:
n = 1000/0,03=33333 шт.
Визначаємо кількістьготової продукції за рік:
n=33731,9·33333=1124385423 шт.
Величини витрат на сировинні матеріали визначається на підставі витратних норм, річного випуску продукції та заготівельно-договірних цін на сировинні матеріали.
Таблиця 2.3.7.
Розрахунок витрат на сировинні матеріали
Назва сировини | Одиницівимірю-вання | Норма на 1 т скломаси | Норма на весь випуск 33731,9 | Ціна одиниці продукції, грн. | Сума, грн. |
Пісок | Т | 0,69 | 23275,01 | ||
Доломіт | Т | 0,17 | 5734,42 | ||
Пегматит | Т | 0,03 | 1011,96 | ||
Сода | Т | 0,25 | 8432,98 | ||
Сульфат | Т | 0,02 | 607,17 | ||
Поташ | Т | 0,003 | 101,20 | ||
Барит | Т | 0,02 | 505,98 | ||
Вугілля | Т | 0,002 | 67,46 | 80956,56 | |
Всього: | 39736,18 | 56617352,56 |
Розрахунок електроенергії, палива проводять на основі норм витрат загальної потреби діючих відпускних цін.
Енергетичні витрати визначаються на основі енергетичного балансу і паспортних даних електрообладнання і становлять 678948кВт/год.
Грошові витрати на енергію визначаються за діючим тарифом за спожиту електроенергію і для заводу становить 1,27 грн. за кВт/год.
Витрати на електроенергію становлять 678948·1,27=862263,96 тис. грн.
Витрати на енергетичні ресурси на 1 т скла становлять 862263,96/33731,9 = =25,5 кВт.
Отже, витрати на енергетичні ресурси на 1 т скломаси складають: 25,5·1,27=32,38 грн.
Витрати природнього газу на 1 тонну скла складають 230 м³/тонну.
Ціна на природний газ для промислових споживачів становить за 1000 м³ - 4480 грн.
Витрати на газ складуть 230·4,48=1030,40 грн.
Витрати на воду:
Вода використовується для зволоження шихти, і на 1 тону скла складають 6,8 м3. Ціна 1м3 води становить 5,5 грн.
Отже, вартість складає 6,8·5,5=37,4 грн.
Таблиця2.3.8.
Розрахунок витрати на енергетичні ресурси
Назва обладнання | Потужність, кВт/год | К-сть, шт. | Час роботи, год | Втрати енергії за добу, кВт | Річні витрати енергії, кВт | Вартість, грн. |
Грейферний кран | ||||||
Транспортер | ||||||
Елеватор | ||||||
Сушильний барабан | 42306,24 | |||||
Циклон | 0,75 | |||||
Ваги автоматичні | ||||||
Змішувач шихти | ||||||
Щокова дробарка | ||||||
Молоткова Дробарка | ||||||
Шнековий транспортер | ||||||
Камерна помпа | ||||||
Сито-бурат | 0,75 | |||||
Рукавний фільтр | ||||||
Завантажувач шихти | 52882,8 | |||||
Склоформуюча машина | 253837,44 | |||||
Піч відпалу | 84612,48 | |||||
Всього | 862263,96 |
2.4.Розрахунок потреби в персоналі та в заробітній платі
Розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників на виробництві. Явочна чисельність включає всіх працівників, які з’явилися на роботу. Облікова чисельність охоплює всіх постійних і тимчасових
Працівників прийнятих на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того чи перебувають вони на роботі. Середньооблікова чисельність за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді. Щоб перейти від явочної чисельності до облікової, необхідно розрахувати коефіцієнт списковості, який визначають на основі бюджету робочого часу одного середньооблікового працівника в рік.
Найчисленніша категорія працівників підприємства – робітники. Вони поділяються на виробничих основних і допоміжних. Чисельність працівників розраховується за категоріями і групами : основні виробничі робітники, допоміжні робітники, керівники, спеціалісти. При цьому чисельність визначається за спеціальностями, професіями, розрядами.
Для визначення облікової чисельності працівників у відповідності з прийнятим режимом роботи складають баланс робочого часу.
Таблиця2.4.9.
Баланс робочого часу одного середньостатистичного робітника
Статті балансу | Кількість днів безперервного виробництва | Кількість днів періодичного виробництва |
Календарний фонд робочого часу | ||
Святкові дні | - | |
Вихідні дні | ||
Номінальний фонд робочого часу | ||
Невиходи на роботу, в тому числі: | ||
а) чергова та додаткова відпустка | ||
б) лікарняні | ||
в) невиходи по догляду за дитиною | 1,5 | 1,5 |
г) невиходи у зв’язку з навчанням без відриву від виробництва | 0,5 | 0,5 |
д) інші невиходи дозволені адміністрацією | 1,0 | 1,0 |
Всього: |
Коефіцієнт списковості становить:
- для безперервного виробництва:
=365/244=1,50
- для періодичного виробництва:
=365/234=1,55
Облікова чисельність робітників визначається за формулою:
Чоб.=Чяв·Ксп.
Де Чяв. – явочна чисельність робітників, Ксп.- коефіцієнт списковості. Результати визначення облікової чисельності робітників занесені в таблицю 2.4.10
Таблиця 2.4.10.
Розрахунок чисельності працівників
Професія | Розряд | К-сть людей у зміну | К-сть змін | Явочна кількість робітників | Коефіцієнт списковості | Облікова чисельність |
Шихтоскладальний цех: | ||||||
Електромонтер | IV | 1,55 | ||||
Дробильник | IV | 1,55 | ||||
Складальник шихти | V | 1,55 | ||||
Крановик | IV | 1,55 | ||||
Слюсар | III | 1,55 | ||||
Всього: | ||||||
Машинно-ванний цех: | ||||||
Машиніст | V | 1,5 | ||||
Машиніст | IV | 1,5 | ||||
Наладник | III | 1,5 | ||||
Скловар | VI | 1,5 | ||||
Пакувальник | III | 1,5 | ||||
Вантажник | III | 1,5 | ||||
Працівник кіпу | V | 1,5 | ||||
Всього: |
2.4.1.Розрахунок фонду заробітньої плати робітників
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона визначається для робітників у вигляді тарифних ставок. Тарифна ставка – виражена у грошовій формі абсолютна величина заробітної плати за одиницю робочого часу.
Річний фонд заробітної плати основного виробничого персоналу складається з:
- основної заробітної плати;
- додаткової заробітної плати.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад визначені норми і за особливі умови роботи.
Основою організації заробітної плати на підприємствах є тарифна система, яка складається з:
- тарифної сітки;
- тарифної ставки;
- тарифно-кваліфікаційних довідників;
- схем посадових окладів.
Таблиця 2.4.11.
Тарифна ставка робітників за розрядами
Розряд | I | II | III | IV | V | VI |
Годинна ставка, грн. | 7,0 | 8,68 | 10,76 | 13,34 | 16,54 | 20,50 |
2.4.2. Розрахунок фонду оплати праці для періодичного виробництва
1) Оплата праці за тарифом:
ФЗПосновн. = τ·tзм.·Теф.,
де τ – тарифна ставка найвищого розряду, грн.; tзм. – тривалість зміни, год; Теф. – ефективний фонд робочого часу, днів.
ФЗПосн.=16,54·8·234=30962,88 грн.
ФЗПневідпр.= 16,54·8·30=3969,6 грн.
2) фонд оплати праці за рік:
ФЗПрічн.=30962,88+3969,6=34932,48грн
Розрахунок фонду оплати праці для безперервного виробництва
3) ФЗПосн.=20,50·8·244=40016,00 грн.
оплата праці у нічний час:
ФЗПніч.=ФЗПосн.·0,4=40016,00·0,4=16006,4 грн.
4)оплата у святкові дні:
ФЗПсв.=20,5·8·10=1640,00 грн.
5)оплата праці за відпрацьований час:
ФЗПвідпр.=40016,00+1640,00+16006,4=57662,4 грн.
6)оплата за невідпрацьований час:
ФЗПневідпр.=τ·tзм.·Тневідп
ФЗПневідпр.= 20,5·8·30=4920 грн.
7)фонд оплати праці за рік:
ФЗПрічн.=57662,4+4920=62582,4 грн.
Таблиця 2.4.12.
Розрахунок заробітної плати основних робітників
Річний фонд заробітної плати робітника, грн | Годинна тарифна ставка робітників на одному робочому місці, грн. | Коефіцієнт перерахунку | Річний фонд заробітної плати всіх основних робітників, грн. |
безперервне виробництво | |||
62582,4 | 20,5 | 19,92 | 1246641,41 |
періодичне виробництво | |||
34932,48 | 16,54 | 17,16 | 599441,36 |
Всього: | 1846082,77 |
Для безперервного виробництва:
Кбезп.=LIII·dIII+LIV·dIV+LV·dV+LVI·dVI/dVI= =(22·10,76+8·13,34+8·16,54+4·20,5)/20,5=19,92
Для періодичного виробництва:
Кперіод.=LIII·dIII+LIV·dIV+LV·dV/dV=(3·10,76+12·13,34+18·16,54)/16,54=17,16
Середньорічна заробітня плата:
ЗПсер.річ.=ФЗПрічне
- для безперервного виробництва:
ЗПсер.річ.=62582,4 грн.
- для періодичного виробництва:
ЗПсер.річ.=34932,48 грн.
Середньомісячна заробітна плата:
ЗП= ЗПсер.річ./12
- для безперервного виробництва:
ЗП=62582,4/12=5215,2 грн
- для періодичного виробництва:
ЗП=34923,48/12=2910,29 грн.
Таблиця 2.4.13
Розрахунок фонду заробітної плати цехового персоналу
Назва посади | Чисельність за штатним розписом | Посадовий оклад, грн | Посадовий оклад, грн | Доплати, грн | Фонд основної заробітної плати, грн | Оплата відпусток, грн | Річний фонд заробітної плати, грн | ||
Посадовий оклад з врахуванням доплати, грн | Кількість місяців роботи | Сума, грн | |||||||
Начальник цеху | - | - | |||||||
Технолог | - | - | |||||||
Механік | - | - | |||||||
Начальник зміни | |||||||||
Всього: |
2.5. Розрахунок собівартості продукції
Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Собівартість продукції є одним з найважливіших показників підприємницької діяльності, який характеризує використання всіх ресурсів, рівень технічного розвитку виробництва та значною мірою визначає кінцеві показники - прибуток та рентабельність.
Собівартість продукції як показник застосовується для контролю використання ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію. Витрати, що формують собівартість продукції, групуються за певними ознаками. Основою є класифікація витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями. Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію. Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховуються тільки витрати на певний виріб, а в другому – всі витрати підприємства, незалежно від того, де і на які потреби вони були здійснені.
Таблиця 2.5.14.
Кошторис витрат на експлуатацію та обслуговування обладнання
Назва статті | Сума, тис. грн. |
Амортизація обладнання | 510,61 |
Затрати на ремонт і обслуговування обладнання | 258,39 |
Всього: | 769,00 |
Таблиця 2.5.15.
Кошторис виробничих витрат
Назва статті | Сума, тис. грн. |
Затрати виробничого персоналу | 502,65 |
Затрати на соціальне страхування | 208,59 |
Амортизація будівель та споруд | 574,2 |
Затрати на експлуатацію та обслуговування будівель і споруд | |
Затрати на охорону праці | 50,26 |
Інші непередбачені витрати | 343,90 |
Всього: | 2636,6 |
Таблиця 2.5.16.
Калькуляція собівартості продукції
Назва статей | Од. вим. | На 1 т скла | На весь обсяг 33731,90 т скломаси | |||
К-сть | Ціна | Сума | Кількість | Сума | ||
1.Сировина і матеріали: | ||||||
-пісок | т | 0,69 | 23275,01 | |||
-доломіт | т | 0,17 | 59,5 | 5734,42 | ||
-пегматит | т | 0,03 | 1011,96 | |||
-сода | т | 0,25 | 8432,98 | |||
-сульфат | т | 0,02 | 607,17 | |||
-барит | т | 0,003 | 24,75 | 101,20 | ||
-поташ | т | 0,02 | 505,98 | |||
-вугілля | т | 0,002 | 2,4 | 67,46 | 80956,56 | |
Всього: | 1,19 | 1708,65 | 39736,18 | 54087458,56 | ||
2. Паливо на технологічні цілі | м3 | 4,48 | 45335673,6 | |||
3. Енергія на технологічні цілі | кВт | 25,5 | 1,27 | 32,38 | 862263,96 | |
4. Вода на технологічні цілі | м3 | 6,8 | 5,50 | 37,4 | 229376,92 | 1261573,06 |
5. Заробітна плата основних робітників | грн | 54,73 | 1846082,77 | |||
6. Відрахування у соціальні фонди | грн | 22,7 | 766124,35 | |||
7. Виробничі витрати: а) витрати на експлуатацію та утримання обладнання; б) виробничі витрати | грн | 22,80 78,16 | ||||
Виробнича собівартість | грн | 3479,08 | 117356121,10 | |||
8.Адміністративно- господарські витрати | грн | 313,12 | 10562050,90 | |||
9.Невиробничі витрати | грн | 59,38 | 2002920,38 | |||
Повна собівартість | грн | 3851,58 | 129921092,40 |
Визначаємо собівартість одної електроколби:
3851,58/33333=0,11 грн
Формування ціни 1 виробу:
Ц=С+Ззб.+П,
Де - ціна продукції грн./т;
Ззб.-затрати на збут (9%);
П – прибуток (25%).
Ц=0,11+0,015+0,03=0,155 грн.
Дохід підприємства визначається:
Д = Ц·Пр,
Де Пр – продуктивність виробництва, шт;
Д = 0,155·1124385423 = 174279740,60 грн.
Прибуток від реалізації продукції:
П = Д-В,
Де, В – валові витрати, грн.
П = 174279740,6 – 131924012,8 = 42355727,8 грн.
Рентабельність продукції:
Рп. =П/С·100%=(42355727,8/129921092,4 )×100% = 32,6%
Термін окупності виробництва:
Ток. = С/П= 129921092,4/42355727,8 = 3,06 роки
Розрахунок крапки беззбитковості виробництва:
Кбзб. = FC/(P-AVC)=24257591,28/(0,11-0,018) = 263669470,4 шт.